Ухвала

від 01.04.2024 по справі 905/1165/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

01 квітня 2024 року м. Харків Справа № 905/1165/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Шевель О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх. 791 Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 21.02.2024, ухвалене суддею Хабаровою М.В. у приміщенні Господарського суду Донецької області 21.02.2024 об 11:00 год. (повне рішення складено 04.03.2024) у справі № 905/1165/23

за позовом ОСОБА_1 , м.Дніпро,

до 1) Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка Донецької області,

2) Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В."), м. Амстердам, Королівство Нідерланди,

3) ОСОБА_2 , м.Київ,

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", Компанії "Метінвест Б.В." та ОСОБА_2 про солідарне стягнення компенсації за примусово вилучені акції ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 51301981,90 грн, збитків за неотримані дивіденди в розмірі 7478605,08 грн та відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11917853,67 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.02.2024 у справі №905/1165/23 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" та Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В.") на користь ОСОБА_1 компенсацію за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 15417390,00 грн, збитки за неотримані дивіденди в розмірі 4625645,63 грн та інфляційні втрати в розмірі 2748263,15 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 121135,04 грн. Стягнуто з Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В.") на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 121135,04 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Позивач, ОСОБА_1 у межах встановленого законом строку через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 та закриття провадження у справі відносно гр. ОСОБА_2 , змінити рішення Господарського суду Донецької області від 21.02.2024 у справі №905/1165/23 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 , зазначені в позовній заяві від 28.08.2023; вирішити питання судових витрат.

Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що заявником не дотримано вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, згідно з яким до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається з оскаржуваного рішення, із заявлених позивачем вимог на загальну суму 70698440,65 грн господарський суд стягнув на його користь 22791298,78 грн, відповідно, в позові було відмовлено в частині стягнення 47907141,87 грн.

З огляду на розмір вказаної оспорюваної суми, з урахуванням приписів ч.1, пп 1, 4 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору за подання апеляційної скарги становить 1077910,69 грн.

Водночас, відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки, як було встановлено вище, заявник подав апеляційну скаргу з використанням системи "Електронний суд", суд апеляційної інстанції зазначає, що за подання вказаної скарги підлягає сплаті 862328,55 грн судового збору (1077910,69 грн * 0,8).

Однак апелянт не надав доказів сплати вказаної суми. У переліку додатків до апеляційної скарги зазначено про наявність відповідного платіжного документа, однак фактично вказаний додаток відсутній, про що Східним апеляційним господарським судом складено акт від 25.03.2024.

Апелянт звернувся з заявою (вх.№4416 від 25.03.2024), в якій просить зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі до 5% його річного доходу за 2023 рік та встановити його на рівні 82290,39 грн. До заяви додано відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2023 рік, згідно з яким, як вказує апелянт, його річний дохід за 2023 рік становить 1645807,85 грн, тобто 5% від вказаної суми становить 82290,39 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Згідно з ч.2 цієї ж статті, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, відповідно до змісту вказаної норми, відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, за наявності певних умов (зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік), є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 31.08.2022 у справі №908/3468/13, на яку також посилається заявник у клопотанні про зменшення судового збору, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).

Однак ОСОБА_1 не надав суду доказів щодо наявності або відсутності у нього рухомого чи нерухомого майна та цінних паперів та неможливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Як вбачається з відомостей програми "Діловодство спеціалізованого суду", у справі №910/11303/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 75646741,40 грн, в якій постановами Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 та Верховного Суду від 14.07.2023 залишено без змін ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.02.2023 про відмову ОСОБА_1 у клопотанні про розстрочення сплати судового збору судами було встановлено, що 24.05.2018 ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 5884500,00 грн від продажу акцій, однак не надав доказів закриття депозитного рахунку та витрати вказаних коштів; заявляючи клопотання про зменшення розміру судового збору та клопотання про відстрочення його сплати, позивач не надав доказів важкого майнового стану, зокрема, про те, що у заявника відсутнє рухоме чи нерухоме майно, цінні папери, тощо, доводів щодо відсутності необхідних коштів у позивача на банківських або депозитних рахунках у поданих ним клопотаннях скаржник також не навів. З огляду на це, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що заявник не обґрунтував та не довів неможливість або ускладненість сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

У справі №905/1060/21 за позовом ОСОБА_1 до 1) Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", 2) Компанії "Barlenko LTD", 3) Компанії "Metinvest B.V." про визнання недійсним правочину, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення збитків у розмірі 65384624,63 грн ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.06.2021 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору, ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 скасовано ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.07.2021, справу № 905/1060/21 передано до суду першої інстанції на стадію відкриття провадження у справі.

Однак постановою Верховного Суду від 30.11.2022 постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №905/1060/21 скасовано, ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 у справі № 905/1060/21 залишено в силі.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив наступне: надані скаржником відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік, за умови отримання позивачем 24.05.2018 грошових коштів від продажу акцій в розмірі 5884500 грн та розміщення ним на його депозитному рахунку коштів в розмірі 5604657 грн, суд першої інстанції визнав такими, що не підтверджують обставин, які дають підстави вважати, що майновий стан позивача дійсно перешкоджає сплаті ним судового збору в установленому порядку і розмірі; колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції та зазначає, що суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові не спростував висновків місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для зменшення позивачу розміру судового збору або відстрочення його сплати; заявляючи клопотання про зменшення розміру судового збору та клопотання про відстрочення його сплати, позивач у цій справі не надав доказів важкого майнового стану, зокрема, про те, що заявник є безробітним, не отримує заробітну плату чи інший прибуток, у заявника відсутнє рухоме чи нерухоме майно, цінні папери, тощо; доводів щодо відсутності необхідних коштів у позивача на банківських або депозитних рахунках у поданих ним клопотаннях також не наведено.

Однак ОСОБА_1 , будучи обізнаним із вищевказаними висновками суду касаційної інстанції у справах №910/11303/22 та №905/1060/21, в яких він є позивачем, при зверненні до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зменшення судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі №905/1165/23 надав в обґрунтування вказаного клопотання лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, незважаючи на те, що Верховний Суд у справах за його участю неодноразово зазначав про недостатність такого доказу.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що при зверненні до суду першої інстанції з позовом у даній справі №905/1165/23 ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 751520,00 грн тобто знайшов для цього фінансові можливості. Заявник стверджує, що для сплати зазначеної суми ОСОБА_1 був вимушений брати кредитні кошти, однак доказів на підтвердження відповідних обставин, а також суми кредиту та неможливості сплати судового збору без отримання кредитних коштів, позивачем не надано.

Стосовно тверджень апелянта про те, що норми ст.8 Закону України "Про судовий збір" не враховують воєнний стан у нашій країні, суд зазначає, що до вказаної статті дійсно не було внесено змін після введення воєнного стану, отже, вона підлягає застосуванню в нині чинній редакції. Також апелянт не надав мотивування та доказів погіршення матеріального стану ОСОБА_1 після початку воєнних дій.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що клопотання ОСОБА_1 про зменшення судового збору задоволенню не підлягає, і заявнику слід виконати вимоги п.2 ч.3 ст.258 ГПК України шляхом надання платіжного документа на підтвердження сплати 862328,55 грн судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№4416 від 25.03.2024) про зменшення судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 21.02.2024 у справі № 905/1165/23 залишити без руху.

3. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

4. Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 174, 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Шевель