Рішення

від 21.03.2024 по справі 902/1468/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"21" березня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/1468/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ", вул. Кудрявська, 13-19, м. Київ, 04053, код - 43334431

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС", вул. Коцюбинського, буд. 62, с. Павлівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22436, код - 44063342

про стягнення 2 009 211,46 грн

за участю секретаря судового засідання: Московчук Є.В,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 30.11.2023 року) (вх. №1500/23 від 30.11.2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС" про стягнення 2 009 211,46 грн заборгованості, з яких 1 675 002,00 грн основного боргу, 76 396,82 грн інфляційних втрат, 49 011,02 грн 3% річних, 208 801,62 грн пені за договором купівлі-продажу природного газу № ПГ/22/4005 від 29.11.2022 року. Зазначену позовну заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".

Ухвалою суду від 05.12.2023 року відкрито провадження у справі № 902/1468/23 за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 09.01.2024 року.

28.02.2024 року у справі № 902/1468/23 прийнято рішення, відповідно до якого позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ" 1 675 002,00 грн - основного боргу за Договором купівлі-продажу природного газу № ПГ/22/4005 від 29.11.2022 року, 76 396,82 грн - інфляційних втрат, 49 011,02 грн - 3% річних, 208 801,62 грн - пені.

Також, призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 21.03.2024 року.

Забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ", адвоката Мужика Любомира Івановича у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

06.03.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат (б/н від 06.03.2024 року) (вх.канц. № 0134/2423/24), в якому останній просить суд поновити строк для подання доказів щодо понесених судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн понесених на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 21.03.2024 року представники позивача та відповідача правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

У відповідності до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому судом вирішено розглянути заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Представником позивача подано клопотання (б/н від 06.03.2024 року) (вх.канц. № 0134/2423/24), в якому останній просить суд поновити строк для подання доказів щодо понесених судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн понесених на професійну правничу допомогу.

Оскільки, повний текст судового рішення складено 06.03.2024 року, то представником позивача не пропущено строк надання доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 23.11.2023 року Мужиком Л.І. (Адвокат) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 21-11/23.

Відповідно п. 1.1 предметом Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги щодо захисту інтересів Клієнта у досудовий чи позасудовий спосіб, а також представництва у судових органах, надання релевантних юридичних консультацій, а Клієнт зобов`язується належним чином прийняти та оплатити її.

Детальний опис правової допомоги, що надається Клієнту, бажаний результат, вартість та порядок оплати визначаються у погоджених Сторонами Замовленнях на надання правової допомоги (Замовлення), які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).

За змістом п. 2.2 Договору Адвокат зобов`язаний:

- надати правову допомогу Клієнту із представництва та захисту законних прав та інтересів останнього в судах всіх інстанцій, відповідно до вимог чинного законодавства України та з метою виконання п. 1.1 цього Договору;

- зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, пов`язані з наданням правничої допомоги, згідно з умовами цього Договору, а також документація (договори, бухгалтерська і податкова звітність, інші документи), що прямо чи опосередковано стосується Договору;

- на вимогу Клієнта надати усний чи/та письмовий звіт про виконання цього Договору;

- невідкладно повідомляти Клієнта про виникнення конфлікту інтересів.

- у випадку дострокового розірвання Договору за ініціативою Клієнта, повідомити Клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням Договору.

Відповідно п. 3.1 Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар, сума та строки оплати якого визначаються у замовленні.

За несвоєчасну оплату узгоджених сум Клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 3.2 Договору).

Підставою оплати є виставлений Адвокатом рахунок (п. 3.3 Договору).

За результатами надання правової допомоги сторони Договору складають та підписують відповідний акт (п. 3.4 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту досягнення повного чи часткового результату, узгодженого у Замовленні, або виконання Адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення повного чи часткового результату, узгодженого у замовленні (п. 4.2 Договору).

Також, 23.11.2023 року між сторонами до договору про надання правової допомоги № 21-11/23 від 21.11.2023 року уклали замовлення на надання правової допомоги № 1 (замовлення) про наступне:

- зміст правової допомоги, що надається: консультування, складення процесуальних документів та представництво інтересів Клієнта у господарському суді Вінницької області з метою стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС" заборгованості за Договором №ПГ/22/4005 купівлі-продажу природного газу від 30.11.22 року.

Складові гонорару за надану правову допомогу та порядок розрахунків:

- аванс у розмірі 30 000,00 грн оплачується Клієнтом після підписання Замовлення та не повертається в жодному випадку;

- решта у розмірі 10 000,00 грн оплачується Клієнтом після ухвалення судового рішення судом першої інстанції по суті, або закриття провадження у справі, або після добровільного погашення боржником заборгованості у будь-який спосіб, залежно від того, яка подія настане першою.

Оплата гонорару здійснюється у національній валюті України - гривні, впродовж 5 робочих днів з дня виставлення рахунку на оплату.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

В якості підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем долучено до справи договір про надання правової допомоги № 21-11/23 від 21.11.2023 року, замовлення на надання правової допомоги № 1 від 21.11.2023 року, ордер серії серії АТ № 1055431 від 29.11.2023 року.

Верховний Суд прийшов до висновку, що «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено» (Правова позиція Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Верховний Суд дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови КГС ВС від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17,від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).

Обов`язок доказування неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу, в силу вимог ст. ст. 73, 77-80 ГПК України, покладено на відповідача.

Судом встановлено, що представник позивача приймав участь у судових засіданнях, здійснював підготовку та подачу позову, відповіді на відзив, заяв на виконання вимог ухвали суду.

Водночас, позивачем не надано детальний опис наданих послуг та виконаних робіт за договором про надання правової допомоги № 21-11/23 від 21.11.2023 року.

На необхідності надання детального опису правничих послуг, навіть у випадку визначення їх вартості у фіксованому розмірі наголошено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат (п. п. 143-145 Постанови).

Складність справи не може визначатися виключно ціною позову, судові засідання проводились за відсутності представника відповідача.

Зазначене у своїй сукупності, на думку суду є підставою для зменшення витрат позивача понесених на професійну правову допомогу на 10 000,00 грн, в зв`язку з чим 30 000,00 грн є правомірними, обґрунтованими та підлягають віднесенню на відповідача.

Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн слід залишити за позивачем.

З приводу розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд виходить з наступного.

В силу ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи повне задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС" (вул. Коцюбинського, буд. 62, с. Павлівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22436, код - 44063342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ" (вул. Кудрявська, 13-19, м. Київ, 04053, код - 43334431) 30 138,17 грн - судових витрат зі сплати судового збору та 30 000,00 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.

2. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн - залишити за відповідачем.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Копію додаткового судового рішення протягом двох днів з дня складання направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - office@pwreng.com.ua, представнику позивача адвокату Мужику Л.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового судового рішення складено 01.04.2024 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Кудрявська, 13-19, м. Київ, 04053)

3 - відповідачу (вул. Коцюбинського, буд. 62, с. Павлівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22436; 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, селище Калинівка Друга)