Рішення

від 01.04.2024 по справі 905/97/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.2024 Справа №905/97/24

Господарський суд Донецької області у складі

судді Лободи Т.О.,

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справ

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ, код 42399676,

до Донецького національного медичного університету, м. Лиман Донецької області, код 02010698,

про стягнення 40 195,76 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецького національного медичного університету про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу № 04-1096/21-БО-Т від 17.11.2021 у сумі 28 632,62 грн, пені в сумі 5 492,58 грн, 3% річних в сумі 1 195,72 грн та інфляційних втрат у сумі 4 874,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу № 04-1096/21-БО-Т від 17.11.2021.

2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Господарський суд Донецької області ухвалою від 01.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/97/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Донецького національного медичного університету про стягнення 40 195,76 грн; вирішив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, суд копії ухвали суду від 01.02.2024 направив до особистих електронних кабінетів сторін в системі "Електронний суд".

Згідно довідок про доставку електронного листа вказана ухвала суду в електронному вигляді доставлена до електронних скриньок всіх сторін.

Отже, приймаючи до уваги те, що суд вжив усі заходи для належного повідомлення учасників справи про розгляд судової справи, суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

3. Встановлені судом обставини справи:

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.09.2018 №962 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

17.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник) та Донецьким національним медичним університетом (далі - споживач) було укладено договір № 04-1096/21-БО-Т постачання природного газу, відповідно до якого, постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1. договору)

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб (п.1.2 договору).

Згідно з п.1.4 договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: ПАТ "Маріупольгаз", з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (п.1.5 договору).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природною газу у період з 01.11.2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 16,500 тис.куб.метрів.

Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п.2.1.3 договору).

Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача (п.2.2 договору).

Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4 договору).

За змістом п.3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).

Підпунктом 3.5.1 договору визначено, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.3.5.2 договору).

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3 договору).

У відповідності до п.3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ITC обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п.3.6 договору).

Пунктом 4.1 договору сторони погодили ціну та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, а саме: ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

Відповідно до п.4.3 договору загальна вартість цього договору на дату укладання становить 227 617,50 грн., крім того ПДВ - 45 523,50 грн., разом з ПДВ - 273 141,00 грн.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору (п.5.1 договору).

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п.5.3 договору).

Пунктом 6.2 договору визначені обов`язки споживача, зокрема, споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Згідно п.13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та застережень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу присвоєний EIC-код споживача : 56XS000020AJE00Z.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалось постачання природного газу відповідно до умов договору протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року на загальну суму 107 148,23 грн, на підтвердження чого до позовної заяви додані наступні акти приймання-передачі природного газу:

- від 30.11.2021 про передачу 1,11500 тис. куб.м природного газу у листопаді 2021 на суму 18 457,71 грн., у тому числі ПДВ 3 076,29 грн.;

- від 31.12.2021 про передачу 1,46700 тис. куб.м природного газу у грудні 2022 на суму 24 284,71 грн., у тому числі ПДВ 4 047,45 грн.;

- від 31.01.2022 про передачу 2,16100 тис. куб.м природного газу у січні 2022 на суму 35 773,19 грн., у тому числі ПДВ 5 962,20 грн.

- від 28.02.2022 про передачу 1,72965 тис.куб.м природного газу у лютому 2022 на суму 28 632,62 грн, у тому числі ПДВ 4 772,10 грн.

Вказані акти відповідачем не підписані, акти приймання-передачі природного газу за спірні періоди направлялись на електронну пошту відповідача, зазначену ним у договорі № 04-1096/21-БО-Т від 17.11.2021.

На підтвердження обсягів споживання газу позивач надав роздруківки з інформаційної платформи оператора ГТС, які були надані останнім разом з листом № ТОВВИХ-24-353 від 09.01.2024.

Відповідач, в свою чергу, здійснив часткову оплату вартості поставленого природного газу за договором на суму 78 515,61 грн, що підтверджується позивачем та довідкою № 16/2-09/62569/2023 від 29.09.2023 та інформацією АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 17.11.2021 по 31.08.2023.

Таким чином, станом на момент пред`явлення позову відповідач фактично має заборгованість за поставлений природний газ у лютому 2022 року в сумі 28 632,62 грн.

Несплата відповідачем боргу стала підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості.

4. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено, надана до справи копія договору постачання природного містить підпис представника відповідача у відповідній графі.

Відповідачем факт підписання та укладання договору постачання природного газу не спростовано, доказів оспорювання, визнання недійсними останнього до матеріалів справи не надано.

При цьому, у договорі № 04-1096/21-БО-Т від 17.11.2021 сторонами узгоджено такі істотні умови договору, як його предмет, ціна, строк дії.

Суд встановив, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір за своє правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Матеріалами справи підтверджується включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі та присвоєння EIC-коду споживачу - 56XS000020AJE00Z; постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Відповідно до п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.3.5.2 договору).

На підтвердження постачання відповідачу природного газу у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року на загальну суму 107 148,23 грн позивач надав акти приймання-передачі природного газу.

В листі ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" № ТОВВИХ-24-353 від 09.01.2024 зазначено, що дані щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000020AJE00Z за періоди з 20.11.2021 по 28.02.2022 внесено в алокацію постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та становлять з 20.11.2021 по 30.11.2021 - 1 115,00 куб.м; з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 1 467,00 куб.м; з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 2 206,00 куб.м; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 1 785,65 куб.м.

Об`єми споживання природного газу також підтверджуються роздруківками з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з означеним ЕІС-кодом.

Акти приймання-передачі не підписані споживачем, однак направлялися останньому на електронну пошту supply@dsmu.edu.ua, вказану в тексті договору, а також на contaсt@dsmu.edu.ua, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, всі акти 13.07.2023 були направлені засобами поштового зв`язку, що підтверджується супровідним листом, описом вкладення у цінний лист, списком згрупованих відправлень, фіскальним чеком.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3 договору).

Згідно п.3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ITC обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

У визначений договором строк споживач не повернув підписані акти приймання-передачі, а також не надав мотивовану відмову від їх підписання, матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів споживання відповідачем природного газу, факт постачання природного газу у визначених обсягах за спірний період відповідачем не спростовано.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Отже, строк оплати постачання природного газу за актами приймання-передачі є таким, що настав.

Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач частково здійснив оплату вартості поставленого природного газу за договором на суму 78 515,61 грн, що підтверджується довідкою № 16/2-09/62569/2023 від 29.09.2023 та інформацією АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 17.11.2021 по 31.08.2023.

З урахуванням зазначеного залишок заборгованості з постачання природного газу за актом приймання-передачі від 28.02.2022 становить 28 632,62 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу від 02.10.2023, на яку отримав відповідь № 1729 від 17.10.2023 про те, що заборгованість не сплачена у зв`язку з відсутністю фінансування з державного бюджету.

Доказів сплати заборгованості у сумі 28 632,62 грн на час розгляду справи суду не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростовано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 28 632,62 грн є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути 3 % річних у сумі 1 195,72 грн та інфляційні втрати в сумі 4 874,84 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.

З наданого розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем здійснені нарахування процентів річних на суму заборгованості за грудень 2021, оскільки така сума була сплачена несвоєчасно, нарахування здійснені за 6 днів прострочення оплати, а також нараховані 3% річних на заборгованість за лютий 2022 року, період нарахувань з 16.04.2022 по 31.08.2023.

З наданого розрахунку інфляційних втрат вбачається, що нарахування інфляційних втрат здійснено на заборгованість за лютий 2022 року, період нарахувань з травня 2022 року по серпень 2023 року.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 4 874,84 грн та 3% річних у сумі 1 195,72 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 492,58 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З наданого розрахунку пені вбачається, що позивачем здійснені нарахування пені на суму заборгованості за грудень 2021, оскільки така сума була сплачена несвоєчасно, нарахування здійснені за 6 днів прострочення оплати, а також нарахована пеня на заборгованість за лютий 2022 року, період нарахувань з 16.04.2022 по 15.10.2022.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в сум 5 492,58 грн підлягають задоволенню.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Донецького національного медичного університету (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 27, код 02010698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 42399676) основну заборгованість в сумі 28 632,62 грн, пеню в сумі 5 492,58 грн, 3% річних в сумі 1 195,72 грн, інфляційні втрати в сумі 4 874,84 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2024.

Суддя Т. О. Лобода