Рішення

від 29.03.2024 по справі 910/19378/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024Справа № 910/19378/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ плаза»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Спенсерс»

про стягнення 260 597,52 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ плаза» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Спенсерс» про стягнення 260 597,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору суборенди та обслуговування від 31.01.2023 у частині сплати орендної плати та наданих послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути 260 597,52 грн, з яких: 217 568,34 грн основного боргу, 3 831,60 грн 3% річних, 781,59 грн інфляційних втрат та 38 415,99 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

27.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

15.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

17.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

23.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив та відповідачем у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2023 між ТОВ «Київ плаза» (орендодавець, постачальник, позивач) та ТОВ «Юридична фірма «Спенсерс» (орендар, клієнт, відповідач) укладено Договір суборенди та обслуговування (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач передав офіс №611, площею 12 кв.м. за адресою пл. Майдан Незалежності 2; місячна орендна плата становить 850,00 доларів США, що еквівалентно 31 083,31 грн без ПДВ; авансовий платіж - 62 166,62 грн без ПДВ; загальний первісний платіж без ПДВ 111 899,92 грн без ПДВ; дата початку строку дії Договору - 01.02.2023; дата закінчення не визначена.

Відповідно до п. 1.1. Додатку 1 до Договору, за цим Договором «Постачальник» зобов`язується передати «Клієнту» у тимчасове платне користування мебльовані офісні приміщення площею, зазначеною на титульній сторінці Договору («Приміщення») у бізнес-центрі, розташованому за адресою, зазначеною на титульній сторінці Договору («Бізнес Центр»), а також надати «Клієнту» послуги згідно з пунктом 3 цього Договору, а «Клієнт» зобов`язується сплатити за користування такими Приміщеннями та послугами відповідно до Договору та Додатків до нього.

У момент передачі Приміщення «Постачальником» в користування «Клієнта» Сторони підписують Акт приймання-передачі Приміщення та Інвентарний лист. Якщо «Клієнт» не підписав Акт приймання - передачі Приміщення та Інвентарний лист протягом 3 (трьох) робочих днів із дня фактичної передачі Приміщення і не надав «Постачальнику» письмову вмотивовану відмову від приймання такого Приміщення, то Приміщення вважається прийнятим у належному стані з Дати набрання чинності Договору.

Так, зокрема, у матеріалах справи міститься копія Акту приймання-передачі приміщення від 01.10.2022, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ плаза» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Спенсерс» прийняло у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення №611.

Відповідно до Договору «Постачальник» також надає «Клієнту» право користуватися приміщеннями загального користування, у тому числі: кухнею, санвузлом та кімнатами для фотокопіювання, а також обладнанням, що в них знаходиться. Режим роботи Ресепшн: з 9:00 до 18:00 з понеділка по п`ятницю (п. 1.3. Договору).

За умовами п. 2.1. та п. 2.2. Договору цей Договір укладено на строк, зазначений у ньому (Дата набрання чинності та Дата закінчення строку дії зазначені на титульній сторінці Договору), та буде продовжено відповідно до пункту 2.3 цього Договору на наступні періоди, що дорівнюють поточному строку, але не менше ніж на 3 місяці, доки «Клієнт» або «Постачальник» не припинять його (на основі попереднього письмового повідомлення відповідно до пункту 6.1 цього Договору).

Усі періоди тривають до останнього дня місяця, в якому вони б закінчилися, в іншому випадку (з урахуванням положень пункту 2.1 цього Договору, що стосуються строку дії Договору).

У п.3.1. Договору встановлено, що орендна плата, яка вказана на титульній сторінці Договору, включає в себе: плату за користування Приміщенням; обробку вхідних факсимільних повідомлень, сортування і доставку вхідної кореспонденції до офісу «Клієнта»; підключення та надання доступу до телефонної лінії та інтернету на кількість робочих місць, вказаних на титульній сторінці Договору; експлуатаційні витрати та щоденні послуги прибирання. Сторони погодили, що «Постачальник» може змінити перелік додаткових послуг, що входять до Орендної плати, шляхом письмового повідомлення про це «Клієнта» за 14 календарних днів до запланованої дати такої зміни.

У п. 4.1. Договору сторонами погоджено, що оплата за цим Договором здійснюється «Клієнтом» на користь компанії «Постачальника» у наступному порядку:

(І) авансом місячну орендну плату за користування Приміщеннями, зафіксовану у доларах США, виражену у національній грошовій одиниці - гривні та обумовлену Договором (див. титульну сторінку), з урахуванням її індексації згідно з пунктом 4.3 цього Договору («Загальна Місячна Плата»), яка включає в себе послуги, зазначені у пункті 3.1 Договору;

(ІІ) авансовий платіж, визначений у пункті 4.2 та 4.3 цього Договору;

(ІІІ) плату за обслуговування, зазначену у пунктах 4.4, 4.5 цього Договору.

Плата за будь-які додаткові послуги, зокрема, але не виключно: обробка факсимільних повідомлень, адміністративна підтримка, кур`єрські, канцелярські послуги, друк, копіювання, сканування, ламінування, брошурування, оренда конференц-зали, кава-брейк, бізнес-ланч, організація фуршетів, оренда додаткового обладнання або меблів, виставляється у рахунку за попередній звітний період і підлягає до сплати у повному обсязі до граничної дати зазначеної у рахунку-фактурі (п. 4.5. Договору).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є змішаним договором і в частині правового регулювання спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, що регулюють правовідносини за договором оренди та договором про надання послуг.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У матеріалах справи наявні копії рахунків-фактур, а саме: від 22.02.2023 № 4833-2023-307 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 22.02.2023; від 22.02.2023 № 4833-2023-306 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 22.02.2023; від 28.02.2023 № 4833-2023-409 на суму 16 556,78 грн з ПДВ, дата оплати - 15.03.2023; від 28.02.2023 № 4833-2023-408 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 15.03.2023; від 31.03.2023 № 4833-2023-592 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 15.04.2023; від 31.03.2023 № 4833-2023-593 на суму 30 705,40 грн з ПДВ, дата оплати - 15.04.2023; від 30.04.2023 № 4833-2023-756 на суму 3 919,52 грн з ПДВ, дата оплати - 15.05.2023; від 30.04.2023 № 4833-2023-757 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 15.05.2023; від 31.05.2023 № 4833-2023-923 на суму 9 366,17 грн з ПДВ, дата оплати - 15.06.2023; від 31.05.2023 № 4833-2023-924 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 15.06.2023; від 30.06.2023 № 4833-2023-1084 на суму 9 531,20 грн з ПДВ, дата оплати - 15.07.2023; від 30.06.2023 № 4833-2023-1083 на суму 9 215,28 грн з ПДВ, дата оплати - 15.07.2023 та від 31.07.2023 № 4833-2023-1248 на суму 433,54 грн з ПДВ, дата оплати - 15.08.2023.

Загальна сума за вказаними вище рахунками-фактурами становить 303 527,71 грн. У рахунках-фактурах на оплату вказано, що послуги було заброньовано Mr. ОСОБА_1.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Спенсерс» є ОСОБА_1 .

Сторонами складено Акти надання послуг, а саме: від 28.02.2023 № 4833-2023-306; від 28.02.2023 № 4833-2023-409 щодо послуг за кімнату переговорів, паркінгу, дзвінків, адміністративної підтримки та копіювання; від 31.03.2023 № 4833-2023-593 щодо послуг за кімнату переговорів, паркінгу, дзвінків, адміністративної підтримки та копіювання; від 30.04.2023 № 4833-2023-756 щодо послуг за кімнату переговорів, паркінгу, дзвінків та копіювання; від 31.05.2023 № 4833-2023-923 щодо послуг за кімнату переговорів, паркінгу, дзвінків та копіювання; від 31.03.2023 № 4833-2023-307; від 31.03.2023 № 4833-2023-592; від 30.06.2023 № 4833-2023-1084 щодо послуг паркінгу та друку та від 30.04.2023 № 4833-2023-757.

Також, у позовній заяві зазначено, що орендарем було отримано, але не повернуто та не надано письмових заперечень щодо наступних актів: від 28.02.2023 № 4833-2023-408; від 31.07.2023 № 4833-2023-1248 щодо послуг дзвінків та друку; від 31.07.2023 № 4833-2023-924; від 31.08.2023 № 4833-2023-1084 щодо послуги відновлення офісу; від 31.08.2023 № 4833-2023-1083 щодо послуги продовження роботи офісу.

У свою чергу, орендарем сплачено орендодавцю 136 400,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №218 від 17.02.2023 на суму 48 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за оренду згiдно договору суборенди та обслуговування вiд 31.01.2023»; №198 від 24.02.2023 на суму 25 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за оренду згiдно договору суборенди та обслуговування вiд 31.01.2023 та рах. 4833-2023-306 вiд 22.02.2023»; №200 від 02.03.2023 на суму 8 400,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за оренду згiдно договору суборенди та обслуговування вiд 31.01.2023 та рах. 4833-2023-306 вiд 22.02.2023»; №199 від 28.03.2023 на суму 35 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за оренду згiдно вiд 31.01.2023 та рах. 4833-2023-306 та 4833-2023-307 вiд 22.02.2023» та №210 від 19.05.2023 на суму 20 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за оренду згiдно договору суборенди та обслуговування вiд 31.01.2023».

З електронного листа від 30.06.2023, наданого позивачем вбачається, що 30.06.2023 орендар повідомив орендодавця про припинення Договору.

Орендодавець звернувся до орендаря з претензією №139 від 20.09.2023 до якої долучив вищевказані рахунки-фактури та вимагав сплатити заборгованість у розмір 248 841,19 грн (докази направлення містяться в матеріалах справи). Однак, як зазначає орендодавець цей лист повернувся позивачу, оскільки не був вручений під час доставки з інших причин.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору суборенди та обслуговування від 31.01.2023 у частині сплати орендної плати та наданих послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути 260 597,52 грн, з яких: 217 568,34 грн основного боргу, 3 831,60 грн 3% річних, 781,59 грн інфляційних втрат та 38 415,99 грн пені.

Відповідач заперечує проти позову з підстав того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження суми заявленої заборгованості, а фактична сума боргу за оренду та надані послуги становить 103 487,19 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 31.01.2023 між ТОВ «Київ плаза» та ТОВ «Юридична фірма «Спенсерс» було укладено Договір суборенди та обслуговування, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, а також зобов`язався за завданням відповідача надавати послуги.

Судом було встановлено, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення №611 площею 12 кв.м. за адресою пл. Майдан Незалежності, 2.

Відповідно до п. 4.7. Договору усі ціни на послуги «Постачальника» зафіксовані у доларах США і виражені у національній грошовій одиниці - гривні. «Постачальник» виставляє «Клієнту» рахунок-фактуру в українській гривні за офіційним курсом НБУ на дату виставлення такого рахунку-фактури. Усі платежі, передбачені цим Договором, повинні сплачуватися впродовж строків, визначених у рахунках - фактурах, виставлених «Постачальником». Рахунки-фактури надсилаються «Клієнту» на електронну адресу, вказану на титульній сторінці цього Договору. Неотримання «Клієнтом» рахунку-фактури за послуги «Постачальника» не звільняє «Клієнта» від оплати за послуги «Постачальника». Усі рахунки-фактури «Клієнт» може знайти в своєму онлайн-обліковому записі або в застосунку Постачальника.

На виконання умов Договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 303 527,71 грн.

Відповідно до п. 4.11. Додатку №1 «Постачальник» повинен надати «Клієнту» Акт надання послуг за користування Приміщенням та за надані послуги («Акт приймання-передачі послуг»). Акт приймання-передачі послуг повинен надаватися протягом 10 робочих днів із останнього календарного дня відповідного місяця. «Клієнт» повинен підписати та повернути «Постачальнику» кожен Акт приймання-передач послуг протягом 5 робочих днів із дати його надання. Якщо «Клієнт» має будь-які заперечення стосовно Акту приймання- передачі послуг, він повинен надати «Постачальнику» письмове повідомлення з обґрунтованим описом таких заперечень упродовж 5 робочих днів з дня одержання Акту приймання-передачі послуг.

Якщо зауваження «Клієнта» виявляться необґрунтованими, «Постачальник» повідомляє «Клієнта» про відсутність підстав для їх задоволення. В такому випадку послуги вважаються наданими належним чином та у повному обсязі, а Акт приймання-передачі послуг - підписаним «Клієнтом».

Якщо Клієнт не повертає підписаний Акт приймання-передачі послуг або не надає заперечення до нього впродовж строку, зазначеного у цьому пункті Договору, Акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги за відповідний місяць вважаються прийнятими «Клієнтом» у повному обсязі та за якістю.

Судом було встановлено, що між позивачем та відповідачем було складено Акти надання послуг від 28.02.2023 № 4833-2023-306, від 28.02.2023 № 4833-2023-409, від 31.03.2023 № 4833-2023-593, від 30.04.2023 № 4833-2023-756, від 31.05.2023 № 4833-2023-923, від 31.03.2023 № 4833-2023-307, від 31.03.2023 № 4833-2023-592, від 30.06.2023 № 4833-2023-1084 та від 30.04.2023 № 4833-2023-757.

У відзиві відповідачем було визнано Акт надання послуг від 28.02.2023 № 4833-2023-408, а також визнано надання послуг оренди та інших супутніх послуг за період лютий - червень 2023 року на суму 239 887,19 грн.

Відповідач заперечує проти отримання від позивача актів надання послуг від 31.07.2023 № 4833-2023-1248, від 31.08.2023 № 4833-2023-1084, від 31.08.2023 № 4833-2023-1083 та від 31.07.2023 № 4833-2023-924 та заперечує проти факту отримання послуг за вказаними актами за липень 2023.

У свою чергу, позивач зазначає, що Договір припинив дію 31.07.2023, оскільки повідомлення про припинення договору було направлено відповідачем 30.06.2023. Більше того, протягом липня 2023 року відповідач продовжив користуватись приміщенням та орендодавцем надавались послуги за замовленнями орендаря. Акту приймання-передачі приміщення відповідачем позивачу матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст. 763 ЦК України якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Частиною 1 статті 785 вказаного Кодексу передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до абз. 3 та 4 п. 6.1. Договору якщо з «Клієнтом» укладається договір без фіксованої дати закінчення суборенди, кожна сторона може припинити цей договір шляхом надання іншій стороні повідомлення не пізніше, ніж за один місяць до запланованої дати припинення (що діятиме від початку будь-якого календарного місяця) будь-який договір припиняється останнім днем місяця.

Якщо «Клієнт» вирішує припинити цей Договір згідно з цим пунктом, він зобов`язаний сплатити всі суми, що підлягають сплаті за цим Договором, у тому числі Загальну Місячну Плату, оплату за будь-які послуги на запит «Клієнта» за період до дати завершення строку дії Договору, а також оплатити послуги з відновлення офісу згідно з пунктом 4.4 цього Договору.

Після закінчення строку дії/припинення Договору «Клієнт» повинен негайно звільнити Приміщення, залишаючи Приміщення у такому самому стані, як той, в якому «Клієнт» його (їх) прийняв, з урахуванням звичайного зносу. «Клієнт» повертає Приміщення, меблі та обладнання «Постачальника» на підставі оформленого Акту приймання-передачі та Інвентарним Листом, які повинні бути підписані «Постачальником» та «Клієнтом» протягом 3 робочих днів після звільнення приміщення (п. 6.4. Договору).

Так, судом було встановлено, що Договір укладено без фіксованої дати закінчення договору та що 30.06.2023 орендар повідомив орендодавця про припинення Договору (зазначена обставина сторонами не заперечується).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що датою припинення дії Договору є 31.07.2023, а відтак, орендодавець правомірно нарахував орендарю місячну орендну плату за липень 2023 року.

Крім того, згідно з п. 4.4. Договору вартість послуг з відновлення офісу при звільненні приміщення сплачується «Клієнтом» у розмірі - 20 доларів США без урахування ПДВ, що стягується за квадратний метр кожного офісу, який займає «Клієнт», при виїзді «Клієнта» або у випадку, коли «Клієнт» із власної ініціативи вирішить переїхати в інші Приміщення у межах Бізнес-Центру. Сторони погодили, що у разі завдання Приміщенню пошкоджень, які перевищують межі звичайного зносу, «Постачальник» має право виставити на користь «Клієнта» рахунок для здійснення оплати ремонту для усунення таких пошкоджень. Оплата послуг із відновлення офісу та/або вартості ремонту для усунення пошкоджень Приміщення підлягають сплаті «Клієнтом» у строки, зазначені у відповідних рахунках-фактурах.

Таким чином, у орендаря, внаслідок припинення Договору, виник обов`язок оплатити послуги з відновлення офісу згідно з пунктами 4.4. та 6.1. Договору.

Також, як вбачається з листів відповідача від 12.07.2023, 21.07.2023, 24.07.2023 та листа фіксації телефонного дзвінка відповідач замовляв у позивача послуги друку та телефонного зв`язку в липні 2023 року.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру від 30.06.2023 № 4833-2023-1083 на суму 9 215,28 грн з ПДВ за послугу «Неперервності робочого процесу» (серпень - жовтень 2023 року).

Згідно п 3.2. Договору «Постачальник» зобов`язується надавати протягом стандартного робочого часу з 9.00 до 18.00 години з понеділка по п`ятницю послуги на запит «Клієнта». Якщо запит «Клієнта» про надання будь-якої конкретної послуги не відповідає цьому Договору та/або додаткам та/або додатковим угодам до нього, «Постачальник» може виставити рахунок на оплату додаткових послуг. У разі погодження Сторонами надання додаткових послуг, їх вартість та порядок надання таких послуг визначаються «Постачальником» шляхом завчасного письмового повідомлення «Клієнта» до моменту надання відповідних послуг. Вартість таких послуг зазначається в рахунку, який виставляє «Постачальник для оплати «Клієнтом» у порядку, передбаченому пунктом 4.7. Договору.

Відповідно до п. 6.6. Договору коли «Клієнт» звільняє Приміщення, «Постачальник» незмінно продовжує отримувати пошту «Клієнта», факсові повідомлення, телефонні дзвінки та приймати відвідувачів «Клієнта». Для того, щоб професійно управляти перенаправленням «Клієнту» дзвінків, факсових повідомлень та відвідувачів Клієнта, «Постачальник» може надавати послугу Віртуальний Офіс за додаткову плату.

У пп. с) п. 9.4. Договору сторони домовились, що у порядку виконання цього Договору Сторони можуть використовувати засоби електронного документообігу, а саме фірмовим електронним застосунком Regus.

З рахунку-фактури від 30.06.2023 № 4833-2023-1083 вбачається, що послугу з продовження роботи бізнесу було заброньовано Mr. ОСОБА_1 -керівником ТОВ "Юридична фірма "Спенсерс".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач продовжував замовляти та отримувати послуги після звернення з повідомленням про припинення Договору.

Отже, відповідачем було замовлено, а позивачем надано послугу «Неперервності робочого процесу», відтак, позивачем правомірно нараховано до сплати 9 215,28 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до абз. 1 та 3 п. 4.11. Договору «Постачальник» повинен надати «Клієнту» Акт надання послуг за користування Приміщенням та за надані послуги («Акт приймання-передачі послуг»). Акт приймання-передачі послуг повинен надаватися протягом 10 робочих днів із останнього календарного дня відповідного місяця. «Клієнт» повинен підписати та повернути «Постачальнику» кожен Акт приймання-передачі послуг протягом 5 робочих днів із дати його надання. Якщо «Клієнт» має будь-які заперечення стосовно Акту приймання- передачі послуг, він повинен надати «Постачальнику» письмове повідомлення з обґрунтованим описом таких заперечень упродовж 5 робочих днів з дня одержання Акту приймання-передачі послуг.

Якщо Клієнт не повертає підписаний Акт приймання-передачі послуг або не надає заперечення до нього впродовж строку, зазначеного у цьому пункті Договору, Акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги за відповідний місяць вважаються прийнятими «Клієнтом» у повному обсязі та за якістю.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність доказів щодо наявності у відповідача поважних причин не підписання актів наданих послуг від 31.07.2023 № 4833-2023-1248, від 31.08.2023 № 4833-2023-1084, від 31.08.2023 № 4833-2023-1083 та від 31.07.2023 № 4833-2023-924 у встановлений в Договорі строк, суд прийшов до висновку, що послуги за липень 2023 року прийняті відповідачем без зауважень.

Відтак, враховуючи умови укладеного між сторонами Договору (зокрема, п. 4.7) строк сплати орендної плати та наданих послуг є таким, що настав.

Як було встановлено судом, позивач виставив відповідачу наступні рахунки-фактури: від 22.02.2023 № 4833-2023-307 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 22.02.2023; від 22.02.2023 № 4833-2023-306 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 22.02.2023; від 28.02.2023 № 4833-2023-409 на суму 16 556,78 грн з ПДВ, дата оплати - 15.03.2023; від 28.02.2023 № 4833-2023-408 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 15.03.2023; від 31.03.2023 № 4833-2023-592 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 15.04.2023; від 31.03.2023 № 4833-2023-593 на суму 30 705,40 грн з ПДВ, дата оплати - 15.04.2023; від 30.04.2023 № 4833-2023-756 на суму 3 919,52 грн з ПДВ, дата оплати - 15.05.2023; від 30.04.2023 № 4833-2023-757 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 15.05.2023; від 31.05.2023 № 4833-2023-923 на суму 9 366,17 грн з ПДВ, дата оплати - 15.06.2023; від 31.05.2023 № 4833-2023-924 на суму 37 299,97 грн з ПДВ, дата оплати - 15.06.2023; від 30.06.2023 № 4833-2023-1084 на суму 9 531,20 грн з ПДВ, дата оплати - 15.07.2023; від 30.06.2023 № 4833-2023-1083 на суму 9 215,28 грн з ПДВ, дата оплати - 15.07.2023 та від 31.07.2023 № 4833-2023-1248 на суму 433,54 грн з ПДВ, дата оплати - 15.08.2023.

Загальна сума за вказаними вище рахунками-фактурами становить 303 527,71 грн.

У свою чергу, орендарем сплачено орендодавцю 136 400,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №218 від 17.02.2023 на суму 48 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за оренду згiдно договору суборенди та обслуговування вiд 31.01.2023»; №198 від 24.02.2023 на суму 25 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за оренду згiдно договору суборенди та обслуговування вiд 31.01.2023 та рах. 4833-2023-306 вiд 22.02.2023»; №200 від 02.03.2023 на суму 8 400,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за оренду згiдно договору суборенди та обслуговування вiд 31.01.2023 та рах. 4833-2023-306 вiд 22.02.2023»; №199 від 28.03.2023 на суму 35 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за оренду згiдно вiд 31.01.2023 та рах. 4833-2023-306 та 4833-2023-307 вiд 22.02.2023» та №210 від 19.05.2023 на суму 20 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за оренду згiдно договору суборенди та обслуговування вiд 31.01.2023».

Доказів сплати 167 127,71 грн матеріали справи не містять.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що станом на дату сплати відповідачем заборгованості (зокрема, 17.02.2023) останнім було порушено строк оплати попередньо виставлених рахунків, оскільки, матеріали справи таких попередніх рахунків не містять, у свою чергу, з призначення платежу чітко вбачається посилання на договір суборенди та обслуговування вiд 31.01.2023.

Так, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 167 127,71 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 167 127,71 грн, а відтак, часткове задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 831,60 грн 3% річних та 781,59 грн інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як було встановлено вище, відповідачем здійснювалися часткові оплати на загальну суму 136 400,00 грн

Так, у випадку, коли в графі платіжного доручення «призначення платежу» відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно з яким здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Наведений вище алгоритм розподілу коштів урегульований у ст.534 ЦК України, яка визначає правила виконання грошового зобов`язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені. У такому випадку вимоги кредитора погашаються у встановленій черговості: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання. В цьому випадку мова йдеться про судові витрати, витрати на сплату держмита та інших обов`язкових платежів, витрати на юридичну допомогу тощо. Такі витрати мають бути підтверджені кредитором (наприклад, підлягатиме стягненню за рішенням суду тощо); у другу чергу підлягають сплаті проценти та неустойка в разі їх нарахування на підставі договору або закону; в третю чергу сплачується основна сума боргу. Інший порядок погашення вимог кредитора може бути встановлений договором. Сторони можуть передбачити, наприклад, першочергове погашення основної суми боргу або інші правила тощо.

Можливість застосування положень ст.534 ЦК України безпосередньо залежить від змісту реквізиту «призначення платежу» платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов`язання. Це означає: якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів, чітко зазначаючи призначення платежу - погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, установлена ст.534 цього кодексу, застосовуватися не може (схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/12527/16, від 26.09.2019 у справі №910/12934/18).

Так, з наданих відповідачем платіжних інструкцій вбачається, що в призначенні платежу є посилання на договір суборенди та обслуговування вiд 31.01.2023 та зазначення про те, що оплата здійснюється за оренду (тобто, основна заборгованість).

З огляду на викладене, оплати за платіжними інструкціями № 198, № 200 та № 199 на загальну суму 37 299,97 грн зараховуються в погашення боргу за рахунком-фактурою № 4833-2023-306; за платіжними інструкціями № 199 та № 218 на загальну суму 37 299,97 грн - за рахунком-фактурою № 4833-2023-307; оплата за платіжною інструкцією № 218 на суму 37 299,97 грн - за рахунком-фактурою № 4833-2023-408; оплати за платіжними інструкціями № 218 та № 210 на загальну суму 16 556,78 грн - за рахунком-фактурою № 4833-2023-409; часткова оплата на суму 7 943,31 грн за платіжною інструкцією № 210 - за рахунком-фактурою № 4833-2023-592.

Відтак, зробивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, зважаючи, також, на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, зокрема, за кожним окремо визначеним позивачем періодом та сумою на яку здійснюються відповідні нарахування, суд зазначає, що обґрунтованими сумами 3% річних та інфляційних втрат є 2 675,64 грн та 475,24 грн відповідно, а відтак, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у вказаних сумах.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 38 415,99 грн пені.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.1. Договору якщо «Клієнт» не сплачує Загальну Місячну Плату або інші платежі, що підлягають до сплати за цим Договором та усіма Додатками до нього одразу після їх отримання, «Постачальник» має право нарахувати пеню у розмірі нуль цілих одна десята (0,1%) відсотка від простроченої суми за кожний день прострочення. Якщо «Клієнт» оскаржує будь-яку частину рахунка-фактури, «Клієнт» сплачує суму, з якою згодний, до встановленого терміну. В іншому випадку неоплата зумовлює застосування «Постачальником» штрафів за таке прострочення.

Зробивши перерахунок пені з урахуванням встановлених вище обставин, зважаючи, також, на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, зокрема, за кожним окремо визначеним позивачем періодом та сумою на яку здійснюються відповідні нарахування, суд зазначає, що обґрунтованою сумою пені є 28 925,14 грн, а відтак, вимоги про пені підлягають частковому задоволенню у вказаній сумі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Спенсерс" (02081, місто Київ, вул. Урлівська, будинок 23Б, квартира 100; ідентифікаційний код: 34528232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ плаза" (01601, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 42-44; ідентифікаційний код: 42026073) 167 127 (сто шістдесят сім тисяч сто двадцять сім) грн 71 коп. основного боргу, 2 675 (дві тисячі шістсот сімдесят п`ять) грн 64 коп. 3% річних, 475 (чотириста сімдесят п`ять) грн 24 коп. інфляційних втрат, 28 925 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн 14 коп. пені та 2 988 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн 06 коп. судового збору

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева