Рішення

від 21.03.2024 по справі 910/19893/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2024Справа № 910/19893/23Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божко Д.О.., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальності "ІЛОНІТ-ТВ"

про визнання припиненими трудових відносин

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 О.В.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" про визнання припиненими трудових відносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛОНІТ-ТВ", з 18 серпня 2023 року.

У додаткових поясненнях, які розцінені судом як заява про зміну предмету позивач просить: "Трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" визнати припиненими з 18 серпня 2023 року у зв`язку з звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛОНІТ-ТВ" за власним бажанням на підставі ч. 1 ст.38КЗпП України".

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛОНІТ-ТВ", а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" (якому належить 100% статутного капіталу ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ") щодо вирішення питання про звільнення директора Товариства ОСОБА_1 за власним бажанням (яка полягає у не прибутті учасників на загальні збори товариства), що є порушенням її прав на припинення трудових відносин.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

24.01.2024 через засоби поштового зв`язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 31.01.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/19893/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 22.02.2024.

09.02.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав позов повністю та просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

21.02.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких позивач викладає прохальну частину позовної заяви в новій редакції, а саме: "Трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" визнати припиненими з 18 серпня 2023 року у зв`язку з звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛОНІТ-ТВ" за власним бажанням на підставі ч. 1 ст.38КЗпП України".

У підготовче засідання 22.02.2024 з`явилась позивач.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову, залучено до участі у справі № 910/19893/23 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальності "ІЛОНІТ-ТВ", закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.03.2024.

06.03.2024 від позивача надійшло клопотання по долучення доказів.

Позивач у судовому засіданні надала пояснення по суті позову, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 21.03.2025 не з`явились.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач про розгляд справи №910/19893/23 повідомлений належним чином та скористався правом на подання відзиву, розгляд справи просив здійснювати за відсутності представника.

Третя особа про розгляд справи судом повідомлялась ухвалою суду від 22.02.2024, що була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження третьої особи, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 22.02.2024 повернула на адресу суду поштовим відділенням зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Таким чином, третя особа належним чином повідомлена про розгляд справи.

У судовому засіданні 21.03.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

Позивач є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛОНІТ-ТВ" (третя особа) з 12.11.2014.

На момент призначення директором прізвищем позивача було ОСОБА_1 та змінено у зв`язку у укладенням шлюбу на ОСОБА_1.

Учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛОНІТ-ТВ" є Товариство з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" (відповідач).

02.08.2023 позивачем засобами поштового зв`язку на адресу учасника ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" (ТОВ "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ") надіслано заяву про звільнення ОСОБА_1 та повідомлення про скликання на 18.08.2023 позачергових загальних зборів ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" із порядком денним зборів, зокрема, про звільнення з посади директора Товариства, про призначення на посаду директора Товариства.

Загальні збори учасників товариства не відбулися, у зв`язку із неприбуттям учасників ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що її право на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ст. 38 Кодексу законів про працю України, а також право щодо вільного вибору праці, було порушено, у зв`язку з чим позивачка звернулась до суду з даним позовом, у якому просить трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" визнати припиненими з 18 серпня 2023 року у зв`язку з звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛОНІТ-ТВ" за власним бажанням на підставі ч. 1 ст.38КЗпП України.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позов повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 судом відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" (третя особа), яке оформлено протоколом № 11-11/2014 від 11.11.2014, було вирішено призначити ОСОБА_1 (позивач) на посаду директора ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ".

На підставі зазначеного протоколу Загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" з 12.11.2014 за сумісництвом (наказ №28-К від 12.11.2014).

У зв`язку зі зміною прізвища ОСОБА_1 на ОСОБА_1, рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" (третя особа), яке оформлено протоколом № 14-12|15 від 14.12.2025, було вирішено підтвердити повноваження директора Товариства ОСОБА_1 .

Учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛОНІТ-ТВ" згідно із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Товариство з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ".

Відповідно до п. 9.1 Статуту ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ", вищим органом Товариства є загальні Збори Учасників, які обирають Голову Товариства.

Згідно з п. 9.3.10 Статуту компетенцією загальних зборів учасників є призначення та звільнення директора.

Пунктом 9.6 Статуту ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" встановлено, що виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор.

Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Загальних Зборів учасників (п. 9.6.1 Статуту).

Станом на момент розгляду справи позивач - ОСОБА_1 - є керівником (директором) ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

02.08.2023 позивачка звернулася засобами поштового зв`язку до відповідача, як учасника ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" із заявою, у якій просила звільнити її з посади директора за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України.

02.08.2023 позивачкою направлено засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, як учасника ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" також повідомлення від 02.08.2023 про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ", на 18.08.2023 о 12 год 00 хв за адресою: місто Київ, вул.. Леоніда Первомайського, 6 із порядком денним зборів, зокрема, про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 за власним бажанням, про призначення на посаду директора товариства.

Як зазначає позивач, скликані на 18.08.2023 року загальні збори учасників Товариства не відбулися.

Звертаючись до суду із цим позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ", як учасника "ІЛОНІТ-ТВ", позивачка зазначає, що її право на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ст. 38 Кодексу законів про працю України, а також право щодо вільного вибору праці, було порушено.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт «г» частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України «Про господарські товариства» і частину п`яту статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).

Частиною 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Аналогічне положення закріплено у п. 9.1 Статуту ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ".

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно із ч.1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Судом встановлено, що позивачка була призначена на посаду директора Товариства "ІЛОНІТ-ТВ" рішенням загальних зборів учасників, зафіксованим у протоколі №11-11/2014 від 11.11.2014, матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" трудового договору (контракту).

Питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач як директор ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4 ст. 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до п. 9.2.1. Статуту ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" учасники повідомляються про проведення Загальних зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Загальних Зборів Учасників.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.

При цьому, директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити учасника Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного.

В той же час, як встановлено судом, директор 02.08.2023 надіслав учаснику ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" - ТОВ "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" на 18.08.2023, що не відповідає положенням частини третьої статті 32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пункту 9.2.1 Статуту, якими визначено обов`язковість повідомлення учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів.

Таким чином, недотримання позивачем визначеного Законом та Статутом порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з власної ініціативи не дає підстав для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора з незалежних від нього причин.

Суд звертає увагу позивача, що Велика Палата у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Також суд зазначає, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі N 910/6642/18).

Позивач просить суд визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" з 18 серпня 2023 року у зв`язку з звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛОНІТ-ТВ".

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 917/623/22, від 125.09.2023 у справі № 914/198/23, від 08.03.2023 у справі № 908/2345/21.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Частиною 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які захищають своїх інтереси і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, можливо було би задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві. Таким чином, належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб`єктом відповідного матеріального правовідношення.

Суд зазначає, що даному випадку правовідносини з управління існують між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальності "ІЛОНІТ-ТВ".

Існування будь-яких трудових, правовідносин з управління між позивачем та Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" позивачем не доведено.

Тобто, оскільки позивач є директором саме Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛОНІТ-ТВ", то припинення трудових відноси можливе між ним та ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ" і належними відповідачем за такими вимогами має бути ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ", а не його учасник - Товариство з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ".

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" про визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" задоволенню не підлягають, оскільки таких правовідносин не існує, тобто у позивача відсутнє право, за захистом якого він звернувся.

При цьому, суд також враховує, що належним та ефективним способом захисту прав та законних інтересів керівника товариства буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання/подання заяви про звільнення, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

І відповідачем за такою вимогою має бути товариство, директором якого є позивач.

Отже, враховуючи викладене вище в сукупності, оскільки позивач є директором ТОВ "ІЛОНІТ-ТВ", однак не дотрималась порядку повідомлення учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів, враховуючи, що вимоги заявлені не до товариства, у якому позивач є директором, а до учасника такого товариства, з урахуванням відсутності трудових відносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ", а отже і відсутності прав, які підлягають захисту, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛІНАРНИЙ КАНАЛ" про визнання припиненими трудових відносин

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2024.

Суддя С.О. Турчин