Ухвала

від 01.04.2024 по справі 911/793/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/793/24

Суддя Господарського суду Київської області Антонова В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна транспортна компанія» про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпрестиж»,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна транспортна компанія» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпрестиж» про стягнення заборгованості за договором про надання транспортно-експедиторських послуг у сумі 73 914, 77 грн, з яких: 41 836, 09 грн основний борг, 25 528, 98 грн інфляційні втрати, 6 549, 70 грн 3% річних.

Також у заяві про видачу судового наказу заявник просить суд:

-зазначити в судовому наказі про нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання судового наказу. Нарахування 3% річних здійснювати за наступною формулою: Сума 3% річних = С х 3 х Д / 365 / 100, де: С сума основного боргу, Д- кількість днів прострочення.

-роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання судового наказу, що у випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У заяві про видачу судового наказу заявник просить суд:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпрестиж» заборгованість за договором про надання транспортно-експедиторських послуг у сумі 73 914, 77 грн, з яких: 41 836, 09 грн основний борг, 25 528, 98 грн інфляційні втрати, 6 549, 70 грн 3% річних

-зазначити в судовому наказі про нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання судового наказу. Нарахування 3% річних здійснювати за наступною формулою: Сума 3% річних = С х 3 х Д / 365 / 100, де: С сума основного боргу, Д- кількість днів прострочення.

-роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання судового наказу, що у випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

У статті 155 Господарського процесуального кодексу України зазначено вичерпний перелік того, що зазначається в судовому наказі, а саме:

1) дата видачі наказу;

2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стягувача та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків стягувача та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, а також інші дані, якщо вони відомі суду, які ідентифікують стягувача та боржника;

4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;

5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню;

6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;

7) повідомлення про те, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті;

8) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу;

9) дата набрання судовим наказом законної сили;

10) строк пред`явлення судового наказу до виконання;

11) дата видачі судового наказу стягувачу.

Враховуючи викладене вище, зазначення в судовому наказі про нарахування 3% річних органом, що здійснюватиме примусове виконання, на суму основного боргу до моменту виконання судового наказу не передбачено в порядку наказного провадження.

Крім цього, відповідно до ч.10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, яка має назву зміст рішення, передбачено що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд звертає увагу заявника, що ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, передбачено те, що може зазначатися в такому виді судового рішення як рішення, яке ухвалюється після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Оскільки заявлені вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання транспортно-експедиторських послуг у сумі 73 914, 77 грн, зазначення в судовому наказі про нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання судового наказу та роз`яснення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання судового наказу, що у випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості, взаємопов`язані між собою, то суд приходить до висновку, що окремий їх розгляд неможливий, а тому відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Інноваційна транспортна компанія» у видачі судового наказу.

Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інноваційна транспортна компанія» у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпрестиж».

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.М. Антонова