Ухвала

від 01.04.2024 по справі 918/451/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" квітня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/451/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши скаргу Акціонерного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у м. Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції К. Савчука у справі

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софілайт"

про стягнення 333 322,99 грн та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софілайт"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція",

про стягнення 781 765,40 грн,

за участю представників сторін:

від позивача (відповідача заза зустрічним позовом): С. Шолом, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Р. Мазур, ордер ВК № 1086121 від 23.05.2023,

від державного виконавця: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софілайт" про стягнення 333 322,99 грн, з яких: 223 492,95 грн пені та 109 830,04 грн штрафу за договором поставки № 53-122-01-22-11754 від 04.02.2022.

29.05.2023 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути 802 024,47 грн, з яких: 579 378,02 грн основного боргу, 10 424,00 грн 3% річних, 38 481,07 грн інфляційних та 173 741,38 грн пені за неналежне невиконання зобов`язань за договором поставки № 53-122-01-22-11754 від 04.02.2022.

Ухвалою суду від 29.05.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Софілайт" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення 802 024,47 грн за невиконання зобов`язань за договором поставки № 53-122-01-22-11754 від 04.02.2022 до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 918/451/23. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.08.2023, яке залишено без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023, первісний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софілайт" про стягнення 333 322,99 грн задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софілайт" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", 213 256,59 грн пені, 105 935,68 грн штрафу та 4 787,85 грн судового збору. У задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 10 236,36 грн пені та 3 894,36 грн штрафу відмовлено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софілайт" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", про стягнення 781 765,40 грн задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софілайт" 579 378,02 грн основного боргу, 11 052,00 грн 3% річних, 42 304,40 грн інфляційних та 9 491,41 грн судового збору. У задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 149 030,98 грн пені відмовлено.

13.10.2023 на примусове виконання рішення суду видано відповідні накази № 918/451/23.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софілайт» звернулося до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження, яка датована 18.01.2024, згідно з даними реєстрації на першій сторінці такої заяви, остання отримана органом ДВС 24.01.2024. У поданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софілайт» просило стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишок заборгованості за рішенням суду в сумі 579 378,02 грн.

26.01.2024 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем винесено такі постанови в рамках виконавчого провадження № 73960362: постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софілайт» залишку боргу в сумі 579 378,02 грн; постанова про стягнення виконавчого збору з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», в сумі 57 937,80 грн; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження щодо стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», в сумі 457,92 грн.

19.02.2024 від ТА "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", надійшла скарга на дії та рішення органу ДВС.

20.03.2024 від органу ДВС надійшов відзив на скаргу.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частини перша, друга статті 342 ГПК України).

Суд, розглянувши скаргу, установив таке.

Згідно із поданою скаргою, остання обґрунтована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 утворено Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом шляхом перетворення Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом. Згідно з пунктом 3 цієї постанови Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом із дня державної реєстрації товариства. Відокремлені підрозділи Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва). Частиною 3 статті 1 Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» передбачено, що процедура утворення товариства передбачає, серед іншого, державну реєстрацію припинення державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та державну реєстрацію товариства. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства. 11.01.2024 проведено державну реєстрацію Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом є правонаступником Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція". Ідентифікаційний код юридичної особи - 24584661 та її місцезнаходження - м. Київ, вул. Назарівська, 3- не змінювалися. Отже, Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, а відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - філією "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом. Як зазначає скаржник, відкриттю виконавчого провадження передує встановлення відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу. У свою чергу, припинення юридичної особи боржника має наслідком повернення виконавчого документа стягувачу. Усупереч наведеному, орган ДВС, приймаючи на примусове виконання наказ господарського суду, не переконався у відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, як наслідок, скаржник просить суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо винесення 26.01.2024 у виконавчому провадженні № 73960362 постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та скасувати вказані постанови.

У свою чергу, орган ДВС, заперечуючи проти поданої скарги, серед іншого, вказує, що на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження № 68517235 про стягнення коштів з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, 26.01.2024 державним виконавцем, керуючись статтею 30 Закону, винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, якою виконавче провадження 73960362 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 68517235, відтак скарга підлягає розгляду за правилами адміністративної юрисдикції, а тому провадження за скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", підлягає закриттю.

Як установлено судом, із поданої скарги та встановлених обставин справи, то, по-перше, у поданій скарзі скаржник просить суд визнати неправомірними дії органу ДВС щодо винесення постанов та скасувати постанови, зокрема про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, по-друге, оскаржуються рішення та дії органу ДВС під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Щодо оскарження постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, то суд зазначає таке.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Згідно із частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, наведеною нормою, яка є імперативною, закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані (аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, у справі № 127/9870/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 2-01575/11).

Відтак скарги на рішення та дії органу ДВС щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Щодо оскарження рішень та дій органу ДВС під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то суд зазначає таке.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження № 68517235 про стягнення коштів з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 26.01.2024 державним виконавцем, керуючись статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, якою виконавче провадження № 73960362 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 68517235. У свою чергу, до складу зведеного виконавчого провадження №° 68517235 входить 44 виконавчі провадження з виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім того, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З наведених правових норм, передбачених частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням вимог статей 339, 340 ГПК кодексу України, можна дійти висновку, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства.

Разом з тим, відповідно до статті 30 Закону України Про виконавче провадження, якою урегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

За зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

Суд зазначає, що у разі наявності єдиного суб`єкта примусового виконання (державного виконавця) закон визначав єдиний порядок проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, зокрема, арешт накладається з урахуванням всіх виконавчих документів. Тобто стягнення відбувається одночасно за всіма виконавчими документами (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 160/21596/21, у постанові Верховного Суду від 02.09.2022 у справі № 910/10965/17).

При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справі № 927/395/13 та у справі № 5028/16/2/2012, від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16 та від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16).

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Приписами пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з частиною другою 2 статті 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (частини четверта, п`ята статті 231 ГПК України).

Керуючись статтями 231, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження за скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо винесення 26.01.2024 у виконавчому провадженні № 73960362 постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про скасування вказаних постанов закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у строк та порядку, передбачені ст. 254 - 257 ГПК України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Ухвала підписана 01.04.2024.

Суддя О. Андрійчук