Ухвала

від 28.03.2024 по справі 922/5289/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"28" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5289/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатий В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№6024 від 05.03.2024) з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Промелектронкомплект" про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Коннектор"

учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Коннектор"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Промелектронкомплект" до боржника у розмірі 283645,22 грн (з яких: 237790,95 грн - основний борг, 10293,87 грн - 3% річних, 35560,40 грн - інфляційне збільшення), 21472,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 20000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном АТ "Коннектор"; призначено розпорядником майна АТ "Коннектор" арбітражного керуючого Іваненка Є.В.; призначено попереднє засідання суду на 28.03.2024.

05.02.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "Коннектор" № 72445.

05.03.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№6024) з грошовими вимогами до боржника, в якій заявниця просить суд визнати її грошові вимоги до боржника Публічного акціонерного товариства "Коннектор" у сумі 99343,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що під час її знаходження у трудових правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Коннектор", з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 99343,00 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2024 призначено заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх.№6024 від 05.03.2024) до розгляду в попередньому засіданні суду на "28" березня 2024 р. о(об) 11:00. хвалено заявниці - ОСОБА_1 надати суду додаткові докази на підтвердження заявлених грошових вимог (за наявності). Розпоряднику майна та боржнику до дати проведення судового засідання: розглянути заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх.№6024 від 05.03.2024); письмово повідомити про результати розгляду ОСОБА_1 та суд; надати суду докази повідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника (вх. №6024 від 05.03.2024).

28.03.2024 від розпорядника майна супровідним листом, крім іншого, надійшло повідомлення (вх.№8325) про результати розгляду вимог кредитора ОСОБА_1 .

Присутній у судовому засіданні 28.03.2024 розпорядник майна повідомив суд про повне визнання грошових вимог ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 та представник боржника у судове засідання не з`явилися; про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні 28.03.2024 оголошено перерву з розгляду заяви ОСОБА_1 (вх.№6024 від 05.03.2024) з грошовими вимогами до боржника на 28.03.2024 о (б) 14:30.

Після перерви учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№6024 від 05.03.2024) з грошовими вимогами до боржника, суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Коннектор"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Промелектронкомплект" до боржника у розмірі 283645,22 грн (з яких: 237790,95 грн - основний борг, 10293,87 грн - 3% річних, 35560,40 грн - інфляційне збільшення), 21472,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 20000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном АТ "Коннектор"; призначено розпорядником майна АТ "Коннектор" арбітражного керуючого Іваненка Є.В.; призначено попереднє засідання суду на 28.03.2024.

05.02.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Коннектор" № 72445.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до Господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

05.03.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№6024) з грошовими вимогами до боржника, в якій заявниця просить суд визнати її грошові вимоги до боржника Публічного акціонерного товариства "Коннектор" у сумі 99343,00 грн.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20 січня 1975 року по 01.07.2023 працювала у АТ Коннектор".

Відповідно до запису №10 в трудовій книзі заявниці, остання призначена заступником головного бухгалтера АТ "Коннектор" з 17.04.2007 року. Звільнена за згодою сторін 01.07.2023.

Відповідно до довідки АТ "Коннектор" №14 від 25.01.2024 за підписом голови правління вбачається, що сума невиплаченої заробітної плати ОСОБА_1 в загальному розмірі складає 99 343,00 грн. за період серпень - грудень 2021 року; січень - лютий 2022 року, липень 2023 року.

Заявниця зазначає, що станом на дату подачі даної заяви з грошовими вимогами до боржника, АТ "Коннектор" має заборгованість з невиплаченої заробітної плати заявниці у розмірі 99 343,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України, частина перша статті 1 Закону України "Про оплату праці").

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Статтею 103 КЗпП України передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

У рішенні від 15 жовтня 2013 року N 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття "заробітна плата" й "оплата праці", які використані у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини). Крім того, Конституційний Суд України у тому ж рішенні дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат (абзац восьмий пункту 2.1 мотивувальної частини).

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа "Суханов та Ільченко проти України" заяви № 68385/10 та 71378/10, справа "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини", заява N9 42527/98 тощо) "майно" може являти собою "існуюче майно" або засоби, включаючи "право вимоги" відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання"/"правомірне очікування" (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Крім того, відповідно до ст.28 Закону України "Про оплату праці" визначено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов`язання перед працівником такого підприємства щодо заробітної плати , яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги) виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Статтею 30 вищезазначеного Закону унормовано, що при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який проводиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розмірі і підстави відрахувань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Таким чином, суд прийшов до висновку , що довідка про суму нарахованої, але не виплаченої, заробітної плати є достатнім підтвердженням наявності заборгованості та її суми боржника перед працівником.

Суд зазначає, що боржником не надано суду будь-яких доказів щодо належного виконання зобов`язань з виплати заборгованості заявниці з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 99 343,00 грн., крім того вищезазначені вимог визнані розпорядником майна в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що грошові вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, визнані розпорядником майна, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 (вх.№6024 від 05.03.2024) з грошовими вимогами до боржника, визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника в розмірі 99343,00 грн заборгованості по виплаті заробітної плати.

Керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 6024 від 05.03.2024).

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника в розмірі 99343,00 грн заборгованості по виплаті заробітної плати.

Ухвалу направити розпоряднику майна, боржнику, ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки передбачені ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.04.2024 року.

Суддя Усатий В.О.