Рішення

від 28.03.2024 по справі 922/317/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024м. ХарківСправа № 922/317/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" (пров. Ярославський, буд. 7/9, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ: 43225802) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верна Сістемс" (пр. Гагаріна, буд. 20-А, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ: 39050373) про стягнення 19251,73 грн за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" 01.02.2024 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верна Сістемс" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар на підставі видаткової накладної ТОВ "Трассір ЄС" № 235 від 11.02.2022 у загальній сумі 19251,73 грн, з урахуванням ПДВ. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення приписів чинного законодавства, не здійснив оплату товару, поставленого позивачем за усною домовленістю між сторонами за вищевказаною видатковою накладною.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.02.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/317/24; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 05.03.2024 о 14:40.

Вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. Проте, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

У судове засідання, яке відбулося 28.03.2024, представники позивача та відповідача не з`явились; про причину неявки суд не повідомили.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд " ЄСІТС.

Копії ухвал від 06.02.2024 та 05.03.2024, надіслані на адресу відповідача, повернуті до господарського суду без вручення адресатові у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верна Сістемс" (дистриб`ютор, відповідач у справі) було укладено Договір на поставку на дистриб`юторських умовах № ДТ-011.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 зазначеного Договору, дистриб`ютор на умовах цього договору, на території України, здійснює продаж продукції постачальника, що розміщена у чинному прайс-листі на сайті trassir.ua у розділах Відеореєстратори TRASSIR DVR, Відеореєтратори TRASSIR NVR, Відеокамери TRASSIR. Постачальник поставляє, а дистриб`ютор приймає та оплачує продукцію постачальника під зареєстрованими торговими марками "TRASSIR".

Пунктами 4.1, 4.3 та 4.4 Договору передбачено, що передача продукції постачальником у власність дистриб`ютора здійснюється на умовах даного договору по довіреності на отримання ТМЦ. Поставка продукції здійснюється на умовах EXW (ІНКОТЕРМС-2010), місце поставки - склад постачальника. Строк поставки становить 14 календарних днів з моменту замовлення виставленого постачальником рахунку, в разі якщо продукція знаходиться на складі постачальника, та до трьох місяців з моменту замовлення виставленого постачальником рахунку, в разі якщо продукції немає на складі та є необхідність замовлення продукції з заводу.

Згідно з пунктами 5.1.2, 5.1.3 Договору, дистриб`ютор повинен сплатити за поставлену йому продукцію не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки продукції постачальником. Оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати. Зобов`язання дистриб`ютора по оплаті поставленої продукції вважається виконаним після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника чи надходження наявних коштів у касі підприємства.

Пунктами 5.2, 5.4 Договору визначено, що встановлений цим договором порядок розрахунків поширюється на будь-які партії продукції. Вартість продукції вказується у накладній на товар, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктами 9.1, 9.2 Договору, він набирає законної сили з дати його підписання сторонами та діє протягом календарного року, але, в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Договір може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін після повного взаєморозрахунку між сторонами.

21.01.2021 між сторонами до вищевказаного Договору було укладено Додаткову угоду без номеру, відповідно до якої сторони доповнили розділ 10 "Додаткові умови" Договору пунктом 10.3.2, виклавши його у наступній редакції: "Сторони погоджуються використовувати при здійсненні своєї діяльності електроні документи та призначений для цього кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП). Сторони визнають будь-які документи, складені та надані будь-якою стороною іншій в електронному вигляді із застосуванням КЕП засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригінали, що мають юридичну силу. Сторони визнають, що кваліфікований електронний підпис має таку саме юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису .

Сторони погодили, що додаткові угоди до цього Договору, Додатки, Специфікації, які є невід`ємною частиною цього Договору, а також первинні документи на виконання цього Договору будуть складатися сторонами в електронному вигляді із дотриманням законодавства про електронні документи та електронний документообіг та законодавства у сфері кваліфікованого електронного підпису. Інші умови договору залишилися незмінним (додаток № 2)

Постачання товару, відповідно до вищевказаного Договору, фактично відбувалося на підставі усного замовлення дистриб`ютора щодо необхідності у придбанні ним певного виду товару, яке оформлювалося шляхом складання рахунку на оплату з відповідним номером, останні цифри якого одночасно були номером замовлення, з послідуючою видачею товару його представнику.

TOB "Трассір ЄС" складало рахунки на оплату та передавало відповідачу засобами електронного зв`язку, а видача товару, враховуючи існування між сторонами електронного документообігу, супроводжувалося складанням електронних видаткових накладних з електронним підписом директора постачальника з послідуючим підтвердженням фактів отримання зазначених у них товарів накладенням на ці видаткові документи електронного підпису керівника відповідача, після чого здійснювалася за нього оплата.

Після закінчення у листопаді 2021 року строку дії Договору на поставку на дистриб`юторських умовах № ДТ-011 від 10.11.2020, наприкінці 2021 - на початку 2022 років між сторонами відбувалися усні перемовини щодо його продовження, чого фактично не відбулося.

ТОВ "Трассір ЄС" під час ведення зазначених перемовин, діючи в рамках окремих укладених правочинів, за вищевказаним алгоритмом щодо замовлення та постачання товару з використанням існуючого з ТОВ "Верна Сістемс" електронного документообігу, що був встановлений між ними під час виконання умов вищевказаного Договору на поставку на дистриб`юторських умовах № ДТ-011 від 10.11.2020, а також з використанням реквізитів цього Договору, який так і не був продовжений ними, здійснювало окремі поставки товару ТОВ "Верна Сістемс".

Так, 22.11.2021 ТОВ "Трассір ЄС" на усне замовлення ТОВ "Верна Сістемс" було складено рахунок на оплату № 0000-003084 з переліком поставки необхідного йому товару.

30.11.2022 ТОВ "Верна Сістемс" на підставі видаткової накладної ТОВ "Трассір ЄС" № 2281 від 30.11.2021 отримало від нього замовлений товар, а саме три відеореєстратора Трассір НейроСтейш 32 на загальну суму 109148,71 грн, з у рахуванням ПДВ.

27.01.2022 ТОВ "Верна Сістемс" платіжним дорученням № 95 від 27.01.2022 перерахувало позивачу грошові кошти в сумі 109148,71 грн за отриманий вищевказаний товар.

Крім того, 13.01.2022 ТОВ "Трассір ЄС" на усне замовлення ТОВ "Верна Сістемс" було складено рахунок на оплату № 0000-000069 з переліком поставки необхідного йому товару.

19.01.2022 ТОB "Верна Сістемс" на підставі видаткової накладної ТОВ "Трассір ЄС" № 71 від 19.11.2022 отримало від нього замовлений товар, а саме один відеореєстратор Трассір НейроСтейш 128 вартістю 58289,22 грн, з урахуванням ПДВ.

16.02.2022 ТOB "Верна Сістемс" платіжним доручення № 172 від 16.02.2022 перерахувало позивачу грошові кошти в сумі 58289,22 грн за отриманий вищевказаний товар.

Зазначені обставини щодо придбання товару ТОB "Верна Сістемс" підтверджуються вказаними рахунками на оплату, видатковими накладними з накладеними електронними підписами уповноважених осіб сторін, відповідними платіжними дорученнями та довіреностями відповідача за 2021-2022 роки щодо права на отримання товарів, копії яких долучені до позовної заяви.

Разом з тим, за отриманий товар в рамках іншої окремої поставки ТОB "Верна Сістемс" не розрахувалося з позивачем до теперішнього часу.

Так, 09.02.2022 ТОВ "Трассір ЄС" на усне замовлення ТОB "Верна Сістемс" було складено рахунок на оплату № 0000-000310 з переліком поставки необхідного йому товару.

11.02.2022 ТОB "Верна Сістемс" на підставі видаткової накладної ТОВ "Трассір ЄС" № 235 від 11.02.2022 отримало від нього замовлений товар, а саме два відеореєстратора ТРАССІР МініКлієнт на загальну суму 19251,73 грн, з урахуванням ПДВ, за які не розрахувалося.

Наведені обставини щодо придбання товару ТОB "Верна Сістемс" підтверджуються вказаним рахунком на оплату та видатковою накладною з накладеними електронними підписами уповноважених осіб сторін, що свідчить про отримання товару відповідачем.

19.12.2023 ТОВ "Трассір ЄС" звернулося до відповідача з претензією щодо здійснення оплати за отриманий вищевказаний товар, відповідь на яку не отримало до теперішнього часу.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 19 251,73 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1, 2, 3 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суді договору.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України (стаття 179 ГК України), сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1, 2 статті 638 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 181, 184 ГК України, господарський договір за загальним правилом може укладатися у формі єдиного документа або у спрощений спосіб, який з урахуванням положень статті 207 ЦК України про вимоги до письмової форми правочину, також відбувається шляхом обміну документами, листами, факсограмами, телеграмами або телефонограмами, у яких зафіксований зміст такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 дійшла висновку, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності нього договору вимогам закону.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зазначила, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Враховуючи наведені положення законодавства та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, оскільки у рахунку на оплату ТОВ "Трассір ЄС" № 0000-000310 від 09.02.2022, який одночасно є замовленням відповідача, та видатковій накладній ТОВ "Трассір ЄС" № 235 від 11.02.2022 зазначено предмет поставки, а саме найменування всього товару, що поставляється, марку виробника, його кількість та вартість, при цьому на підставі останнього документа відбулося отримання всього товару ТОВ "Верна Сістемс", про що свідчать накладені на нього підписи уповноважених осіб сторін, тому можливо зробити висновок, що між сторонами мало місце фактичне укладення у спрощений спосіб договору на поставку товару, що є чинним і в судовому порядку недійсним не визнавався, який з боку ТОВ "Трассір ЄС" був виконаний в повному обсязі у вигляді отримання замовлення та поставки товару ТОВ "Верна Сістемс", яке, у свою чергу, ухилилося від виконання своїх зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару .

Згідно зі ст. 712 ЦК України (стаття 265 ГК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями частини 1 та 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Наведені положення діючого законодавства України та правова позиція Великої Палати Верховного Суду зобов`язують учасників господарювання після укладання у спрощеному порядку відповідного договору поставки виконувати його належним чином, зокрема, постачальника передати товар, а покупця прийняти товар, після чого сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт поставки позивачем відповідачу товару у вигляді двох відеореєстраторів ТРАССІР МініКлієнт на загальну суму 19251,73 грн, з урахуванням ПДВ, на підставі видаткової накладної № 235 від 11.02.2022 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Доказів на спростування позовних вимог позивача відповідачем не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верна Сістемс" (пр. Гагаріна, буд. 20-А, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ: 39050373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" (пров. Ярославський, буд. 7/9, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ: 43225802) - заборгованість за товар, поставлений на підставі видаткової накладної ТОВ "Трассір ЄС" № 235 від 11.02.2022, у загальній сумі 19251,73 грн, з урахуванням ПДВ; витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "01" квітня 2024 р.

СуддяН.М. Кухар