Рішення

від 11.03.2024 по справі 925/1441/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/1441/23

за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос",

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Представники учасників справи:

Прокурор - Олійник І.А.;

Позивач - Мішенко О.О. ;

Відповідач: ГУ Держгеокадастру у Харківській області - не з`явився;

Відповідач: СТОВ "Колос" - Патрікєєва І.В., адвокат;

Третя особа: Суховий М.О.

Секретар судового засідання Щокань В.М.

Суддя Гладун А.І.

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 20.10.2023 Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос".

1.2. Змістом позову прокурора є немайнові вимоги:

- усунути перешкоди власнику - державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 9,8 га кадастровий номер 7124086600:01:001:0032 шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації вказаної земельної ділянки, здійсненої 10.02.2022 ГУ Держгеокадастру у Харківській області;

- усунути перешкоди власнику - державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 9,8 га кадастровий номер 7124086600:01:001:0032 шляхом зобов`язання СТОВ "Колос" звільнити вказану земельну ділянку.

1.3. У позові прокурор просив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації.

1.4. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що предметом позову є немайнова вимога про усунення перешкоди власнику державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою. Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації є органом державного контролю за станом обліку, охорони та збереження об`єктів культурної спадщини. Прийняття судом рішення про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою дозволить Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації безперешкодно виконувати свої обов`язки щодо обліку, охорони та збереження пам`ятки археології поселення Черняхівської культури ІІ-ІV століття нової ери, яке розташоване на земельній ділянці історико-культурного призначення. Отже, рішення у справі може вплинути на права або обов`язки Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації як органу державного контролю за станом обліку, охорони та збереження об`єктів культурної спадщини, яке розташоване на земельній ділянці історико-культурного призначення.

1.5. 23.10.2023 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1441/23, справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив об 11 год. 00 хв. 28.11.2023. Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації.

1.6. Ухвалу суду від 23.10.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав прокурору, позивачу, відповідачу, третій особі - на офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, які 23.10.2023 доставлено до їх електронних кабінетів (а.с. 104-105 том 1); третій особі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 26.10.2023 вручений третій особі (а.с. 106 том 1).

1.7. 06.11.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив залишити позов без задоволення (а.с. 107-109 том 1).

1.8. Заперечуючи проти позову, відповідач просив закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки прокурор не надав доказів порушеного відповідачем права держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні земельною ділянкою, зокрема доказу користування, розпорядження та фактичного використання відповідачем даної земельної ділянки, або підтвердження дій СТОВ "Колос", направлених на внесення до Державного кадастру інформації щодо земельної ділянки. Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/220/22, яким у задоволенні позовних вимог СТОВ "Колос" про визнання права постійного користування відносно земельної ділянки кадастровий номер 7124086600:01:001:0032, відмовив. У рішенні суду суд встановив, що СТОВ "Колос" не є правонаступником КСГП "Колос", не є користувачем земельної ділянки на праві постійного користування і не може вчиняти будь-які дії щодо даної земельної ділянки. Відповідач вважав, що відсутній предмет спору у даній справі, оскільки відповідач не користується земельної ділянкою та не порушує права держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні земельною ділянкою.

1.9. 06.11.2023, 14.11.2023 відповідач подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору (а.с. 112-113, 127-128 том 1).

1.10. В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі відповідач зазначив, що не користується земельною ділянкою та не порушує інтереси держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації щодо користування земельною ділянкою.

1.11. 28.11.2023 прокурор подав до суду заяву, у якій просив залучити до участі у справі співвідповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (а.с. 133-136 том 1).

1.12. В обґрунтування заяви прокурор ствердив, що державна реєстрація спірної земельної ділянки була здійснена 10.02.2022 ГУ Держгеокадастру у Харківській області та що відповідачем за позовом в частині вимоги про усунення перешкоди власнику - державі в особі Черкаської обласної військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером площею 9,8 га кадастровий номер 7124086600:01:001:0032 шляхом скасування в Державному земельному кадастрі повинне бути ГУ Держгеокадастру у Харківській області

1.13. 28.11.2023 у підготовче засідання з`явились прокурор Олійник І.А. Представник відповідача адвокат Патрікєєва І.В. взяла участь у підготовчому засіданні у режимі відеоконференції. Представники позивача та третьої особи у підготовче засідання не з`явились.

1.14. 28.11.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому судовому засіданні до 15 год. 00 хв. 12.12.2023.

1.15. 11.12.2023 Черкаська обласна військова адміністрація подала до суду заяву, у якій просила провести судове засідання без участі її представника (а.с. 152 том 1).

1.16. 12.12.2023 прокурор подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов та просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі (а.с. 155-160 том 1).

1.17. В обґрунтування заперечень проти відзиву на позов та клопотання про закриття провадження у справі прокурор зазначив, що доводи відповідача про звільнення ним спірної земельної ділянки не підтверджені доказами. Факт та наміри користування відповідачем спірною земельною ділянкою підтверджено наявністю судового спору у справі №925/220/22 за ініціативи товариства. СТОВ "Колос" використовувало спірну земельну ділянку з 1996 року та намагалося продовжити право постійного користування нею. Відповідач розробив відповідну технічну документацію із землеустрою. Згідно з Витягу з ЄДРДР є кримінальне провадження за фактом самовільного користування СТОВ "Колос" спірною земельною ділянкою. Отже, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

1.18. 12.12.2023 у підготовче засідання з`явились прокурор Олійник І.А. Представник відповідача адвокат Патрікєєва І.В. взяла участь у підготовчому засіданні у режимі відеоконференції. Представники позивача та третьої особи у підготовче засідання не з`явились.

1.19. Представник відповідача адвокат Патрікєєва І.В. у підготовчому засіданні просила відкласти розгляд справи, оскільки вважала, що неможливо розглянути справу у відсутність представників позивача та третьої особи.

1.20. 12.12.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому судовому засіданні до 11 год. 30 хв. 19.12.2023.

1.21. 18.12.2023 третя особа подала до суду пояснення, у якому просила позовну заяву задовольнити повністю (а.с. 184-185, 187-188 том 1).

1.22. У поясненнях третя особа зазначила, що земельна ділянка площею 9,8 га кадастровий № 7124086600:01:001:0032 в с. Майданецьке (адміністративні межі) знаходиться в межах пам`ятки археології місцевого значення - поселення ІІ-V ст. н. е. (охоронний № 3403), взятої на облік рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.06.1990 №116. Земельна ділянка відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та висновків Верховного Суду належить до земель історико-культурного призначення, що підтверджується схемами роздержавлення земель колишніх КСП та графічними матеріалами. З матеріалів справи №925/220/22 та додатків до позовної заяви у справі №925/1441/23 вбачається, що фактичним користувачем земельної ділянки за кадастровим № 7124086600:01:001:0032 є СТОВ "Колос". Отже, відповідач використовує земельну ділянку за нецільовим призначенням, зокрема для сільськогосподарського обробітку. Сільськогосподарський обробіток земель історико-культурного призначення, які знаходяться в межах пам`яток археології, призводить до знищення унікальної археологічної спадщини України. Відтак використання земельної ділянки відповідачем є неправомірним та протирічить діючому законодавству в сфері охорони культурної спадщини.

1.23. 19.12.2023 позивач подав до суду додаткові пояснення, у яких просив позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі. Судове засідання провести без участі його представника (а.с. 192-194 том 1).

1.24. У поясненнях позивач зазначив, що належним розпорядником спірної земельної ділянки є держава в особі Черкаської обласної державної адміністрації відповідно до статті 122 Земельного кодексу України. На даний час фактичним користувачем земельної ділянки є СТОВ "Колос". Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на спірну земельну ділянку розроблена 28.01.2022 ФОП Делібалт В.С. , зокрема на замовлення СТОВ "Колос". 10.02.2022 здійснена реєстрація цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України відділом №2 Управлінням надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру Харківській області за категорією "землі сільськогосподарського призначення" з видом використання "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва". Вчинені дії СТОВ "Колос" порушують права Черкаської обласної військової адміністрації, як належного розпорядника спірної земельної ділянки, оскільки відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Отже, Черкаська обласна військова адміністрація не має можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном - спірною земельною ділянкою.

1.25. 19.12.2023 прокурор подав до суду клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів для надання можливості прокурору надіслати відповідачу Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області позову з додатками (а.с. 200 том 1).

1.26. 19.12.2023 у підготовче засідання з`явились прокурор Олійник І.А. та представник третьої особи Суховий М.О. Представник відповідача адвокат Патрікєєва І.В. взяла участь у підготовчому засіданні у режимі відеоконференції. Представник позивача у підготовче засідання не з`явився.

1.27. Прокурор Олійник І.А. у підготовчому судовому засіданні просила заяву про залучення до участі у справі співвідповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити.

1.28. Представник відповідача адвокат Патрікєєва І.В. у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти залучення співвідповідача, оскільки прокурор повинен був визначити відповідачів при поданні позову для захисту порушеного права, співвідповідач не може відновити порушене право позивача.

1.29. Представник третьої особи Суховий М.О. підтримав клопотання прокурора та просив залучити до участі у справі співвідповідача.

1.30. 19.12.2023 суд ухвалив клопотання прокурора про залучення до участі у справі співвідповідача задовольнити; ухвалив залучити до участі у справі співвідповідачем Головне управління Держгеокадастру у Харківській області; ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; ухвалив розгляд справи у підготовчому засіданні відкласти до 10 год. 00 хв. 17.01.2024.

1.31. 25.12.2023 відповідач СТОВ "Колос" подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Держава не визнала в законний спосіб речове право відносно спірної земельної ділянки, а відповідно відсутні докази порушеного права держави. Ні прокурор, ні позивач не подали докази звернення до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, як і відмови у вчиненні такої дії. У матеріалах справи також відсутні допустимі, належні, достовірні, докази користування спірною земельною ділянкою СТОВ "Колос". Відповідно позовна вимога щодо усунення перешкод державі щодо користування та розпорядження, шляхом покладення обов`язку про звільнення земельної ділянки відповідачем СТОВ "Колос" також є необґрунтованою та пред`явленою без можливості до виконання (а.с. 223-225 том 1).

1.32. 08.01.2024 відповідач Головне управління Держгеокадастру у Харківській області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Розгляд справи здійснювати за відсутності його представника (а.с. 233-235 том 1).

1.33. В обґрунтування заперечень проти позову ГУ Держгеокадастру у Харківській області зазначило, що державний кадастровий реєстратор відділу №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України. Дії державного кадастрового реєстратора щодо державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі були правомірними, підстави для відмови у здійсненні реєстрації зазначеної земельної ділянки відсутні. Державний кадастровий реєстратор правомірно здійснив реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Вимога прокурора щодо усунення перешкод власнику державі в особі Черкаської обласної військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, яка здійснена 10.02.2022 Головним управлінням Держгеокадасгру у Харківській області, не забезпечує поновлення жодних прав у випадку задоволення позову. Отже, є неефективним та неналежним способом захисту права. Оскільки скасування державної реєстрації земельної ділянки не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача. Відповідач вважав, що Головним управлінням права, свободи, інтереси позивача не порушувалися. Порушення будь-яких прав позивача відсутнє. Прокурор та позивач не довели, що зареєстрована у Державному земельному кадастрі ділянка та факт її реєстрації у Державному земельному кадастрі негативно впливає на їх права.

1.34. 17.01.2024 відповідач СТОВ "Колос" подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час (а.с. 241-242 том 1).

1.35. 17.01.2024 о 10 год. 00 хв. підготовче засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги. Суд ухвалив призначити підготовче засідання о 15 год. 00 хв. 23.01.2024

1.36. 23.01.2024 прокурор, позивач, відповідач та третя особа подали до суду заяви про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті без їх участі (а.с. 1-2, 6-7 том 2).

1.37. 23.01.2024 представник Черкаської обласної військової адміністрації Окрушко А.М. подала до суду заяву, у якій просила проводити підготовче засідання у справі призначене на 23.01.2024 о 15 год. 00 хв. без її участі (а.с. 2 том 2).

1.38. 23.01.2024 у підготовче судове засідання представники учасників справи не з`явились.

1.39. 23.01.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 14 год. 00 хв. 05.02.2024.

1.40. 01.02.2024 відповідач ГУ Держгеокадастру у Харківській області подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника (а.с. 16 том 2).

1.41. 05.02.2024 у судове засідання з`явились прокурор Олійник І.А., представники позивача Бодня І.В., Мішенко О.О. Представник відповідача адвокат Патрікєєва І.В. взяла участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Представники відповідача ГУ Держгеокадастру у Харківській області та третьої особи у судове засідання не з`явилися.

1.42. 05.02.2024 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 15 год. 30 хв. 14.02.2024.

1.43. 09.02.2024 відповідач ГУ Держгеокадастру у Харківській області подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника (а.с. 36 том 2).

1.44. 14.02.2024 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 40 том 2).

1.45. 14.02.2024 у судове засідання з`явилась прокурор Олійник І.А. Представник відповідача СТОВ "Колос" адвокат Патрікєєва І.В. взяла участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Представники позивача, відповідача ГУ Держгеокадастру у Харківській області та третьої особи у судове засідання не з`явились.

1.46. Прокурор Олійник І.А. та представник відповідача СТОВ "Колос" адвокат Патрікєєва І.В. у судовому засіданні просили клопотання позивача про відкладення розгляду справи задовольнити.

1.47. 14.02.2024 суд ухвалив відкласти розгляд справи до 10 год. 00 хв. 28.02.2024.

1.48. 28.02.2024 прокурор подав до суду клопотання про долучення доказів, у якому просив визнати поважним пропущений процесуальний строк на подання доказів та поновити строк на їх подання, долучити до справи копії документів, зокрема доказів щодо сплати податку на землю СТОВ "Колос". Дані докази не подані у встановлений строк, оскільки отримані прокурором 27.02.2024 (а.с. 51-53 том 2).

1.49. 28.02.2024 о 10 год. 00 хв. судове засідання не відбулося у зв`язку з неналежним функціонуванням в цей час підсистеми відеоконференцзв`язку. Суд ухвалив призначити розгляд справи о 15 год. 00 хв. 11.03.2024.

1.50. 07.03.2024 відповідач ГУ Держгеокадастру у Харківській області подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника (а.с. 77-78 том 2).

1.51. У судове засідання 11.03.2024 з`явились прокурор Олійник І.А., представник позивача Мішенко О.О. та представник третьої особи Суховий М.О. Представник відповідача адвокат Патрікєєва І.В. взяла участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Представники відповідача ГУ Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання не з`явився.

1.52. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.53. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.54. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.55. Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

1.56. Представник відповідача СТОВ "Колос" адвокат Патрікєєва І.В. у судовому засіданні просила зупинити провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №927/1206/21. Ствердила, що предмет спору у даній справі також стосується землі історико-культурного призначення, захисту інтересу держави, звернення до суду за захистом прав держави прокуратурою.

1.57. Прокурор Олійник І.А. заперечила проти зупинення провадження у справі.

1.58. Представники позивача Мішенко О.О. та представник третьої особи Суховий М.О. підтримали позицію прокурора та заперечили проти зупинення провадження у справі.

1.59. 11.03.2024 суд ухвалив відмовити клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі.

1.60. Прокурор Олійник І.А. у судовому засіданні просила задовольнити клопотання про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання доказів та долучити докази щодо сплати за землю СТОВ "Колос".

1.61. Представник позивача Мішенко О.О. підтримав позицію прокурора, просив долучити докази у справу.

1.62. Представник відповідача СТОВ "Колос" адвокат Патрікєєва І.В. заперечила проти задоволення клопотання прокурора та долучення доказів у справу.

1.63. Суд ухвалив залишити клопотання прокурора про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання доказів та поновлення строку на їх подання без розгляду.

1.64. Представник відповідача СТОВ "Колос" адвокат Патрікєєва І.В. у судовому засіданні заявила клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні.

1.65. Прокурор Олійник І.А. та представник позивача Мішенко О.О. заперечили проти клопотання представника відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні.

1.66. Суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача СТОВ "Колос" адвоката Патрікєєвої І.В. про оголошення перерви у судовому засіданні, продовжив розгляд справи.

1.67. Прокурор Олійник І.А. у судовому засіданні просила задовольнити клопотання відповідача СТОВ "Колос" про закриття провадження в частині вимоги прокурора в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до відповідача СТОВ "Колос" про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою, просила у зв`язку із закриттям провадження у справі повернути Черкаській обласній прокуратурі судовий збір у розмірі 2684 грн, про що подала відповідне клопотання (а.с. 86 том 2), просила позов в частині вимоги про усунення перешкоди власнику державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні земельною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації вказаної земельної ділянки задовольнити повністю.

1.68. Представники позивача Мішенко О.О. та третьої особи Суховий М.О. підтримали позицію прокурора.

1.69. Представник відповідача СТОВ "Колос" адвокат Патрікєєва І.В. у судовому засіданні просила суд відмовити прокурору у задоволенні позову повністю.

1.70. 11.03.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

1.71. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1441/23.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Обставини, які зумовлюють підстави для закриття провадження у справі в частині вимог позивача.

2.1. Під час судового розгляду справи суд встановив, що відповідач СТОВ "Колос" не користується спірною земельною ділянкою. Право користування земельною ділянкою не зареєстровано за СТОВ "Колос" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Спір щодо обставин користування земельною ділянкою між сторонами відсутній. Відсутнє порушене право держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації відповідачем СТОВ "Колос" щодо користування земельною ділянкою.

2.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

2.3. Відповідно до частини 3, 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

2.4. Враховуючи відсутність між сторонами спору за вимогою прокурора в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до відповідача СТОВ "Колос" про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання СТОВ "Колос" звільнити земельну ділянку, суд дійшов висновку у цій частині позовних вимог прокурора закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

3.1. Предметом позову прокурора в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до відповідача ГУ Держгеокадастру у Харківській області є немайнова вимога про усунення перешкоди власнику - державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки.

3.2. Підставами позову є обставини здійснення відповідачем ГУ Держгеокадастру у Харківській області державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у результаті чого існують перешкоди власнику щодо користування та розпорядження земельною ділянкою, яка є землею історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології-поселення Черняхівської культури II-IV століття нової ери.

3.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3.4. Предметом доказування у справі є правомірність державної реєстрації земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; наявність підстав для відмови у здійсненні реєстрації земельної ділянки; дотримання порядку здійснення державної реєстрації земельної ділянки; порушення суб`єктивного права держави в особі позивача, за захистом якого прокурор звернувся до суду.

4. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

4.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

4.2. 14.11.2022 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/220/22 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" до Тальнівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної адміністрації,за участю Черкаської обласної прокуратури, про визнання права постійного користування земельною ділянкою, яким у задоволенні позову відмовив.

4.3. 23.03.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову у справі №925/220/22, якою постановив апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" залишити без задоволення; рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2022 залишити без змін.

4.4. У рішенні суду Господарський суд Черкаської області установив:

4.4.1. 10.02.2022 Головне управління Держгеокадастру у Харьківській області зареєструвало у Державному земельному кадастрі земельну ділянку кадастровий номер 7124086600:01:001:0032, площею 9,8 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

4.4.2. земельна ділянка, що розташована в адміністративних межах с. Майданецька площею 9,8 га є земельною ділянкою історико-культурного призначення. На ній розташована пам`ятка археології-поселення Черняхівської культури II-IV століття нової ери, взятої на державний облік рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.06.1990 № 116 (охоронний номер - 3403);

4.4.3. належним розпорядником спірної земельної ділянки є Черкаська обласна державна адміністрація відповідно до статті 122 Земельного кодексу України.

5. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, прокурор подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

5.1.1. 26.06.1990 Виконавчий комітет Черкаської обласної Ради народних депутатів ухвалив рішення №116 від 26.06.1990 "Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави", яким вирішив погодитись з пропозицією управління культури облвиконкому про взяття під державну охорону нововиявлених пам`яток археології у кількості 1656 згідно з додатком (а.с. 38 том 1).

5.1.2. У додатку до рішення виконавчого комітету Черкаської обласної Ради народних депутатів №116 від 26.06.1990 - Списку нововиявлених пам`яток археології, прийнятих на державний облік, зазначені пам`ятки архітектури, зокрема пам`ятка під №33 (охоронний номер - 3403) поселення II-V століття нової ери с. Майданецька , в ур. Гелів Став (а.с. 39-40 том 1).

5.1.3. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2023 №343522470 право власності чи інші речові права на земельну ділянку кадастровий номер 7124086600:01:001:0032 не зареєстровані (а.с. 41 том 1).

5.1.4. За інформацією з Державного земельного кадастру від 15.06.2023 NKS-1.13.5.1. 10.02.2022 Відділом №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на підставі розробленої та погодженої у відповідності до вимог чинного законодавства технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі від 28.01.2022, як землі сільськогосподарського призначення сформовано спірну земельну ділянку за кадастровим номером 7124086600:01:001:0032, площею 9,8 га (а.с. 42-49 том 1).

5.1.5. 10.02.2022 Відділом №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відкрито поземельну книгу 7124086600010010032 (кадастровий номер земельної ділянки) (а.с. 50-65 том 1).

У розділі 1 поземельної книги (запис № 001 від 10.02.2022) вказані наступні відомості про земельну ділянку: Місце розташування: Черкаська область, Тальнівський район, Майданецька сільська рада. Цільове призначення: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: код цільового призначення - 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Площа: 9,8 га. Форма власності: інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня.

У розділі 2 поземельної книги (запис № 002 від 10.02.2022) вказані кадастровий план земельної ділянки, координати поворотних точок меж земельної ділянки та експлікація земельних угідь.

Розділом 3 поземельної книги (запис № 003 від 10.02.2022) закріплено за Колективним сільськогосподарським підприємством "Колос" право постійного користування земельною ділянкою; документ, що посвідчує право: державний акт серії ЧР 14-5 від 08.02.1996, реєстраційний номер 17.

У розділі 5 поземельної книги (запис № 004 від 10.02.2022) зазначено запис про виникнення земельного сервітуту, емфітевзису, суперфіцію, обмеження у використанні земельної книги від 10.02.2022 №004, зокрема охоронна зона навколо (уздовж) об`єкта енергетичної системи; площею 0,0030 га; зі строком дії - постійний та обмеження у використанні земельної ділянки.

5.2. Відповідач СТОВ "Колос" на спростування обставин, якими прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги, подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

5.2.1. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.11.2023 №352890567 речові права на земельну ділянку кадастровий номер 7124086600:01:001:0032 не зареєстровані (а.с. 111, 116-117, 130 том 1).

5.3. Відповідач ГУ Держгеокадастру у Харківській області на спростування обстаивин, якими прокурор обгрунтовує позовні вимоги, доказів не подав.

5.4. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

5.5. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

5.6. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.

5.7. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

5.8. На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази подані прокурором суд визнає допустимими.

5.9. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

5.10. Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.

5.11. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

5.12. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5.13. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

6. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

6.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

6.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

6.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

6.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

6.5. Враховуючи обставини, які не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

6.5.1. Земельна ділянка, що розташована в адміністративних межах с. Майданецька площею 9,8 га є земельною ділянкою історико-культурного призначення. На ній розташована пам`ятка археології-поселення Черняхівської культури II-IV століття нової ери, взятої на державний облік рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.06.1990 № 116 (охоронний номер - 3403).

6.5.2. Право власності чи інші речові права на земельну ділянку у державному реєстрі не зареєстровані.

6.5.3. 10.02.2022 Відділ №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на підставі розробленої та погодженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі від 28.01.2022 зареєстрував у Державному земельному кадастрі земельну ділянку за кадастровим номером 7124086600:01:001:0032, площею 9,8 га, за категорією "землі сільськогосподарського призначення", з видом використання "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

6.5.4. Належним розпорядником спірної земельної ділянки є Черкаська обласна державна адміністрація відповідно до статті 122 Земельного кодексу України.

7. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

7.1. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (частина 3 статті 78 Земельного кодексу України.

7.2. Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

7.3. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 Земельного кодексу України).

7.4. Відповідно до статті 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

7.5. Згідно із статтею 54 Земельного кодексу землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, об`єктів культурної всесвітньої спадщини, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, які надані та використовуються для потреб охорони культурної спадщини, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

7.6. Відповідно до пункту «г» частини 4 статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

7.7. Відповідно до статті 54-1 Земельного кодексу України з метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферної зони, історичного ареалу населеного місця, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини". Обмеження у використанні земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об`єктів землі незалежно від їх цільового призначення. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру. Режим використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України "Про охорону культурної спадщини".

7.8. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" за видами об`єкти культурної спадщини поділяються на: 1) археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації; 2) історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

7.9. Статтею 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

7.10. Відповідно до статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

7.11. Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

7.12. Порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав врегульований статтею 79-1 Земельного кодексу України.

7.13. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина 1 статті 79-1 Земельного кодексу України).

7.14. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (частина 1 статті 79-1 Земельного кодексу України).

7.15. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (частина 3 статті 79-1 Земельного кодексу України)

7.16. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частина 5 статті 79-1 Земельного кодексу України).

7.17. Відповідно до частини 10 статті 79-1 Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

7.18. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (стаття 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

7.19. Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

7.20. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень) (частина 13 статті 79-1 Земельного кодексу України).

7.21. Відповідно до пункту частини 1 статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для, зокрема, визнання реєстрації недійсною.

7.22. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).

7.23. Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

7.24. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

7.25. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

8. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

8.1. Передумовою спору є формування земельної ділянки з визначенням її меж, площі та цільового призначення.

8.2. Причиною спору є порушення порядку формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав з визначенням її меж, площі та цільового призначення.

8.3. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити порушене право держави на користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення.

8.4. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує, що при формуванні спірної земельної ділянки та її реєстрації ГУ Держгеокадастру у Харківській області неправомірно зареєструвало земельну ділянку за цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення.

8.5. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.

8.6. За змістом статті 15 Цивільного кодексу України об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

8.7. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками

8.8. Під способом захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорених) прав і вплив на правопорушника.

8.9. Предмет позову прокурора спрямований на оспорення реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з метою збереження пам`ятки архітектури та попередження використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

8.10. Об`єктом захисту за позовом прокурора є право держави на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з урахуванням її цільового призначення та встановлених законом обмежень.

8.11. Способом захисту порушеного права прокурор обрав визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, в Державному земельному кадастрі.

8.12. Предмет позову прокурора кореспондується із способами захисту права, які визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

8.13. У спірних правовідносинах вимоги про визнання недійсною чи незаконною державної реєстрації земельної ділянки, а також вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки є спорідненими способами захисту, відповідають змісту оспорюваного права чи інтересу та спрямовані на досягнення єдиної мети - відновлення порушеного права держави шляхом відновлення становища, яке існувало до формування земельної ділянки.

8.14. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

8.15. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

8.16. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

8.17. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій історико-культурного (охоронні зони) призначення, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій (стаття 47 Закону України "Про землеустрій").

8.18. Земельна ділянка, що розташована в адміністративних межах с. Майданецька площею 9,8 га є сформованою, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7124086600:01:001:0032.

8.18. Земельна ділянка є землею історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології-поселення Черняхівської культури II-IV століття нової ери, взятої на державний облік.

8.19. З метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".

8.20. Обмеження у використанні земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об`єктів землі незалежно від їх цільового призначення.

8.21. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини.

8.22. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру.

8.23. Режим використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України "Про охорону культурної спадщини".

8.24. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством.

8.25. Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі №813/4701/1 сформував висновок, за змістом якого земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки, за законом, такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.

8.26. 10.02.2022 Відділ №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на підставі розробленої та погодженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі від 28.01.2022 за заявою СТОВ «Колос» зареєстрував у Державному земельному кадастрі земельну ділянку за кадастровим номером 7124086600:01:001:0032, площею 9,8 га, за категорією "землі сільськогосподарського призначення", з видом використання "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

8.27. За наявності законодавчих обмежень щодо використання земельних ділянок історико-культурного призначення реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з визначенням її меж, площі та цільовим призначенням як землі сільськогосподарського призначення порушує встановлений законом порядок використання земельної ділянки та порушує право держави на використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення.

8.28. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень) (частина 13 статті 79-1 Земельного кодексу України).

8.29. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

8.30. Для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, відомості про яку містяться у Державному земельному кадастрі.

8.31. При цьому скасування реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки.

8.32. Скасування державної реєстрації земельної ділянки призведе до припинення її існування як об`єкта цивільних справ, який було сформовано незаконно з огляду на неправомірне включення до її складу земель історико-культурного призначення як земель сільськогосподарського призначення.

8.33. Припинення існування такого об`єкту цивільних прав надасть позивачу безперешкодну можливість сформувати новий об`єкт цивільних - земельну ділянку у межах пам`ятки археології.

8.34. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

8.35. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

8.36. На переконання суду, державна реєстрація спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав здійснена протиправно, без урахування вставлених законом обмежень щодо використання земель історико-культурного призначення.

8.37. Належним розпорядником спірної земельної ділянки є Черкаська обласна військова адміністрація відповідно до статті 122 Земельного кодексу України.

8.38. Реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з визначенням її меж, площі та цільовим призначенням як землі сільськогосподарського призначення порушує право держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації на використання земельної ділянки за її цільовим призначенням з урахуванням встановлених законом обмежень на використання земель історико-культурного призначення.

8.39. Звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача спрямоване на реалізацію права власника на формування земельної ділянки історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, та використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, зумовленим особливим статусом землі.

8.40. Вимогу прокурора про усунення перешкоди власнику - державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 9,8 га кадастровий номер 7124086600:01:001:0032 та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації вказаної земельної ділянки, здійсненої 10.02.2022 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належним та ефективним, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

9. Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.

9.1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).

9.2. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").

9.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

9.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

9.5. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

9.6. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

9.7. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

9.8. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

9.9. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

9.10. 22.08.2023 керівник Звенигородської окружної прокуратури надіслав Черкаській обласній державній адміністрації лист №50/3-627 вих. 23, у якому повідомив Черкаську обласну державну адміністрацію про встановлення незаконності вибуття з державної власності спірної земельної ділянки історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології - поселення черняхівської культури ІІ-ІV століття нової ери. У вказаному листі прокуратура, з урахуванням повноважень Черкаської обласної державної адміністрації як законного власника спірної ділянки, просила повідомити про вжиті заходи до усунення державі перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення площею 9,8 га кадастровий номер 7124086600:01:001:0032, а у випадку їх не застосування - про причини, які цьому перешкоджають (а.с.31-36 том 1).

9.11. 15.09.2023 Черкаська обласна державна адміністрація надіслала Звенигородській окружній прокуратурі лист-відповідь №02/01-02.03-08/9555/01/01-48/21346, у якому повідомила, що Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в межах компетенції заходи, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7124086600:01:001:0032 не вживалися у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору (а.с. 37 том 1).

9.12. Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси позивача свідчить про те, що Черкаська обласна державна адміністрація неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом припинення порушень відповідача, які виникли внаслідок неналежної поведінки відповідача, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.

9.13. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

9.14. Бездіяльність Черкаської обласної державної адміністрації є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Черкаська обласна державна адміністрація впродовж тривалого часу не вжила заходів щодо усунення перешкод власнику - державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання звільнити вказану земельну ділянку.

9.15. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді. Підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

10.2. При зверненні до суду Черкаська обласна прокуратура сплатила за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 5368,00 грн на підставі платіжної інструкції №2133 від 26.09.2023 (а.с. 30 том 1).

10.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, окрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

10.4. 11.03.2024 суд ухвалив закрити провадження у справі в частині вимог Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про усунення перешкоди власнику державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 9,8 га кадастровий номер 7124086600:01:001:0032 шляхом зобов`язання СТОВ "Колос" звільнити вказану земельну ділянку.

10.5. Відповідно до частини 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

10.6. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

10.7. Відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

10.8. 11.03.2024 прокурор звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору на підставі частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у зв`язку із закриттям провадження у справі.

10.9. Враховуючи клопотання прокурора, Черкаській обласній прокуратурі підлягає поверненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн, сплачений за подання позову до суду за вимогою про усунення перешкоди власнику державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 9,8 га кадастровий номер 7124086600:01:001:0032 шляхом зобов`язання СТОВ "Колос" звільнити вказану земельну ділянку.

10.10. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

10.11. Оскільки позов Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в особі Черкаської обласної військової адміністрації в частині вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено, судовий збір у розмірі 2684,00 грн, сплачений прокурором за подання позовної заяви суд покладає на Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині вимоги Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про усунення перешкоди власнику державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 9,8 га кадастровий номер 7124086600:01:001:0032 шляхом зобов`язання СТОВ "Колос" звільнити вказану земельну ділянку закрити.

Позов Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в особі Черкаської обласної військової адміністрації (ідентифікаційний код 00022668, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185) в частині вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (ідентифікаційний код 39792822, адреса місцезнаходження:61165, м. Харків, вул. Космічна, 21) задовольнити.

Усунути перешкоди власнику - державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації (ідентифікаційний код 00022668, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 9,8 га кадастровий номер 7124086600:01:001:0032 та скасувати у Державному земельному кадастрі державної реєстрації вказаної земельної ділянки, здійсненої 10.02.2022 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (ідентифікаційний код 39792822, адреса місцезнаходження:61165, м. Харків, вул. Космічна, 21).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (ідентифікаційний код 39792822, адреса місцезнаходження:61165, м. Харків, вул. Космічна, 21) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, рахунок UA138201720343160001000003751, банк Державна казначейська служба України м. Київ) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Повернути Черкаській обласній прокуратурі (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286) з Державного бюджету України 2684,00 грн судового збору, сплаченого на підставі платіжної інструкції №2133 від 26.09.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складено 29.03.2024.

Суддя А.І. Гладун