Рішення

від 01.04.2024 по справі 926/575/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року Справа № 926/575/24Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія

до Відділу освіти культури молоді та спорту Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області

про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії в сумі 12 276, 95 грн

І. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія (далі-ТОВ ЧОЕК) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Відділу освіти культури молоді та спорту Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області (далі Відділ ОКМС Недобоївської сільської ради) про стягнення за договором про постачання/закупівлю електричної енергії №230 від 20.12.2022 заборгованості в сумі 12 276, 95 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не розрахувався за спожиту у жовтені 2023 року електричну енергію, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 11 254, 10 грн.

Керуючись ст. 230 Господарського кодексу україни (надалі - ГК України) та 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) позивач просить стягнути з відповідача за період з 21.11.2023 по 15.02.2024 інфляційні втрати в сумі 124, 11 грн, 3% річних у розмірі 80, 36 грн та пеню в сумі 818, 38 грн.

Відділ освіти культури молоді та спорту Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області у відзиві на позов від 04.03.2023 позовні вимоги визнав в повному обсязі.

II. Рух справи у суді

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024 року позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І

Ухвалою суду від 22.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вказаною ухвалою роз`яснено відповідачу, що він миає право у строк до 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання. Відповідачу також було роз`яснено строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в п`ять календарних днів з дня вручення ухвали.

Крім того запропоновано позивачу надати суду відповідно до статті 166 ГПК України відповідь на відзив протягом п`яти календарних днів з дня отримання відзиву відповідача.

28.02.2024 від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній визнає позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно з ч. 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

III. Фактичні обставини справи, встановлені судом

20.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» та Відділом освіти культури молоді та спорту Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області укладено Договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 230 (далі - договір).

Згідно п. 2.1 договору постачальник зобов`язався поставити у 2023 році електричну енергію: 09310000-5- Електрична енергія за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника (далі електрична енергія), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.

Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором становлять 295336, 833 кВт*год з урахуванням додаткової угоди №4 до договору від 28.09.2023.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється з дати, зазначеної в повідомленні, що є додатком 3 до цього договору, але не раніше дати зміни постачальника, що підтверджується відповідним повідомленням адміністратора комерційного обліку до 31.12.2023 включно.

Місцем поставки товару є об`єкти споживача. (п.3.2)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» постачало електричну енергію за адресами, зазначеними у додатку №4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №230 від 20.12.2022.

Відповідно до п. 5.1 договору загальна вартість цього договору становить 1141719,17 грн, крім того, ПДВ 228343,83, разом з ПДВ 1370063 грн (один мільйон триста сімдесят тисяч шістдесят три гривні)

Ціна за 1 кВт*год електричної енергії визначається та змінюється відповідно до додатка 2 до цього договору.

До загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованими тарифами (п. 5.2 договору)

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.3 договору)

Договором передбачено, що споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки, передбачені цим договором. (п.5.4 договору)

Відповідно до п. 5.7 договору оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника за умови надання постачальником у строк до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим, акта про прийняття-передання та рахунку, у тому числі в особистому кабінеті споживача, розміщеному на офіційному вебсайті постачальника.

Вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт*год, визначеної згідно додатку 2 до договору. (п.5.7)

Згідно додатку 2 до договору ціна за 1кВт*год становить 4, 379996 грн

Сторони узгодили, що фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається на підставі даних комерційного обліку та фіксується в акті про прийняття-передавання. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюються відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексі комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та інших нормативно-правових актів. (п.5.8 договору)

Пунктом 5.9 договору передбачено, що оплата проводиться за умови наявності бюджетного фінансування протягом 10 робочих днів з моменту виставлення рахунку, але не пізніше 20-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі відсутності фінансування оплата проводиться протягом 5 робочих днів з дати отримання фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Заборгованість у споживача перед постачальником виникає лише в разі несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію (п.5.10 договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором (п.8.2 договору).

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2023 включно, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.14.1 договору).

19.01.2024 позивач звернувся до оператора системи розподілу електричної енергії (на території Чернівецької області«Чернівціобленерго») із запитом № 12.5/282 щодо підтвердження інформації про те, що відповідача було включено до реєстру споживачів товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», як постачальника електричної енергії та надання відомостей про обсяги споживання електричної енергії даним споживачем за період жовтня 2023 року.

12.02.2024 листом № 17/3-02/343 AT «Чернівціобленерго» підтвердило, що за період жовтня 2023 року відповідача було включено до реєстру споживачів товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» з обсягом споживання електричної енергії 1834 кВт*год.

Згідно акту прийняття-передавання товарної продукції електричної енергії від 31.10.2023 та рахунку N32784 від 31.10.2023 відповідачем у жовтні 2023 року спожито 1834 кВт*год електричної енергії на суму 11254, 10 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.12 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», споживач зобов`язаний протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку сплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, але не пізніше 20 календарного дня наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Судом встановлено, що позивач виставив відповідачу рахунок №32784 на оплату за фактично спожиту електричну енергію в жовтні 2023 та Акт прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії від 31.10.2023 на суму 11254,10 грн.

22.01.2024 позивач повторно направив рахунок та акт прийняття-передавання товарної продукції електричної енергії за жовтень 2023, що підтверджується фіскальним чеком від 22.01.2024, поштовою накладною №5800111415271 та описом вкладення.

Крім того, 22.01.2024 одночасно з рахунком на оплату, позивач направив відповідачу письмову претензію №12.5/283 щодо сплати заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 11254, 10 грн, проте остання залишена без відповіді.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що між сторонами виник майновий спір з приводу неналежного виконання відповідачем обов`язку по сплаті боргу за спожиту електричну енергію в сумі 11254, 10 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

IV. Позиція суду по суті спору

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» з 02.05.2018 зареєстроване як юридична особа.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 429 від 14.06.2018 товариству з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» надано ліцензію на постачання електричної енергії відповідачу.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Відповідно до п. 3.1.1 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».

Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу та інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Статтею 276 ГК України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.1.1 розділу III ПРРЕЕ, постачання електричної енергії споживачам здійснюється обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання ПРРЕЕ. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (частини 6, 7, 11 ст. 56 Закону «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Частиною першою статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно абзацу 2 пункту 6.1.16 ПРРЕЕ до припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору.

Згідно з пунктом 4.13. ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до п. 5.7 договору оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника за умови надання постачальником у строк до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим, акта про прийняття-передання та рахунку, у тому числі в особистому кабінеті споживача, розміщеному на офіційному вебсайті постачальника.

Пунктом 5.9 договору передбачено, що оплата проводиться за умови наявності бюджетного фінансування протягом 10 робочих днів з моменту виставлення рахунку, але не пізніше 20-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі відсутності фінансування оплата проводиться протягом 5 робочих днів з дати отримання фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Статтею 509 ЦК України закріплено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини сьомо статті 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за фактично спожиту у жовтні 2023 року електричну енергію обсягом 1834 кВт*год не розрахувався, що призвело до виникнення боргу в сумі 11254, 10 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленої електричної енергії, тож позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 11 254,10 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 8.1 договору, сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Частиною 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене вище суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути згідно наявного в матеріалах справи розрахунку 124,11 грн інфляційних втрат та 80,36 грн 3% річних за період з 21.11.2023 по 15.02.2024.

Щодо нарахування пені суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положення частини шостої статті 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 ГК України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Разом з тим за частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства України, для застосування пені за порушення грошового зобов`язання договором мають бути визначені випадки, розмір та порядок їх застосування.

Пунктом 8.2 договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором.

Враховуючи, що сторони не передбачили у договорі можливість нарахування пені за порушення грошового зобов`язання, в частині стягнення 818,38 грн пені слід відмовити.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (статті 76, 77 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи, оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у відповідності до статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача борг за фактично спожиту у жовтні 2023 року електричну енергію в сумі 11254,10 грн, 3% річних в сумі 80,36 грн та 124, 11 грн інфляційних втрат за період з 21.11.2023 по 15.02.2024.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Як вбачається із матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується квитанцією №SLTR-UA2D-44DE від 20.02.2024.

Відповідно до частини першої статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового зборуґя, сплаченого при поданні позову.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до п.3. ч.4 ст. 129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судовий збір пропорційно задоволеним витратам у розмірі 1413, 07 грн слід покласти на відповідача.

Враховуючи, що відповідачем визнано позов, керуючись приписами ст.130 ГПК України, суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1413,07 грн (50% від суми судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог).

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 13, 14, 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти культури молоді та спорту Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області (60035, вул. Головна, 28А, с. Недобоївці, Дністровський район, Чернівецька область, код 41083319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія (58001, вул. Пауля Целана,6, м. Чернівці, код 42102122) 11254,10 грн основного боргу, 80,36 грн 3% річних, 124,11 грн інфляційних втрат та 1413,07 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія (58001, вул. Пауля Целана,6, м. Чернівці, код 42102122) 1413,07 грн судового збору, що сплачений на підставі квитанції №SLTR-UA2D-44DE від 20.02.2024.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.І. Ніколаєв