Рішення

від 01.04.2024 по справі 927/1724/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1724/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сівер Транс,

код ЄДРПОУ 37418665, юридична адреса: вул. Піонерська,10, кв.1, м. Чернігів, 14027,

поштова адреса: вул. Шевченка, 103, оф. 200, м. Чернігів, 14027,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Алекс Вуд,

код ЄДРПОУ 41559767, вул. Сагайдачного, буд. 49, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300

про стягнення 50 270 грн 90 коп,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сівер Транс звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Алекс Вуд заборгованості у сумі 50 270,90 грн.

Процесуальні дії у справі.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи №927/1724/23 було визначено суддю Демидову М.О.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 27.12.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення їх недоліків.

Ухвалою суду від 23.01.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме: відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами; - позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами. Постановлено відповідачу невідкладно зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та надати суду інформацію щодо наявності або відсутності такої реєстрації.

Ухвала суду від 23.01.2024 була доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 23.01.2024 о 17:46, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвала суду від 23.01.2024 отримана безпосередньо представником відповідача 12.02.2024 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області, що підтверджується відміткою про отримання на зазначеній ухвалі.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області № 02-01/15/24 від 29.01.2024, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М.О., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/1724/23.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи визначено суддю Шморгуна В. В.

Ухвалою суду від 30.01.2024 прийнято справу №927/1724/23 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвала суду від 30.01.2024 була доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 31.01.2024 о 16:49, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвала суду від 30.01.2024 отримана безпосередньо представником відповідача 12.02.2024 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області, що підтверджується відміткою про отримання на зазначеній ухвалі.

09.02.2024 ухвала суду від 23.01.2024 про відкриття провадження у справі, направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією на адресу ТОВ Алекс Вуд (код ЄДРПОУ 41559767, вул. Сагайдачного, буд. 49, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300), повернулась неврученою на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

09.02.2024 судом здійснено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації відповідача (код ЄДРПОУ 41559767), згідно з яким місцезнаходження юридичної особи відповідача: 15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Сагайдачного, буд. 49.

Враховуючи, що ухвала суду від 23.01.2024 та ухвала суду від 30.01.2024 були одержані безпосередньо представником відповідача 12.02.2024 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 27.02.2024.

19.03.2024 від позивача надійшов лист з додатком на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №140423/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 14.04.2023 в частині своєчасної оплати за надані послуги.

Відзиву на позов та відповіді на відзив у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

14.04.2023 між ТОВ Алекс Вуд (замовник) та ТОВ Сівер Транс (перевізник) було укладено Договір №140423/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні (далі Договір), відповідно п. 1.1., 1.2. якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов?язання щодо перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом по території України та іноземних держав згідно із замовленням замовника, які є невід?ємною частиною цього договору.

Кількість і рід вантажу, вимоги до транспортного засобу, особливості та інші вимоги виконання послуг обумовлюються разовими замовленнями додатково перед кожним конкретним перевезенням або групою перевезень.

У відповідності до п. 2.1., 2.2. Договору замовник зобов?язаний, зокрема, оформити письмове замовлення вантажу з зазначенням маршруту, адреси завантаження та доставки вантажу, дати подачі транспортного засобу, найменування ваги та габаритів вантажу, а також інші особливості перевезення вантажу, та подати таке замовлення перевізнику факсом чи ел.поштою не пізніше ніж за 12 годин до початку перевезення; забезпечити до початку перевезення належне оформлення товарно-транспортних, митних та інших документів, необхідних для виконання перевезення і проходження всіх видів контролю; своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги перевізника.

Перевізник зобов?язаний, зокрема, надати протягом 12 годин замовнику письмове підтвердження про (або відмову від) прийняття до виконання замовлення. У разі відсутності письмової відмови, замовлення вважається прийнятим до виконання; доставити ввірений замовником вантаж у пункт призначення та передати його уповноваженому представнику вантажоотримувача у зазначений термін, у належному стані та у кількості, зазначеній у товарно-супровідних документах.

Пунктами 3.1.-3.3. Договору передбачено, що по закінченню виконання замовлення перевізник оформлює акт виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками підприємств.

Разом з актом виконаних робіт перевізник зобов?язується надати замовнику такі документи: рахунок-фактуру, CMR (чи ТТН) оригінал чи копія (якщо замовник зазначить у замовленні), податкову накладну. Другий примірник акут виконаних робіт після затвердження замовником повертається перевізнику.

Замовник зобов?язаний підписати акт виконаних робіт у десятиденний термін з моменту його отримання або надати письмові аргументовані заперечення чи зауваження.

Згідно з п. 4.1.-4.3. Договору ціна на кожне перевезення узгоджується сторонами окремо і зазначається в разових замовленнях замовника, які становлять невід?ємну частину даного договору.

Розрахунки здійснюються в безготівковій формі (якщо інше не передбачено замовленням).

Замовник зобов?язаний перерахувати перевізнику належну суму коштів за виконані послуги протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від перевізника рахунку-фактури, CMR та підписання акту виконаних робіт, якщо інше не передбачено в транспортному замовленні.

Строк дії договору встановлюється з моменту підписання до повного виконання сторонами взятих на себе зобов?язань (п. 9.1. Договору).

На виконання умов Договору сторонами було оформлено, підписано та скріплено печатками заявку №1 від 14.04.2023 до Договору №140423/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 14.04.2023, у якій зазначено маршрут перевезення, кількість і рід вантажу, вимоги до транспортного засобу, дату завантаження, дату та місце доставки, а також погоджені форма та вартість перевезення, дані водія (а.с.13).

Позивачем додано до матеріалів справи міжнародну товарно-транспортну накладну СМR А №608198 від 14.04.2023 з відміткою про одержання вантажу (а.с.16).

24.04.2023 між ТОВ Сівер Транс та ТОВ Алекс Вуд підписано та скріплено печатками сторін Акт №ОУ-0000245 здачі-прийняття робіт (надання послуг) у якому зазначено про надання послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом м. Чернігів (Україна) м. Рига (Латвія), СМR А №608198, на загальну суму 72 270,90 грн. Сторони претензій одна до одної не мають (а.с.14).

24.04.2023 перевізником оформлено рахунок-фактуру №СФ-0000247 на оплату послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом м. Чернігів (Україна) м.Рига (Латвія), СМR А №608198, на загальну суму 72 270,90 грн (а.с.12), який замовник, відповідно до п. 4.3. Договору, зобов?язаний був оплатити протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від перевізника рахунку-фактури, CMR та підписання акту виконаних робіт, якщо інше не передбачено в транспортному замовленні.

Відповідач сплатив 22 000,00 грн, а саме: 7000,00 грн згідно з платіжною інструкцією №2731 від 07.07.2023, 10 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією №2744 від 14.07.2023, 5000,00 грн згідно з платіжною інструкцією №2937 від 26.10.2023 (а.с.18-20).

Претензія вих.№ 58 від 12.07.2023, адресована відповідачу, з вимогою сплатити заборгованість за Договором, залишена без виконання (а.с.15).

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

Як встановив суд, ТОВ Сівер Транс на підставі Договору було надано ТОВ Алекс Вуд послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні, що підтверджується заявкою №1 від 14.04.2023 до Договору, міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А №608198 від 14.04.2023, Актом №ОУ-0000245 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.04.2024 на суму 72 270,90 грн.

Згідно з п. 4.3. Договору замовник зобов?язаний перерахувати перевізнику належну суму коштів за виконані послуги протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від перевізника рахунку-фактури, CMR та підписання акту виконаних робіт, якщо інше не передбачено в транспортному замовленні.

Акт №ОУ-0000245 здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаний сторонами 24.04.2023, тому відповідач повинен був розрахуватися за надані послуги перевезення до 27.04.2023 включно.

У порушення умов Договору, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 22 000,00 грн, згідно платіжними інструкціями №2731 від 07.07.2023 на суму 7000,00 грн, №2744 від 14.07.2023 на суму 10 000,00 грн, №2937 від 26.10.2023 на суму 5000,00 грн.

Доказів оплати послуг перевезення у повному обсязі відповідач суду не надав.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив повну вартість послуг перевезення у визначений Договором строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 50 270,90 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Щодо судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2684,00 грн покладається на відповідача.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1,3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як зазначено у ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу складає 10 000,00 грн.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом ст. 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited»" проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії: платіжної інструкції №4549 від 08.03.2024 на суму 8000,00 грн; Договору про надання правової допомоги від 15.11.2023 (далі Договір від 15.11.2023); Акту приймання-передачі наданих послуг від 08.03.2024 за договором про надання правової допомоги від 15.11.2023; додаткової угоди від 28.02.2024 до договору про надання правової допомоги від 15.11.2023.

На підтвердження наявності у представника позивача ОСОБА_1 статусу адвоката, суду надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №001159 від 08.07.2022 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія СВ №1080358 від 15.11.2023.

Відповідно до п. 1.1., 2.2. Договору від 15.11.2023, укладеного між Адвокатським бюро «Катерини Дяченко» та ТОВ «Сівер Транс» (клієнт) бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо, зокрема, надання правової Інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства.

Згідно з п. 3.1. Договору від 15.11.2023 розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.

Цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього. Дія договору припиняється 31.12.2024 (п. 4.1., 4.2. Договору від 15.11.2023).

Додатковою угодою від 28.02.2024 до Договору від 15.11.2023 сторони погодили, що вартість послуг, враховуючи рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області, становить: консультація (усна з вивченням документів) 500,00 грн, складання позовної заяви до суду та виготовлення додатків (відповідно до кількості учасників судового процесу) 7500,00 грн.

Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності). Бюро надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (п. 7.1., 7.2. додаткової угоди від 28.02.2024).

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 08.03.2024 за договором про надання правової допомоги від 15.11.2023, підписаним та скріпленим печатками сторін, виконавець (Адвокатське бюро «Катерини Дяченко») надав, а замовник (ТОВ «Сівер Транс») прийняв наступні послуги: консультація (усна з вивченням документів) 500,00 грн, складання позовної заяви до суду та виготовлення додатків (відповідно до кількості учасників судового процесу) 7500,00 грн.

Оплата вищезазначених юридичних послуг підтверджується платіжною інструкцією №4549 від 08.03.2024 на суму 8000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено надання йому правничої допомоги у справі та сплату 8000,00 грн вартості правничої допомоги адвоката.

Оскільки позовні вимоги судом задоволено повністю, тому з урахуванням приписів ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 123, 124, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Алекс Вуд (код ЄДРПОУ 41559767, вул. Сагайдачного, буд. 49, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сівер Транс (код ЄДРПОУ 37418665, юридична адреса: вул. Піонерська,10, кв.1, м. Чернігів, 14027, поштова адреса: вул. Шевченка, 103, оф. 200, м. Чернігів, 14027) 50 270,90 грн боргу, 2684,00 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун