Ухвала

від 29.03.2024 по справі 526/2346/23

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/2346/23

Провадження № 2/526/196/2024

У Х В А Л А

29 березня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гадяч цивільну справу №526/2346/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

05 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 14 липня 2023 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

28 лютого 2024 року представник позивача адвокат Рой І.В. направила до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернення судових витрат у вигляді судового збору і витрат за надання правничої допомоги.

У відповідностідо п.2ч.1ст.255ЦПК Українисуд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо відсутній предмет спору.

Судом встановлено, що 23 лютого 2024 року ТОВ «Агро-Край» сплатив ОСОБА_1 орендну плату по договору оренди землі в розмірі 12534,02 грн, що підтверджується платіжними інструкціями.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Відповідно до правил ч.2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача були задоволені після пред`явлення нею 05 липня 2023 року позову до суду у лютому 2024 року. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, витрати на правову допомогу згідно договору та додаткової угоди від 19 травня 2023 року, які становлять 5 тисяч гривень. За умовами додаткової угоди клієнт сплачує протягом 30 робочих днів з моменту винесення рішення по справі оплату вартості послуг з надання правової допомоги в розмірі 5000 гривень.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

За наведених обставин, виходячи з приписів другого речення ч.3 ст.142 ЦПК України та зважаючи на наявність заяви позивача про відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд вважає необхідним стягти їх з відповідача.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку зрозглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

29 лютого 2024 року представник ТОВ «Агро-Край» Омельченко О.М. звернувся до суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правової допомоги з 5000 грн на 1000 грн, де зазначає, що з матеріалів справи чітко вбачається, що перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи, процесуальні документи подані позивачем не містять ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, а їх виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.

При перевірці розміру судових витрат на правничу правову допомогу, суд приймає до уваги обсяг робіт, фактично проведений адвокатом Рой І. у даній справі, а саме: консультація позивача 500 грн, складання та подання адвокатського запиту 500 грн, складання та подання до суду позовної заяви 3500 грн, складання та подання клопотання про витребування доказів по справі 500 грн.

Адвокатом Рой І. надано до суду детальний розрахунок наданих нею послу, акт виконаних робіт від 05.07.2023 та квитанція № 4 від 29.02.2024 про сплату ОСОБА_1 5000 грн адвокату Рой І.В., які на думку суду є абсолютно співмірними з обсягом виконаних нею робіт.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що у даній конкретній справі витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. є реальними, співмірними зі складністю цієї справи та наданими послугами, затраченим часом на надання таких послуг, підтвердженими матеріалами справи, відповідають критерію розумності їхнього розміру, підстав для зменшення розміру суми цих витрат у суду немає.

Ураховуючи те, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що представником відповідача не доведено наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь позивача, оскільки представником позивача адвокатом Рой І. надано беззаперечні докази понесення позивачем таких витрат саме у розмірі, заявленому до стягнення.

За наведених обставин суд вважає, що на користь позивача з відповідача слід стягти понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 5 тис. грн.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», суд

у х в а л и в:

провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів у зв`язку з відсутністю предмету спору - закрити.

Стягти з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1073,60 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5000 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

Головуюча: Л. В. Максименко