Ухвала

від 01.04.2024 по справі 160/7612/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 квітня 2024 року Справа 160/7612/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОНІКА» в особі представника адвоката Уланівського Сергія Євгенійовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

25.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 22.03.2024 року через систему «Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОНІКА» в особі представника адвоката Уланівського Сергія Євгенійовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.05.2023 року №0122290407.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ТОВ «СОЛОНІКА» не заперечує факту затримки строків реєстрації податкової накладної № 1 від 01.06.2022 року у Єдиному реєстрі податкових накладних на 15 календарних днів. Внаслідок помилкового застосування контролюючим органом норм податкового законодавства було неправомірно застосовано штраф у розмірі вищому, ніж передбаченому законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі Закон №2876) підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкових накладних / розрахунків коригування, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення. Відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів". Закон № 2876 опублікований 07.02.2023 та набрав чинності 08.02.2023. Відповідно до абз. 1 п. 111.2 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Згідно з п. 11 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. Більш докладно механізм застосування відповідальності описано в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань застосування штрафних санкцій за порушення норм Податкового кодексу України, затвердженої наказом ДПС України від 06.07.2012 № 592. Відповідно до ст. 58 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 № 1-рп/99, якщо подія, факт визначались як правопорушення податковим законодавством, чинним на момент вчинення правопорушення, і ця ж подія, факт визначаються в новому законодавчому акті як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, і ця відповідальність пом`якшує або скасовує відповідальність особи, то у такому разі застосовуються норми нового законодавчого акта. На момент реєстрації податкової накладної № 1 від 01.06.2022 р. п. 201.10 ст. 201 ПКУ порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визнавалось як правопорушення, за яке встановлена відповідальність п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ у вигляді штрафу у розмірі 10% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. На момент складання акту від 25.04.2023 року 14943/04-36-04-07/40890246 порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визнавалось як правопорушення, за яке встановлена відповідальність п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у вигляді штрафу у розмірі 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. Таким чином за порушення встановлене актом перевірки від 25.04.2023 року 14943/04-36-04-07/40890246 штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування. Виходячи з означеного розміру штрафу за затримку строків реєстрації податкової накладної № 1 від 01.06.202 року у Єдиному реєстрі податкових накладних на 15 календарних днів становить 24 752,05 грн. (1 237 602,72 грн. * 2%). Враховуючи, що в обґрунтування спірного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу у сумі 123 760 грн. 27 коп. (сто двадцять три тисячі сімсот шістдесят гривень 27 коп.), покладені висновки протиправного акту перевірки від 25.04.2023 року, позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 26.05.2023 року №0122290407, прийнято податковим органом протиправно та підлягає скасуванню.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 26.03.2024 року передана судді Пруднику С.В.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

У справі, що розглядається, спірним питанням є додержання ТОВ «СОЛОНІКА» строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.

У відповідності до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати можливість звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Таким чином, за змістом наведених процесуальних норм законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Для звернення до адміністративного суду з позовом щодо захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суддя зауважує, що такі законодавчо встановлені строки звернення до адміністративного суду, не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету - якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. Водночас, не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом шестимісячного з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення високої вірогідності того, що особа могла дізнатися про порушення своїх прав, зокрема, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

В свою чергу, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.

Отже, умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск, а також відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

Разом з цим, спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював наступний правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною 2 статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до суду із цим позовом 22.03.2024 року (документ сформований в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском шестимісячного строку.

Проте, коли саме отримано таке рішення (дата) позивач не зазначає.

При цьому, докази щодо отримання податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.05.2023 року №0122290407 позивач до суд не надав.

Ч.6 ст.161 КАС України визначений обов`язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч наведеній нормі заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або доказів поважності його пропуску позивач не надав.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.

Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОНІКА» в особі представника адвоката Уланівського Сергія Євгенійовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження, із зазначенням дати отримання податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.05.2023 року №0122290407 та відповідних доказів отримання такого рішення.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник