Ухвала

від 27.03.2024 по справі 320/4789/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

27 березня 2024 року №320/4789/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Галезник О.І., представника відповідача-1 Гери Г.Г., представника третьої особи-2 Новикова О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Заступника Генерального прокурора до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи: Київська обласна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутичбудпостач", про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

Заступник Генерального прокурора (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі Держгеонадра, відповідач-1), Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі ДКЗ, відповідач-2) з вимогами:

- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо державної реєстрації робіт - попередньої геолого-економічної оцінки ділянки руслових пісків Східної ділянки родовища Конча-Заспа, апробації запасів у Державній комісії України по запасах корисних копалин - за формою № 3-гр за №У-18-212/1, апробування попередньо оцінених балансових запасів пісків ділянки Східна родовища Конча-Заспа, видання наказу від 31.10.2018 №409 у частині надання ТОВ «Славутичбудпостач» спеціального дозволу на користування надрами та видачі на його підставі спеціального дозволу від 20.12.2018 №6304;

- визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 26.06.2018 № 4426;

- визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконувача обов`язків Голови Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 № 409 в частині надання ТОВ «Славутичбудпостач» спеціального дозволу на користування надрами;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 20.12.2018 №6304, наданий ТОВ «Славутичбудпостач» (код ЄДРПОУ 42046283), вид користування - видобування, вид корисної копалини - пісок, назва родовища - ділянка Східна родовища Конча-Заспа.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративні справі та призначено судове засідання на 27.03.2024. Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: на стороні позивача Київська обласна рада (далі третя особа-1); на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутичбудпостач" (далі третя особа-2).

До суду від Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин надійшли клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №320/4789/24.

Данні клопотання мотивовані тим, що позивачем пропущений строк на звернення до суду із даним адміністративним позовом, який визначений Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України), а тому наявні підстави для залишення такої позовної заяви без розгляду.

Так, відповідачі вважають, що органи прокуратури повинні бути обізнані про відсутність у ТОВ «Славутичбудпостач» спеціального дозволу на користування надрами з часу: - оприлюднення протоколу засідання колегії ДКЗ від 26.06.2018 № 4426; - оприлюднення наказу Держгеонадр від 31.10.2018 № 409 та наданого на його підставі спеціального дозволу від 20.12.2018 № 6304; - внесення (з 26.08.2021) до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне провадження № 62021000000000705; - отримання інформації Держгеонадр на запит Офісу Генерального прокурора від 17.06.2021 № 12/2-35вих-21.

Позивач проти залишення позовної заяви без розгляду заперечував, зокрема, подав до суду заперечення проти клопотання представника Державної комісії України по запасах корисних копалин надійшли клопотання. Зазначив, що ним не пропущений строк на звернення до суду з даною позовною заявою, оскільки підстави для звернення з позовом до суду виникли з 29.08.2023, тобто після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження №62021000000000705 від 26.08.2021 за ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 197-1, ст. 3 ст. 240 Кримінального кодексу України у частині документів, які стосуються отримання ТОВ "Славутичбудпостач" спеціального дозволу на користування надрами від 20.12.2018 № 6304, та надання 07.09.2023 слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування в цій частині.

У судовому засіданні призначеному на 27.03.2024 позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити даний адміністративний позов у повному обсязі, також проти клопотань відповідачів про залишення даної позовної заяви без розгляду заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав клопотання Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин про залишення позовної заяви без розгляду та просив суд їх задовольнити.

Відповідач-2 про час, дату та місце проведення судового засідання призначеного на 27.03.2024 належним чином повідомлений, явку у судове засідання свого уповноваженого представника не забезпечив, проте надіслав до суду клопотання, у якому просив суд здійснювати подальший розгляд справи без участі його представника.

Третя особа-1 про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлена, явку у судове засідання свого уповноваженого представника не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи-2 у судовому засіданні підтримав клопотання відповідачів про залишення даної позовної заяви без розгляду та просив суд задовольнити їх.

Розглянувши вищевказані клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач оскаржує протокол засідання колегії ДКЗ від 26.06.2018 № 4426 з підстав відсутності у ТОВ "Славутичбудпостач" спеціального дозволу на користування надрами на момент звернення до ДКЗ щодо державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Позивач зазначає, що підстави для звернення з позовом до суду виникли з 29.08.2023, після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження № 62021000000000705 від 26.08.2021 за ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 197-1, ст. 3 ст. 240 Кримінального кодексу України у частині документів, які стосуються отримання ТОВ "Славутичбудпостач" спеціального дозволу на користування надрами від 20.12.2018 №6304, та надання 07.09.2023 слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування в цій частині.

Так, відповідно до пункту 4 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 №186 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» (чинний до 22.08.2020) зобов`язано органи прокуратури отримувати відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень з, зокрема, публікації у засобах масової інформації, мережі Інтернет, а наказом Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 №389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» (далі Наказ №389) розширено положенням «публічної інформації у формі відкритих даних».

Згідно з підпунктом 8.2 Наказу №389 керівникам підрозділів представництва в суді та інших структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції, керівникам окружних прокуратур, їхнім першим заступникам і заступникам контролювати своєчасність здійснення моніторингу та прийняття обґрунтованих рішень щодо застосування представницьких повноважень за встановленими фактами порушень інтересів держави.

З матеріалів справи вбачається, що Протокол засідання колегії ДКЗ від 26.06.2018 №4426 (далі протоколу ДКЗ № 4426) оформлено за результатами засідання з розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів руслових пісків ділянки «Східна» родовища «Конча-Заспа» в Бориспільському районі Київської області з метою розподілу запасів родовища та обґрунтування виділення цієї ділянки надр як окремого об`єкту надрокористування, поданих на розгляд ТОВ «Славутичбудпостач».

Суд враховую посилання відповідачів на те, що протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», що входить до сфери управління Держгеонадра, та перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022.

Так, у першій частині протоколу ДКЗ № 4426 закріплено, які документи та матеріали розглянуті колегією ДКЗ, а в преамбулі та другій частині оскаржуваного протоколу висвітлено на підставі яких документів проведено геолого-економічну оцінку та підстави подання матеріалів на розгляд ДКЗ.

Зі змісту оскаржуваного протоколу ДКЗ вбачається, що родовище пісків «Конча- Заспа» не розроблялося, запаси корисної копалини в Державному балансі запасів корисних копалин України станом на дату розгляду колегією ДКЗ поданих товариством матеріалів не обліковувались. ТОВ «Славутичбудпостач» планувало для розробки ділянку надр площею 113,0 га, що частково розташована в межах східної частини родовища пісків «Конча-Заспа».

З цією метою товариство придбало геологічну інформацію щодо попередньої розвідки родовища пісків «Конча-Заспа». Доцільність проведення ТОВ «Славутичбудпостач» робіт визначена Держгеонадра, а саме роботи з попередньої геолого-економічної оцінки запасів руслових пісків Східної ділянки родовища «Конча-Заспа», з метою обґрунтування виділення цієї ділянки надр, як окремого об`єкту надрокористування, зареєстровані за формою 3-гр за номером У-18-212/1.

По тексту оскаржуваного протоколу ДКЗ відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «Славутичбудпостач» будь-якого спеціального дозволу на користування надрами.

В силу положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» рішення, прийняті дозвільним органом підлягають обов`язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Накази (з додатками) щодо надання, видачі дублікату, переоформлення, внесення змін, продовження строку дії, зупинення, поновлення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами розміщені на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Наказ Держгеонадра від 31.10.2018 № 409 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» оприлюднений на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2018 рік, доступ до якого є і наданий час.

Відповідно до змісту цього наказу ТОВ «Славутичбудпостач» надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615. Цей підпункт Порядку передбачає надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Відомості щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами розміщувались у відкритому доступі на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

Судом встановлено, що оскаржуваний спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ "Славутичбудпостач" 20.12.2018, доступ до якого є і наданий час (https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB-%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D0%B4-20.12.2018-%E2%84%96-6304.pdf).

Так, зважаючи на вищевикладене у позивача була можливість, ще до 29.08.2023, дізнатись про наявність чи відсутність у ТОВ "Славутичбудпостач" спеціальних дозволів на користування надрами, підстави отримання спеціального дозволу на користування надрами, а також отримати відомості щодо оскаржуваного протоколу (зважаючи на те, що в оскаржуваному спеціальному дозволі на користування надрами міститься інформація щодо протоколів засідання колегії ДКЗ) та ознайомитись зі змістом оскаржуваного протоколу ДКЗ.

Пунктом 4 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 №186 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень" (чинний до 22.08.2020) та наказу Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" регламентовано відомості для встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень отримувати, зокрема, з матеріалів кримінальних проваджень.

В силу частини 2 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, є відповідальним за організацію процесу досудового розслідування, визначення напрямів розслідування, координацію процесуальних дій, забезпечення додержання у процесі розслідування вимог законів України. Так, прокурор уповноважений мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування, доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування.

Згідно з частиною 1 статті 37 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Керуючись статтею 93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що кримінальне провадження 62021000000000705 відкрито 26.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1, частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

Крім того, з ухвал (які, зокрема розміщенні у Єдиному державному реєстрі судових рішень) вбачається, що до Печерського районного суду неодноразово подавались клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, погодженого із прокурором третього відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора про проведення обшуку, у кримінальному провадженні №62021000000000705 від 26.08.2021.

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 21.12.2019 №99-шц третій відділ процесуального керівництва другого Управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань входить до структури Офісу Генерального прокурора.

Так, відповідно до частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання керівником органу досудового розслідування.

При цьому, суд наголошує, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.

Отже, починаючи з внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей щодо кримінального провадження № 62021000000000705 від 26.08.2021 прокуратура мала достатні правові підстави та можливість з`ясувати всі обставини щодо порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства та звернутися з відповідним позовом в межах строку визначеного КАС України, чого прокуратурою здійснено не було.

Крім того, позивач, посилаючись у позовній заяві на Закон України "Про основи національної безпеки України" вказує, що використання надр є однією зі сфер, що становить національну безпеку, за умови захищеності цієї сфери забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. При цьому відзначає, що питання особливого захисту державних інтересів у сфері надрокористування порушено також у Рішенні національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 "Щодо стану справ у сфері надрокористування".

Суд щодо вказаного вище зазначає, що дійсно рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Це Рішення введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021.

Так, що згідно з частиною 4 статті 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.

Тобто, незважаючи на формулювання у вищезазначеному рішенні Ради національної безпеки і оборони України вимоги вжиття додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з використанням слова "рекомендувати", зважаючи на норми частини 4 статті 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" органи прокуратури зобов`язані були своєчасно зреагувати на таке рішення та вжити відповідні заходи.

Суд враховує посилання відповідачів у клопотаннях про залишення позовної заяви без розгляду на те, що з матеріалів інших аналогічних цій справі справ ДКЗ стало відомо, що запитом Офісу Генерального прокурора №12/2-35ВИХ-21 до Держгеонадра витребувано у строк до 17.06.2021 надати, зокрема, перелік суб`єктів господарювання, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. Держгеонадра у відповідь на запит надано відповідний перелік суб`єктів господарювання, серед яких значилось і ТОВ "Славутичбудпостач" (додаток 1; додаток 2 перелік суб`єктів господарювання).

Таким чином, Офіс Генерального прокурора з 17.06.2021 був обізнаний про те, що ТОВ "Славутичбудпостач" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами "за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно- промислової розробки".

У сукупності зазначеного вище та враховуючи те, що запит Офісу Генерального прокурора №12/2-35ВИХ-21 подано на виконання конституційної функції, зокрема, встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони та раціонального використання надр та беручи до уваги те, що "прокуратура України становить єдину систему", суд вважає, що позивач мав звернутися до суду у встановлений КАС України шестимісячний строк, який повинен був розпочатися, якщо не з надання спеціального дозволу на користування надрами від 20.12.2018 № 6304, то хоча б з моменту, коли прокуратура дізналась або мала можливість дізнатись про наявність підстав для здійснення представництва в судів інтересів держави в межах запиту Офісу Генерального прокурора, а саме з червня 2021 року.

В той же час, позивачем не надано обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження рішень та спеціального дозволу на користування надрами, крім того, не надано доказів, які підтверджують існування об`єктивних обставин, що перешкоджали органам прокуратури звернутись до Держгеонадр ще у 2021 році (в т. ч. щодо підстав надання спеціального дозволу на користування надрами).

Таким чином, відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після отримання відомостей стосовно підстав надання ТОВ "Славутичбудпостач" спеціального дозволу на користування надрами від 20.12.2018 № 6304 свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Також, суд зазначає, що не можуть бути визнані обґрунтованими доводи позивача про врахування судом висновків викладених Верховним Судом у справі №640/25034/19 в частині поновлення процесуальних строків, оскільки: питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд в залежності від доводів учасників справи щодо поважності причин пропуску строку та наданих на їх підтвердження доказів в кожному конкретному випадку, тому позиція застосована у справі № 640/25034/19 не є релевантною до цієї справи. Більше того стороною у вказаній справі була фізична особа громадянин України, а не суб`єкт владних повноважень, а відповідачем уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також, судом у справі № 640/25034/19 було встановлено, що позивач зазначав, що дізнався про порушення свого права в грудні 2015 року, а позов подав тільки в 2019 отримавши відповідь на запит в листопаді 2019 року, такі причини пропуску строку на звернення до суду не були визнані поважними та відповідно заявлений позов залишено без розгляду.

Так само не є аналогічними справи №826/3442/17 та № 400/1825/20 на які посилається позивач, як на практику суддів щодо поновлення строків на звернення до суду з даним позовом, оскільки вказані справи стосуються спорів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував. що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що змінюється в часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства».

У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч.2 ст.55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і у порядку, визначеному процесуальним законом. Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондує з обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Практика Європейського Суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»),

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строк у, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, які визначенні КАС України.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч. 3 та ч. 4 ст. 123 цього Кодексу.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

1. Клопотання Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №320/4789/24 задовольнити.

2. Позовну заяву Заступника Генерального прокурора до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, терті особи: Київська обласна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутичбудпостач", про визнання протиправними дій в адміністративній справі №320/4789/24, - залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата повного тексту ухвали виготовлена та підписана суддею 29.03.2024.