Ухвала

від 01.04.2024 по справі 320/5890/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

01 квітня 2024 року м. Київ 320/5890/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» до Державної інспекції ядерного регулювання про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

01.02.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Телеоптик до Державної інспекції ядерного регулювання, у якому просить суд:

- скасувати постанову Державної інспекції ядерного регулювання № ПсЮО-31/16 від 07.11.2023р., якою Товариство з обмеженою відповідальністю Телеоптик було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 100000,00 грн. за ст.17-1 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»;

- зобов`язати Відповідача компенсувати ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» судові витрати у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/5890/24 передана 05.02.2024 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

15.03.2024 представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування клопотання не зазначено жодних доводів.

Розглянувши подане клопотання, судом встановлено наступне.

Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.

Проте, предмет спору у даній справі не належить до категорій, визначених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України), з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Сторонами подані до суду письмові пояснення з викладенням правової позиції, відповідачем 23.02.2024 подано відзив на позовну заяву з викладенням правової позиції, 11.03.2024 заперечення на відповідь на відзив, а позивачем 15.03.2024 подані заперечення на відзив.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Також, суд зважає на введення в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та продовженням воєнного стану, який діє станом на день розгляду заперечень відповідача.

Відтак, суди здійснюють правосуддя в умовах дотримання безпеки учасників судового процесу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що складність цієї справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 248, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» до Державної інспекції ядерного регулювання про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Парненко В.С.