Ухвала

від 01.04.2024 по справі 320/12542/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 квітня 2024 року Київ № 320/12542/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Газпостач» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним дії і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Газпостач» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві. Просить визнати протиправними дії (бездіяльність) та скасувати рішення ДПС України від 03.11.2022 № 58743/40522909/2 за результатами розгляду скарг про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.08.2022 № 12 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 31.08.2022 № 12 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх отримання. Стягнути з ГУ ДПС України на користь позивача суму сплаченого судового збору: 4692 гривень. Стягнути з ГУ ДПС України на користь позивача суму витрат на правову допомогу в розмірі 13 300, 00 грн.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

У силу положень пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Судом установлено, що відповідно до прохальної частини позову, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії (бездіяльність) і скасувати рішення ДПС України від 03.11.2022 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну.

Однак позивачем, заявляючи вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, а також про скасування рішення ДПС України, було зазначено неналежного відповідача, тобто ГУ ДПС у м. Києві, а не Державну податкову службу України.

Разом із тим, прохання позивача про стягнення судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу з Головного управління ДПС у м. Києві, по-перше, не є позовними вимогами, по-друге, позивач не оскаржує рішення, дії, бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві. Тож і в частині вирішення судових витрат, позивачеві також слід уточнити склад учасників справи, а саме, з якого суб`єкта владних повноважень, на думку позивача, слід стягнути судові витрати.

У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із цим позовом позивач звернувся до суду 18.03.2024.

Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2024 складає 3028, 00 грн.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до прохальної частини позову позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме про визнання протиправними дії (бездіяльність) та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії.

Отже при зверненні до суду із цим адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити 6056, 00 грн.

На підтвердження сплати судового збору позивачем приєднано платіжну інструкцію від 04.01.2023 № 9 про сплату 4962, 00 грн. Проте ця платіжна інструкція є неналежним доказом сплати збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом, з огляду на таке.

По-перше, із наданої платіжної інструкції вбачається, що збір сплачено на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва UA908999980313181206084026007, а не Київського окружного адміністративного суду.

По-друге, із комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду встановлено, що платіжна інструкція від 04.01.2023 № 9 про сплату 4962, 00 грн. судового збору була доказом у межах судового провадження у справі № 640/380/23. Судом установлено, що відповідно до ухвали від 29.11.2023 у справі № 640/380/23 позовну заяву повернуто позивачеві. Питання про повернення судового збору не вирішувалось.

Разом із тим, позивач не позбавлений права на звернення до суду в межах справи № 640/380/23 із клопотання про повернення судового збору.

Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із урахуванням викладеного шестимісячний строк звернення до суду у позивача розпочався з наступного дня, що йде за днем прийняття оскаржуваного рішення від 03.11.2022, тобто з 04.11.2022 та закінчився 05.05.2022.

Із цим позовом позивач звернувся до суду лише 05.03.2024 (у зв`язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 18.03.2024), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду про оскарження рішення від 03.11.2022.

При цьому до позовної заяви не було подано заяву про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Матеріали позовної заяви не містять заяви про поновлення строку звернення до суду, а із позовної заяви судом не встановлено поважних причин його пропуску.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду), зокрема, із визначенням суб`єктного складу осіб, які мають відповідати за цим позовом та приведенням вступної частини позову у відповідність із вже викладеними позовними вимогами;

- оригіналу документа про сплату 6056, 00 грн. судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Газпостач» - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяСкрипка І.М.