Рішення

від 29.03.2024 по справі 420/35222/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/35222/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , орган що видав 5138, дата видачі 16.11.2020 року, ІПН відмова ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Любашівського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Володимира Князя, 150, смт. Любашівка, 66502, код ЄДРПОУ 08674655) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Любашівського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області просить суд:

визнати дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Любашівського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 протиправними;

зобов`язати відповідача Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Любашівського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області вчинити певні дії оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у 2020 році позивач звернулась до Любашівського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з проханням видати паперовий паспорт громадянина України у формі книжечки. Позивач отримала паспорт у формі картки. До того ж відмовилася від коду ще раніше за релігійними переконаннями.

Позивач просила оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки у зв`язку з релігійними переконаннями з релігійних міркувань.

З Любашівського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області позивач отримала відповідь від 05.12.2023 року, де пояснено, що потрібно надати рішення суду. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки порушує її права, що стало підставою звернення до суду із зазначеним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та/або заяву про продовження процесуальних строків не подав.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 є громадянкою України.

16.11.2020 року позивачка документована паспортом громадянина України у вигляді ID картки за № НОМЕР_1 .

Позивачка звернулась до Любашівського сектора Головного управління ДМС України в Одеській області із письмовою заявою щодо зміни паспорта громадянина України і вигляді ID-картки на паспорт громадянина України у вигляді книжечки.

05.12.2023 року Любашівський сектор Головного управління ДМС України в Одеській області надано відповідь в якій зазначено, що 05.09.2017 року позивач зверталась до Любашівського районного сектору ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про обмін паспорта громадянина України у зв`язку із втратою паспорта. Відповідно до наданих документів 05.09.2017 року Любашівським РС сформована заява-анкета №968908 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. На підставі поданої заяви. Позивачу оформлено та видано паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , дата видачі 06.10.2017 терміном дії до 06.10.2027 року. 11.09.2020 року позивач зверталась до Любашівського районного сектору ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про обмін паспорта громадянина України у зв`язку із втратою паспорта. Відповідно до наданих документів 11.09.2020. 9.2017 року Любашівським РС сформована заява-анкета №5124406 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. На підставі поданої заяви, позивачу оформлено та видано паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , дата видачі 28.09.2020 терміном дії до 28.09.2030 року. 12.11.2020 року позивачка зверталась до Любашівського районного сектору ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про обмін паспорта громадянина України у зв`язку зміною інформації, внесеної до паспорта. Відповідно до наданих документів 05.09.2017 року Любашівським РС сформована заява- анкета № 5350953 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. На підставі поданої заяви, позивачу було оформлено та видано паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , дата видачі 20.11.2020 терміном дії до 20.11.2030 року. Також зазначено, що у випадку наявності підстав для обміну паспорта громадянина України, Вам необхідно звернутись до територіального підрозділу Державної міграційної служби та надати визначений законодавством перелік документів для обміну паспорта громадянина України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), постановою Верховної Ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" від 26.06.1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ), постановою Кабміну України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302).

Законом №5492-VI визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №5492-VI єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Згідно з частинами другою та третьою статті 4 Закону №5492-VI визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус (частина перша статті 13 Закону №5492-VI).

Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI).

Частинами першою, другою статті 14 Закону №5492-VI встановлено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону №5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.

Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Пунктом 2 Порядку №302 визначено, що паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт (пункт 5 Порядку №302).

Так, положенням пункту 21 частини першої статті 4 КАС України визначено, що типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 4 КАС України, зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

При цьому, частиною третьою статті 291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені за результатами розгляду зразкової справи.

Позивач стверджував, що дана справа є типовою щодо зразкової справи №806/3265/17, а тому правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018, мають бути враховані при вирішенні спірних правовідносин.

Проте такі твердження позивача є помилковими, адже під час розгляду зразкової адміністративної справи №806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ознаками цієї типової справи є:

а) позивач фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

У даному ж випадку обставини справи свідчать про бажання позивача отримати паспорт у формі книжечки замість втраченого паспорта у формі пластикової картки ID. При цьому позивач раніше надавав свою згоду на обробку персональних даних.

Аналіз наведених обставин адміністративної справи дає можливість дійти беззаперечного висновку щодо відмінності обставин вказаної та зразкової адміністративної справи, та неможливості врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018.

Відтак, можливість отримання позивачем паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивача та не є втручанням у його приватне і сімейне життя.

На думку суду, відповідач обґрунтовано вказав про те, що відсутні підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХII. Водночас висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Отже, дана справа не відповідає ознакам типової справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17.

На думку суду, особисте ініціювання позивачем процедури оформлення його паспортом громадянина України згідно приписів Закону №5492-VI та Порядку №302 має наслідком застосування норм саме вказаних правових актів, в тому числі, під час отримання паспорта громадянина України у формі ID картки в зв`язку з втратою попереднього.

Застосування положень постанови Верховної Ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" від 26.06.1992 №2503-ХІІ є належним у випадках, коли особа ще не надавала згоду на внесення її персональних даних до ЄДДР та збір і використання її персональних даних суперечить її релігійним переконанням.

Оскільки в обставинах справи, що розглядається, позивачу вже було видано паспорт громадянина України у формі ID картки та внесено за його згодою інформацію до ЄДДР, то правові підстави для видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відсутні.

Більш того, звертаючись із вимогою з оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, позивач не надав жодного документа згідно додатку 1 до Тимчасового порядку оформлення видачі паспорта громадянина України, який затверджено наказом МВС України від 06.06.2019 №456 для обміну паспорта у зв`язку із втратою документа, зокрема, заяви про втрату паспорта, фотокарток, документа про сплату державного мита.

Позивач не позбавлений права отримати у належній процедурі паспорт громадянина України у формі ID картки в зв`язку з втратою попереднього. Порушення внутрішніх переконань та захист персональних даних у цій справі суд не встановив.

У ході розгляду цієї справи суд встановив, що паспорт громадянина України у формі ID-картки, який був виданий позивачу, оформлений за допомогою засобів ЄДДР внаслідок волевиявлення останньої, тобто позивач надав згоду на обробку її персональних даних.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про є необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , орган що видав 5138, дата видачі 16.11.2020 року, ІПН відмова ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Любашівського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Володимира Князя, 150, смт. Любашівка, 66502, код ЄДРПОУ 08674655) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка

.