Рішення

від 01.04.2024 по справі 440/1173/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1173/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №76ДФС-ФС від 27.12.2023 у розмірі 67000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №76ДФС-ФС від 27.12.2023 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки пунктом 2 Порядку №509 у редакції, чинній до внесення змін постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823, передбачалося, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а після викладення пункту 2 у редакції постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 передбачається, що штрафи накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. У зв`язку з цим акт фактичної перевірки Головного управління ДПС у Полтавській області № 11986/16/31/РРО3294011076 від 24.11.2023 року, на підставі якого прийнята оскаржувана постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №76ДФС-ФС від 27.12.2023 року, є недопустимим доказом, отриманим за результатами фактичної, а не документальної виїзної, перевірки податкового органу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 49-53/ зазначив, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці отримано для відповідного реагування завірену копію акту фактичної перевірки № 11986/16/31/ НОМЕР_1 від 24.11.2023 року щодо ФОП ОСОБА_1 . В ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення роботодавцем вимог частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України, що виразилось у допущенні працівника до роботи, ОСОБА_2 , без оформлення з ним трудових відносин та без повідомлення відповідного центрального органу виконавчої влади в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, про прийняття її на роботу. Порядок накладення штрафів про порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509. Згідно з цим Порядком (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823) штрафи накладаються на підставі акту перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Хоча постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі № 640/17424/19 і була визнана нечинною постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" від 21 серпня 2019 року № 823, проте в судовому рішенні не вказано про те, що Порядок № 509 скасовано чи до нього потрібно внести зміни, чи зміни, які були внесені Постановою № 823, не мають зворотній наслідок. Отже, зміни, що внесені в Порядок № 509 постановою № 823, підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрований з 09.11.2021 як фізична особа-підприємець (адреса місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 ), за основним видом економічної діяльності: 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); 56.29 Постачання інших готових страв, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24.11.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Полтавській області №2975-П від 23 листопада 2023 року проведена перевірка господарської одиниці: бару "Берлога", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Підстава проведення перевірки: підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Перевірка проведена на підставі статей 20, 80 Податкового кодексу України з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці, за результатами якої складено акт фактичної перевірки № 11986/16/31/РРО3294011076 від 24.11.2023 року /а.с. 14-15/.

Перевіркою встановлено порушення вимог, зокрема, статей 21, 24 Кодексу Законів про працю України.

Так, за змістом акту фактичної перевірки № 11986/16/31/РРО3294011076 від 24.11.2023 року перевірка здійснена у присутності, зокрема, ОСОБА_2 особа, що проводила розрахунки (пункт 1.6 акту перевірки); оформлення трудових відносин: інформація відсутня (пункт 1.7 акту перевірки); перевіркою встановлено факт допуску працівника до роботи без укладання трудового договору, без оформлення трудових відносин та подання повідомлення про працевлаштування до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в порядку, встановленому КМУ (абзац 5 пункту 2.3 акту перевірки).

27.12.2023 начальником Північно-Східного міжрегіонального управлінням Державної служби з питань праці на підставі акту (довідки) фактичної перевірки ГУ ДПС у Полтавській області № 11986/16/31/РРО3294011076 від 24.11.2023 винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №76ДФС-ФС /а.с. 8-10/, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 67000,00 грн за порушення вимог частини четвертої статті 24 КЗпП України щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказана постанова обґрунтована там, що: головним державним інспектором Головного управління ДПС у Полтавській області Солопом М.О. та головним державним інспектором Головного управління ДПС у Полтавській області Табунщиком Д.В. з 12.10.2023 було здійснено перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , бар "Берлога".

Відповідно до пункту 1.1 та пункту 1.6 акту (довідки) фактичної перевірки Головного управління ДПС у Полтавській області № 11986/16/31/РРО3294011076 від 24.11.2023 (далі - Акт), перевірка розпочата 24.11.2023 о 14 год 00 хв., була проведена в присутності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та бармена (особи, що проводила розрахунки) ОСОБА_1 .

В пункті 2.3 Акту зазначено, що в ході перевірки станом на 24.11.2023 о 14 год. 00 хв. встановлено факт допуску до роботи бармена (особи, що проводила розрахунки) ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин відповідно до діючого законодавства України та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В письмовому поясненні від 24.11.2023, яке є додатком до Акту, ОСОБА_2 зазначив, що працює на посаді бармена, продав пиво "Чернигівське" світле 0,5 літрів по ціні 45 грн. та арахіс 50 грам по ціні 25 грн. на загальну суму 70 грн. Фіскальний чек не надав бо не вміє. Написано власноруч, вірно.

Керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (зі змінами) та на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України, накладено на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 67 000 (шістдесят сім тисяч) гривень.

Не погодившись з постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №76ДФС-ФС від 27.12.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірній постанові, суд виходить з наступного.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України /надалі - КЗпП України/.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно з частиною четвертою статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту" від 17 червня 2015 року №413 передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв`язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами Державної податкової служби з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Тож працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення про прийняття працівника на роботу за таким трудовим договором, поданого до територіального органу Державної податкової служби України.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення, встановлює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 /надалі - Порядок №509/.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з абзацами 2 та 7 пункту 2 Порядку №509 (в редакції Постанови КМ № 823 від 21.08.2019) штрафи накладаються на підставі: акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Водночас рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року у справі №640/17424/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року та постановою Верховного Суду від 9 листопада 2022 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) від 21 серпня 2019 року № 823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю".

За змістом частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття /частина перша статті 325 КАС України/.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю" втратила чинність з 14 вересня 2021 року.

У зв`язку з набранням законної сили рішенням суду у справі № 640/17424/19 Порядок № 509 діє у редакції, що була чинною до внесення в нього змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю", тобто у первинній редакції постанови КМУ від 17 липня 2013 року № 509, проте зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 55 від 03 лютого 2016 року, № 295 від 26 квітня 2017 року, № 206 від 03 березня 2020 року, № 617 від 08 липня 2020 року, № 780 від 28 липня 2021 року та № 226 від 14 березня 2023 року.

Отже, з 14 вересня 2021 року діють положення абзаців 2 та 7 пункту 2 Порядку №509 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року N 295), якими передбачено, що штрафи можуть бути накладені на підставі: акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України /надалі ПК України/ передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки є різними видами перевірок.

З огляду на викладене правове регулювання, суд доходить висновку, що з 14 вересня 2021 року підставою для накладення штрафу відповідно до абзаців 2 та 7 пункту 2 Порядку №509 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року N 295), може бути акт документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а не акт фактичної перевірки.

Відповідно до статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки у спірних правовідносинах 24.11.2023 була проведена фактична, а не документальна виїзна, перевірка та за результатами цієї перевірки складено акт фактичної, а не документальної виїзної, перевірки, то є підстави констатувати, що обставини допущення позивачем порушення вимог статей 21 та 24 КЗпП України не можуть підтверджуватися актом фактичної перевірки № 11986/16/31/РРО3294011076 від 24.11.2023, який одержаний податковим органом з порушенням порядку, встановленого законом.

Відтак, постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Північно-Східного міжрегіонального управлінням Державної служби з питань праці №76ДФС-ФС від 27.12.2023, що прийнята на підставі акту фактичної перевірки № 11986/16/31/РРО3294011076 від 24.11.2023, не може вважатися правомірною.

Крім того, відповідно до положень частини третьої статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем подано до органів ДПС України податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а аткож сум нарахованого єдиного внеску за IV квартал 2023.

Між позивачем та найманим працівником - ОСОБА_2 був укладений трудовий договір від 01.11.2023.

Таким чином, постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Північно-Східного міжрегіонального управлінням Державної служби з питань праці №76ДФС-ФС від 27.12.2023 року підлягає скасуванню як протиправна.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання цього позову до суду підлягав сплаті судовий збір у сумі 1211,20 грн, який і був сплачений позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 2 від 25.01.2024.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Пушкіна, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 44730367) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №76ДФС-ФС від 27 грудня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко