Рішення

від 01.04.2024 по справі 440/627/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/627/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/627/24 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17.01.2024 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України (надалі - ДСА), в якому, з урахуванням уточнення обсягу заявлених вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 у період з 01.10.2023 по 31.12.2023 суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн;

- зобов`язати Полтавський апеляційний суд провести нарахування та виплатити судді ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду за період з 01.10.2023 по 31.12.2023 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 - 2684 грн, з урахуванням виплачених сум та утриманням обов`язкових податків і платежів при їх виплаті;

- зобов`язати ДСА здійснити фінансування Полтавського апеляційного суду для проведення виплати суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 01.10.2023 по 31.12.2023, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 - 2684 грн.

Підставою для звернення до суду з цим позовом є переконання заявниці у протиправному заниженні роботодавцем суддівської винагороди у спірний період, оскільки під час її нарахування застосовано базовий розмір посадового окладу судді з урахуванням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2 102,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік, що не відповідає положенню статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, відповідно до якого базовий розмір посадового окладу судді визначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, який станом на 01.01.2023 становить 2 684,00 грн.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 позовну заяву було залишено без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, Полтавський апеляційний суд, у відзиві на позов, що надійшов до суду 06.03.2024, просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує на обставини того, що нарахування та виплата ОСОБА_1 з 01.10.2023 по 31.12.2023 суддівської винагороди здійснювалися судом виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік та інших нормативно-правових актів у межах своїх повноважень (а.с. 62-63).

07.03.2024 до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник ДСА Петрів Н.М. висловила свої заперечення проти задоволення позову. При цьому зазначила, що функціонування судової влади прямо залежить від наявності затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України на відповідний рік. Конституція України розмежовує повноваження Верховної Ради України щодо затвердження Державного бюджету України та її повноваження з прийняття законів (пункти 3 та 4 ст. 85); визначає спеціального суб`єкта законодавчої ініціативи щодо проекту Державного бюджету України, яким є лише Кабінет Міністрів України (ч. 2 ст. 96 та п. 6 ст. 116); встановлює особливий порядок подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України (ч. 2 ст. 96); встановлює окрему процедуру затвердження та виконання Державного бюджету України (п. 4 ст. 85, ч. 1 ст. 96 та п. 6 ст. 116); передбачає щорічне затвердження Державного бюджету України та визначає період його дії з 1 січня по 31 грудня (ч. 1 ст. 96); передбачає обов`язкове подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України звіту про виконання Державного бюджету України та його оприлюднення (ст. 97). Разом з цим під час формування бюджетного запиту головні розпорядники бюджетних коштів здійснюють обрахунки своїх потреб із суми, яку доведено Міністерством фінансів України до відома. У цій сумі вже закладено розмір прожиткового мінімуму на відповідний рік. У постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №820/1853/17 колегія суддів зазначила, що норма частини третьої статті 133 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" є бланкетною, оскільки визначає лише кількість мінімальних заробітних плат для встановлення розміру посадового окладу судді, але не встановлює розміру мінімальної заробітної плати, який необхідний для цього. З огляду на це, необхідно звернутися до інших законів, які встановлюють розмір мінімальної заробітної плати. Такі норми доповнять частину третю статті 133 Закону 2453-VІ і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу судді. Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Відповідно до статі 116 Бюджетного Кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетного Кодексу України чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. З системного аналізу норм бюджетного законодавства вбачається, що розпорядник бюджетних коштів має право здійснювати відповідні видатки, у тому числі пов`язані з виплатою заробітної плати, виключно в межах бюджетних асигнувань. З огляду на викладене, ДСА та Суд у спірних правовідносинах при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди діяли в межах чинного законодавства та виділених бюджетних асигнувань.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 клопотання представника ДСА про залучення до участі у справі №440/627/24 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України залишено без задоволення.

Правом на подання відповіді на відзиви позивач не скористалася.

Розгляд справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Указом Президента України "Про переведення суддів" від 28.09.2018 №297/2018 суддю апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1 переведено на посаду судді Полтавського апеляційного суду (а.с. 11-12), яку вона обіймає до теперішнього часу.

Наказом Полтавського апеляційного суду від 02.10.2018 № 08-03/01 "Про зарахування до штату суду" зараховано до штату Полтавського апеляційного суду суддю ОСОБА_1 з 02.10.2018 з окладом згідно штатного розпису (а.с. 13-15).

Із відомостей, відображених у розрахункових листах по виплаті позивачеві суддівської винагороди за період з 01.10.2023 по 31.12.2023 (а.с. 89), суд встановив, що оклад позивача розраховано у сумі 115610,00 грн, тобто з урахуванням розрахункової величини, передбаченої Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", а саме - розміру прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн та коефіцієнту 1,1, передбаченого частиною 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у разі якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб (2102 грн х 50 х 1,1).

Позивач, вважаючи протиправними дії Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати у період з 01.10.2023 по 31.12.2023 суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн, звернулася до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.

Відповідно до частин першої та другої статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Питання організації судової влади визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (надалі Закон №1402-VIII).

Відповідно до положень частин першої та другої статті 135 Закону 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 2 частини третьої цієї ж норми передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною четвертою статті 135 Закону 1402-VIII встановлено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Згідно з частинами п`ятою - восьмою статті 135 Закону 1402-VIII, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Системний аналіз зазначених норм дає суду підстави для формулювання висновку про те, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, безпосередньо залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян здійснюється у відповідності до Закону України від 15.07.1999 №966-XIV "Про прожитковий мінімум" (надалі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого, прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Цією нормою визначений вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: зокрема працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

При цьому суд зазначає, що зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, як і до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.

Таким чином законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року для цілей визначення розміру суддівської винагороди, немає.

Крім того, суд зауважує, що у спірних правовідносинах спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які мають пріоритет над положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

Водночас Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

Суд зазначає, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає законам про державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Також суд враховує те, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007).

Конституційний Суд України наголошував на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Отже, визначальними при вирішенні даного публічно-правового спору суд визнає норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якими закріплено правило про те, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідач неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.

При цьому суд зауважує, що за приписами статті 148 Закону №1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Обмеження розміру суддівської винагороди шляхом внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", всупереч вимогам частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону №1402-VIII, зумовило ситуацію, за якої відповідач - Полтавський апеляційний суд, який є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, вчинив дії, що порушують права та гарантії судді.

За таких обставин дії щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди, яка обчислюється від посадового окладу, за період з 01.10.2023 по 31.12.2023 включно виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн, порушують вимоги статті 135 Закону №1402-VIII.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.10.2023 по 31.12.2023, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн, та зобов`язати Полтавський апеляційний суд нарахувати та виплатити судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.10.2023 по 31.12.2023, обчисливши її у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 - 2684,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум такої винагороди з утриманням передбачених законом податків та зборів при їх виплаті.

Отже, позов ОСОБА_1 у цій частині вимог слід задовольнити у спосіб визначений судом.

Вирішуючи позов у частині вимог щодо зобов`язання ДСА здійснити фінансування Полтавського апеляційного суду для проведення виплати суддівської винагороди судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 за період з 01.10.2023 по 31.12.2023, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 - 2684 грн, суд виходить з такого.

Згідно з нормами частин третьої, четвертої статті 148 Закону №1402-VIII Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Відповідно до статті 149 Закону №1402-VIII, суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

В силу приписів частин 1, 2 статті 22 Бюджетного кодексу України, за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів є Державна судова адміністрація України.

Пунктами 2 та 4 частини п`ятої статі 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та плану діяльності на середньостроковий період складання бюджетного запиту і подає його Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну судову адміністрацію України, що затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19, ДСА є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.

Пунктом 2 Положення визначено, що ДСА здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів.

З огляду на положення статей 148, 149 Закону №1402-VIII та з урахуванням положень частин першої, другої, п`ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України суд формулює висновок, відповідно до якого виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА.

Відповідач в особі Полтавського апеляційного суду, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА затвердила у його кошторисі на відповідний рік.

З урахуванням статусу ДСА, як головного розпорядника бюджетних коштів та учасника бюджетного процесу у питаннях фінансування судової системи, Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 у справі № 280/788/19 дійшов висновку про правильність рішень судів у спорі "щодо розміру суддівської винагороди", яким зобов`язано ДСА здійснити фінансування розпорядника коштів нижчого рівня з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого для виконання рішень судів на користь суддів, для проведення виплати судді недоотриманих сум суддівської винагороди.

Тож ДСА має здійснити фінансування Полтавського апеляційного суду для здійснення виплат недоплаченої суддівської винагороди позивачу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №160/10554/20.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДСА здійснити фінансування Полтавського апеляційного суду для проведення виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01.10.2023 по 31.12.2023 виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 на рівні 2684,00 грн.

Відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Позивач судових витрат не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.10.2023 по 31.12.2023, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102,00 грн.

Зобов`язати Полтавський апеляційний суд нарахувати та виплатити судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.10.2023 по 31.12.2023, обчисливши її у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 на рівні 2684,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум такої винагороди, з утриманням передбачених законом податків та зборів при їх виплаті.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Полтавського апеляційного суду для проведення виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01.10.2023 по 31.12.2023 виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 на рівні 2684,00 грн.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Полтавський апеляційний суд (код ЄДРПОУ 42262431; вул. Соборності, 18, м. Полтава, 36000).

Відповідач: Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795; вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун