Ухвала

від 01.04.2024 по справі 440/3087/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01 квітня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/3087/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» до Головного управління ДПС в Полтавській області , Державної податкової службиУкраїни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області , Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.03.2023 № 8506521/38875234 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 14 від 23.11.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» № 14 від 23.11.2022 датою її подання на реєстрацію.

Ухвалою суду від 19.03.2024 позовну заяву залишено без руху.

27.03.2024 від представника позивача до суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення, яке мотивоване запровадженням воєнного стану, перебуванням працівників у відпустці без збереження заробітної плати, відсутністю юрисконсульта на підприємстві. Також представником позивача звернуто увагу на те, що Товариством оскаржується близько 10 рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та близько 60 рішень перебувають на стадії готовності до оскарження, що потребує додаткового часу для підготовки та подачі до суду позовних заяв.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає таке.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим-третім пункту 56.18 ПКУ визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПКУ у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У постанові від 24.04.2020 (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом або інше рішення контролюючого органу розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС, а не Податковим кодексом України.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору є рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.03.2023 № 8506521/38875234 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 14 від 23.11.2022.

До позовної заяви додано копію скарги на вказане рішення із квитанцією № 2 від 08.04.2023, згідно з якою документ доставлено до районного рівня ГУ ДПС у Полтавській області, документ не прийнято у зв`язку з виявленими помилками /зауваженнями.

За таких обставин строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.03.2023 № 8506521/38875234 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 14 від 23.11.2022, з огляду на відсутність застосування процедури адміністративного оскарження, становить шість місяців.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою лише 14.03.2024, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зауважує, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Стосовно посилання позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду на введення воєнного стану, суд наголошує, що власне факт впровадження воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, натомість мають значення обставини, пов`язані із дією воєнного стану, які унеможливили своєчасне звернення до суду.

Щодо тверджень представника позивача про перебування працівників у відпустках без збереження заробітної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, організація господарської діяльності покладається на суб`єкта господарювання.

Суд акцентує увагу на те, що із часу введення в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Полтавська область не належала до територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, і не відноситься до таких територій і по цей час, про що свідчить наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 22.12.2022 № 309.

З огляду на викладене, організація роботи працівників шляхом надання їм відпустки без збереження заробітної плати та не залучення інших працівників є обраним суб`єктом господарювання варіантом діяльності на час дії воєнного стану, що не свідчить про неможливість звернення до суду із позовом про оскарження спірного рішення. Відсутність юриста не позбавляло товариства можливості скористатися правовою допомогою фахівця за договором про надання правничої допомоги з метою звернення до суду.

Крім того, суд враховує, що у поданому клопотанні зазначено, що директор підприємства з 24.05.2022 по 28.02.2023 здійснював свої обов`язки на умові не повного робочого дня, а головному бухгалтеру, згідно наказу №3/К від 31.05.2023 з 01.06.2023 запроваджено режим неповного робочого дня.

Таким чином, у ТОВ "Смарт Лайт Груп" була можливість для вчасного звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду поважними, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку на подання адміністративного суду .

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» до Головного управління ДПС в Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.В. Довгопол