Рішення

від 01.04.2024 по справі 500/327/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/327/24

01 квітня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області щодо ненарахування та невиплату провідному спеціалісту відділу організації охорони та підтримання громадського порядку Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022, у сумах:

за лютий 2022 року - 24642 грн 86 коп.;

за листопад 2022 року - 30000,00 гривень;

за грудень 2022 року - 30000,00 гривень;

за січень 2023 року - 10000,00 гривень;

зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області видати наказ, на підставі якого нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, визначену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022, у сумах:

за лютий 2022 року - 24642 грн 86 коп.;

за листопад 2022 року - 30000,00 гривень;

за грудень 2022 року - 30000,00 гривень;

за січень 2023 року - 10000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 встановлено, що на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

20.01.2023 Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови № 168, виключивши з першого речення першого абзацу пункту 1 слова "співробітникам Служби судової охорони".

Таким чином право на виплату додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 гривень поширювалось на співробітників Служби судової охорони з 24.02.2022 до 20.01.2023 включно.

У період з 24.02.2022 по 20.01.2023 позивач проходила службу в Службі судової охорони на посаді провідного спеціаліста відділу організації охорони та підтримання громадського порядку територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області, на яку призначена (переведена по службі) відповідно до наказу Відповідача "По особовому складу" № 288 о/с від 04.08.2021, копія витягу з якого додається.

З 24.02.2022 до 20.01.2023 позивач, як співробітник територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області, переведена до несення служби для здійснення охорони та підтримання громадського порядку в судах, органах та установах системи правосуддя, що взяті під охорону, в режимі цілодобового несення служби або позмінно з урахуванням оперативної обстановки, а також для виконання інших завдань в умовах воєнного стану.

Тому, на її думку, у лютому 2022 року - січні 2023 року в грошове забезпечення співробітника Служби судової охорони повинна включатись додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно без будь-яких обмежень.

21.12.2023 відповідач виніс наказ "Про виплату додаткової винагороди" № 561 о/с, відповідно до якого позивачу нараховано додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 24.02.2022 по 31.10.2022, однак таким рішення відповідач нарахував позивачу за лютий 2022 року лише 5357,14 гривень з передбачених 30000 гривень, а також не провів нарахування додаткової винагороди за листопад-грудень 2022 року.

Також позивач не погоджується з рішенням відповідача, який за січень 2023 року нарахував їй лише 10000,00 гривень додаткової винагороди, у той час як, на її думку, згідно Постанови № 168 така винагорода мала нараховуватись в сумі 20000 гривень, що і слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Ухвалою судді від 26.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

07.02.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що згідно зі статтею 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Натомість, у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони, в тому числі і територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській. області, видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168, не передбачались та не затверджувались, у зв`язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс відповідача не дозволяє здійснити таку виплату.

Таким чином, враховуючи затверджений кошторис територіального управління на 2022 рік в частині грошового забезпечення співробітників, керівник територіального управління не має права видавати накази щодо виплати додаткової винагороди без відповідного збільшення кошторисних призначень центральним органом управління Служби на зазначені цілі. Центральний орган управління, в свою чергу, додаткові кошти має отримати від ДСА України.

Крім того зазначено, що керуючись наказом Державної судової адміністрації України №396 від 31.10.2022 року "Про затвердження Порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану", позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі 6451,61 грн за період служби з 01.01.2023 по 20.01.2023 року (арк. справи 31-33).

Ухвалою суду від 12.03.2024 продовжено процесуальний строк розгляду справи №500/327/24.

Зважаючи на те, що інших заяв по суті спору на адресу суду не надходило, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 у період з 01.08.2022 по 01.02.2023 проходила службу у Територіальному управлінні Служби охорони у Тернопільській області.

Протягом періоду з 01.08.2022 до 01.02.2023 співробітники територіального управління Служби судової охорони у Тернопільські області були переведені до несення служби для здійснення охорони та підтримання громадського порядку в судах, органах та установах системи правосуддя, що взяті під охорону, в режимі цілодобового несення служби або позмінно з урахуванням оперативної обстановки, а також для виконання інших завдань в умовах воєнного стану відповідно до наказу територіального управління Служби судової охорони у Тернопільські області від 24 лютого 2022 року № 81 о/с.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у справі №500/3558/22, яке набрало законної сили 21.12.2023, зобов`язано територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн на місяць, у період з 24.02.2022 по 31.10.2022.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у справі №500/3558/22 територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області був виданий наказ від 21.12.2023 №561 о/с "Про виплату додаткової винагороди" (арк. справи 23).

На підставі вказаного наказу, позивачу нараховано додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 по 31.10.2022, а саме: за лютий 2022 у розмірі 5357,14 грн, за березень - жовтень 2020 по 30000,00 грн, що підтверджується розрахунком потреби в коштах на виплату співробітнику територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області (ІІІ категорія) додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24.02.2022 по 31.10.2022 (арк. справи 24).

Також, територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області був виданий наказ від 02.11.2023 №474 о/с "Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області" (арк. справи 25).

На підставі вказаного наказу, позивачу нараховано додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 у розмірі 6451,61 грн, що підтверджується списком співробітників територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області, яким виплачується додаткова винагорода за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 (арк. справи 26).

При цьому, нарахування і виплата додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 здійснювалася у відповідності до наказу Державної судової адміністрації України №396 від 31.10.2022 року "Про затвердження Порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану", в розмірі 10000,00 грн пропорційно з розрахунку на місяць.

Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, вважаючи її протиправною, позивач звернулася до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Насамперед суд зауважує, що у даному випадку спірними є наступні питання:

невиплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за лютий 2022 року у розмірі 30000,00 грн;

невиплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за листопад - грудень 2022 року у розмірі 30000,00 грн;

невиплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ст.160 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII), підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Згідно з ч.ч. 1-2, 4 Закону №1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби.

У відповідності із частиною першою статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією України.

На виконання статті 165 Закону № 1402-VIII та постанови Кабінету Міністрів України №289 Державна судова адміністрація України наказом №384 від 26.08.2020 затвердила Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони (далі - Порядок №384), згідно з пунктом 1 розділу І якого, цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони.

За змістом пунктів 4-8, 10 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги); грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби; грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №2102-ІХ.

У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та триває й на даний час.

Так, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України видав постанову від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", пунктом 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Отже, Постановою №168 установлено на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, серед іншого, і співробітникам Служби судової охорони.

Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 (далі - Постанова №793), опублікованою 19.07.2022, до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".

Крім того, доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: "2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".

Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі- Порядок №396).

Згідно з пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку №396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10 000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100 000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами пункту 4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

При цьому, суд зазначає, що у пункті 2 Постанови №793 зазначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року. Пунктом шостим Порядку №396 визначено, що розрахунковий період для виплати додаткової винагороди визначається в календарному обчисленні з 24 лютого по 28 лютого 2022 року, а надалі щомісяця пропорційно часу дії воєнного стану.

Отже, з аналізу вищенаведених норм слідує, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" нараховується на місяць пропорційно до відпрацьованого робочого часу, а за період з 24 лютого по 28 лютого 2022 року визначається в календарному обчисленні.

Тому, наведене свідчить, що при календарному обчисленні позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період з 24 лютого по 28 лютого 2022 року, розмір якої склав 5357,14 грн (30000 грн х 5 (кількість відпрацьованих календарних днів) / 28 (кількість календарних днів у лютому місяці) = 5357,14 грн), відповідач діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством та жодним чином не порушив права ОСОБА_1 .

Поряд із цим, суд зазначає, що зміст внесених Постановою № 793 змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку №384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 06.04.2023 та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у зразковій справі №260/3564/22.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункту 7 Порядку №396, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону №1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" Державна судова адміністрація України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати.

Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачці додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць пропорційно до відпрацьованого робочого часу з 01.11.2022 по 20.01.2023 є протиправною та такою, що порушує право позивача на отримання додаткової винагороди в належному розмірі.

З огляду на це, слід зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000,00 грн на місяць пропорційно до відпрацьованого робочого часу, з 01.11.2022 по 20.01.2023, з урахуванням проведених виплат.

Обраний спосіб захисту є належним, ефективним та достатнім для відновлення порушених прав позивача.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, позовні вимоги підлягають до частково задоволення.

Також суд зазначає, що приписами частин третьої і п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 N 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Зокрема, з 19 липня 2022 року в КЗпП України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату, без обмеження будь-яким строком.

При цьому, ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, окремо взагалі не врегульовує питання щодо строку звернення до суду працівника з позовом про стягнення заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці.

Натомість, ч. 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, встановлений загальний строк звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору, який становить три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Закон № 2352 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії у часі.

У даній справі спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, а тому, на думку суду, строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат, що підлягають розподілу, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 01.11.2022 по 20.01.2023 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі 30000,00 грн на місяць пропорційно до відпрацьованого робочого часу.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000,00 грн на місяць пропорційно до відпрацьованого робочого часу, з 01.11.2022 по 20.01.2023, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 01 квітня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Грушевського, 6, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 43293060).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.