Постанова

від 29.03.2024 по справі 206/1205/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2024 року м. Дніпросправа № 206/1205/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2023 року (суддя Сухоруков А.О.)

у справі № 206/1205/23

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00006097 від 28.02.2023 про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Позивач вказує, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Інструкції 512, оскільки не містить категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини. Наведені недоліки, на думку позивача, ставлять під сумнів факт недотримання встановлених законодавством норм. Також позивач вказує, що 11.02.2023 автомобілем перевозився вантаж - зерно кукурудзи, який складається з достатньо мілких частин та є сипучим (подільним) вантажем, який при цьому завантажувався насипом, отже вантаж може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. Проведення зважування у русі, без врахування необхідності для врівноваження подільного вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу. Отже, позивач стверджує, що висновок про перевищення автомобілем вагових параметрів (навантаження на одиночну вісь складає - 12516 кг) отриманий внаслідок неналежно проведеної процедури вагового контролю, а отже у відповідача не було жодних правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Суд встановив, що оскаржувана постанова відповідає критеріям та містить інформацію, передбачену ст. 283 КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Щодо перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом суд дійшов висновку, що таке перевищення встановлено із врахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач наводить обставини, покладені в основу позову, наполягає на не доведеності факту здійснення перевезення вантажу з перевищенням допустимих параметрів. Надані суду докази не дозволяли визначити технічні характеристики транспортного засобу, а спірна постанова такої інформації не містить. Також позивач наголошує, що судом проігноровані доводи позивача, що в даному випадку перевозився вантаж зерно кукурудзи насипом, тому проведення зважування в русі без врахування необхідності для врівноваження подільного вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу. Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом, не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 транспортний засіб марки DAF, модель XF 105/460, тип спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 13.12.2017 на праві власності за ОСОБА_1 (а.с. 18).

Відповідно до товарно-транспортної накладної №72 від 11 лютого 2023 року, автомобіль DAF НОМЕР_2 , причіп/напівпричіп НОМЕР_3 , транспортний засіб перевозив кукурудзу, вид пакування насипом, тара 15,080 т, маса нетто - 25,560 т, маса брутто 40640 т (а.с. 19).

28.02.2023 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Іриною Володимирівною складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА №00006097, якою позивача - ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Відповідно до вказаної постанови позивач, як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу DA АЕ3649ІК, причіп/напівпричіп НОМЕР_3 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України,: зокрема навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 8,835 відсотків (1,016 т), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 т.

В постанові зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: відстань між вісями: 1-2 - 3590 мм; 2-3 - 4940 мм; 3-4 - 1310 мм; 4-5 - 1310 мм; навантаження на вісь: 1 -7100 кг, 2 - 14900 кг., З - 6200 кг., 4 - 5900 кг, 5 - 5700 кг, загальна маса 39800 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу навантаження на одиночну вісь - 12516 кг (при дозволеному максимальному навантажені на вісь 11,5 тон).

Також у оскаржуваній постанові міститься посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та ідентифікатор доступу.

На підтвердження справності вимірювального обладнання, яким зафіксовані правопорушення та відповідності технічним вимогам, представником відповідача суду надано копію сертифікату перевірки типу UA.TR.113-0619-21 від 13.04.2021 та сертифікат відповідності UA.TR.113-0619/10F-22 від 18.05.2022.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно статті 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно абз.1 п.4 цих Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до абз. 4 п.4 Правил № 30 Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

фактичної маси (пп. «б»):

Вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 тон; трьохвісний автомобіль - 25 тон (для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 26 тон); чотирьохвісний автомобіль - 32 тони; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 тон.

Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тони; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони.

Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 тон.

навантаження на вісь (пп. «в»):

На одинарну вісь 11,5 тон,

На здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11.5 тон; від 1 до 1,3 метра 16 тон; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 тон; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тони 19 тон; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тони 23 тони; від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 тон.

На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21 тонна; понад 1,3 до 1,4 метра 24 тони.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Виходячи з наведених положень ПДР, відповідач правильно визначив, що максимально допустимим навантаженням на вісь транспортного засобу марки DAF, модель XF 105/460, тип спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є 11,5 тон.

Частиною 2 статті 132-1 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді штрафу в розмірі:

п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно;

однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%;

двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%;

трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-1 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-1 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174.

За визначенням в п.2 Порядку № 1174 автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером;

метадані - структуровані дані, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями;

інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Відповідно до п.7, 12 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

За приписами п.13 Порядку № 1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п.14 Порядку № 1174).

Відповідно до п.15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані, в тому числі, про дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі).

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (п.16 Порядку № 1174).

Отже, положення Порядку №1174 передбачають технічні можливості автоматичної системи фіксації вагових параметрів, алгоритм здійснення вимірювань та порядок дій посадових особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі. Зокрема, посадові особи Укртрансбезпеки використовують інформацію з інформаційних баз щодо відомостей про транспортний засіб.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд апеляційної інстанції вважає, що процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а, відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Встановлені у справі фактичні обставини свідчать, що відповідачем в установленому порядку доведено перевищення позивачем нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР , а саме: навантаження на одинарну вісь на 8.835% (1.016 тон) з огляду на технічні характеристики транспортного засобу марки DAF, модель XF 105/460, реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки саме така інформація стосовно транспортного засобу міститься в інформаційних файлах, які використовуються уповноваженою особою.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи позивача про неможливість встановлення точного показника навантаження, оскільки автомобіль перевозив вантаж зерно кукурудзи, який є рухомим під час руху автомобіля, тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху. Законодавчо визначений механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі передбачає вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу, вимірювання загальної маси транспортного засобу з відображенням відомостей, в тому числі, про повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі). При цьому будь-яких особливостей вимірювання в залежності від типу вантажу та його властивостей законодавцем не встановлено.

В спірному випадку в оскаржуваній постанові про накладання адміністративного стягнення зафіксовані фактичні параметри транспортного засобу, в тому числі, кількість вісей, навантаження на кожну вісь, загальна маса транспортного засобу, виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу.

Картка габаритно-вагового контролю містить вичерпний перелік відомостей про зафіксовані параметри, що є необхідними для встановлення складу та події адміністративного правопорушення, та фотографії транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення. При цьому слід зазначити, що автоматична фіксація не передбачає здійснення розрахунків, складання інших документів, які, будуть доказами скоєння адміністративного правопорушення. Усі вимірювання здійснює технічний пристрій, інформація про який наявна у постанові.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові, а також підтверджуються наданими відповідачем інформаційними файлами та даними фотофіксації, які містять дані про тип транспортного засобу (тягач), про фактичну масу транспортного засобу, про перевищення навантаження на одинарну вісь, чим спростовується твердження позивача про відсутність цих даних.

Виходячи з приписів ст.251 КУпАП, в якій наведені джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що фіксація факту вчиненого адміністративного правопорушення за допомогою спеціального технічного засобу, працюючого в автоматичному режимі, є належним доказом в справі про адміністративне правопорушення. При цьому, суд враховує, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням, який відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94, що підтверджено сертифікатом відповідальності, сертифікатом перевірки типу.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Також суд апеляційної інстанції, виходячи із змісту спірної постанови, погоджується із судом першої інстанції, що ця постанова містить в собі інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, містить посилання на веб-сайт в мережі Інтернет, де особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації. Також спірна постанова містить в собі інформацію про транспортний засіб, відповідальну особу, дату та місце зважування, висновок про перевищення вагових параметрів, інформацію про посадову особу Укртрансбезпеки, якою складено постанову.

Тобто, оскаржувана позивачем постанова містить всі обов`язкові відомості, передбачені ст. 283 КУпАП.

Посилання позивача на невідповідність змісту спірної постанови вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27 вересня 2021 року, суд першої інстанції правильно визнав безпідставними, оскільки Інструкцією затверджено форму постанови, а не вимоги до змісту постанови. Вимоги до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності визначено саме положеннями КУпАП.

З цього приводу також слід зазначити, що вказана Інструкція, як підзаконний нормативно-правовий акт, визначає перелік інформаційних даних, які можуть, а не повинні, міститися у постанові в залежності від обставин вчинення порушення.

Таким чином, наявні у справі докази безперечно свідчать про встановлений належним чином факт перевищення встановлених параметрів, що стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови і притягнення відповідальної особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2023 року у справі № 206/1205/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко