Постанова

від 27.03.2024 по справі 320/8607/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8607/23 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт Грін» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Грейт Грін» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 109570702 від 15.11.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Грейт Грін» зареєстровано за податковою адресою: 08172, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, вул. Вишнева, 36, ЄДРПОУ 43381942, та знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

У період з 14.09.2022 по 22.09.2022 контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Грейт Грін» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 27.09.2022 №8944/10-36-07-02/12/43381942, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення за червень 2022 року на суму 2 061 947, 00 грн. (далі - акт перевірки).

ТОВ «Грейт Грін» звернулось до відповідача із запереченнями щодо акта перевірки. За наслідком розгляду таких заперечень відповідачем вирішено залишити акт перевірки без змін, про що свідчить лист відповідача від 14.11.2022 №12424/12/10-36-07-02.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2022 № 109570702, яким зменшено розмір суми від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 061 947, 00 грн.

ТОВ «Грейт Грін» звернулось із скаргою на винесене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 28.02.2023 № 3323/6/99-00-06-01-03-06 скаргу ТОВ «Грейт Грін» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 109570702 від 15.11.2022 протиправним та таким, що порушує права позивача як платника податків, останній звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що податкове повідомлення-рішення № 109570702 від 15.11.2022 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач надав відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, наявність мети господарських операцій та рух активів підприємства в процесі здійснення господарських операцій.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1 ПК України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (абзаци перший, другий підпункт 75.1.2 пункту 75.1 ПК України).

Згідно статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (пункт 78.1.8 ПК України).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5).

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 78.8).

Як вже було зазначено вище, Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Грейт Грін» за червень 2022 року, про що складено акт перевірки.

Зі змісту вказаного акта перевірки, на підставі якого контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вбачається встановлення порушення позивачем пункту 198.1, 198.3 статті 198, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого ТОВ «Грейт Грін» завищено суму від`ємного значення за червень 2022 на суму 2061947 грн. До таких висновків контролюючий орган дійшов у зв`язку з непідтвердженням відповідними документами фактичного надання товариством з обмеженою відповідальністю «Проджект Білдінг» робіт на підставі укладеного між позивачем та контрагентом договору підряду, з огляду на ймовірність нереальності їх здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як визначено п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV).

Первинним, згідно з приписами статті 1 Закону №996-ХІV, є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо її закінчення.

В силу вимог статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Статтею 1 Закону №996-ХІV також передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону №996-ХІV).

Відтак, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

На підтвердження господарських операцій між ТОВ «Грейн Грін» (замовник) та ТОВ «Проджект Білдінг» (підрядник) позивачем надано договір підряду від 14.06.2021 № 20210614-п. Відповідно до умов якого, підрядник зобов`язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами в обумовлений договором строк виконати роботи з будівництва індивідуального житлового одноповерхового будинку з урахуванням підвального приміщення (загальною площею 10 м. кв. +-5%) з чорновим благоустроєм території, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації та технічного завдання, здати об`єкт замовнику у встановлений цим договором строк після завершення усіх робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 3.1 зазначеного договору загальна сума цього договору дорівнює договірній ціні, зазначеній у додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною. Вищезазначена договірна ціна є твердою, в тому випадку якщо фактичні об`єми робіт не будуть збільшені відносно параметрів зазначених у проектній документації та кошторисі, а також у випадках, передбачених законодавством України та цим договором. Договірна ціна базується на кошторисах.

Додатком №1 до договору підряду № 20210614-П від 14.06.2021 визначено договірну ціну на виконання робіт по об`єкту у розмірі 14 554 921,42 грн., розмір авансу становить 7 277 460,71 грн.

Також, додатком № 2 до договору підряду № 20210614-П від 14.06.2021 затверджено графік розрахунків між замовником та підрядником.

На виконання вимог умов договору ТОВ «Грейн Грін» перерахувало грошові кошти ТОВ «Проджект Білдінг» на загальну суму 16 095 380,08 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банку.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт до договору підряду, ТОВ «Проджект Білдінг» виконано роботи будівництва індивідуального житлового одноповерхового будинку.

Наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями підтверджується перерахування ТОВ «Грейн Грін» на користь ТОВ «Проджект Білдінг» сум винагороди, які корелюють із сумами, вказаними в актах приймання виконаних будівельних робіт.

Колегія суддів зауважує, що надані позивачем договір та додатки до нього, акти наданих послуг оформлені з дотриманням вимог бухгалтерського обліку та податкового законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій.

На підтвердження виконання робіт ТОВ «Проджект Білдінг» позивачем також надано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Також додатково надані акти приховних робіт, журнали авторського нагляду та технічного нагляду (а.с. т. 1 с. 171 - т. 2 ст. 45)

Також, позивачем надано витяг з Державного реєстру речових прав, згідно з яким за ТОВ «Грейт Грін» зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Лісники, вулиця Ранкова, 28 (а.с. т. 2 с.109).

Крім того, на виконання ухвали суду першої інстанції від ТОВ «Проджект Білдінг» надійшли витребувані документи на підтвердження реальності господарських операцій з позивачем (а.с. т. 2 ст. 120 - т. 3 ст. 250).

Контролюючим органом, в обґрунтування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, вказується на неможливість фактичного здійснення контрагентом позивача ТОВ «Проджект Білдінг» господарських операцій на користь позивача у зв`язку із відсутністю фізичних та технологічних умов для здійснення обсягів робіт, які реалізовано ТОВ «Проджект Білдінг». При цьому, доказами, наданими відповідачем, є лише дані ІС «Податковий блок» та інформацією, що ТОВ «Проджект Білдінг» відповідає критеріям ризиковості - рішення про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 15.08.2021 № 146580, від 13.09.2021 № 162271, від 18.08.2022 № 246022.

Контролюючий орган стверджує, що згідно ІКС «Податковий блок» та «ЄРПН» встановлено, що ТОВ «Проджект Білдінг» виконували роботи із залученням підрядних організацій: ТОВ «Рось-Буд» та ТОВ «Ауріс ВТ», у яких відсутні основні фонди і наявна інформація про відповідність їх критеріям ризиковості (рішення від 08.12.2021 № 151877 та від 15.08.2021 № 263829 відповідно).

Колегія суддів вважає такі доводи непідтвердженими з огляду на те, що у період взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Проджект Білдінг» останній укладав договори підряду і з іншими субпідрядними організаціями (уточ. - не тільки з ТОВ «Рось-Буд» та ТОВ «Ауріс ВТ») по будівництву індивідуального житлового будинку у с. Лісники на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484500:02:002:0081 (а.с. Т.3 с.102-164). Також ТОВ «Проджект Білдінг» у спірний період придбавав будівельні матеріали у різних контрагентів.

Тобто, окрім інформації, що по ланцюгу постачання робіт і послуг ТОВ «Проджект Білдінг» з ТОВ «Рось-Буд» та ТОВ «Ауріс ВТ» відсутня реальність господарських операцій, без аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами, відповідач протиправно дійшов висновку, що операції між ТОВ «Проджект Білдінг» і позивачем є нереальними.

Колегія суддів вказує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Водночас, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є неповними, недостовірними та/або суперечливими.

Також, контролюючим органом не надано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його контрагента, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що виходячи зі специфіки укладених між позивачем та його контрагентом договору, як предмета господарських операцій, надані позивачем документи є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій, оскільки зазначені первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів товариства, зміни у власному капіталі позивача та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з ТОВ «Проджект Білдінг».

У свою чергу, доводи апелянта в частині обставин господарської операції між позивачем та ТОВ «Проджект Білдінг» не ґрунтуються на оцінці первинної документації, зокрема, контролюючим органом, не встановлено дефектності вказаних первинних документів.

Водночас, колегія суддів бере до уваги, що згідно з пунктом 73.5 статті 75 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки, зокрема, здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Колегія суддів зауважує, що доводи апелянта щодо переривання ланцюгу постачання, ґрунтуються лише на аналізі інформаційної бази даних податкового обліку - Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, дослідивши перевірку, колегією суддів встановлено, що у вступній його частині вказано про те, що запити щодо проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентами не направлялися.

Водночас, саме результати проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ «Проджект Білдінг» по ланцюгу постачання з метою підтвердження чи спростування спірних господарських операцій відповідало б вимогам належного та допустимого доказу у цій справі, зокрема, в межах встановлення обставин, у якій спосіб та на підставі яких первинних документів контрагентами по встановленому відповідачем ланцюгу постачання здійснено поставку товарів позивачу.

Щодо неподання ТОВ «Проджект Білдінг» та його контрагентами по ланцюгу постачання податкової звітності, колегія суддів зауважує, що невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Зокрема, колегія суддів зауважує, що відповідно до практики Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 30.01.2018 року у справі № 2а- 15124/11/2670 (К/9901/612/18), від 06.02.2018 року у справі №816/166/15-а: «…відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.».

Таким чином, встановлені у даній справі обставини, підтверджені відповідними доказами, у повній мірі свідчать про реальність спірних господарських операцій позивача з ТОВ «Проджект Білдінг», їх відповідність дійсному економічному змісту та підтвердження необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Із урахуванням встановлених обставин, колегія суддів зауважує, що на підставі проведених господарських операцій та належним чином складених та оформлених первинних документів позивачем було правомірно визначено фінансовий результат до оподаткування відповідно до чинних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, зважаючи на підтвердження наявними у матеріалах справи документами бухгалтерського та податкового обліку, які є достатніми, належними та допустимими доказами, реальності здійснення спірних господарських операцій, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки щодо порушення ТОВ «Грейт Грін» пункту 198.1, 198.3 статті 198, пункту 44.1 ст. 44 ПК України.

При цьому, зважаючи на необґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, на підставі якого Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.11.2022 №109570702, яким позивачу зменшено розмір суми від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2061947 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

При цьому, вказані вище та всі інші аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 01.04.2024.