Рішення

від 27.07.2006 по справі 11174-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем

України

27.07.2006

Справа №2-22/11174-2006

За позовом - АТЗТ “Техніко-торговий

салон “Волга”, м.Джанкой

До відповідача  - СПД ОСОБА_1 , смт. Масандра 

Про стягнення  2975,77 грн.

Суддя С.В.Яковлєв

представники:

Від позивача  - 

Вахрушев В.Є. - пред-к, дов. від 05.06.2006 р. 

Від відповідача  - не з'явився.

Сутність спору  : АТЗТ “Техніко-торговий салон “Волга” (далі

позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з СПД ОСОБА_1 (

далі відповідач) 2975,77 грн. Вимоги мотивовані тим, що між позивачем і

відповідачем 13.06.2003 р. був  укладений

договір  НОМЕР_1 , відповідно до умов

якого відповідач був зобов'язаний оплатити вартість отриманого у позивача

товару. Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав, передавши відповідачу

товар відповідно до накладной ІНФОРМАЦІЯ_1 Останній частково сплатив вартість

одержаного товару, на час звернення до суду його заборгованість скала 2080 грн.

Крім того, керуючись умовами договору він збільшив суму заборгованості на

індекс інфляції та просить стягнути з відповідача 2371,99 грн.,  а також 

190 грн. - 3 % річних, покласти на нього 

судові витрати.

Відповідач не надав  письмовий відзив на позов, явку своїх

представників у судові засідання двічи не забезпечив, про дні та час їх

проведення був сповіщений належнгим чином.

Суд,  керуючись ст. 75 ГПК України, вважає можливим

продовжити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши  представника позивача, дослідивши

представлені докази, суд                   

ВСТАНОВИВ  :

Між позивачем та відповідачем

13.06.2003 р.  був укладений договір

№НОМЕР_1 , згідно з яким перший  прийняв

на себе обов'язки передати у власність останнього промислові товари , а

відповідач повинен був  оплатити їх

вартість у терміни , вказані у договорі (п. 1.1).

Загальна сума договору була

визначена сторонами у розмірі 50000 грн. (п.1.3).

У 

п. 4.2. договору сторони визначили, що 

відповідач сплачував вартість отриманого товару протягом 5 днів з

моменту його отримання.

У п. 7.3. договору було

встановлено, що він  діє до повного

виконання  сторонами своїх обов'язків.

На момент підписання договору

,виконання сторонами його умов діяв ЦК УРСР ( далі ЦК ) . 

В силу зобов'язання одна особа

(боржник) зобов'язана була зробити на користь іншої особи (кредитора) певну

дію, а кредитор мав право вимогати від боржника виконання його обов'язків (ст.

151 ЦК). Зобов'язання  повинні були

виконуватись належним чином та у встановлений термін (ст. 161 ЦК). Згідно зі

ст. 162 ЦК  не допускалась відмова від

виконання зобов'язання.

При розгляді спору набрали сили

Господарський кодекс України і новий Цивільний кодекс України.

Згідно зі ст. 173 Господарського

кодексу України  (далі ГК  України) господарським визнається

зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання і іншими учасниками

відносин у сфері господарювання, в силу якого 

один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або

управлінсько-господарського характеру  на

користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші,

надати інформацію та ін.) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (

управнена сторона, у тому числі і кредитор) має право  вимагати від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку. Ст.  193 ГК 

України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські

зобов'язання  належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від

виконання  зобов'язань, окрім випадків,

передбачених законом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного

кодексу України (далі  ЦК України )

зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана

зробити на користь іншої сторони ( кредитора) певну дію (передати майно,

виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку.

 Зобов'язання 

повинне виконуватись належним чином згідно з умовами  договору і вимогами ЦК України ( ст. 526 ЦК

України).

За договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець)

передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні

(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно(товар) і сплатити

за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Ст. 662 ЦК України встанавлює

обов'язок продавця  передати покупцеві

товар, визначений договором купівлі-продажу.

                  Згідно зі ст. 625 ЦК України

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу  кредитора зобов'язан сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Матеріали справи підтверджують, що

позивач відповідно до  накладної

ІНФОРМАЦІЯ_1 передав відповідачу товар на суму 5029грн. Факт отримання

вказаного товару підтверджено печаткою відповідача.

Позивач  надав 

копію накладної ІНФОРМАЦІЯ_2, яка свідчить про повернення відповідачем

товару на суму 2091 грн.

               Крім того позивач надав докази

сплати  відповідачем 429 грн.

               У порядку передбаченому ст. 33

ГПК України відповідач не надав доказів сплати вартісті отриманного у позивача товару

у повному обсязі, повернення його у обсягах, яки відрізняються від вказаних

позивачем.

                За таких обставин, приймаючи до

уваги відсутність доказів сплати відповідачем 

вартісті отриманого товару у повному обсязі,  суд, керуючись ст. 161, 214 ЦК,  ст. 193 ГК України, ст. 509,  625, 655 - ЦК України,  вивчивши наданий позивачем розрахунок,

вважає, що підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 2371,99

грн. заборгованості за отриманий товар з урахуванням індексу інфляції,  а також 

190 грн. - 3 % .

Судові витрати підлягають

віднесенню на згідно ст. 49 ГПК  України.

За згодою  представника позивача  в ході судового засідання, яке відбулось

27.07.2006 р., оголошено  вступну та

резолютивну частини рішення. Відповідно до ст. 84 ГПК  України рішення оформлене і підписане

28.07.2006 р.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 49,  82-84 ГПК 

України, суд

ВИРІШИВ :

1.   Позов задовольнити.

      2. Стягнути з Суб'єкта підрпиємницької

діяльності ОСОБА_1( смт.Масандра, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та інших

рахунків)  на користь Акціонерного

товариства закритого типу “Техніко-торговельний салон “Волга” ( м.Джанкой, вул.

Кримська,3 п/р 26001252299601 ОКБ м.Сімферополь, МФО 324485, ЗКПО 19196075)  2975,77 грн. -заборгованості з урахуванням

індексу інфляції та 3% річних, 102  грн.-

держмита, 118 грн.  - витрат  по забезпеченню судового процесу.

Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.