Постанова

від 14.03.2024 по справі 380/2469/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2469/23 пров. № А/857/22776/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

за участю секретаря судового засідання Гранат В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 380/2469/23 (головуючий суддя Гавдик З.В., м. Львів) за адміністративним позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Червоноградська" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2023 року Державне підприємство "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Червоноградська" (далі позивач, ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «ЛЬвіввугілля») звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач), в якому просило з урахуванням уточнених позовних вимог визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо невизнання безнадійним та несписання податкового боргу, по якому сплинув термін давності (1095 днів) відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» державного підприємства «Львіввугілля» з плати на землю, в тому числі пені та штрафних санкцій у сумі 3093811,93 грн. нарахованого в 2015, 2016 та січень-лютий 2017 роках, та пені по забрудненню навколишнього середовища в сумі 11344,51 грн. нарахованого в 2015 році. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області визнати податковий борг, по якому сплинув термін давності (1095 днів) відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» державного підприємства «Львіввугілля» з плати за землю, в тому числі пені та штрафних санкцій в сумі 3093811,93 грн. нарахованого в 2015, 2016 та січень-лютий 2017 роках, та пені по забрудненню навколишнього середовища в сумі 11344,51 грн., нарахованого в 2015 році, строк сплати по яким сплинув та списати вказаний безнадійний податковий борг.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» звернувся до Головного управління ДПС у Львівській області із заявами про списання безнадійного податкового боргу з плати за землю в сумі 3 093 811,93 грн. та борг за нараховану пеню про забрудненню навколишнього середовища в сумі 11 344,51, по якому сплинув термін давності (1095 днів), який виник у зв`язку з несплатою суми узгоджених грошових зобов`язань у встановлені строки.

Листом від 12.12.2022 №23397/6/13-01-13-05-10 (вх.№32-62 від 25.01.2023) та листом від 06.12.2022 №22679/6/13-01-13-05-10 (вх.№32-63 від 25.01.2023) Головне управління ДПС у Львівській області відмовило позивачу в списанні безнадійного податкового боргу.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції за захистом своїх прав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року позов Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» (8000, Львівська обл., Сокальський р-н, м. Сокаль, вул. Б. Хмельницького, буд. 26) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо невизнання безнадійним та несписання податкового боргу, по якому сплинув термін давності (1095 днів), відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» державного підприємства «Львіввугілля» з плати на землю, в тому числі пені та штрафних санкцій у сумі 3093811,93 грн. нарахованого в 2015, 2016 та січень-лютий 2017 роках, та пені по забрудненню навколишнього середовища в сумі 11344,51 грн. нарахованого в 2015 році.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) повторно розглянути звернення Державного підприємства «Львіввугілля» (місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 26, м. Сокаль, 80001; код ЄДРПОУ: 32323256) від 10.11.2022 № 6/14-1652 та від 02.12.2022 №6/11-1750.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Державного підприємства «Львіввугілля» (місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 26, м. Сокаль, 80001; код ЄДРПОУ: 32323256) судовий збір у сумі 13420,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні таких позовних вимог виходячи з мотивів викладених у апеляційній скарзі. В іншій частині залишити без змін.

Апелянт свої вимог обґрунтовує тим, що у зв`язку з наявністю заборгованості, майно відповідача передано у податкову заставу, що підтверджується складеним податковим керуючим акту опису майна №4 від 29.02.2012 року, яке може бути реалізоване в рахунок погашення податкового боргу по ВП Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля». Відтак контролюючий орган вправі звернутися до суду із позовною заявою про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Відповідач вважає, що він правмірно відмовив у списанні безнадійного податкового боргу з плати на землю, в тому числі пені та штрафних санкцій у сумі 3093811,93 грн. нарахованого в 2015, 2016 та січень-лютий 2017 роках та пені по забрудненню навколишнього середовища в сумі 11344,51 грн. нарахованого в 2015 році.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважаючи, що рішення та суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому, з підстав, викладених у відзиві, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за даними інтегрованих карток платника (позивача) відповідачем нараховано податковий борг з плати за землю у сумі 3093811,93 грн., а саме:

Податковий борг з плати за землю по м. Червоноград:

За 2015 рік - 728429,36 грн; в тому числі: нарахований податок - 643644,11 грн. нарахована пеню - 70,90 грн. СДО - 84714,35 грн;

За 2016 рік - 2796871,85 грн. плати за землю в тому числі: нарахований податок - 2050237,44 грн. нарахована пеню - 18205,05 грн. СДО - 728429,36 грн;

За січень-лютий 2017 року -3 027 760,20 грн. плати за землю, в тому числі: нарахований податок230888,35 грн., СДО - 2796871,85 грн.

Всього станом на 02 березня 2017 року податковий борг позивача з плати за землю по м. Червоноград, по якому станом на 3 березня 2020 року сплинув термін давності (1095 днів) становить 3027760,20 грн.

Податковий борг з плати за землю в Сокальському районі:

За 2015 рік - 28 679,94 грн плати за землю, в тому числі: нарахований податок - 35385,09 грн. нарахована пеню - 925,75 грн., СДО - переплата 2130,90 грн. Сплачено - 5500,00 грн;

За 2016 рік - 60 648,58 грн. плати за землю, в тому числі: нарахований податок - 31968,64 грн. СДО - 28679,34 грн;

За січень-лютий 2017 року - 66051,73 грн. плати за землю, в тому числі: нарахований податок - 5403,15 грн., СДО - 60648,58 грн.

Всього станом на 30 січня 2017 року податковий борг позивача з плати за землю в Сокальському районі, по якому станом на 31 січня 2020 року сплинув термін давності (1095 днів) становить 66051,73 грн.

10.11.2022 та 02.12.2022 ВП «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» звернулося до Головного управління ДПС у Львівській області з запитом про списання нарахованого податку плати за землю, в тому числі пені та штрафних санкцій та нарахованої пені по забрудненню навколишнього середовища, оскільки строк давності, визначенийст. 102 ПК Українисплинув.

06.12.2022 та 12.12.2022 Головне управління ДПС у Львівській області повідомило ВП «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» про те, що не має законних підстав для визнання податкового боргу безнадійним та його списання нарахованого податку плати за землю, в тому числі пені та штрафних санкцій та нарахованої пені по забрудненню навколишнього середовища.

Згідно із п.п. «а» п.п.14.1.11. п. 14.1. ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованістьце заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно із п.п.14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п.п.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий боргце сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановленийПК Українистрок, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеномуПК України.

Питаннясписання безнадійного податкового боргу врегульованестаттею 101 ПК України.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (пункт101.1 статті 101 ПК України).

Підпунктом101.2.3. п. 101.2. ст. 101 ПК України зазначено, щопід терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом102.4 статті 102вказаногоКодексу.

Згідно із п.102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту59.1 статті 59вказаногоКодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно із п.101.5. ст. 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Міністерство фінансів України наказом 28.07.2022 № 220, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за № 908/38244, затвердило Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (тут і надалі у редакцій, чинній станом на час виникнення спірних правовідносинПорядок №220).

Згідно із п.п. 5 п. 2 роз. II Порядку №220, безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, - станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.

Згідно із п.п. 1, 5, 6 розділу IIІ Порядку №220, у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для територіального органу ДПС. Неотриманий платником податків примірник рішення зберігається у територіальному органі ДПС.

Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІКС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Зі змісту вищенаведених норм Порядку №220 слідує, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи встановив, що сторонами не було надано доказів наявності судових рішень щодо стягнення спірного податкового боргу в межах 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

Щодо посилання відповідача на перебіг строків давності, передбаченихстаттею 102 цього Кодексу, які зупинено згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX ПК Українина період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно з пунктом 2 розділу IIЗакону № 2120-IX від 15.03.2022, суд апеляційної інстанції не бере такі твердження до уваги, оскільки строк давності (1095 днів)стягнення заявленої позивачем до списання суми заборгованості за період включно по лютий 2017 року, тобто до 18.03.2020, відповідно такий строк сплив до дати настання вказаних подій.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що при наявності у позивача податкового боргу, який фактично набув статус безнадійного за ознакою закінчення строку давності у 1095 днів, відповідач не приймав рішення про списання безнадійного податкового боргу згідно із положеннямПодаткового кодексу Українита Порядку №220.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем протиправно, за наявності правових підстав, не проведено належного дослідження обставин виникнення суми боргу позивача та відмовлено у списанні такого згідно запиту позивача.

Згідно із ч. 4ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Повноваженнядержавних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Дискреційнеповноваженняможе полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 805/696/18-а.

При цьому, слід врахувати, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За вказаних вище обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області повторно розглянути звернення позивача з запитом про списання нарахованого податку плати за землю.

Також, суд апеляційної інстанції враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

У відповідності дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 380/2469/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено та підписано 01 квітня 2024 року у зв`язку з перебуванням у відпустках судді Кухтея Р.В. з 25.03.2024 по 31.03.2024 включно (відповідно до наказу Голови суду від 19.03.2024 №131/к/тм) та судді ОСОБА_1 з 26.03.2024 по 31.03.2024 включно (відповідно до наказу Голови суду від 18.03.2024 №129/к/тм).