Ухвала

від 01.04.2024 по справі 380/4673/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2024 року

Київ

справа №380/4673/23

адміністративне провадження №К/990/10914/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 380/4673/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістиктройгруп» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2023.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 06.02.2024 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку та надання документа про оплату судового збору у розмірі, встановленому законом. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що апеляційну скаргу подано 06.12.2023, тобто після спливу строку, встановленого для її подання, а наведені скаржником підстави для його поновлення суд визнав неповажними.

Апеляційний суд встановив, що вперше апеляційну скаргу подано в межах строку, однак, ухвалою від 14.08.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, ухвалою від 31.08.2023 за клопотанням ГУ ДПС було продовжено строк для усунення недоліків; ухвалою від 15.09.2023 суд апеляційну скаргу повернув заявнику з підстав невиконання вимог ухвали суду, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення виявленого недоліку. Вдруге скаржник подав апеляційну скаргу 01.01.2024, без сплати судового збору. Під час повторного звернення ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було вмотивоване тим, що первинна апеляційна скарга була подана у строк, однак апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, зокрема, щодо сплати судового збору. Зазначав, що ГУ ДПС вчинялись дії спрямовані на усунення недоліків первинної апеляційної скарги, однак у зв`язку із відсутністю бюджетного фінансування для сплати судового збору він був позбавлений можливості вчасно виконувати вимоги процесуального закону. Вважав, що повторне право на звернення з пропуском встановленого законом строку, у зв`язку з відсутністю фінансування є вагомою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу "належного урядування" наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків. Суд врахував усталену практику Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована наявністю поважних причин пропуску строку.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки первинна апеляційна скарга була подана в межах строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що ГУ ДПС постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, проте обмежене фінансування та відсутність коштів на початок звітного бюджетного період, спричинило виникнення складнощів у сплаті судового збору. Водночас апеляційна скарга подана у найкоротші терміни з моменту повернення попередньо поданої скарги. Також звертає увагу, що з метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету здійснюються видатки Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України, забезпечено виконання завдань, функцій та підготовку кадрів Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Зазначав, що введення на території України воєнного стану є форс-мажорною обставиною. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень, а за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні уникати надмірного формалізму, не допускати обмеження або зменшення доступу до суду.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 29.05.2023 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 01.01.2024 (дата подання апеляційної скарги вдруге) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 380/4673/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістиктройгруп» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко