Ухвала
від 28.03.2024 по справі 757/12184/24-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12184/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2024 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПІДПРИЄМСТВО ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН (РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗІЦІЇ, ПРОФСПІЛКИ) «ДРІБНООПТОВИЙ МАГАЗИН ГО «ТСО УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ: 02721880 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №42023000000001040.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2023 року було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на нежитлові будівлі розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ПІДПРИЄМСТВО ОБ"ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН (РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗІЦІЇ, ПРОФСПІЛКИ) «ДРІБНООПТОВИЙ МАГАЗИН ГО «ТСО УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ: 02721880 , розмір частки 90/100 та ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , розмір частки 10/100 у частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.

Заявник вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а також зазначає про невідповідність арештованого майна критеріям речового доказу та відсутність процесуального статусу у власника майна в межах означеного кримінального провадження.

В судове засідання заявник та прокурор не з`явилися, про день, місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Від представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання за відсутності заявника, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Слідчим суддею визнано можливим проводити розгляд клопотання за відсутності учасників кримінального провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001040 від 22.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом розтрати державного майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2024 року було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на на нежитлові будівлі розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ПІДПРИЄМСТВО ОБ"ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН (РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗІЦІЇ, ПРОФСПІЛКИ) «ДРІБНООПТОВИЙ МАГАЗИН ГО «ТСО УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ: 02721880 , розмір частки 90/100 та ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , розмір частки 10/100 у частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При накладенні арешту на вказане вище майно, слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів.

За вимогами ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, заявник не довів, як того вимагає ч.2 ст.174 КПК України, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, перелічене у клопотанні адвоката ОСОБА_3 майно постановою слідчого визнано речовим доказом.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання сторони захисту є передчасним, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває.

Слідчий суддя враховує ту обставину, що майно, яке може мати ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження, а це, в свою чергу, не суперечить абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України. Крім того, до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Завдання суду полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, тобто закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Виходячи з викладеного, враховуючи що арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів, а також те, що досудове розслідування наразі триває, при цьому доводи клопотання не містять доказів того, що вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді від 06.11.2023, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене вилучене майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як зазначалося вище, арешт накладено на нерухоме майно із забороною його відчуження, розпорядження та користування.

При цьому, відповідно до вимог ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Крім того, слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про недоцільність подальшого застосування арешту в частині позбавлення права користування арештованим майном, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки накладення арешту в частині заборони користування майном не відповідає зазначеним вище вимогам КПК України та є надмірно обтяжливими для власника.

За таких обставин, керуючись ст. 170, 174, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2023, на нежитлові будівлі розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ПІДПРИЄМСТВО ОБ"ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН (РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗІЦІЇ, ПРОФСПІЛКИ) «ДРІБНООПТОВИЙ МАГАЗИН ГО «ТСО УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ: 02721880 , розмір частки 90/100 та ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , розмір частки 10/100 у частині позбавлення права користування.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення28.03.2024
Оприлюднено03.04.2024
Номер документу118047645
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —757/12184/24-к

Ухвала від 28.03.2024

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Смик С. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні