Рішення

від 14.03.2024 по справі 953/8385/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/8385/23

н/п 2/953/729/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

14 березня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуб Г.А.

за участю секретаря - Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» тм TUI Ukraine про розірвання договору та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

11.09.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Хряк А.О., до ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine, в якій представник позивача просить:

-розірвати Договір на туристичне обслуговування № 5923347 від 08.02.2022, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Віп-флай», що діє від імені і за дорученням ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine, на підставі Агентського договору № 8214-19/ХРК по реалізації туристичних продуктів від 31.10.2019;

-стягнути з ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine на користь ОСОБА_1 , заборгованість за Договором на туристичне обслуговування № 5923347 від 08.02.2022 у розмірі 32766, 00; інфляцію за весь час прострочення у розмірі 6123, 01 грн.; 3% річних у розмірі 1338, 47 грн.; пеню у розмірі 488 541, 06 грн.; моральну шкоду у розмірі 32766, 00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне. Між позивачем та ТОВ «віп-флай», що діє від імені і за дорученням ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine, на підставі Агентського договору № 8214-19/ХРК по реалізації туристичних продуктів від 31.10.2019 укладено Договір на туристичне обслуговування № 5923347 від 08.02.2022. Згідно з п. 2.1 цього Договору, туроператор зобов`язується відповідно до бронювання турагента, здійсненого за замовленням туриста (Замовника), надати комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), надати інформаційно-консультаційні послуги, а турист зобов`язується на умовах цього Договору прийняти та оплатити їх. Пунктом 2.2 Договору передбачено, що бронювання здійснюється турагентом в системі бронювання туроператора відповідно до листа бронювання, оформленого за встановленою туроператором формою, що наведена у додатку №1 і є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п.3.2.1 Договору Туроператор через Турагента зобов`язаний здійснити бронювання туристичних послуг та надати туристичні послуги, замовлені туристом у повному обсязі, в кількості, якості та у визначені договором строки, за умови повної оплати вартості туристичного продукту туристом у строки, встановлені договором. Згідно з п.4.1 Договору, програма туристичного обслуговування, вартість туристичного продукту та інші істотні умови договору викладені у Додатку №1, який є невід`ємною частиною договору. Так, у відповідності з умовами Договору було оформлено Додаток №1 до Договору на туристичне обслуговування № 5923347 від 08.02.2022, а саме Лист бронювання/програма туристичного обслуговування, згідно з яким позивачем замовлено у Туроператора (ТОВ «ТТВК») туристичну подорож в ОАЕ, курорт Шарджа, готель Occidental Sharjah Grand з 29.04.2022 по 09.05.2022. ТОВ «ТТВК» підтвердило заявку на тур TUI UAE UA. Повна вартість туристичних послуг становила 32766,00 грн., та була сплачена позивачем в повному обсязі. Однак, туристична подорож не відбулась через те, що з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на всій території України було введено воєнний стан, який триває і по сьогодні. Спроби позивача зв`язатись з відповідачем виявились безрезультатними. Туроператором не було вжито альтернативних заходів, а саме не було повідомлено про зміну строків туристичної подорожі у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні. Веб-сайт компанії відповідача не працює, телефони не відповідають. Відповідно до умов Договору на туристичне обслуговування № 5923347 від 08.02.2022 обов`язок повернення усіх сплачених грошових коштів туристові покладено на Туроператора, тобто відповідача. Позивачем було спрямовано на адресу відповідача лист з вимогою про розірвання договору та повернення коштів, однак вищезазначений лист був повернутий відправнику з причин невручення. Грошові кошти на даний час не повернуті, що є порушенням умов договору. Також, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України інфляційні витрати за період з 29.04.2022 по 07.09.2023 в розмірі 6123,01 грн., три відсотки річних за період з 29.04.2022 по 07.09.2023 в розмірі 1338,47 грн., пеню відповідно до ч.5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за період з 29.04.2022 по 07.09.2023 в розмірі 488541,06 грн., та моральну шкоду у розмірі 32766,00 грн., яка полягає у душевних стражданнях позивача, які полягали у витраченні часу позивача на відновлення своїх прав, що порушило звичний спосіб життя позивача, а й потребували додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності та змусили позивача та її сім`ю в деякій мірі змінити своє життя.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Позивач в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином та своєчасно, на електронну адресу суду від представника позивача - адвоката Хряк А.О. надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, причину не явки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в заочному провадженні за згодою представника позивача за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.

11.09.2023 вказана позовна заява надійшла до суду, та розподілена судді Зубу Г.А.

04.10.2023 судом здійснено електронний запит до Департаменту реєстрації ХМР щодо встановлення місцеперебування позивача, відповідь на який надано 04.10.2023.

Ухвалою судді від 26.10.2023 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження.

08 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Віп-флай», що діяло від імені та за дорученням TOB «ТТВК» тм TUI Ukraine («Туроператор»), було укладено Договір на туристичне обслуговування №5923347, згідно з пунктом 2.1 якого Туроператор зобов`язався відповідно до бронювання Турагента, здійсненого за замовленням туриста (замовника) надати комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), надати інформаційно-консультаційні послуги, а Турист зобов`язався на умовах цього Договору прийняти та оплатити їх.

Туроператор через Турагента підтвердив замовнику послуг його заявку на тур з 29.04.2022 по 09.05.2022.

Крім того, Туроператор через Турагента оформив Лист бронювання на одну особу - позивача для туристичної поїздки до ОАЕ, курорт Шарджа, готель Occidental Sharjah Grand в період з 29.04.2022 по 09.05.2022, вартість туристичних послуг склала 36367 грн., за яку позивач сплатила платежом в розмірі 32766,00 грн., що

підтверджується наданою квитанцією.

У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану вказана туристична поїздка позивача не відбулась, у зв`язку з чим позивач звернулась до відповідача з вимогою щодо розірвання договору та повернення сплачених коштів, яка останнім була залишена без задоволення.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 15, 16 ЦК України, особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, зокрема Розділом I «Загальні положення про зобов`язання», Розділом II «Загальні положення про договір», Главою 63 «Послуги.Загальні положення», Законом України «Про туризм» та Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 906 ЦК України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про туризм» учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі суб`єкти туристичної діяльності), є: туристичні оператори (далі туроператори) юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі турагенти), а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Відповідно до частин 1-3, 9-12 статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону України «Про туризм», за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Отже, майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та з вини якого замовнику завдано збитків.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 03 липня 2013 року у справі № 6-42цс13, який підтверджено Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 201/17472/16-ц.

Статтею 33 Закону України «Про туризм» передбачено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом. Суб`єктам туристичної діяльності, яким заподіяна шкода юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними законодавства в галузі туризму, збитки відшкодовуються відповідно до закону.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені

договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договорі може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За частинами 1-3 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до частини 1 статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В статті 25 Закону України «Про туризм» встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

За пунктом 3.2.8 договору у випадку неможливості виконання туроператором умов, що викладені в листі бронювання, туроператор зобов`язаний повернути туристу усі сплачені ним грошові кошти за туристичний продукт.

Згідно з пунктом 5.11 договору у випадку невиконання умов цього договору з боку туроператора, турист має право вимагати повернення оплачених коштів за ненадані послуги у документально підтвердженому розмірі відповідно до законодавства.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні`введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 з подальшим продовженням його дії.

Судом встановлено, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні позивачка не скористалися послугами з туристичного обслуговування.

На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач ТОВ «ТТВК» порушило умови договору на туристичне обслуговування за договором від 08.02.2022 року, оскільки матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується той факт, що туристичні послуги за договором позивачу в обумовлений сторонами строк надані не були, та не було повідомлено про зміну строків туристичної подорожі. Оскільки відповідач порушив умови договору, та не повернув позивачу сплачені кошти за туристичні послуги згідно вказаного договору, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору та стягнення сплачених коштів є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Статтею 617 ЦК Українипередбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до положеньстатті 263 ЦК України непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини)- це обставини, що перешкоджають виконанню зобов`язань однією із сторін, незалежно від її волевиявлення і контролю. Такі обставини є непереборними навіть за умови застосування усіх можливих та адекватних заходів, спрямованих на їх запобігання.

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Торгово-промислова палата України листом № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року засвідчила військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно доУказу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного

стану в Україні», як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Частиною 5 статті 104 Повітряного кодексуУкраїни передбачено, що якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах: 250 євро -для рейсів дальністю до1500 кілометрів; 400 євро -для рейсів дальністю від1500 до 3500 кілометрів; 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

Частиною 3 статті 105 Повітряного кодексу України передбачено, що перевізник не зобов`язаний виплачувати компенсацію, передбачену частинами п`ятою і шостою статті 104 цього Кодексу, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин, їх аналіз свідчить, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору у разі наявності його вини. Туроператор звільняється від відповідальності за невиконання умов договору, якщо таке невиконання сталося у результаті подій, які туроператор не міг передбачити.

За змістомстатті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральноїшкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У рішенні від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Неможливість для туроператора завершити надання туристичних послуг (незабезпечення відправлення літаком до країни, де було заброньовано відпочинок) пов`язана з форс-мажорними обставинами, подіями непереборної сили, оскільки з 05:30 години 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента і діє дотепер.

У зв`язку з введенням воєнного стану регулярне пасажирське авіасполучення через державний кордон України з 24 лютого 2022 року закрито.

Внаслідок вказаних обставин, що є загальновідомими, тур, замовлений позивачкою не відбувся.

Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди з тих підстав, що ненадання туристичних послуг відбулось не з вини туроператора, а внаслідок дії непереборних обставин військової агресії, запровадження воєнного стану та закриття повітряного простору, які від відповідача не залежали та які він не міг відвернути. Відповідач не може нести відповідальність за обставини, на які він не може прямо впливати.

24 лютого 2022 року Державне підприємство «Украерорух» опублікував повідомлення про те, що через високий ризик авіаційної безпеки для цивільної авіації з 2:45 за київським часом згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України вжито термінових заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору.

Також 24 лютого 2022 року на сайті Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» оприлюднено інформацію про те, що його роботу призупинено, аеропорт не працює, всіх пасажирів аеропорту евакуйовано, злітно-посадкова смуга заблокована, служби аеропорту працюють у взаємодії з державними органами згідно з інструкцією та чинним законодавством України.

Зазначена інформація є загальновідомою та загальнодоступною, дотепер міститься у відкритих інформаційних джерелах та підтверджує зв`язок між неможливістю виконання договору і військовими діями.

Доводи позивачки щодо завдання їй моральної шкоди у зв`язку з тим, що туроператор своєчасно не повідомив її про неможливість здійснення туру, суд вважає необгрунтованими, оскільки позивачем не доведено, що замовлений нею тур не відбувся саме з вини туроператора, а не через обставини непереборної сили.

Зважаючи на викладене, підстав для покладення на відповідача відповідальності за ненадання туристичних послуг у вигляді пені та відшкодування моральної шкоди не вбачається, а тому в задоволенні вказаних позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням того факту, що судом встановлено, що договір про надання туристичних послуг не було виконано у зв`язку із введенням військового стану в Україні, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України, а тому в задоволенні вказаної вимоги також слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 80, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 280-281, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» тм TUI Ukraine про розірвання договору та стягнення коштів- задовольнити частково.

Розірвати договір на туристичне обслуговування № 5923347 від 08.02.2022, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та товариством з обмеженою відповідальністю «Віп-флай» («ТУРАГЕНТ»), що діє від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» тм TUI Ukraine («ТУРОПЕРАТОР») на підставі Агентського договору №8214-19/ХРК по реалізації туристичних продуктів від 31.10.2019.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» (ЄДРПОУ36285831, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, офіс 128) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачені кошти в сумі 32766 (тридцять дві тисячі сімсот шістдесят шість) 00 коп. за договором на туристичне обслуговування № 5923347 від 08.02.2022.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» тм TUI Ukraine, на користь держави витрати по оплаті судового збору в розмірі 1401 (одна тисяча чотириста одна) гривень 26 коп.

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , місцеперебування: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ТТВК» тм TUI Ukraine, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, оф. 128, код ЄДРПОУ 36285831.

Повний текст рішення виготовлено 14 березня 2024 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ