Постанова

від 02.04.2024 по справі 501/2369/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3848/24

Справа № 501/2369/23

Головуючий у першій інстанції Тарасенко М.С.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 501/2369/23

Номер провадження: 22-ц/813/3848/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Таварткіладзе О.М., Погорєлової С.О.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

- відповідач ОСОБА_2 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як орган опіки та піклування,

розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини, за апеляційною скаргою адвоката Пасічник Олени Вячеславівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області, постановлену у складі судді Тарасенко М.С. 20 листопада 2023 року, про повернення позовної заяви,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 2 3 зворотна сторона).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 11 вересня 2023 року вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк 5 днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків (а. с. 15 - 16).

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Ухвала мотивована тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу (а. с. 19 - 19 зворотна сторона).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Адвокат Пасічник О.В., діюча від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року про повернення позовної заяви. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального законодавства.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, оскільки позивач не отримував копію ухвали про залишення позову без руху ні поштою, ні електронною поштою, а тому не міг виконати її вимоги з моменту отримання.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.12.2023 року апеляційну скаргу адвоката ПасічникО.В.,діючої відімені ОСОБА_1 ,залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги (а. с. 37 37 зворотна сторона).

18.01.2024 року до апеляційного суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (а. с. 40 -42)

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.01.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Пасічник О.В., діючої від імені ОСОБА_1 (а. с. 49 - 50).

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи.

З довідки про доставку електронного листа від 26.01.2024 року вбачається, що адвокат Пасічник О.В., діюча від імені ОСОБА_1 , отримала документ в електронному вигляді «01 (У) Відкриття» від 26.01.2024 року на свою електронну адресу (а. с. 54).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як орган опіки та піклування, отримав копії ухвали про відкриття провадження у справі 05.02.2024 року (а. с. 57).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі двічі направлялася ОСОБА_4 .. Направлена апеляційним судом поштова кореспонденція обидва рази повернулася до суду з приміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 57, 58).

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що учасники справи сповіщені про розгляд справи апеляційним судом.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.04.2024 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) її учасників.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст.369ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Пасічник О.В., діючої від імені ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до суду, в якому просить визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 2 3 зворотна сторона).

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 11 вересня 2023 року вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк 5 днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків (а. с. 15 - 16).

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Ухвала мотивована тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу (а. с. 19 - 19 зворотна сторона).

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції про повернення позову ОСОБА_1 ..

Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

За правилами, передбаченими ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції повертає заяву, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем у наданий судом строк не виконано вимоги ухвали суду від 11.09.2023 року про залишення позову без руху, недоліки позову не усунуті (а. с. 19 19 зворотна сторона).

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, рекомендоване повідомлення про направлення позивачу поштової кореспонденції, разом з копією ухвали від 11.09.2023 року про залишення позову без руху, повернулося до суду з приміткою пошти «За закінченням терміну зберігання» (а. с. 21).

За вказаних обставин, не можна вважати, що позивач був обізнаний з ухвалою про залишення позову без руху.

Право на судовий захист гарантується Конституцією України кожному (ст. 55). Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4).

У світлі Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Позиція Європейського суду з прав людини в багатьох справах свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У рішенні від 08.04.2010 у справі Menshakova v. Ukraine (заява № 377/02), ЄСПЛ вкотре повторив, що:

пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру; таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (п. 52);

право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням; у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (п. 53).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (справа Perez de Rada Cavanilles v. Spain). ЄСПЛ зазначав, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, № 47273/99, п.п. 50-51, 69, та Walchli v. France, № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини розрізняє формалізм і надмірний формалізм, вважаючи формалізм явищем позитивним і необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

За змістом ст. 2, ст. 3 ч. ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст. 12 ч. 5, ст. ст. 43, 49, ст. 185 ч. 1 ЦПК України, суд (суддя) зобов`язаний забезпечити учасникам процесу, зокрема позивачу, можливість здійснення процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дії, вимоги і процесуальні рішення суду (судді) повинні бути ясними і зрозумілими для учасника процесу, суд (суддя) повинен діяти у зрозумілий для сторін спосіб, передбачений процесуальним законом, зокрема, у разі наявності для того підстав повинен чітко вказати на конкретні недоліки заяви, що саме і уможливлює їх виправлення, сторона повинна мати можливість належно виконати конкретні та обґрунтовані вимоги суду (судді).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суддя суду першої інстанції без належних для того підстав, за відсутності легітимного обмеження права позивача на суд, повернув позивачу позовну заяву. Тому беручи до уваги, що вирішення процесуальних питань, які випливають із факту подання позовної заяви, належить до компетенції суду першої інстанції (ст. ст. 23, 184-187 ЦПК України), на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 цього Кодексу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, а справу для продовження розгляду, починаючи зі стадії відкриття провадження у справі, направити до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Пасічник О.В., діючої від імені ОСОБА_1 , є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення позову постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду, починаючи зістадії відкриттяпровадження усправі, до суду першої інстанції (Ширяївського районного суду Одеської області).

Дата постановлення ухвали, порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. ст. 268, 368, 371, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України,

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Пасічник Олени Вячеславівни, діючої від імені ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року про повернення позовної заяви скасувати.

Цивільну справузапозовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття,однак можебути оскарженав касаційномупорядку увипадках,передбачених частиною2статті 389ЦПК України.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе