Рішення

від 27.03.2024 по справі 205/3315/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

27.03.2024 Єдиний унікальний номер 205/3315/24

Номер провадження: 2о/205/124/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку окремогопровадження цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 ,заінтересовані особи: Центральний відділ державної РАЦС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Комунальна установа «Маріупольська загальноосвітня шкода 1-3 ступенів № 26 Маріупольської міської ради, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції заявника та заперечень зацікавленої особи.

ОСОБА_1 (далі Заявник) звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті.

В обґрунтування заявлених вимог заявникзазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_2 , у місті Маріуполі Донецької області, про що 08.08.2022 року видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис № 1488 ДНР на бланку невизнаної, так званої донецької народної республіки. Відповідно до медичної довідки форми № 106/у від 18.05.2022 року № 1241, причиною смерті ОСОБА_2 є: атеросклеротична хвороба серця.

У зв`язку із захопленням міста Маріуполя Донецької області бойовиками та російськими військовими, встановленням на території міста влади невизнаної «республіки» та у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відділи державної реєстрації актів цивільного стану управління юстиції України у Маріуполі Донецької області не працюють, а будь які акти (рішення, документи), видані органами, їх посадовими або службовими особами на тимчасово окупованій території, є незаконними, заявник зазначає, що не має можливості отримати належне свідоцтво про смерть свого чоловіка.

У зв`язку з чим, заявник змушена звернутися до суду і просити суд встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Маріуполі Донецької області, України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця Маріуполя Донецької області.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник заявника заявлені вимоги у судовому засіданні підтримав повністю, просив суд вказану заяву задовольнити, тавстановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця Маріуполя Донецької області.

Заінтересовані особи: Центральний відділ державної РАЦС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Комунальна установа «Маріупольська загальноосвітня шкода 1-3 ступенів № 26 Маріупольської міської ради, у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.03.2024 року клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про допит свідків по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 ,заінтересовані особи: Центральний відділ державної РАЦС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Комунальна установа «Маріупольська загальноосвітня шкода 1-3 ступенів № 26 Маріупольської міської ради, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, вирішено задовольнити. У відкрите судове засідання, яке призначене на «27» березня 2024 року о 15 год. 00 хв., викликати свідків: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 ,заінтересовані особи: Центральний відділ державної РАЦС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Комунальна установа «Маріупольська загальноосвітня шкода 1-3 ступенів № 26 Маріупольської міської ради, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини справи, на які заявник посилалася, як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на нижченаведене.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 23 січня 1993 року міським відділом РАГСу м. Маріуполя Донецької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 121 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.01.1993 року.

Судовим розглядомбуло встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер чоловік заявника, ОСОБА_2 у місті Маріуполі Донецької області. У зв`язку із чим, 08 серпня 2022 року було видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис № 1488 ДНР на бланку так званої невизнаної донецької народної республіки. Відповідно до медичної довідки форми № 106/у від 18.05.2022 року № 1241, причиною смерті ОСОБА_2 є: атеросклеротична хвороба серця.

Оглядом вищевказаних документів, що підтверджують факт смерті особи на тимчасово окупованій території, судом встановлено, що такі документи за своєю формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України.

Відтак, єдиною можливою підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.

Враховуючи вище наведене суд вважає що заявник, як близький родич особи, щодо якої вирішується питання про встановлення юридичного факту (факту смерті), має право на звернення до суду з такою заявою.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1ст. 5 ЦПК України).

Статтею 293 ЦПК Українивизначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідност. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

При цьому відповідно до роз`яснень, що містяться у листі Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду (лист від 22.04.2021 року №985/0/208-21) положенняЦПК Українине вимагають від осіб, які звертаються з заявою до суду про встановлення факту смерті особи, подання до суду письмової відмови органу РАЦС у здійсненні реєстрації таких фактів.

У відповідності до роз`яснень, викладених у листі Верховного Суду України від 01.01.2012, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Оскільки смерть особи є юридичним фактом, який має наслідки припинення, зміни або виникнення багатьох правовідносин, тому має безпосереднє значення для реалізації особою своїх прав, а саме, встановлення факту смерті чоловіка має для заявника юридичне значення, оскільки це необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу, а саме: свідоцтва про смерть, згідно вимог чинного законодавства України.

Згідност. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану»державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Підрозділом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5(зі змінами) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно дост.1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Частиною 1статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»передбачено, що у разі порушення положень цьогоЗаконудержавні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зіст.18Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбаченихКонституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Виходячи з практики ЄСПЛ, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами як джерело права, необхідно враховувати висновки суду у справах проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001), Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia,23.02.2016),де наголошено,що першочерговимзавданням щодоправ,передбачених Конвенцією,завжди маєбути їхефективна захищеністьна територіївсіх ДоговірнихСторін,навіть якщочастина цієїтериторії знаходитьсяпід ефективнимконтролем іншоїДоговірної Сторони(тобтоє окупованою).Цей висновокв контекстісформульованого уКонсультативному висновкуМіжнародного суду(ООН)у справіНамібії такзваного «намібійськоговинятку»,який євинятком іззагального принципущодо недійсностіактів,у томучислі нормативних,які виданівладою невизнаного наміжнародному рівнідержавного утворення.Виходячи зінтересів мешканців,що проживаютьна окупованихтериторіях,треті державита міжнародніорганізації,особливо суди,не можутьпросто ігноруватидії фактичноіснуючих натакій територіїорганів влади.Протилежний висновокозначав бицілковите нехтуваннявсіма правамимешканців цихтериторій прибудь-якомуобговоренні їху міжнародномуконтексті,що означалоб позбавленняїх навітьмінімального рівняправ,які їмналежать.При цьому,за логікоюцього рішення,визнання актівокупаційної владив обмеженомуконтексті захиступрав мешканцівокупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Суд приходить до висновку, що в даному випадку заявник не має можливості отримати документ встановленої форми про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки на вказаній території не здійснюють повноваження органи влади України, як заклади охорони здоров`я або судово-медичні установи, які б мали можливість встановити факт смерті, так і органи реєстрації актів цивільного стану, які б мали можливість зареєструвати факт смерті та видати належне свідоцтво про смерть.

Суд зазначає, що під час розгляду справи по суті свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали суду аналогічні зі своїм змістом пояснення, з яких вбачається, що така особа проживала у АДРЕСА_2 . Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_3 , представниками російської окупаційної армії, ймовірно із застосуванням вогнепальної зброї, було вбито їх сусіда ОСОБА_2 , який є чоловіком заявника ОСОБА_1 .

Таким чином, оцінюючи у своїй сукупності показання вказаних осіб та зміст документів окупаційної влади, суд доходить висновку що під час розгляду справи знайшов своє підтвердження факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , породжує юридичні наслідки для заявника. При цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті, окрім судового.

Відповідно до ст. 317 ЦПК Українизаява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

За таких певних обставин та в сенсі наведених норм, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та вважає можливим встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,оскільки факт такої смерті підтверджується наданими заявником доказами та показами свідків.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до п.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, керуючись ст. ст. 11,57-64,212-215,234,235,256,257-1,367 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 ,заінтересованіособи:Центральний відділдержавної РАЦСу м.Дніпрі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса),Комунальна установа«Маріупольська загальноосвітняшкода 1-3ступенів №26Маріупольської міськоїради,про встановленняфакту смертіна тимчасовоокупованій територіїУкраїни,- задовольнити.

2. Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Маріуполя Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактичнопроживаючого заадресою: АДРЕСА_5 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Маріуполі Донецької області, Україна.

3. Допустити негайне виконання рішення.

4. Копію судового рішення невідкладно надіслати до Центрального відділі державної РАЦС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (місце знаходження:49000,м.Дніпро,вул.Набережна Січеславська,буд.10) для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан