Рішення

від 28.03.2024 по справі 646/6993/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/6993/23

№ провадження 2/646/932/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2024 м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Шиховцової А.О.,

за участі секретаря Безверхої В.І.,

представника позивача адвоката Рудого В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомпредставника позивача Рудого В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Компанія зернопродукт», ОСОБА_2 , третя особа: Восьма Харківська державна нотаріальна контора, про зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Компанія зернопродукт», ОСОБА_2 , третя особа: Восьма Харківська державна нотаріальна контора, про зняття арешту.

Позовні вимоги обгрунтував тим, що 30 березня 2006 року спеціалізованим державним підприємством «УКРСПЕЦЮСТ» було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомога майна, належного ОСОБА_2 . На нерухоме майн обуло накладено арешт при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса ХМНО Чуприної Г.О. № 1172 від 10.08.2005 року про звернення стягнення із спадкодаця ОСОБА_2 предметів іпотеки: нежитлову будівлю літ. С-1 (склад), загальною площею 111,9 кв. м., нежитлову будівлю літ. У-1 (столова), загальною площею 161,7 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на користь іпотекодержателя АППБ «АВАЛЬ». Прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог ЗУ «Про іпотеку». Переможець прилюдних торгів : ОСОБА_1 .

14 грудня 2006 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво, посвідчене держаним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори Магнушевою О.С., що йому на праві власності на майно, яке складається з нежитлових : будівель літ. С-1 ( склад), загальною площею 111,9 кв.м., літ.-У-1 (столова), загальною площею 161,7 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

15.02.2007 року комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», на підставі свідоцтва від 14.12.2006 року про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зареєстроване право власності на вказані нежитлові будівлі за ОСОБА_1 , реєстраційний номер 17840904, номер запису 3158 в книзі 1, що підтверджується свідоцтвом від 14.12.2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.02.2007 року .

03.04.2007 року ТОВ «КОМПАНІЯ`ЗЕРНОПРОДУКТ» звернувся до Київського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними (ціна позову - 434034,98 грн). Та звернувся із заявою про вжиття заходів по забезпеченню позову (справа № 2-2535/07/06).

04.04.2007 року Ухвалою Київського районного суду міста Харкова по справі № 2- 2535/07/06 заяву задоволено, вжиті заходи по забезпеченню позову а саме: накладено арешт на належне ОСОБА_2 майно, у тому числі, на нежитлові приміщення в АДРЕСА_1 , які, на час звернення до Київського районного суду міста Харкова та винесення ухвали судом, вже не належали на праві власності ОСОБА_2

10.04.2007 року реєстратором: Восьма Харківська державна нотаріальна контора, зареєстровано в єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна тип обтяження: арешт нерухомого майна, підстава обтяження: ухвала Київського районного суду міста Харкова від 04.04.2007 року, об`єкт обтяження: нежитлові приміщення, адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 , заявник: Восьма харківська державна нотаріальна контора, реєстраційний номер обтяження 4776494.

Про те, що ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 04.04.2007 року накладено арешт на належне на праві власності ОСОБА_1 нерухоме майно останній випадково дізнався лише в 2022 році та 07.02.2022 року, звернувся до Київського районного суду міста Харкова с заявою про скасування заходів забезпечення позову.

У відповідь на адвокатський запит, спрямований до Київського районного суду міста Харкова про надання інформації щодо стану розгляду цивільної справи № 2-2535/07/06, ОСОБА_1 отримав інформацію про те, що згідно журналів реєстрації цивільних справ та обліково-статистичної картки, 03.04.2007 року в провадження Київського районного суду міста Харкова надійшли матеріали цивільної справи № 2-2535/07/06 за позовом ТОВ «КОМПАНІЯ «ЗЕРНОПРОДУКТ» до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними (ціна позову - 434034,98 грн) та вказану цивільну справу перереєстровано за № 2-233/08/06. Згідно обліково-статистичної картки справи № 2-2535/07/06 (№ 2-233/08/06), ухвалою суду від 07.07.2008 позовні вимоги ТОВ «КОМПАНІЯ «ЗЕРНОПРОДУКТ» до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними залишено без розгляду, вказана ухвала набрала законної сили - 14.07.2008.

Згідно «Акту знищення цивільних справ Київським районним судом м.Харкова за 2008 рік» затвердженого головою Київського районного суду м.Харкова 01.02.2016, матеріали цивільної справи № 2-233/08/06 знищено у 2016 році.

Станом на 05.07.2023 в архіві суду не встановлено наявність оригіналів процесуальних документів (судових рішень), прийнятих в ході та за результатами розгляду цивільної справи № 2-2535/07/06 (№ 2-233/08/06) за позовом ТОВ «КОМПАНІЯ «ЗЕРНОПРОДУКТ» до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 14.07.2023 року по справі № 2- 2535/07/06 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено, так як оригінал ухвали про накладення арешту відсутній, матеріали цивільної справи знищено та позивач не є учасником справи, внаслідок чого він не наділений правом звертатися до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, тобто на даний час на належне на праві власності позивачу майно безпідставно накладено арешт, чим порушені його майнові права та позбавлений можливості розпоряджатися ним на власний розсуд.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 23.10.2024 року призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з?явився, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду.

Представник позивача адвокат Рудий В.В. надав до суду заяву про розгляд без його участі та фіксації судового засіданн

Відповідач ОСОБА_2 , у судове засідання не з?явився, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду, не повідомив про причину неявки.

Представник відповідача ТОВ «Компанія Зернопродукт» у судове засідання не з?явився, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду.

Представник третьої особи у судове засідання не з?явився, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду, надав заяву про розгляд без його участі.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався, як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель літ. С-1 (склад) 1947 року побудови, загальною площею 111,9 кв.м., та літ. У-1 (столова) 1947 року побудови, загальною площею 161,7 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (три) на підставі свідоцтва про право власності, виданого державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори Магнушевої О.С., від 14.12.2006, реєстр. №7-1809, копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13575550 від 15.02.2007.

Судом вбачається, що 30.03.2006 відповідно до протоколу №6210003 проведення електронних торгів відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки, а саме: нежитлової будівлі літ. С-1, загальною площею 111,9 кв.м.,за адресою: АДРЕСА_1 , ціна продажу склала 70 160,00 грн, та нежитлова будівля літ. У-1, загальною площею 161,7кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , ціна продажу 110 600,00 грн.. Організатором торгів виступало ДП «УКРСПЕЦЮСТ» в особі Харківської філії СПД «УКРСПЕЦЮСТ». Переможцем торгів став позивач ОСОБА_1 .

Так, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Київського районного суду м.Харкова перебувала цивільна справа №2/2535/07/06 за позовом ТОВ «Компанія Зернопродукт» до ОСОБА_2 про визнання дій ОСОБА_2 протиправними, та стягнення з нього збитків у розмірі 434 034,98 грн.

Відповідно до відповіді Київського районного м.Харкова керівника апарату Бардіної Н. вбачається, що 07.07.2008 року у цивільній справі № 2-2535/07/06 (№2-233/08/06), позовні вимоги ТОВ «Компанія Зернопродукт» до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними залишено без розгляду.

04.04.2007 року за заявою позивача ТОВ «Компанія Зернопродукт» було забезпечено позов, а саме накладено заборону на відчуження на квартири АДРЕСА_2 , та нежитлові приміщення в АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 14.07.2023 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом тов «Зернопродукт» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено, оскільки заявник не був учасником справи.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №2159830163101 вбачається, що нежитлові будівлі літ. «С-1» та «У-1» за адресою : АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 . На вказані нежитлові приміщення зареєстровано обтяження: 10.04.2007 №4776494, реєстратором Восьма ХДНК; підстава обтяження : ухвала від 04.04.2007, Київський районний суд м.Харкова.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 цього Кодексу).

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Так, відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, передбачені ч.ч. 2, 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, арешт знімається в разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 2, 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). В одному провадженні можуть розглядатись вимоги про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна. При цьому, якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна.

Згідно п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

У відповідності до положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII арешт на майно боржника може бути знятий у тому числі і за рішенням суду. При цьому, вказаною правовою нормою не обмежується коло підстав (обставин), за яких власник нерухомого майна може звернутись до суду з позовом про зняття арешту.

При цьому зняття арешту з нерухомого майна за позовом його власника не ставиться в залежність від необхідності скасування в адміністративному (судовому або позасудовому) порядку постанови державного виконавця про обтяження майна боржника.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З досліджених судом фактичних обставин справи встановлено, що позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.

Зважаючи на те, що арешт на вказані вище нежитлові приміщення було накладено 10.04.2007 року на підставі ухвали Київського районого суду м.Харкова від 04.04.2007 року , реєстраційний номер обтяження 4776494, боржником за яким був колишній власник приміщень ОСОБА_2 , а право власності позивачем набуто 15.02.2007 року за результатом електронних торгів, які були проведені 12.05.2005 року, зібрані докази у справі не дають можливість суду встановити належну рівновагу між потребою продовження арешту нерухомого майна та інтересами власника. Тобто відсутній справедливий баланс між суспільними інтересами та правами позивача на повагу до його права власності, закріпленої у статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини, оскільки тривалий арешт майна заважає позивачу в повному обсязі здійснювати права власника.

За змістом ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для скасування реєстрації обтяження є, в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

У відповідності до ч.2 ст. 16 ЦК України, а також виходячи із положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» власник арештованого майна вільний на власний розсуд обирати спосіб захисту свого майнового права, у тому числі і шляхом зняття арешту з майна.

Позивач в інший спосіб, крім скасування арешту в судовому порядку захистити своє порушене право не може.

За змістом ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для скасування реєстрації обтяження є, в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

У відповідності до ч.2 ст. 16 ЦК України, а також виходячи із положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» власник арештованого майна вільний на власний розсуд обирати спосіб захисту свого майнового права, у тому числі і шляхом зняття арешту з майна.

Враховуючи, що позивач не мав статус боржника у виконавчому провадженні, є власником нерухомого майна, дані щодо оскарження права власності відсутні, суд дійшов висновку про необхідність зняття арешту, зареєстрованого 10 квітня 2007 року Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Київського районного суду м.Харкова від 04.04.2007 року на нежитлові будівелі, асаме :літ.С-1(склад),загальною площею111,9кв.м.,літ.У-1(столова),загальною площею161,7кв.м,що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , номер обтяження 4776494, з подальшим виключенням з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомостей про обтяження.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: позивачем сплачено 1 073,60 грн судового збору, отже суд стягує з відповідачів 1 073,60 грн. судового збору в рівних частках по 536,80 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовпредставника позивача ОСОБА_3 , що представляє інтереси ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ТОВ «Компанія Зернопродукт», третя особа: Восьма Харківська державна нотаріальна контора про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні майном шляхом зняття арешту нерухомого майна, яке складається з нежитлових будівель літ. С-1 (склад), загальною площею 111,9 кв.м., літ. У-1 (столова), загальною площею 161,7 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які накладені на підставі Київського районного суду м.Харкова від 04.04.2007 року у справі № 2-2535/07/06 та 10.04.2007 року зареєстровані реєстратором : Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження : 4776494.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації : АДРЕСА_3 ), ТОВ «Компанія зернопродукт» ( 34018089, місцезнаходження : 61009, м.Харків, вул.Штерівська, буд. 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 ), сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) в рівних частках з кожного по 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О.Шиховцова