Ухвала

від 05.03.2024 по справі 761/7858/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7858/24

Провадження № 1-кс/761/5587/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №72023000110000102 від 26 жовтня 2023 року, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2024 року (справа № 761/555/24; провадження №1-кс/761/1123/2024)

У С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №72023000110000102 від 26 жовтня 2023 року, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2024 року (справа № 761/555/24; провадження №1-кс/761/1123/2024).

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2024 року (справа № 761/555/24; провадження №1-кс/761/1123/2024) накладено арешт на майно, вилучене в офісних приміщеннях, розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 7122510100:10:013:0037 та 7122510100:24:003:0100 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банкноти в національній валюті в сумі 6 981 682 грн; банкноти в іноземній валюті в сумі 738 300 Доларів США; банкноти в іноземній валюті в сумі 107 395 Євро. Захисник вказує, що арешт на майно накладено необґрунтовано, оскільки вилучені під час обшуку і арештовані кошти жодним чином не містять і не можуть містити відомостей на підтвердження обставин кримінального правопорушення, яке розслідується.

Захисник у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та просив скасувати арешт майна.

Присутні у судовому засіданні прокурор та детектив заперечували щодо скасування арешту на майно.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що БЕБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000110000102 від 26 жовтня 2023 року.

27 грудня 2023 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023 (справа №761/44879/23) проведено обшук в приміщеннях, розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 7122510100:10:013:0037 та 7122510100:24:003:0100 за адресою: АДРЕСА_1 , в якому знаходились предмети, речі та документи, що зберегли та собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та можуть бути використанні для встановлення й доведення фактів та обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

За результатами проведеного обшуку за вказаною адресою поміж іншого виявлено та вилучено наступне: банкноти в національнійвалюті в сумі 6 981 682 грн; банкноти в іноземнійвалюті в сумі 738 300 Доларів США; банкноти в іноземнійвалюті в сумі 107 395 Євро.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2024 року (справа № 761/555/24; провадження №1-кс/761/1123/2024) накладено арешт на майно, вилучене в офісних приміщеннях, розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 7122510100:10:013:0037 та 7122510100:24:003:0100 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банкноти в національній валюті в сумі 6 981 682 грн; банкноти в іноземній валюті в сумі 738 300 Доларів США; банкноти в іноземній валюті в сумі 107 395 Євро.

Дослідивши матеріали клопотання та долучених до нього документів, заслухавши представника власника майна, прокурора та детектива БЕБ України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

За приписами ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, зокрема, за наявності достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2024 року вбачається, що при вирішенні питання про накладання арешту слідчий суддя виходив з того, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є речовими доказами, які містять в собі відомості про злочин.

Слідчим суддею не вбачається підстав відповідності такого майна ст. 98 КПК України, оскільки відомостей, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення за ознаками вчинення якого розслідується кримінальне провадження, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено, як і не виявлено даних, які б надали можливість беззаперечно стверджувати, що дане майно набуте кримінально протиправним шляхом.

Разом із тим, слідчим суддею встановлено, що будь-якій посадовій та/або службовій особі у даному кримінальному проваджені не пред`явлено підозру, а вилучені грошові кошти набуті у законний спосіб, що свідчить про відсутність ризиків пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна.

Таким чином, на даний час такий ступінь втручання у права і свободи особи не виправдовує потреб досудового розслідування, оскільки згідно з ст. 2 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження має бути застосовано такий спосіб обтяження, який є пропорційним його завданням.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на негативні наслідки для ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 подальше збереження арешту майна не виправдовується потребами досудового розслідування.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Окрім того, Європейського Суду з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що законність володіння майном у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

З урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, наявні всі підстави для висновку про відсутність в даному кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у право на володіння ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 належним їм майном, у зв`язку з чим необхідно скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2024 року (справа № 761/555/24; провадження №1-кс/761/1123/2024) арешт майна, через те, що арешт на майно накладено необґрунтовано та відсутність підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2024 року (справа № 761/555/24; провадження №1-кс/761/1123/2024), а саме на майно, вилучене в офісних приміщеннях, розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 7122510100:10:013:0037 та 7122510100:24:003:0100 за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні №72023000110000102 від 26 жовтня 2023 року, а саме:

- Банкноти в національній валюті в сумі 6 981 682 грн;

- Банкноти в іноземній валюті в сумі 738 300 Доларів США;

- Банкноти в іноземній валюті в сумі 107 395 Євро.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1