Постанова

від 27.03.2024 по справі 554/12272/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/12272/22 Номер провадження 22-ц/814/1441/24Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Прядкіної О.В.,

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,

секретаря: Ракович Д.Г.,

за участі: представників сторін- адвокатів :позивача Литвиненко А.І., відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши вм.Полтавіцивільнусправу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визнання місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття

третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради

за апеляційноюскаргою ОСОБА_3

на рішення Київського районного суду м.Полтави від 27 листопада 2023 року, прийнятого під головуванням судді Турченко Т.В. в м.Полтави,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до районного суду з даним позовом. Змінивши позовні вимоги, остаточно просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю та стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з моменту пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття та стягнути сплачений нею судовий збір у розмірі 992,40 грн. і витрати на надання професйної правничої допомоги у розмірі 9500 грн.

06 грудня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, яку уточнив у квітні 2023 року та просив визначити місце проживання доньки з батьком за місцем й2ого проживання та стягнути з ОСОБА_5 на свою користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи з моменту пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалами Київського районного суду м.Полтави від 06.07.2023 року позовні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження, залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог - Службу у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради та зобов`язано надати висновок, щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 27 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини задоволено.

Шлюб укладений 24 червня 2020 року Полтавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , актовий запис №70 розірвано.

Після розірвання шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_6 .

Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.10.2022 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття відмовлено..

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 992 грн. 40 коп., заяви про забезпечення позову в сумі 496 грн. 20 коп. та 9 500 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги, а всього 10 988 грн. 60 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за дві позовні вимоги в розмірі 1984 грн. 80 коп.

Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог за первісним позовом.

Рішення оскаржив ОСОБА_3 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення ро задоволення первісного позову та відхиливши зустрічний, не повно дослідив обставини справи, не надав належної оцінки письмовим доказам позивача за зустрічним позовом, обґрунтував рішення виключно Висновком виконавчого комітету Київської районної м.Полтаві ради, як органу опіки піклування, щодо визначення місця проживання малолітньої доньки, що вважає порушенням принципу змагальності.

Зазначає, що донька з грудня 2022 року перебуває в Республіці Польщі, працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) ОСОБА_4 , не провів бесіду з матір`ю, не відвідав дитину за місцем проживання, про що, відповідно, відсутній акт обстеження умов проживання, а також не звернувся до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею.

Вказує, служба у справах дітей не вжила всіх заходів для встановлення вказаних обставин, чим порушила норми ст. 160, 161 СК України.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першоїінстанціївірновстановлено тавбачаєтьсязматеріалів справи,що 24.06.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, від якого сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, вважав за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_7 разом з матір`ю, оскільки це забезпечить якнайкраще її інтереси та відповідно стягнув з відповідача аліменти на утримання доньки на користь матері, з якою визначено місце проживання дитини.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Так, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третястатті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

У справі, яка є предметом перегляду у контексті першочергового врахування найкращих інтересів дитини, які переважають над інтересами батьків, встановивши, що для забезпечення інтересів саме визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 з матір`ю відповідатиме її інтересам, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

При цьому суд обгрунтовано прийняв до уваги висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за віком потребує постійного контакту з матір`ю, за місцем проживання якої створено відповідні умови, матір має стабільний дохід (т.1, а.с.212-215).

Зазначений висновок відповідає вимогам, визначеним статтею 19 СК Українитастаттею 56 ЦПК України.

Між тим, у відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст.77ЦПКУкраїни належнимиєдокази,якімістятьінформацію щодопредметадоказування. Предметомдоказування єобставини,щопідтверджуютьзаявлені вимогичизапереченняабо маютьіншезначеннядля розглядусправиіпідлягають встановленнюприухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовуватиналежністьконкретного доказудляпідтвердженняїхніх вимогабозаперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Всупереч вимогам вказаних статей, ОСОБА_3 не надав належних та допустимих доказів, які б стростовували висновки органу опіки та піклування та інформацію щодо умов, в яких перебуває малолітня донька сторін.

Посилання вапеляційній скарзі на відсутність відповідногозапиту служби усправах дітей виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради до Міністерства України, яке направляє його іноземному органу, оцінюється колегія суддів з огляду на положення ст.35 Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів

захисту дітей, до якої приєдналась Україна та її ратифікувала 14.09.2006 року.

Так,названою нормою передбачено право ( а не обов`язок) компетентних органів на звернення з проханням до органів іншої Договірної Держави про надання допомоги

у виконанні заходів захисту.

При цьому колегія суддів враховує, що апеляційним судом Варшави від 10 серпня 2023 року відхилена заява ОСОБА_3 про повернення ОСОБА_8 до України (т.1, а.с.242-243).

Отже, суд першої інстанції, визначаючи місце проживання малолітньої дитини сторін у цій справі з матір`ю, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме повноцінному її вихованню та розвитку.

На час ухвалення оскаржуваного рішення не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що проживання дитини з батьком буде мати більш позитивний вплив на дитину, ніж визначення місця проживання малолітньої доньки з матір`ю.

Водночас визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 з матір`ю не позбавляє батька дитини батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, а в першу чергу, відносин між батьками, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог ст.ст.12,13,81,89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.263,264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Рішення суду частині розірвання шлюбу не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 27 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29.03.2024 року.

Головуюча суддя О.В. Прядкіна

Судді: Ю.В. Дряниця

Л.І. Пилипчук