Постанова

від 28.03.2024 по справі 641/43/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 641/43/24

Номер провадження 22-ц/818/1139/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Мальованого Ю.М.,

суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,

представника заявника адвоката Максимова М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 січня 2024 року в складі судді Зелінської І.В.у справі № 641/43/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Максимов Микола Ігорович, звернулась до суду з заявою в якій просив встановити факт, що на його утриманні перебувають діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява мотивована тим, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває троє малолітніх дітей від різних шлюбів. Зазначає, що встановлення факту утримання малолітніх дітей має важливе значення для заявника, адже допоможе створити умови для здійснення ним особистих немайнових прав, гарантованих Законом України «Про охорону дитинства», а саме - права на отримання ним статусу багатодітного батька та право на отримання пільг згідно із Законом України "Про охорону дитинства" та іншими актами законодавства.

Зазначив, що до Виконавчого комітету Харківської міської ради 22 грудня 2023 року поштою ним було направлено письмову заяву для оформлення посвідчення батька багатодітної сім`ї. Проте станом на час подачі заяви відповідь на вказану вище заяву він не отримав.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 січня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі в порядку окремого провадження.

Ухвала мотивована тим, що визначальним фактором багатодітної сім`ї є не батьківство чи виконання батьківського обов`язку по утриманню дітей батьками дитини, а вихованнятрьох і більше дітей чоловіком та жінкою у шлюбі або одним з батьків, що проживає разом з дітьми і самостійно їх виховує. Крім того, норми чинного законодавства України не передбачають право суду перебирати на себе повноваження інших державних органів. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії компетентних державних органів щодо розгляду спірного питання.

22 січня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Максимов М.І., подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що іншого способувстановити фактперебування наутриманні ОСОБА_1 трьох малолітніхдітей:сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аніж на підставі звернення до суду з відповідною заявою в рамках цивільного процесу чинне законодавство України не передбачає.

Заінтересована особа ухвалу суду першої інстанції не оскаржила, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Відповідно дочастини 3статті 360ЦПК Українивідсутність відзивуна апеляційнускаргу неперешкоджає переглядурішення судупершої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника адвоката Максимова М. І., який підтримав апеляційну скаргу, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для подовження розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту перебування на його утриманні малолітніх дітей посилався на те, що метою встановлення вказаного факту є отримання статусу багатодітного батька та права на отримання пільг згідно Закону України «Про охорону дитинства».

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції послався на положення пункту 1 частини 1статті 186 ЦПК України, відповідно до якої суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження колегія суддів не погоджується враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1статті 19 ЦПК України, загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частини 2статті 19 ЦПК України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 5статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Зазначене положення процесуального закону застосовується судом у разі звернення з вимогами, які не відносяться до предметної юрисдикції загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2статті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частиною 1статті 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованихКонституцієюі законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частини 3статті 294 ЦПК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частиною 6статті 294 ЦПК України).

Згідно з частиною 4статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження, вирішення питання про залишення заяви без розгляду (частина 6статті 294 ЦПК України)або відмови в відкритті провадження (частина 4статті 315 ЦПК України)є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне, який вирішується в порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, суд першої інстанції неправильно застосував норму процесуального закону, а саме пункт 1 частину 1 статті 186 ЦПК України, оскільки справа про встановлення факту, що має юридичне значення (заява про встановлення перебування на утриманні дітей)відноситься до цивільного судочинства та підлягає вирішенню саме в порядку цивільного провадження.

Таким чином, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції на зазначене вище уваги не звернув, та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, визначених пунктом 1 частини 1статті 186 ЦПК України.

Єдина підстава для відмови у відкритті справи окремого провадження визначеначастиною 4статті 315 ЦПК Україниі такою підставою є наявність спору про право.

Відповідно до частини 2статті 315 ЦПК України,у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/20002, обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Тобто, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Натомість в ухвалі суду першої інстанції основною підставою відмови у відкритті провадження стало саме те, що даний спір не врегульовувався у досудовому порядку.

Висновок суду, що встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей у батька чи матері не вирішується в порядку окремого провадження, вказані обставини можуть бути доведені заявником після звернення до органу місцевого самоврядування та отримання такої довідки, є помилковим та суперечить положеннямстатті 315 ЦПК України, оскільки кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, що визначено частини 1статті 4 ЦПК України.

У свою чергу, суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження, вдався до аналізу питань, які повинні були вирішуватись під час розгляду справи по суті.

Крім того,22грудня 2023року позивачзвертався доВиконавчого комітетуХарківської міськоїради ззаявою прооформлення статусубатька багатодітноїсім`ї,проте упорушення ЗаконуУкраїни «Прозвернення громадян»будь якоївідповіді наотримав.

За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції у відповідності до пунктів 1, 4 частини 1статті 379 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.367,368,374,379,381-384,389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 січня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2024 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В.Бурлака

В.Б. Яцина