Ухвала

від 28.03.2024 по справі 202/4009/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4009/23

Провадження № 1-кп/202/140/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2022 року за № 22022050000005957, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт. Кіровськ, Краснолиманського району, Донецької області, раніше не судимої, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН), до складу якої входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов`язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації, а також інші представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.

З цією метою 22.02.2022 Президент Російської Федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації.

В цей же день Президент Російської Федерації, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.

Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до Президента Російської Федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».

Президент Російської Федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію України.

Після цього, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України через лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Чернігівській та інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24 лютого 2022 року указом президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.

Внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями Російської Федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.

Так, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 починаючи з 25 травня 2022 року по 30.09.2022, Російською Федерацією було тимчасово окуповано територію АДРЕСА_2 .

З метою створення окупаційної адміністрації в м. Лиман Донецької області, за вказівки невстановлених представників РФ, у районних центрах та містах на території Донецької області, де органи влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, створюються не передбачені законодавством України так звані «державні адміністрації». З метою надання вигляду законності діяльності вказаним структурним підрозділам, керівниками «ДНР» прийнято ряд документів із ознаками нормативності, проте які є нікчемними відповідно до законодавства України, зокрема:

- так званою Конституцією «ДНР» від 14.05.2014, у ст. 54 якої вказано, що адміністративно-територіальними одиницями «ДНР» є райони та міста республіканського значення;

- так званою Постановою «Ради міністрів ДНР» «Про введення державних адміністрацій на звільнених територіях Донецької народної республіки» №32-6 від 08.09.2014, у якій зазначається, що Голови «державних адміністрацій» в адміністративно-територіальних одиницях призначаються розпорядженням Голови ради міністрів «ДНР»;

- так званим Указом «Голови ДНР «Про прийняття тимчасового (типового) положення про місцеві адміністрації Донецької народної республіки» № 13 від 19.01.2015, відповідно до якого, з метою «нормального функціонування та життєдіяльності підприємств та організацій, розташованих на звільненій території», тобто території, яка перебуває під контролем учасників терористичної організації «ДНР».

На підставі вказаних документів, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів, на території м. Лиман Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, яка є невід`ємною складовою частиною території України, так званим указом ватажка терористичної організації «ДНР» «Об администрации города Красный Лиман» № 285 від 12.06.2022 незаконно створено місцеву адміністрацію «ДНР» адміністрацію міста Красний Лиман, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому, у невстановлений період часу, приблизно у червні-липні 2022 на території окупованого м. Лиман створено так званий «отдел образования администрации города Красный Лиман», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому представники підконтрольних рф самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території міста Лимана Краматорського району Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі з числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу рф.

Наказом начальника управління освіти, молоді та спорту УОМС Лиманської міської ради Донецької області №221-К/тр від 31.05.2022 року призупинено трудові відносини з директором КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Лиманської міської ради ОСОБА_5 , у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання працівнику роботи та виконання працівником роботи, відсутністю даних про місце перебування працівника та відсутністю будь-якого зв`язку з ОСОБА_5 .

Після повної окупації військовослужбовцями збройних сил російської федерації території м. Лиман Краматорської територіальної громади Донецької області, громадянка України ОСОБА_5 перебуваючи у м. Лиман Краматорського району Донецької області, достовірно володіючи інформацією, що з 24.02.2022 підрозділами збройних сил та інших військових формувань російської федерації здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу російської федерації, виник умисел на співпрацю з представниками держави агресора.

Реалізуючи свій злочинний умисел, громадянка України ОСОБА_5 , приблизно у червні 2022 (більш точна дата та час досудовим розслідування не встановлена), діючи умисно, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , тобто на тимчасово окупованій території керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, добровільно прийняла пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи, та обійняла посаду виконуючого обов`язки начальника відділу освіти адміністрації міста Красний Лиман т.зв. «Донецької народної республіки» з метою виконання організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Відповідно до «Положение об отделе образования администрации города Красный Лиман ДНР» на ОСОБА_5 як на так звану « и.о. начальника отдела образования администрации города Красный Лиман ДНР» покладено обов`язки, зокрема:

-здійснення керівництва діяльністю відділу, забезпечення виконання покладених на відділ завдань, визначення посадових обов`язків та ступенів відповідальності усіх працівників відділу;

-затвердження положень щодо структурних підрозділів відділу, функціональних обов`язків їх працівників; планування роботу відділу та аналізу стану її виконання;

-видання у межах компетенції відділу наказів, організації та контролю їх виконання;

-призначення на посади та звільнення з посад працівників структурних підрозділів відділу, керівників та педагогічних працівників закладів освіти відповідно до чинного законодавства;

-заохочення та накладання дисциплінарні стягнень на працівників відділу, керівників та педагогічних працівників закладів освіти відповідно до чинного законодавства;

-подання на затвердження глави адміністрації проекту кошторису доходів та витрат, внесення пропозиції щодо граничної чисельності та фонду оплати праці працівників відділу; розпорядження коштами, що виділяються на утримання відділу та підвідомчих закладів освіти;

-затвердження штатних розписів та кошторисів закладів освіти відповідно до чинного законодавства;

-делегування керівникам закладів освіти окремих своїх повноважень;

-розгляду клопотань та внесення пропозицій щодо нагородження найкращих працівників освіти міста нагородами;

-відкриття рахунків в установах банків, що має право першого підпису; сприяння розвитку міжнародних зв`язків із питань освіти, виховання тощо.

Також, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій теріторії, на посаді виконуючого обов`язки начальника відділу освіти адміністрації міста Красний Лиман т.зв. «Донецької народної республіки», у період з червня 2022 по вересень 2022 (більш точний час органами досудового розслідування невстановлений), використовуючи отримані повноваження розробила, складала погоджувала та підписувала наступні документи а саме: «заявка на финансирование расходов от 17 августа 2022г. №1», «заявка на финансирование расходов от 17 августа 2022г. №2», «штатное расписание отдела образование администрации города Красный Лиман от 11 августа 2022 года».

Правова кваліфікація:

Дії ОСОБА_5 кваліфікованояк добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Застосовані судом правові процедури.

Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав.

Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника, яка реально була забезпечена державою.

Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), направлених їй повідомлень з приводу його її та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для неї. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, обвинувачена скористалася своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що в ході судового розгляду кримінального провадження вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України доведена повністю. Однак, не зважаючи на неодноразові публікації в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Індустріального районного суду м. Дніпропетровська судових викликів, обвинувачувана жодного разу за судовий розгляд ніяким чином не висловила бажання прийняти участь у розгляді або хоча б надати пояснення щодо висунутих обвинувачень. Обставини, що пом`якшують покарання під час судового розгляду не встановлені. Обставини, що обтяжують покарання вчинення злочинуз використаннямумов воєнногостану. Просиласуд визнати ОСОБА_5 винноюу вчиненнікримінальногоправопорушення,передбаченогоч.5ст.111-1ККУкраїнита призначитиїй покаранняувигляді7років 6місяців позбавленняволі з позбавленнямправа обійматипосади,пов`язані звиконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій узакладах освіти,а такожобіймати посадив органахдержавної влади,державного управління,місцевого самоврядуваннячи органах,що надаютьпублічні послугиу сферіосвіти,строком на10(десять)років, з конфіскацією усього належного обвинуваченій майна.

Позиція сторони захисту.

Захисник не мав можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати в неї правову позицію щодо висунутого обвинувачення. Просив ухвалити рішення у даному кримінальному провадженні з дотриманням чинного законодавства України.

Фактичні обставини, які суд визнає загально відомими і такими, що не потребуються доказування в межах даного провадження.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

На підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 №2119-ІХ, в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

На підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.04.2022 №2212-ІХ, в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

На підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-ІХ, в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Надані стороною обвинувачення докази на підтвердження пред`явленого обвинувачення:

На підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, стороною обвинувачення надані наступні докази, які були судом досліджені, оголошені та перевірені на предмет їх достовірності в судовому засіданні.

Так, відповідно до повідомлення про злочин т.в.о. заступника начальника ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 19.10.2022 року №78/2/31/3-307, нт, в ході виконання завдань з виявлення осіб, що здійснюють протиправну діяльність на території України, у тому числі вчинюють злочини проти основ національної безпеки України, у встановленому законом порядку отримані дані про те, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , уродженка смт. Кіровськ, Краснолиманського району, Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в незаконному органі влади створеному на тимчасово окупованій території Донецької області, в результаті співробітництва з окупаційною адміністрацією в середині липня 2022 року, добровільно зайняла посаду виконуючого обов`язки начальника відділу освіти адміністрації міста Красний Лиман т.зв. «Донецької народної республіки» де виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно- господарські функції. Крім того, перебуваючи на вищезазначеній посаді, з метою сприяння встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, ОСОБА_5 вчинювала дії спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, що знаходились у її відані. За наявними даними, до окупації Лиманського району, Донецької області, вказана обіймала посаду директора Комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Лиманської міської ради Донецької області (код ЄДРПОУ: 43783800).

Вищезазначене підтверджується документальними матеріалами - «заявка на финансирование расходов от 17 августа 2022 № 2 отдел образования администрации города Красный Лиман» та свідченнями заступника голови Лиманської міської ради Донецької області громадянина України ОСОБА_6 , начальника управління освіти, молоді та спорту Лиманської ради Донецької області громадянки України ОСОБА_7 , старости Зарічненського старостинського округу „виконкому виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області громадянина України ОСОБА_8 , мешканкою с. Торське, Лиманського району, Донецької області, громадянкою України ОСОБА_9 , З урахуванням викладеного, повідомляємо про виявлення кримінального правопорушення вчиненого з боку громадянки України ОСОБА_5 , за ознаками складу злочину, відповідальність за який передбачено ч. 5 ст. 111-1 «Колабораційна діяльність» КК України, з метою внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку здійснення досудового розслідування.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, старший уповноважений в ОВС сектору «Д» ВЗНД ГВ у м. Краматорськ 2 управління з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_10 , провів слідчу дію в ході якої свідок ОСОБА_8 , в присутності понятих, впізнав ОСОБА_5 , на фотознімку №2, та пояснив, що він з нею особисто знайомий з 1997 року та спілкувався з нею безпосередньо до лютого 2022 року.

Згідно протоколу огляду інтернет-сторінки від 10.01.2023 року, старший уповноважений в ОВС сектору «Д» ВЗНД ГВ у м. Краматорськ 2 управління з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_10 , в присутності свідка ОСОБА_8 , за участі спеціаліста, провів огляд інтернет сторінки, під часогляду встановлено,що навказаному Телеграмканалі 25.10.2022,запосиланням розміщенийматеріал -фотознімокз дописом« ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В ході огляду вищезазначеного матеріалу, свідок ОСОБА_8 повідомив, що на фотознімку, присутня особа, яка відома йому, як ОСОБА_5 , яка була працівником відділення комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Лиманської міської ради Донецької області. Також свідок повідомив, що останню було призначено «и.о. начальника отдела образования администрации города Красній Лиман «ДНР». На фотознімку ОСОБА_5 , з ліва на право стоїть третьою, одягнена в сіре плаття та в руках тримає мобільний телефон з блокнотом червоного кольору.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, старший уповноважений в ОВС сектору «Д» ВЗНД ГВ у м. Краматорськ 2 управління з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_10 , провів слідчу дію в ході якої свідок ОСОБА_7 , в присутності понятих, впізнала ОСОБА_5 , на фотознімку №2, та пояснила, що вона особисто з нею знайома з 2021 року, коли ОСОБА_5 займала посаду директора Комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» та смпілкувалася з нею періодично до лютого 2022 року.

Згідно протоколу огляду інтернет-сторінки від 10.01.2023 року, старший уповноважений в ОВС сектору «Д» ВЗНД ГВ у АДРЕСА_3 ) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_10 , в присутності свідка ОСОБА_7 , за участі спеціаліста, провів огляд інтернет сторінки, під часогляду встановлено,що навказаному Телеграмканалі 25.10.2022,запосиланням розміщенийматеріал -фотознімокз дописом« ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В ході огляду вищезазначеного матеріалу, свідок ОСОБА_7 повідомила, що на фотознімку, присутня особа, яка відома йому, як ОСОБА_5 , яка була працівником відділення комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Лиманської міської ради Донецької області. Також свідок повідомив, що останню було призначено «и.о. начальника отдела образования администрации города Красній Лиман «ДНР». На фотознімку ОСОБА_5 , з ліва на право стоїть третьою, одягнена в сіре плаття та в руках тримає мобільний телефон з блокнотом червоного кольору.

Відповідно до протоколу огляду від 25.10.2022 року, старший слідчий в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у АДРЕСА_3 ) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях підполковник юстиції ОСОБА_11 , під час допиту свідка ОСОБА_12 здійснив огляд документів, які добровільно були надані ОСОБА_12 , а саме: Копія документу, роздрукованого за допомогою принтера на 1 аркуші паперу білого кольору формату А-4. У верхньому правому куті аркуша міститься друкований та рукописний текст наступного змісту «Приложение к письму от 17.08.2022 №4». Документ надрукований у альбомному форматі та має назву «Заявка на финансирование расходов от 17 августа 2022 г. № 2». Документ містить, серед іншого, наступний текст «Распорядитель/получатель бюджетных средств Отдел образования администрации города Красный Лиман», заповнену таблицю з даними, виконані від руки підписи у графах «и.о. начальника отдела ОСОБА_13 » та «и.о. главного бухгалтера ОСОБА_14 », дату «17 августа 2022 г.», а також відтиск круглої печатки із зображенням двоголового орла та текстом «ДНР, ІНФОРМАЦІЯ_3 ». На звороті роздрукована заповнена таблиця, що немає відношення до даного провадження. Копія документу, роздрукованого за допомогою принтера на 1 аркуші паперу білого кольору формату А-4. У верхньому правому куті аркуша міститься друкований та рукописний текст наступного змісту «Приложение к письму от Документ надрукований у альбомному форматі та має назву «Заявка на финансирование расходов от 17 августа 2022 г. № 1». Документ містить, серед іншого, наступний текст «Распорядитель/получатель бюджетных средств Отдел образования администрации города Красный Лиман». идентификационный код 50587873». Документ, роздрукований за допомогою принтера на 3 аркушах паперу білого кольору формату А-4. У верхньому правому куті аркуша міститься друкований текст наступного змісту «Унифицированная форма № Т-8 Утверждено Приказом Главного управления статистики Донецкой Народной Республики от 05.03.2020 № 16». У верхньому лівому куті наявний друкований текст «Отдел образования администрации города Красный Лиман». Документ має назву «Штатное расписание 11 августа 2022 года На период с 11.08.2022 по 31.12. 2022». Документ містить заповнену таблицю з даними, виконані від руки барвником синього кольору підписи у графах «и.о. начальника отдела образования ОСОБА_13 » та «Главный бухгалтера ОСОБА_14 ». Крім того, на лицьовій стороні першого аркуша, лицьовій та зворотній сторонах третього аркуша наявні рукописні помітки, виконані простим олівцем. Документ, роздрукований за допомогою принтера на 8 аркушах паперу білого кольору формату А-4. У верхньому правому куті аркуша міститься друкований текст наступного змісту «Утверждено» Распоряжением главы Администрации города ОСОБА_15 от 11.07.2022 г. № 12/КР», а також відтиск круглої печатки із зображенням двоголового орла та текстом * Донецкая народная республика*, Администрация города Красный Лиман, идентификационный код 50571470. Документ має назву «Положение об отделе образования администрации города Красный Лиман», в нижній частині мається друкований надпис АДРЕСА_4 . В даному документі надруковано змістовний текст «Настоящее положение (далее-Положение) ОБ ОТДЕЛЕ ОБРАЗОВАНИЯ АДМИНИСТРАЦИИ г. КРАСНЫЙ ЛИМАН (далее-Отдел) разработано во исполнение Положение об администрации г. Красный Лиман утвержденного распоряжением главы администрации г. Красный Лиман от 01.07.2022 №12, с целью обеспечения законности и порядка, осуществления полномочий в сфере образования, реализации прав граждан, для нормальной жизнедеятельности в г. Красный Лиман в переходный период, до формирования в установленном порядке соответствующих органов местного самоуправления, дане положення описано на сьоми аркушах. На сьомому аркуші після надрукованого тексту мається надпис СОГЛАСОВАНО: Руководитель Администрации Главы Донецкой Народной Республики (рукописний підпис), а також відтиск круглої печатки із зображенням двоголового орла та текстом *Донецкая Народная Республика* Администрация Главы* ОСОБА_16 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, старший уповноважений в ОВС сектору «Д» ВЗНД ГВ у м. Краматорськ 2 управління з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_10 , провів слідчу дію в ході якої свідок ОСОБА_12 , в присутності понятих, впізнала ОСОБА_5 , на фотознімку №2, та пояснила, що вона особисто з нею знайома з 2000 року та систематично спілкувалася з нею до лютого 2022 року.

Згідно протоколу огляду інтернет-сторінки від 10.01.2023 року, старший уповноважений в ОВС сектору «Д» ВЗНД ГВ у АДРЕСА_3 ) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_10 , в присутності свідка ОСОБА_12 , за участі спеціаліста, провів огляд інтернет сторінки, під часогляду встановлено,що навказаному Телеграмканалі 25.10.2022,запосиланням розміщенийматеріал -фотознімокз дописом« ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В ході огляду вищезазначеного матеріалу, свідок ОСОБА_7 повідомила, що на фотознімку, присутня особа, яка відома йому, як ОСОБА_5 , яка була працівником відділення комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Лиманської міської ради Донецької області. Також свідок повідомив, що останню було призначено «и.о. начальника отдела образования администрации города Красній Лиман «ДНР». На фотознімку ОСОБА_5 , з ліва на право стоїть третьою, одягнена в сіре плаття та в руках тримає мобільний телефон з блокнотом червоного кольору.

Відповідно до розпорядження Лиманської міської ради Донецької області від 28.08.2020 року №214-о, ОСОБА_5 призначено на посаду директора Комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Лиманської міської ради Донецької області з 01.09.2020 року з посадовим окладом відповідно штатного розпису.

Згідно наказу заступника начальника управління Лиманської міської ради Донецької області від 28.08.2020 року № 399-К/тр, ОСОБА_5 призначено на посаду директора Комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Лиманської міської ради Донецької області з 01.09.2020 року з окладом згідно штатного розпису.

Відповідно до копії наказу начальника управління Лиманської міської ради Донецької області від 31.05.2022 року № 221-К/тр, призупинено з 01.06.2022 року дію трудового договору з директором КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Лиманської міської ради ОСОБА_5 .

Відповідно копії документів, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки начальника відділу освіти адміністрації міста Красний Лиман т.зв. «Донецької народної республіки», планувала та організувала освітній процес шляхом підписом документів а саме: «заявка на финансирование расходов от 17 августа 2022г. №1», «заявка на финансирование расходов от 17 августа 2022г. №2», «штатное расписание отдела образование администрации города Красный Лиман от 11 августа 2022 года», який суперечить вимогам ст. 40 Закону України «Про освіту», ст. 18 Закону «Про загальну середню освіту» та не відповідає зразкам документів про загальну середню освіту, затвердженним Наказом МОН № 1109 від 16 жовтня 2018 року.

Мотиви суду

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів єпрерогативоюнаціонального права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_17 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1КК України, поза розумним сумнівом.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що дії ОСОБА_5 , яка є громадянкою України,вірно кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальнимпровадженням, обвинувачена була осудним у розумінніст. 19 КК України.

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК Українита роз`ясненнями, що містяться в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Призначаючи покарання суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.111-1 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставин, які, відповідно дост. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, проте враховуючи також, що обвинувачена вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у зайнятті громадянином України посади виконувача обов`язків начальника відділу освіти адміністратиції міста Красний Лиман т.зв. «Донецької народної республіки», створеному на тимчасово окупованій території, з метою його перевиховання та упередження скоєння злочинів в подальшому, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з додатковим покаранням.

При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, суд враховує той факт, що обвинувачена ОСОБА_5 як громадянка України, вчинила злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинила цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої не можливе без реального відбування покарання, а тому положення ст. 75 КК України не застосовує.

Також з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбаченихст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 , не вбачає підстав для застосування положеньст. 69 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченої, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Суд враховує, що санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Згідно із п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» в редакції від 06 листопада 2009 року рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в резолютивній частині вироку, для того щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання останнього. Якщо в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК зазначено характер посад або вид діяльності (наприклад, статті 286, 287), рішення про призначення додаткового покарання, наведене в резолютивній частині вироку, повинне відповідати змісту цієї санкції.

Вказане узгоджується з правовою позицією ВС викладеною у Постанові від 02 лютого 2022 року у справі №344/16025/18, якою визначено, що у разі визначення санкцією статті характеру посади або виду діяльності, формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Більш того, покарання має формулюватися таким, чином щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, об`єктивна сторона якого була пов`язана із виконанням обвинуваченим організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у сфері освіти, суд, призначаючи покарання, має сформулювати зміст резолютивної частини вироку таким чином, аби обвинувачена не мала права обіймати посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.

На переконання суду необхідним та достатнім буде додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, у межах санкції відповідної частини статті Особливої частини КК України.

Вирішуючи питання про доцільність застосування до ОСОБА_5 додаткового покарання у виді конфіскації майна, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, суд виходить з того, що санкцією інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, є покарання з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 КК України додатковими покараннями, є в тому числі, конфіскація майна. Частиною 4 цієї статті передбачено, що до основного покаранню може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених Особливою частиною цього Кодексу.

Тобто, при призначенні покарання, суд за власним переконанням приймає рішення про застосування або не застосування до особи додаткового покарання.

Таким чином, приймаючи до уваги характер та ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 , а також наслідкам для держави та її громадян, котрі за собою ці дії потягли, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_5 додаткове покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, у виді конфіскації майна.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою (обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України) до набрання вироком законної слід залишити без змін.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненнізлочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, строком на 10 (десять) років, з конфіскацією майна.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_5 обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1