Постанова

від 02.04.2024 по справі 209/2618/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3559/24 Справа № 209/2618/17 Суддя у 1-й інстанції - Решетник Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Піменової М.В.,

розглянувши відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржник ОСОБА_2 , в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 січня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржник ОСОБА_2 .

Скарга обґрунтовувалась тим, що 27 серпня 2015 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська було видано виконавчий лист № 207/2863/15-ц, на підставі якого з ОСОБА_2 щомісячно стягуються на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) до повноліття дитини. 09 січня 2018 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ухвалив рішення у справі № 209/2618/17, яким змінив спосіб стягнення аліментів, що раніше стягувались на тверду грошову суму в розмірі 800,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Відповідач добровільно сплачував аліменти в розмірі 800 грн на місяць від лютого 2018 року, проте жодного разу не сплатив індексацію. Враховуючи, що з 09 лютого 2018 року, коли судом останній раз розглядалось питання про зміну способу та розміру аліментів, фактична вартість гривні зменшилась, а споживчі ціні зросли у декілька разів, тому встановлений судовим рішенням розмір аліментів вже є недостатнім для належного та гармонійного розвитку дитини. Виконавче провадження № 55953050 з виконання судового рішення у справі № 209/2618/17 здійснює державний виконавець Південного відділудержавної виконавчоїслужби умісті Кам`янськеКам`янського районуДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) Калініч О.В. 30 вересня 2023 року представник стягувача направив до державного виконавця заяву про здійснення індексації аліментів. У своїй заяві представник стягувача надав розрахунок індексації аліментів, згідно якого заборгованість станом на 01 серпня 2023 року має складати 11 528,80 грн. Згідно відповіді, отриманої представником 12 жовтня 2023 року на його заяву в інтересах стягувача про перерахунок аліментів заборгованість із індексації аліментів за період із березня 2018 року по вересень 2023 року складає 354,40 грн. Вважаючи такі дії державного виконавця, яка виконувала вищевказаний розрахунок, протиправними, представник стягувача 15 жовтня 2023 року подав скаргу до начальника відділу, де працює державний виконавець. Відповідь на адресу представника стягувача від Південного відділудержавної виконавчоїслужби умісті Кам`янськеКам`янського районуДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) надійшла лише 30 листопада 2023 року, де було зазначено, що перевіркою виконавчого провадження № 55953050 не було встановлено порушень. Тобто, начальником відділу державної виконавчої служби підтверджено правильність розрахунку, проведеного іншим виконавцем, згідно якого індексація за період з 01 лютого 2019 року по 31 грудня 2022 року становить 354,40 грн. Вважала, що державний виконавець тим самим фактично відмовив скаржнику у задоволенні його заяви про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2023 року за наростаючим підсумком.

Ураховуючи викладене, заявник виклала вимоги про: визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Південного відділудержавної виконавчоїслужби умісті Кам`янськеКам`янського районуДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) Калініч О.В. щодо не проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 55953050 за період з січня 2019 року по серпень 2023 року з урахуванням індексації та вимог ч.1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» про нарахування аліментів у сумі не нижчої від 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 55953050 за період з 01 лютого 2018 року по 31 грудня 2022 року державного виконавця Південного відділудержавної виконавчоїслужби умісті Кам`янськеКам`янського районуДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) Калініч О.В., а також постанови начальника Південного відділудержавної виконавчоїслужби умісті Кам`янськеКам`янського районуДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) від 24 жовтня 2023 року про визнання такого розрахунку правомірним; та зобов`язання державного виконавця Південного відділудержавної виконавчоїслужби умісті Кам`янськеКам`янського районуДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) Калініч О.В. усунути допущені порушення, виконати розрахунок боргу у виконавчому провадженні № 55953050 зі сплати аліментів, починаючи з 01 січня 2019 року з урахуванням індексації обрахованої за наростаючим підсумком до 31 грудня 2022 року, але у розмірі, що не менший ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; судові витрати стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 000,00 грн покласти на Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалою Дніпровськогорайонного судум.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від17січня 2024року у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виклала вимогу про скасування ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення скарги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, зробив помилковий висновок про відсутність в діях державного виконавця порушень Закону України «Про виконавче провадження». Фактично оскаржувана ухвала не містить посилання на методику розрахунку індексації, яку використовував суд.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 серпня 2015 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на підставі рішення суду від 18 серпня 2015 року, яке набрало законної сили 31 серпня 2015 року, видано виконавчий лист у цивільній справі № 207/2863/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитини відповідно віку, щомісячно, починаючи з 06 липня 2015 року та до повноліття дитини.

Згідно рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 09 січня 2018 року змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року у цивільній справі № 207/2863/15-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), та з дня набрання цим рішенням законної сили стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В провадженні Південного відділудержавної виконавчоїслужби умісті Кам`янськеКам`янського районуДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) перебуває виконавче проваження № АСВП 55953050.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що права стягувача у виконавчому провадженні не були порушені, а в діях державного виконавця відсутні порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно розрахунку індексації станом на 12 жовтня 2023 року у ОСОБА_2 відсутня заборгованість по сплаті аліментів, а сам розрахунок відповідає встановленому Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, а тому нарахування індексу інфляції було здійснено державним виконавцем відповідно до вимог закону.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

За статтею 14ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.

Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (який набув чинності 01 січня 2016 року) у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103».

Отже, з правового аналізу статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» можна зробити висновок, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсотки до 01 січня 2016 року, з 01 січня 2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 відсотки.

При цьому, з огляду на Порядок проведення індексації грошових доходів населення, зокрема, Додаток 1 «Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації» до Порядку, індексація проводиться щомісячно (колонка «Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації» у таблиці Додатку 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 10-4 Порядку обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.

Відповідно до частин першої, третьої пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік», дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік зупинена.

Встановивши, що згідно розрахунку у ОСОБА_2 відсутня заборгованість по сплаті аліментів, а сам розрахунок відповідає встановленому Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, а тому нарахування індексу інфляції було здійснено державним виконавцем відповідно до вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що сума індексації за період з 01 лютого 2019 року по 31 грудня 2022 року складає 354,40 грн, яка була розрахована відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та яка була сплачена ОСОБА_2 12 жовтня 2023 року.

Доводи скаржника щодо проведення індексації аліментів, прирівнюючи її до суми мінімального гарантованого розміру аліментів, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки жодною нормою чинного законодавства цього не передбачено, а скаржник помилково ототожнює поняття «індексація аліментів» та поняття «мінімальний гарантований розмір аліментів».

Крім того, у виконавчому документі визначено стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн, що на момент ухвалення рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 09 січня 2018 року відповідало мінімальному розміру аліментів і саме цим рішенням не зазначено, що розмір аліментів не повинен бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Фактично доводи, викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровськогорайонного судум.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від17січня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2024 року.

Судді: