Ухвала

від 02.04.2024 по справі 738/413/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/413/24

№ провадження 1-в/738/32/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2024 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi клопотання засудженого ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_3 ,

учасників судового розгляду:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 .

Суть питання, що вирішується ухвалою.

До Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання у подвійному розмірі.

Клопотання мотивоване тим, що він засуджений вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 травня 2023 року за ч.3 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.353 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін. Враховуючи те, що з 06 жовтня 2021 року до 01 листопада 2023 року він перебував під вартою в слідчому ізоляторі, посилаючись на частину 5 статті 72 КК України, в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року за №838-VIII, просить зарахувати йому в строк покарання вказаний строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Виклад позиції учасників судового провадження.

Засуджений ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився, клопотань про розгляд справи з його участю в режимі відеоконференції до суду не надав.

Захисник в судовому засіданні не заперечував проти розгляду клопотання без участі його підзахисного, підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання засудженого, посилаючись на відсутність підстав для застосування частини 5 статті 72 КК України, в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року за №838-VIII.

Встановлені судом обставини. Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 травня 2023 року ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.353, ч.1 ст.70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла. До набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишено запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор». Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислюється з часу затримання - 06 жовтня 2021 року

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, 07 жовтня 2021 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 травня 2023 року стосовно ОСОБА_2 залишено без змін.

Згідно з розпорядженням про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 травня 2023 року набрав законної сили 01 листопада 2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Положення, передбачені ч.5 ст.72 КК України, регулюються саме цим кодексом, у зв`язку з чим охоплюється поняттям «закон про кримінальну відповідальність».

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про попереднє ув`язнення" попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Таким чином, строк попереднього ув`язнення, виходячи із аналізу положень частини п`ятої статті 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII та Закону України «Про попереднє ув`язнення», складає період з визначеної у вироку дати затримання особи до набрання вироком законної сили.

21 червня 2017 року набрав чинності Закон України №2046-VIII, відповідно до якого частина п`ята статті 72 КК України викладена в наступній редакції: «попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».

Вирішуючи питання про те, якою редакцією ч.5 ст.72 КК України слід керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено в частинах 2 і 3 ст.4 КК України, тобто застосувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2018 року надано правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої частиною 5 статті 72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання), згідно з яким, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №2046- VIII (пряма дія Закону №2046- VIII) (пункт 107 постанови).

При цьому, відповідно до частини п`ятої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи те, що засуджений ОСОБА_2 вчинив злочин у серпні-жовтні 2021 року та був затриманий 07 жовтня 2021 року, тобто вже після набрання чинності Законом України № 2046-VIII від 18.05.2017 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Керуючись статтями 537, 539 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні засудженого ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим в той же термін з моменту її отримання.

Суддя ОСОБА_1