Постанова

від 20.03.2024 по справі 921/430/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. м. Львів Справа №921/430/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Головуючий суддя І.Б. Малех

Судді В.М.Гриців

О.В.Зварич

секретар судового засідання Залуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: ОСОБА_1 , б/н від 10.01.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/148/24 від 11.01.2024), ОСОБА_2 , б/н від 13.01.2024 (вх. № 01-05/179/24 від 15.01.2024) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Реєстр», б/н від 15.01.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/225/24 від 18.01.2024)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11 грудня 2023 року (суддя Гирила І.М., повний текст рішення складено 22.12.2023, м. Тернопіль)

у справі № 921/430/23

за позовом

позивача-1: ОСОБА_2 , м. Тернопіль

позивача-2: ОСОБА_3 , см. Тернопіль

до відповідача-1: ОСОБА_1 , с. Гаї-Шевченківські Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача-2: ОСОБА_4 , м. Тернопіль

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Реєстр», м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство «Цумань», смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області

про визнання недійсним правочину та зобов`язання до вчинення дій,

за участю представників, учасників процесу:

від відповідача-1 та третьої особи: адвокат Гонта М.С.;

від позивачів: адвокат Медвідь В.О.;

від відповідача-2: адвокат Вербіцька М.В.;

від відповідача-3: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2023 року на розгляд Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 та до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Реєстр» про:

визнання недійсним правочину щодо переходу права власності на цінні папери (акції) від ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267% у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276);

застосування наслідків недійсності правочину, шляхом повернення на депозитарний рахунок ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267% у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276) у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю «Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр» (код ЄДРПОУ 23590607);

визнання незаконним внесення змін до системи депозитарного обліку щодо переходу прав на цінні папери та прав із них від ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 )на 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267% у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276);

зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр» (код ЄДРПОУ 23590607) списати із депозитарного рахунку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276) та зарахувати на депозитарний рахунок ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) НОМЕР_3 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276).

Позовні вимоги обґрунтовані незаконним переходом прав власності на цінні папери (акції) від ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , яка є рідною дочкою ОСОБА_4 від першого шлюбу, яка є другою дружиною ОСОБА_5 , оскільки позивачі (рідні дочки) є спадкоємцями ОСОБА_5 , які звернулись із заявами до Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Олексишин З.З. про прийняття спадщини. Разом з тим, за відомою позивачам інформації, укладення оспорюваного правочину могло відбутись на підставі (із використанням) нотаріально посвідченої та зареєстрованої в реєстрі за №594, 595 довіреності, виданої 22.07.2022 ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_4 , яка за станом здоров`я та неможливістю власноручно підписати, за дорученням ОСОБА_5 , у його присутності та у присутності нотаріуса, підписано у місці лікування в реабілітаційному центрі «Модричі» ОСОБА_6 .

Посилаючись на приписи ст. 248 ЦК України, позивачі стверджують, що 08.03.2023 вказана довіреність припинила свою дію. Відповідно, на підставі останньої будь-які правочини, щодо переходу права власності на цінні папери (акції) ОСОБА_5 після 08.03.2023 (дати його смерті) не могли бути вчинені.

Також позивачі вказують, що ОСОБА_4 (відповідач-2), уклавши правочин, щодо переходу права власності на цінні папери (акції) від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 (2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267% у ПрАТ «Цумань»), вчинила правочин в інтересах членів своєї сім`ї, які не є спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 . Зауважують, що ОСОБА_1 (відповідач-1), як основний бенефеціарний власник, призначила (обрала) ОСОБА_4 на посаду Президента ПрАТ «Цумань», а також надала останній право (згоду) на вчинення протягом року з дати прийняття цього рішення Товариством значних правочинів на сукупну вартість 130000000 грн. Наведене, на переконання позивачів, свідчить про те, що правочин, щодо переходу права власності на цінні папери (акції) від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 вчинено ОСОБА_4 у своїх особистих інтересах.

Окрім того, посилаючись на наявні у довіреності №594, 595 від 22.07.2022 відомості про стан здоров`я ОСОБА_5 , відсутність у ній повноважень для ОСОБА_4 на проведення ідентифікації власника та подання розпорядження, щодо внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника, а також норми Законів України «Про депозитарну систему»; «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», позивачі вважають, що внесення змін до депозитарного обліку, щодо переходу прав на цінні папери та права на них від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 на 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267% у ПрАТ «Цумань» є незаконним.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Цумань».

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, позивачами 20.09.2023 подано заяву про уточнення позовних вимог, в яких останні просили:

визнання недійсним договір дарування акцій Приватного акціонерного товариства «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276) від 06.03.2023, який укладено між гр. ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) від імені якого діяла гр. ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ) на підставі довіреності, посвідченої Приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Львівської області Легедою М. М. від 22.07.2022, яка зареєстрована в реєстрі за № 594, 595, з однієї сторони, та гр. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), з другої сторони;

застосування наслідків недійсності правочину, шляхом повернення на депозитарний рахунок ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276) у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю «Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр» (код ЄДРПОУ 23590607);

визнання незаконним внесення змін до системи депозитарного обліку щодо переходу прав на цінні папери та прав із них від ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276);

зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр» (код ЄДРПОУ 23590607) списати із депозитарного рахунку ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) НОМЕР_3 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276) та зарахувати на депозитарний рахунок ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) НОМЕР_3 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276).

Заява про уточнення позовних вимог ґрунтується на тих самих підставах, що і позовна заява, однак, з урахуванням правової природи виникнення 06.03.2023 оспорюваного правочину на підставі довіреності №594, 595 від 22.07.2022, позивачі додатково послались на приписи ст. 717, 720 ЦК України. Також зауважили, що довіреністю №594, 595 від 22.07.2022 ОСОБА_5 не уповноважував ОСОБА_4 представляти його інтереси, як засновника/учасника ТзОВ «КТВ» та ПрАТ «Цумань» у відносинах із фізичними особами, проте оспорюваний правочин укладено саме із фізичною особою. Окрім того, просили врахувати, що відповідно до відповіді КП ТОР «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» за №923/01-17/23 від 06.09.2023, смерть ОСОБА_5 настала 08.03.2023 о 00:15 год., відтак, в силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України, довіреність видана 22.07.2022 припинила свою дію 08.03.2023 о 00:15 год.

Відтак, справу розглянуто з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11 грудня 2023 року у справі № 921/430/23 позов задоволено частково. Вирішено: визнати недійсним договір дарування акцій Приватного акціонерного товариства «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276) від 06.03.2023, який укладений між гр. ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ), від імені якого діяла гр. ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ) на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Львівської області Легедою М. М. від 22.07.2022, яка зареєстрована в реєстрі за № 594, 595, з однієї сторони, та гр. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), з другої сторони; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Розрахуноково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр» (код ЄДРПОУ 23590607) списати із депозитарного рахунку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276) та зарахувати на депозитарний рахунок ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) НОМЕР_3 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276). В решті позову відмовлено.

Також вирішено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 5368,00 грн в повернення сплаченого судового збору.

При прийнятті рішення, в частині задоволених вимог, суд прийшов до висновку, що довіреність, на підставі якої було вчинено оспорюваний правочин (договір дарування акцій), не містить визначених повноважень повіреного на укладення договору дарування, відтак, укладаючи оспорюваний договір дарування, представник ( ОСОБА_4 ) з власної ініціативи розширила межі наданих їй повноважень, що є підставою для визнання такого правочину недійсним у силу положень ст. 203, 215 ЦК України. Також суд встановив, що на момент укладення договору дарування ОСОБА_4 не мала повноважень на його укладення, відтак, положення ст. 241 ЦК України, щодо наступного схвалення правочину не може бути застосоване. Відповідно до встановлених судом обставин, обраний позивачами спосіб захисту порушених прав, шляхом визнання оскаржуваного правочину недійсним саме у поєднанні з вимогою позивачів про зобов`язання депозитарної установи списати із депозитарного рахунку ОСОБА_1 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» та зарахувати їх на депозитарний рахунок ОСОБА_5 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» є тим, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України ефективним для захисту порушених прав/інтересів позивачів у спірних правовідносинах способом захисту, який не суперечать закону, відновить становище, яке існувало до порушення (до укладення договору дарування), за якого позивачі зможуть реалізувати свої права як спадкоємці.

Щодо решти позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, суд дійшов висновку, що такі вимоги є нефективними способами захисту, так як вже задоволенні вимоги позивачів є такими, що відновлюють порушене право останнього.

В частині визнання незаконними внесення змін до системи депозитарного обліку, щодо переходу прав на цінні папери та прав із них від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , суд зазначив, що доказів, які подані сторонами вбачається, що нотаріально посвідчена довіреність від 22.07.2022 за №594, 595 та надані у зв`язку з нею повноваження ОСОБА_4 стосуються саме представництва інтересів ОСОБА_5 , як засновника/учасника Приватного акціонерного товариства «Цумань», а тому, суд погодився з доводами відповідача-1 про те, що на підставі вказаної довіреності ОСОБА_2 мала повноваження бути розпорядником рахунку в цінних паперах від імені ОСОБА_5 . Крім того, доказів повідомлення позивачами ТзОВ "Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр» або наявності у останнього станом на день прийняття документів та проведення операцій, відомостей про смерть ОСОБА_5 у суду відсутні, відтак, наведене позбавляє суд можливості погодитись/спростувати доводи позивача про незаконне внесення ТзОВ «Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр» змін до системи депозитарного обліку, щодо переходу прав на цінні папери та прав на них (на 2181716 акцій у розмірі 68,4267% у ПрАТ «Цумань») від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , а тому, позовні вимоги, в тій частині, є недоведеними та такими, що не підлягають до задоволення. Окрім того, суд вважав, що в даному випадку обраний позивачами спосіб захисту не є ефективним та таким, що відновить їх порушене право.

Відповідач-1 ( ОСОБА_1 ), не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення, в частині задоволених позовних вимог скасувати та в тій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні таких вимог відмовити, апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що в абз. 8 довіреності, на підставі якої було укладено спірний договір, однозначно уповноважено ОСОБА_4 укладати та підписувати на умовах, відомих представникові правочини, в тому числі оренди/найму майна, договори страхування, а також, щодо відчуження його частки у статутному фонді Товариств чи придбання частки іншого учасника Товариств, та виконати передбачений для нього, як учасника Товариств комплекс дій, що з цим пов`язані.

Також суд безпідставно не взяв до уваги посилання апелянта на норми закону про те, що внесення змін до системи депозитарного обліку є вчиненням невідкладних дій.

Відповідач-2 ( ОСОБА_4 ) не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.10.2023 у справі № 921/430/23, в частині відмови в задоволенні клопотання відповідача-2 про долучення доказів, та скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог та в тій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні таких вимог відмовити, апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що є відмінність між дорученням та довіреністю, в даному випадку ОСОБА_5 схвалив довіреність, а це означає, що він повністю довіряв своїй дружині і визнав, що всі її дії, як представника, будуть відповідати його внутрішній волі. Також покликається на абзац 8 довіреності, на підставі якої було укладено спірний договір та звертає увагу на те, що судом ухвалюючи оскаржуване рішення повністю проігноровано необхідність з`ясування добросовісності дій представника ОСОБА_4 та не досліджено зміст волі довірителя ОСОБА_5 і чи відповідали такій волі дії відповідача-2.

Крім того, відповідач-2 звертає увагу на те, що п. 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України визначено, що у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій. Невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

Відповідач-3 (ТзОВ «Розрахунково-кліринго-консалтингова компанія «АВС-Реєстр»), не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення, в частині задоволених позовних вимог та в тій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні таких вимог відмовити, апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що даний спір має характер цивільно-правового і мав розглядатися в рамках цивільного судочинства, а тому судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримався імперативної вимоги п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, внаслідок чого грубо порушив норми матеріального права та процесуального права.

Позивачами подано відзив на апеляційні скарги, в якому останні заперечують доводи відповідачів та погоджуються з висновками суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваному рішенні. Щодо юрисдикції даного спору господарському суду зазначили, що положенням п. 5 ч. 1 ст. 20 ГПК України та враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06.02.2019 у справі № 910/7726/18, даний спір є підвідомчий господарським судам.

Відповідними ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 від 16.01.2024 та від 30.01.2024 (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) поновлено ОСОБА_2 та Товариству з обмеженою відповідальністю «АВС-Реєстр» строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , б/н від 10.01.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/148/24 від 11.01.2024), ОСОБА_2 , б/н від 13.01.2024 (вх. № 01-05/179/24 від 15.01.2024) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Реєстр», б/н від 15.01.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/225/24 від 18.01.2024) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11 грудня 2023 року у справі № 921/430/23 та ухвалою суду від 31.03.2024 розгляд апеляційних скарг призначено на 28.02.2024.

З підстав зазначених в ухвалах суду від 28.02.2024 та від 06.03.2024 розгляд справи відкладався, зокрема ухвалою суду від 06.03.2024 розгляд справи було відкладено на 20.03.2024.

Від позивачів представник прибув проти апеляційних скарг заперечив, просив рішення суду залишити без змін, в задоволенні апеляційних скарг відмовити.

Від відповідачів-1 та 2 представники прибули, просили апеляційні скарги задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Відповідач-3 явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Представник третьої особи прибув, просив рішення скасувати провадження у справі закрити.

З приводу неприбуття представника відповідача-3 в судове засідання, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку розглянути справу за відсутності представника відповідача-3, виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвал суду апеляційної інстанції, явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалася, а чергове відкладення апеляційної скарги призведе до затягування розгляду апеляційної скарги.

Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 922/3562/19, від 13.10.2020 у справі № 914/362/19 та від 03.02.2021 у справі № 914/197/19.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційними скаргами, відзивом та додатковими поясненнями, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення від 11.12.2023 Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/430/23 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Судом встановлено та вбачається з наявного в матеріалах справи Статуту Приватного акціонерного товариства «Цумань» в редакції, затвердженій протоколом №1 від 07.04.2017 (п. 1.1, пп. 1.5.1 п. 1.5, пп. 5.1.1 п. 5.1, пп. 3.1.1 п. 3.1, пп. 4.1.1.1-4.1.1.3 п. 4.1.1, п. 4.1.2, п. 4.2.4), Приватне акціонерне товариство «Цумань» є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Державного підприємства «Цуманський деревообробний комбінат».

Товариство є юридичною особою, яке створено відповідно до чинного законодавства України без обмеження строку діяльності, має самостійний баланс, круглу печатку та кутовий штамп із своїм найменуванням, фірмовий знак, фірмові бланки, може мати знаки для товарів і послуг, промислові зразки та інші засоби візуальної ідентифікації Товариства, має право відкривати поточні, валютні, депозитні та інші рахунки в банківських установах.

Для забезпечення діяльності Товариства створено статутний капітал у розмірі 797100,00 грн, який поділено на 3188400 простих іменних акцій номінальною вартістю - 0, 25 грн за 1 акцію.

Акціонерами Товариства визнаються фізичні і юридичні особи, які є власниками акцій Товариства.

Кожною простою акцією Товариства її власнику-акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управління Товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації Товариства частини його майна або вартості частини майна Товариства; отримання інформації про господарську діяльність Товариства.

Одна проста акція Товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Акціонер Товариства має право відчужувати належні йому акції Товариства на користь іншого (інших) акціонера (акціонерів), третіх осіб або самого Товариства в порядку, визначеному чинним законодавством та цим Статутом.

Станом на 31.12.2022, ОСОБА_5 володів 2181716 цінними паперами - 68,4267% ПрАТ «Цумань», а, відповідно, мав вирішальний вплив на діяльність юридичної особи.

06.03.2023 ОСОБА_5 (дарувальник), в особі ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою М.М. 22.07.2022, зареєстрованою в реєстрі за № № 594, 595 та ОСОБА_1 (обдаровуваний) у письмовій формі уклади договір дарування акцій Приватного акціонерного товариства «Цумань» (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1-1.2 ст. 1 договору Дарувальник дарує, а Обдаровуваний приймає безоплатно у власність акції Приватного акціонерного товариства «Цумань», а саме: прості іменні акції, бездокументарної форми існування, емітент - ПрАТ «Цумань» (ЄДРПОУ 05496276), код цінних паперів UA4000108278, номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн, кількість 2181716 шт.

Згідно з п. 1.3 договору Дарувальник гарантує, що предмет дарування належить йому на праві приватної власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави або іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними чи юридичними особами, державними органами або державою, а також не обтяжений іншим способом, передбаченим чинним в Україні законодавством.

Право власності в Обдаровуваного на предмет дарування виникає в момент перереєстрації права власності на акції. Відповідальним за перереєстрацію прав власності на Акції є Обдаровуваний (п. 1.5 ст. 1 договору).

Ст. 2 договору сторони погодили, що Дарувальник зобов`язаний: укласти і підписати даний договір; надати Обдаровуваному відомості та документи, необхідні для виконання переходу права власності на акції; провести всі необхідні заходи, передбачені чинним законодавством України про депозитарну систему по переказу акцій з рахунку Дарувальника на рахунок в цінних паперах Обдаровуваного, відкритий у власній депозитарній установі шляхом надання необхідного розпорядження. Обдаровуваний зобов`язаний: укласти і підписати даний договір; провести всі необхідні заходи, передбачені чинним законодавством України, по зарахуванню на власний рахунок в цінних паперах Акцій шляхом необхідного розпорядження.

Згідно з п. 9.1 договору останній набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Депозитарною установою, яка обслуговує операції щодо цінних паперів у ПрАТ «Цумань» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр».

09.03.2023 ТОВ «Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр», на підставі поданих 08.03.2023 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 документів (договору дарування, нотаріально-посвідченої довіреності від 08.03.2023, розпорядження на переказ цінних паперів з рахунку ОСОБА_5 на рахунок ОСОБА_1 ), внесено зміни до системи депозитарного обліку, щодо переходу прав на цінні папери та прав із них від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 .

Як зазначено у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивачі, такий перехід прав власності на цінні папери (акції) від ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , яка є рідною дочкою ОСОБА_4 від першого шлюбу, є незаконними, оскільки ОСОБА_4 була другою дружиною ОСОБА_5 , а позивачі (рідні дочки) є спадкоємцями ОСОБА_5 , відтак звернулись до суду з відповідними позовними вимогами.

Позивачі звертаючись до суду покликаються на приписи ст. 248 ЦК України, оскільки, 08.03.2023 вказана довіреність припинила свою дію. Відповідно, на підставі останньої будь-які правочини, щодо переходу права власності на цінні папери (акції) ОСОБА_5 після 08.03.2023 (дати його смерті) не могли бути вчинені.

Також позивачі вказують, що ОСОБА_4 (відповідач-2), уклавши правочин, щодо переходу права власності на цінні папери (акції) від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 (2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267% у ПрАТ «Цумань»), вчинила правочин в інтересах членів своєї сім`ї, які не є спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 . Зауважують, що ОСОБА_1 (відповідач-1), як основний бенефеціарний власник, призначила (обрала) ОСОБА_4 на посаду Президента ПрАТ «Цумань», а також надала останній право (згоду) на вчинення протягом року з дати прийняття цього рішення Товариством значних правочинів на сукупну вартість 130000000 грн. Наведене, на переконання позивачів, свідчить про те, що правочин, щодо переходу права власності на цінні папери (акції) від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 вчинено ОСОБА_4 у своїх особистих інтересах.

З вищенаведеного слідує, що позивачі не були сторонами оспорюваного правочину, однак, останні є дочками ОСОБА_5 (дарувальника) за договором дарування акцій від 06.03.2023 року. Відтак, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі стверджують, що вказаний правочин унеможливлює реалізацію ними свого цивільного права, а саме права на спадкування майна (акцій ПрАТ «Цумань») після смерті їх батька.

Отже, предметом судового розгляду є, зокрема, вимога позивачів про визнання недійсним договору дарування акцій Приватного акціонерного товариства «Цумань» від 06.03.2023, обґрунтована відсутністю у ОСОБА_4 повноважень на вчинення такого правочину, вчинення оспорюваного правочину у своїх власних інтересах.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Приписами статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України.

Обов`язковою умовою задоволення позову про визнання правочину недійсним є встановлення судом факту порушення у зв`язку із його вчиненням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися способом захисту свого права, який має відповідати встановленим законом і крім того, забезпечувати ефективний захист порушеного права.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З вищенаведеного слідує, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Закон не обмежує коло осіб, які мають право вимагати визнання недійсним оспорюваного правочину лише сторонами. Ними можуть бути будь-які заінтересовані особи, права або охоронювані інтереси яких порушені таким правочином. За визнанням недійсним правочинів до суду звертаються не тільки сторони, а й інші особи, на стані яких негативно відбивається цей правочин, або які з інших причин зацікавлені в його недійсності.

Отже, позов особи, яка не була учасником правочину, про визнання недійсним оспорюваного правочину може бути задоволений лише в тому разі, якщо таким правочином порушено право цієї особи - не учасника правочину, і воно може бути відновлене шляхом повернення сторін цього правочину до первісного стану.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка звертається з позовом про визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.01.2020 у справі №716/1471/18.

Як уже було зазначено вище, позивачі не були сторонами оспорюваного правочину, однак, є дочками ОСОБА_5 (дарувальника) за договором дарування акцій від 06.03.2023, які в силу обставин (укладення правочину - договору дарування) унеможливлює реалізацію ними свого цивільного права, а саме права на спадкування майна (акцій ПрАТ «Цумань») після смерті їх батька.

Статтями 1216, 1261 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З встановлених вище обставин справи вбачається, що у спірних правовідносинах позивачі є заінтересованими особами, які, в силу вимог ч. 3 ст. 215 ЦК України, набули право на звернення до суду з даним позовом.

Щодо підвідомчості спору господарському суду судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За положеннями ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 1 частини 1 статті 2 ГПК України, визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено ст. 20 ГПК України.

Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При цьому фізична особа може звернутися з позовом до господарського суду у разі, якщо розгляд такого спору в господарському суді прямо передбачено ГПК України чи відповідним законом.

Натомість частиною 1 статті 177 ЦК України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні напери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам (ст. 194 ЦК України, ч. 1 ст. 8 Закону «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» № 3480-IV від 23.02.2006 року, з наступними змінами, далі - Закон № 3480-IV).

Частиною 1 ст. 9 Закону № 3480-IV визначено, що акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права передбачені ЦК України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акції існують виключно в електронній формі. Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.

За змістом п. 4, 5, 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не с підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Враховуючи наведені вище приписи чинного законодавства, зважаючи на те, що спір у даній справі виник з правочину, щодо акцій в юридичній особі, що оспорюваним правочином не регулюються сімейні чи спадкові правовідносини, даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Аналогічну правову позицію зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 910/7726/18.

Відтак, враховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 20 ГПК України та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06.02.2019 року у справі № 910/7726/18, вказана судова справа підвідомча саме до юрисдикції господарського суду, а тому, твердження апелянта-3 (ТзОВ «АВС-Реєстр») є безпідставними та спростовуються вищенаведеними, встановленими обставинами.

Щодо суті спору слід зазначити наступне.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частинами 1-2 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Тобто за своєю природою та законодавчим визначенням правочин є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності та волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі), п`ятою (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) та шостою (правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей) статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З вище встановлених вище обставин справи вбачається, що спір виник внаслідок укладення договору дарування акцій.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ст. 717 ЦК України).

Частиною 1 статті 718 ЦК України передбачено, що дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада. Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемним (ч. 1, 4 ст. 720 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частинами 1, 3 статті 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Таким чином, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 ЦК України).

Частиною 1 статті 1004 ЦК України визначений обов`язок повіреного вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Згідно з ч. 1 ст. 1007 ЦК України довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

У постанові від 27.07.2022 у справі № 766/16332/20 Верховний Суд виснував, що довіреність та договір доручення є основними документами, які посвідчують права представників під час вчинення ними певних дій. Так, довіреність видається для представництва перед третіми особами, а договір доручення передбачає обов`язок вчинення повіреним певних юридичних дій від імені та коштом довірителя.

Довіреність видається однією особою, тобто довірителем іншій особі (представнику), тому видача довіреності є одностороннім правочином, вона підписується тільки довірителем, а договір доручення - довірителем і повіреним. Довіреність адресується третім особам, і в разі розбіжностей між повноваженнями представника, викладеними в довіреності, від повноважень повіреного, викладених у договорі, береться до уваги, у разі виникнення спору, текст довіреності.

Отже, внутрішні відносини представництва оформлюються договором, тобто зазвичай договором доручення, а зовнішні - довіреністю.

На підставі договору доручення довіритель, як правило, видає повіреному довіреність і тим самим легалізує повіреного як представника перед третіми особами. Довіреність відтворює повноваження повіреного, визначене умовами договору доручення. Договір доручення і довіреність є документами, які оформляються для належного виконання повіреним вказівок довірителя.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

З долученої до справи нотаріально посвідченої довіреності від 22.07.2022, зареєстрованої в реєстрі за № 594, 595 вбачається, що ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси, як засновника/учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «КТВ» (Товариство -1) та Приватного акціонерного товариства «Цумань» (Товариство - 2) в усіх державних, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, органах місцевої влади, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, органах нотаріату, податкових органах, банківських установах України, будь-яких фінансових установах України, в житлово-експлуатаційних організаціях, органах державної реєстрації прав, центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), органах БТІ, органах реєстрації актів громадянського стану, митних органах, землевпорядних органах, Національної поліції України, органах прокуратури, Державній прикордонній службі України, Державній міграційній службі України, органах примусового виконання рішень, органах юстиції при вирішенні будь-яких питань, що пов`язані з діяльністю вказаних Товариств.

Разом з тим, для виконання цієї довіреності представнику (ОСОБА_4.) було надано право:

- представляти інтереси на загальних зборах Товариства та голосувати від його імені з будь-яких питань, що внесені до порядку денного та пов`язані з утворенням та подальшою діяльністю Товариств, в тому числі їх реорганізацією та ліквідацією, на відомих представникові умовах, що не потребують доказування для третіх осіб (зокрема - приймати рішення з порядку денного з усіх без винятку питань, в тому числі пов`язаних зі зміною складу засновників, відчуженням чи придбанням частки у статутному фонді, збільшенням чи зменшенням розміру статутного фонду товариств, з кадрових питань тощо), підписувати за ОСОБА_5 установчі документи та зміни до них, протоколи, рішення, накази, штатні розписи, звіти тощо;

- підписувати і подавати установчі документи (зміни до них) на державну реєстрацію, а також будь-які інші документи, заяви та клопотання (як письмові, так і усні), що стосуються виконання передбаченого у довіреності, та обґрунтовувати прохання і побажання викладені в них;

- одержувати належні ОСОБА_5 документи, в тому числі, але не виключно, довідки, ліцензії, свідоцтва, дозволи, витяги з реєстрів, дублікати документів, їх копії, відповіді на запити, скарги, заяви, витяги та копії судових рішень і інших документів, що є в матеріалах справи та отримання яких дозволяється законом, а також інші документи - в разі виникнення такої потреби, та/чи інші документи, пов`язані з цією довіреністю, належні ОСОБА_5 примірники правочинів тощо;

- давати усні та письмові пояснення компетентним установам (органам) в разі виникнення такої необхідності;

- у разі необхідності та на умовах, які відомі представникові - підписати документи про внесення змін до статутних документів Товариств (або нову редакцію статутних документів), підписувати протоколи та інші документи, що випливають із суті довіреності або з нею пов`язані, укладати та підписувати на умовах, відомих представникові, правочини, в тому числі оренди/найму майна, договори страхування, а також щодо відчуження моєї частки у статутному фонді Товариств чи придбання частки іншого учасника Товариств, та виконати передбачений для ОСОБА_5 як учасника Товариств комплекс дій, що з цим пов`язані;

- вчиняти усі дії, передбачені законом для ОСОБА_5 як для учасника (засновника) Товариств, пов`язані із реєстрацією нової редакції статутних документів, створених за участі ОСОБА_5 у товариствах, підтвердженням відомостей про юридичну особу, у разі необхідності - перереєстрації Товариств, а також повідомлення про вищезазначене відповідних уповноважених органів та/або інших органів і установ, яких те цікавить, та отриманням відповідних, пов`язаних з цим документів, у всіх без винятку установах, органах та організаціях, які хоч і прямо не названі у довіреності, але випливають із її суті (у тому числі свідоцтва, довідки, дозволи, рішення тощо);

- відкривати на ім`я ОСОБА_5 рахунки в банківських установах, в тому числі, але не виключно, інвестиційні, вносити від мені ОСОБА_5 кошти та/або майно, в тому числі з метою поповнення (збільшення розміру) статутного капіталу Товариств;

- звітувати перед державними органами щодо участі ОСОБА_5 у складі Товариств, для чого подавати від його імені будь-які документи з метою виконання наданих цією довіреністю повноважень (в тому числі всю передбачену законом звітність до податкових органів, Пенсійного фонду та/чи інших фондів тощо, незалежно від того, в які строки і у якій формі вона має подаватися);

- сплачувати нараховані ОСОБА_5 податки, збори та/чи інші обов`язкові платежі, які пов`язані з виконанням дорученого;

- здійснювати захист ОСОБА_5 з приводу дорученого у всіх судах, передбачених Законом України «Про судоустрій України» (в тому числі, але не виключно - в адміністративних та третейських), а при виникненні такої необхідності - також в органах прокуратури, юстиції, державної виконавчої служби та внутрішніх справ України з усіма правами, які надано законом ОСОБА_5 , якби він сам здійснював свій захист;

- вести справи ОСОБА_5 у суді з усіма процесуальними правами та обов`язками, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі в процесі, в тому числі з правом пред`явлення позову, визнання позову повністю або частково, подання заперечень проти позову, відмови від позову в будь-який час до закінчення судового розгляду (в тому числі в суді апеляційної чи касаційної інстанції), зміни підстав або предмета позову, збільшення або зменшення позовних вимог, відмовити від позову, подання зустрічного позову, передачі справи на розгляд третейського суду, укладення мирової угоди (досягнення примирення) на будь-якій стадії судового процесу; оскарження рішення (ухвали, постанови) суду; отримання рішень (ухвал, постанов) суду чи їх завірені у встановленому порядку копії; а також в органах державної виконавчої служби з питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, поданням від імені ОСОБА_5 виконавчих документів, одержанням присуджених майна або грошей;

- вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень, та які на думку представника будуть доцільними для правильного і ефективного виконання цього доручення.

Довіреність видана з правом передоручення повноважень третім особам, строком на 5 (п`ять) років і дійсна до двадцять другого липня дві тисячі двадцять сьомого року.

У згаданій довіреності вказано, що у зв`язку із неможливістю ОСОБА_5 власноручно її підписати через хворобу, за його дорученням, у його присутності і у присутності нотаріуса, довіреність підписана ОСОБА_6 .

Також у довіреності зазначено, що у зв`язку зі станом здоров`я ОСОБА_5 документ складено, підписано та нотаріально посвідчено у місці його лікування в реабілітаційному центрі «Модричі».

З вищенаведеного слідує, що зміст довіреності про надані ОСОБА_4 повноваження стосуються саме представництва інтересів ОСОБА_5 , як засновника/учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «КТВ» та Приватного акціонерного товариства «Цумань», який через силу обставин (захворювання, хвороба тощо) не міг вчиняти вищезазначених за довіреністю дій.

Щодо зазначених по тексту довіреності повноважень представника на укладення та підписання на умовах, відомих представникові правочинів, в тому числі оренди/найму майна, договори страхування, а також щодо відчуження частки ОСОБА_5 у статутному фонді Товариств чи придбання частки іншого учасника Товариств, та виконання передбачених для ОСОБА_5 , як учасника Товариств, комплексу дій, що з цим пов`язані, судова колегія приходить до висновку, що такі повноваження конкретизовані саме з метою реалізації зазначеного повноваження та випливають з нього.

Разом з тим, у зазначеній довіреності йдеться про представництво інтересів ОСОБА_5 в усіх державних, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, органах місцевої влади, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, органах нотаріату, податкових органах, банківських установах України, будь-яких фінансових установах України, в житлово-експлуатаційних організаціях, органах державної реєстрації прав, центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), органах БТІ, органах реєстрації актів громадянського стану, митних органах, землевпорядних органах, Національної поліції України, органах прокуратури, Державній прикордонній службі України, Державній міграційній службі України, органах примусового виконання рішень, органах юстиції при вирішенні будь-яких питань, що пов`язані з діяльністю вказаних Товариств, проте нічого не зазначено про повноваження ОСОБА_4 представляти інтереси ОСОБА_5 , як фізичної особи, зокрема укладати договір дарування належних йому акцій у ПрАТ «Цумань».

З огляду на встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку, що змістом довіреності не обумовлено право повіреного на укладення спірного договору дарування. Разом з тим, уповноважуючи ОСОБА_4 на представництво інтересів ОСОБА_5 , останній обмежив її повноваження, окресливши їх коло, щодо своїх прав, як засновника/учасника ТОВ «КТВ»/ПрАТ «Цумань» та суб`єктного складу осіб, у правовідносинах, з якими представник має право представляти інтереси довірителя.

Відтак, враховуючи, що довіреність, на підставі якої було вчинено оспорюваний правочин, не містить визначених повноважень повіреного на укладення договору дарування, судова колегія приходить до висновку, що укладаючи оспорюваний договір дарування, представник ( ОСОБА_4 ), з власної ініціативи, розширила межі наданих їй повноважень, що є підставою для визнання такого правочину недійсним, у силу положень ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, визначені у довіреності повноваження ОСОБА_4 на відчуження частки у статутному фонді Товариств, за відсутності у довіреності чітко визначених повноважень остатньої на вчинення договору дарування акцій на користь ОСОБА_1 , виключає правомірність тверджень відповідачів-1 та -2 про вчинення ОСОБА_4 оспорюваного правочину, в межах наданих їй довіреністю від 22.07.2022 повноважень, а тому твердження апелянтів в частині визначення абз. 8 даної довіреності є ні чим іншим, як трактуванням апелянтами змісту довіреності на свою користь. Тому твердження апелянтів, в тій частині, є такими, що не заслуговують на увагу судової колегії.

Слід зазначити, що ч. 1 ст. 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Вказана норма презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень.

Поряд із цим, зазначена норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а, отже, не могла їх перевищити (правова позиція Верховного Суду, наведена у постанові від 18.01.2023 у справі №752/22077/19).

Таким чином, враховуючи, що на момент укладення договору дарування ОСОБА_4 не мала повноважень на його укладення, положення ст. 241 ЦК України, щодо наступного схвалення правочину не може бути застосоване.

Разом з тим, наявна в матеріалах справи довідка Комунального підприємства «Рівненська обласна клінічна лікарня Імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради за №923/01/17/23 від 06.09.2023 та копія титульної сторінки медичної карти стаціонарного хворого №3299 свідчать про те, що 08.03.2023 о 00:15 год. ОСОБА_5 помер. Відповідно, довіреність від 22.07.2022 за №594, 595, з врахуванням приписів п. 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України, припинила свою дію.

При цьому доводи апелянтів про те, що внесення змін до системи депозитарного обліку є вчиненням невідкладних дій, за відсутності у ОСОБА_4 повноважень на укладення від імені ОСОБА_5 договору дарування акцій ПрАТ «Цумань» на користь ОСОБА_1 , судова колегія вважає безпідставними.

Щодо позовних вимог про застосування наслідків недійсності правочину, шляхом повернення на депозитарний рахунок ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276) у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю «Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр» (код ЄДРПОУ 23590607) та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр» (код ЄДРПОУ 23590607) списати із депозитарного рахунку ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) НОМЕР_3 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276) та зарахувати на депозитарний рахунок ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276), судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

За загальним правилом, встановленим ст. 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Разом із тим, ч. 3 ст. 216 ЦК України передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Так, правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів визначено Законом України "Про депозитарну систему України" № 5178-VI від 06.07.2012, з наступними змінами, далі - Закон № 5178-VI (тут і далі в редакції, яка діяла на час укладення оспорюваного правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 5178-VI система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація.

Ч. 2 ст. 4 Закону № 5178-VI передбачено, що набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

Депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). Депозитарний облік у системі депозитарного обліку цінних паперів ведеться у кількісному виразі. При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України (ч. 1 ст. 6 Закону № 5178-VI).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 5178-VI внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника (крім встановлених Комісією випадків стосовно цінних паперів, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача) здійснюється виключно депозитарними установами (у визначених законодавством випадках - Національним банком України або депозитаріями-кореспондентами), в установленому Комісією порядку на підставі, зокрема, судового рішення або рішення уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи.

Порядок провадження депозитарної діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - Центральний депозитарій) та депозитарними установами з надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, вимоги до порядку відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, порядку проведення операцій на рахунках у цінних паперах та їх видів, порядку зарахування цінних паперів до системи депозитарного обліку при емісії, їх обліку та зберігання, а також списання цінних паперів у зв`язку з їх погашенням та/або анулюванням, порядку внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника, стосовно всього випуску цінних паперів, стосовно здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів тощо, вимоги до діяльності учасників депозитарної системи та взаємовідносин між ними, вимоги до порядку складання реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі порядку взаємодії депозитарних установ з Центральним депозитарієм щодо складання реєстру, вимоги до змісту внутрішніх документів професійних учасників депозитарної системи України та інші вимоги, встановлення яких належить до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України", визначає Положення про провадження депозитарної діяльності, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, далі - Положення.

Пункт 13 розділу ІІ Положення передбачено, що облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), депозитаріями-кореспондентами та номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм.

Центральний депозитарій для здійснення депозитарної діяльності виконує такі функції: депозитарний облік цінних паперів - узагальнений облік цінних паперів та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах клієнтів; обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах клієнтів; обслуговування корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах клієнтів; зберігання цінних паперів, віднесених до компетенції Центрального депозитарію відповідно до Закону, на рахунках у цінних паперах його клієнтів та облік прав за цими цінними паперами; присвоєння коду цінних паперів відповідно до міжнародних норм; ведення реєстру кодів цінних паперів.

Депозитарні установи для здійснення ними депозитарної діяльності виконують зокрема депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах депонентів; облік цінних паперів, прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що належать клієнтам номінального утримувача, а також клієнтам клієнта номінального утримувача, на рахунках у цінних паперах номінальних утримувачів (п. 1 р. ІІІ Положення).

Відповідно до п. 3-5 р. ІІІ Положення для виконання функцій щодо депозитарного обліку цінних паперів, обслуговування обігу цінних паперів та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах Центральний депозитарій та депозитарні установи здійснюють: адміністративні операції; облікові операції; інформаційні операції.

Адміністративні операції - депозитарні операції з відкриття рахунків у цінних паперах, внесення змін до анкети рахунку, закриття рахунків у цінних паперах та інші операції, наслідком яких є зміни в системі депозитарного обліку, не пов`язані зі зміною залишків цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах.

Облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу. До облікових операцій Центрального депозитарію, депозитарних установ належать операції зарахування, списання, переказу, встановлення та зняття обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами: 1) зарахування - облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи визначеної кількості депозитарних активів та збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість; 2) списання - облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Центральний депозитарій, депозитарна установа здійснювали депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість; 3) переказ - облікова операція, що відображає переведення цінних паперів (прав на цінні папери та прав за цінними паперами) відповідного випуску з одного рахунку в цінних паперах на інший рахунок у цінних паперах, при якому обсяг депозитарного активу за цим випуском не змінюється;

Згідно з пп. 4 п. 1 гл. 2 р. V Положення обслуговування операцій щодо цінних паперів, у тому числі обслуговування обігу цінних паперів, проведення розрахунків у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, здійснюється Центральним депозитарієм, депозитарними установами шляхом проведення на рахунках у цінних паперах облікових операцій внаслідок виконання безумовної операції щодо цінних паперів відповідно до вимог законодавства (у разі спадкування та правонаступництва - за рахунками в цінних паперах спадкодавця/юридичної особи, що припинилася, судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи тощо) - на підставі відповідних оригіналів документів або їх копій, які підтверджують наявність підстав для проведення депозитарних операцій.

Внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника здійснюється виключно депозитарними установами.

Право власності на цінні папери електронної форми існування переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах, що обслуговується депозитарною установою. Не допускається зарахування прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах депонента - нового власника без проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника в депозитарній установі.

Відповідно до п. 2 р. І Положення безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах - списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта Центрального депозитарію, власника цінних паперів, нотаріуса, на депозит якого зараховано цінні папери, номінального утримувача без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами (у випадках, передбачених законодавством), а також у зв`язку зі зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

Згідно з п. 8 р. І Положення до первинних документів належать документи, які є підставою для здійснення депозитарних операцій, а саме: розпорядження; документи, що підтверджують здійснення безумовних операцій з цінними паперами; документи, що підтверджують здійснення операцій щодо цінних паперів; інші первинні документи, визначені законодавством України.

П. 7 гл. 2 р. V Положення передбачено, що безумовні операції щодо цінних паперів/прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або копій судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи, виконавчих документів, визначених законом, під час здійснення виконавчого провадження.

Положенням про провадження депозитарної діяльності передбачено право депозитарної установи здійснювати операції зі списання та зарахування цінних паперів.

Правовий аналіз наведених вище приписів законодавства свідчить про те, що депозитарна установа у передбачених законом випадках має право здійснювати безумовні операції з управління рахунком у цінних паперах (списання та зарахування цінних паперів) за відсутності розпорядження особи, яка виступає власником цінних паперів.

Судами встановлено, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС-Реєстр» (відповідач-3 у справі) є депозитарною установою, яка провадила діяльність та проводить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування цінних паперів і корпоративних операцій ОСОБА_5 та здійснює обслуговування обігу цінних паперів ОСОБА_1 .

За даних обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що обраний позивачами спосіб захисту порушених прав, шляхом визнання оскаржуваного правочину недійсними саме у поєднанні з вимогою позивачів про зобов`язання депозитарної установи списати із депозитарного рахунку ОСОБА_1 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» та зарахувати їх на депозитарний рахунок ОСОБА_5 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» є тим, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України ефективним для захисту порушених прав/інтересів позивачів у спірних правовідносинах способом захисту, який не суперечать закону, відновить становище, яке існувало до порушення (до укладення договору дарування), за якого позивачі зможуть реалізувати свої права як спадкоємці, а тому вимоги позивачів, в тій частині, підлягають до задоволення, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 10.02.2021 у справі № 754/5841/17.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним внесення змін до системи депозитарного обліку щодо переходу прав на цінні папери та прав із них від ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на 2181716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у Приватному акціонерному товаристві «Цумань» (код ЄДРПОУ 05496276), судова колегія, вважає такою, яка є недоведеною належними доказами, в розумінні статей 76 ,77 ГПК України, так, як доказів повідомлення позивачами ТзОВ «Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія «АВС - Реєстр» або наявності у останнього станом на день прийняття документів та проведення операцій відомостей про смерть ОСОБА_5 в матеріалах справи відсутні.

Інші твердження апелянтів, які викладені в апеляційних скаргах, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними, та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), де вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , б/н від 10.01.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/148/24 від 11.01.2024), ОСОБА_2 , б/н від 13.01.2024 (вх. № 01-05/179/24 від 15.01.2024) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Реєстр», б/н від 15.01.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/225/24 від 18.01.2024) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 11 грудня 2023 року у справі № 921/430/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційних скарг - покласти на скаржників.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

5. Матеріали справи № 921/430/23 повернути в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2024.

Головуючий суддя І.Б. Малех

Суддя В.М.Гриців

Суддя О.В.Зварич