Постанова

від 20.02.2024 по справі 910/5239/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. Справа№ 910/5239/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Новіков Я.А. (посвідчення адвоката № 5535/10 від 24.12.2015)

від відповідача: Семеняка С.В. (посвідчення адвоката № 6104/10 від 07.07.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова консалтингова компанія "МТКК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 (повний текст рішення складено 22.09.2023)

у справі № 910/5239/23 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова консалтингова компанія "МТКК"

до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

про усунення перешкод у користуванні банківськими рахунками,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова консалтингова компанія "МТКК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про усунення перешкод у користуванні банківськими рахунками.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно присвоєно позивачеві неприйнятно високий ризик та припинено банківське обслуговування рахунків, на підставі чого позивач просив суд першої інстанції:

- зобов`язати відповідача усунути позивачу перешкоди у користуванні банківським рахунком за реквізитами: IBAN НОМЕР_1 EUR 07.07.2022, шляхом його розблокування та відновлення доступу до особистого кабінету в системі інтернет-банкінгу "Райффайзен Бізнес Онлайн";

- зобов`язати відповідача усунути позивачу перешкоди у користуванні банківським рахунком за реквізитами: IBAN НОМЕР_2 , шляхом його розблокування та відновлення доступу до особистого кабінету в системі інтернет-банкінгу "Райффайзен Бізнес Онлайн";

- зобов`язати відповідача усунути позивачу перешкоди у користуванні банківським рахунком за реквізитами: IBAN НОМЕР_3 USD 07.07.2022, шляхом його розблокування та відновлення доступу до особистого кабінету в системі інтернет-банкінгу "Райффайзен Бізнес Онлайн".

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 відмовлено у задоволенні позову.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова консалтингова компанія "МТКК" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 у справі № 910/5239/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що судом першої інстанції:

- не враховано відсутності достатніх підстав для проведення відповідачем належної перевірки за результатами якої позивачу було присвоєно неприйнятно високий ризик;

- не досліджено надання законодавством необмеженого права відповідача на прийняття ним рішення про відмову від обслуговування банківських рахунків на підставі приєсвоєння позивачу неприйнятно високого ризику;

- не розглянуто клопотання, які були подані позивачем разом з позовною заявою;

- не взято до уваги те, що підставою не надання відповідачу запитуваної ним інформації слугувало те, що вказана інформація є такою що містить комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про господарську діяльність позивача та його контрагентів.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що його право на відмову від підтриманння ділових відносин з позивачем встановлено нормами укладеного між сторонами договору і нормами чинного законодавства України.

Окрім викладеного, відповідач зазначає, що на стадії підготовчого засідання в місцевому господарському суді позивач не підтримував подані ним одночасно з позовом клопотання, тому на думку відповідача, посилання позивача на вищезгадані клопотання в суді апеляційної інстанції є безпідставними.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/5239/23 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/5239/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова консалтингова компанія "МТКК" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 у справі № 910/5239/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.; призначено апеляційну скаргу до розгляду на 14.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у зв`язку з направленням головуючого судді Іоннікової І.А. на навчання 14.02.2024, розгляд справи призначено на 20.02.2024.

В судове засідання, яке відбулося 20.02.2024, з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

07.07.2022 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (банком, відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова консалтингова компанія "МТКК" (клієнтом, позивачем) укладено заяву про приєднання до договору банківського обслуговування № CMDLE-2254499 (надалі - заява, договір).

Відповідно до п. 7 договору, підписанням заяви про приєднання клієнт підтверджує, що він ознайомлений та згоден з правилами та тарифами, що є чинними на дату підписання заяви про приєднання.

В подальшому клієнт зобов`язаний перед отриманням послуг ознайомитись з чинною редакцією правил та діючими на відповідний момент тарифами, а також першого числа кожного місяця ознайомлюватись з новими (зміненими) правилами та тарифами банку (або з інформацією про їхню відсутність), які до набрання ними чинності оприлюднюються банком згідно з пунктами 5, 6 заяви про приєднання.

Звернення клієнта до банку для отримання послуг або вчинення клієнтом інших фактичних дій, спрямованих на отримання послуг, свідчить про згоду клієнта з чинною редакцією правил та діючими тарифами.

Згідно з п. 10 договору підписанням заяви про приєднання клієнт підтверджує дотримання, повноту та достовірність засвідчень та гарантій, зазначених в правилах.

Пунктом 12 договору визначено, що банк має право відмовитися від надання послуг, зокрема, від підписання заяв, проведення операції(ій) по рахункам клієнта, а також зупинити операції та/або здійснити блокування ПК, відмовити в обслуговуванні клієнту та/або закрити рахунок/рахунки у випадках, передбачених законодавством України, а також правилами.

На підставі поданої заяви позивачу у відповідача були відкриті 07.07.2022 банківські рахунки:

- IBAN НОМЕР_4 ;

- IBAN НОМЕР_5 ;

- IBAN НОМЕР_3 USD, що підтверджується довідкою відповідача № Д1-В48/62-207 від 07.07.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено перевірку операцій по рахунку позивача та встановлено, що останній отримував зарахування та здійснював видаткові операції без деталізації платежу за товар/послуги, операції проводились круглими сумами, наявні транзитні платежі, перерахування коштів на рахунки контрагентів у АТ КБ "Приватбанк" за послуги в тому числі новостворені фізичні особи-підприємці - 27 днів з однаковим КВЕД - 63.99 у період з 22.07.2022 по 29.07.2022, закупівля товарів відсутня, згідно Опитувальника для клієнта від 07.07.2022 рахунки позивача, що відкриті в інших банках - відсутні.

На підставі вказаного, відповідачем було надіслано позивачу лист-запит фінансового моніторингу від 04.08.2022 № 81-23/2/19126, у якому відповідач просив позивача не пізніше 10.08.2022 надати документи, що розкривають мету та підстави проведення операцій по рахунках, їх відповідність характеру діяльності позивача, а саме:

- надати офіційний лист клієнта з докладним описом змісту господарської діяльності. Яким чином організована діяльність, які наявні ресурси (приміщення, штат, транспорт, обладнання) для здійснення діяльності згідно КВЕД;

- надати документи, що підтверджують наявність ресурсів для здійснення господарської діяльності (договори оренди/володіння нерухомістю, автотранспорт, обладнання тощо);

- назвати основних контрагентів, партнерів, з якими ведеться та заплановано співпрацю (назва, код ЄДРПОУ), зазначити критерії їх відбору;

- з врахуванням видів діяльності, пояснити яким чином здійснюється пошук та залучення клієнтів, надати посилання на інтернет ресурси (за наявності) де рекламується діяльність/послуги/товар;

- надати фінансову звітність за 2021 рік та на останню звітну дату 2022 року разом з квитанціями, що свідчать про отримання звітності контролюючим органом;

- по надходженням на поточний рахунок у період з 22.07.2022 по 28.07.2022 необхідно надати документи на підставі яких відбулося зарахування коштів, а саме: договір разом з додатками, специфікаціями, рахунками, накладними, ТТН, актами, іншими документами, що є обов`язковими згідно умов та свідчать про виконання договору;

- по видатковим операціям з поточного рахунку у період з 28.07.2022 по 29.07.2022, що було здійснено ФОП з призначенням платежу "за послуги" - необхідно надати документи на підставі яких відбулося перерахування коштів, а саме: договір разом з додатками, рахунками, актами, іншими документами, що є обов`язковими згідно умов та свідчать про виконання договору;

- інші пояснення та документи, які бажає надати клієнт для підтвердження господарської діяльності.

У відповідь на вказаний запит позивач надіслав лист № 2/81-23/2/19126 від 10.08.2022, в якому позивач виклав коротку та загальну інформацію щодо своєї діяльності без надання жодних документів, обґрунтованих пояснень та конкретизації господарських операцій.

Так, у зв`язку із ненаданням позивачем запитуваної інформації, відповідачем на підставі Обґрунтованого висновку щодо сформованої підозри №SAR 178-6/2/1391 "Підозріла діяльність" код 900 від 12.08.2022 встановлено (присвоєно) позивачу неприйнятно високий ризик та з 12.08.2022 припинено обслуговування рахунків позивача, про що останнього було повідомлено листом відповідача № 81-23/2/20112 від 12.08.2022.

Також, відповідач у своєму листі №81-23/2/20112 від 12.08.2022 вказав, що для розблокування рахунків/поновлення обслуговування необхідно надати раніше запитувані банком документи, інформацію.

Підставою позову слугувало непогодженням позивача із висновком відповідача щодо присвоєння позивачу неприйнятно високого ризику та припинення банківського обслуговування рахунків: IBAN НОМЕР_4 ; IBAN НОМЕР_5 ; IBAN НОМЕР_3 USD.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 відмовлено у задоволенні позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Законуу України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною. (ч.6 ст. 7 Закону).

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.

Статтею 21 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено, що фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб`єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб`єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки.

Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб`єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.

Суб`єкти державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб`єктами первинного фінансового моніторингу, можуть визначати обставини, за яких здійснюються посилені заходи належної перевірки, та дії, що повинні вживатися суб`єктами первинного фінансового моніторингу за таких обставин.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з метою визначення, чи є такі фінансові операції або дії клієнта підозрілими.

Згідно з ч.ч. 6-7 ст. 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов`язаний на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел (якщо інше не передбачено цим Законом), здійснювати верифікацію.

З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб`єкт первинного фінансового моніторингу: витребовує та отримує від клієнта - юридичної особи структуру власності такого клієнта; встановлює щодо трасту або іншого подібного правового утворення відомості про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (у тому числі через ланцюг контролю/володіння). Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації ними належних їм прав; має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах; має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу при встановленні кінцевого бенефіціарного власника клієнта не повинен покладатися виключно на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вимоги щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб`єкт первинного фінансового моніторингу виконує з використанням ризик-орієнтованого підходу.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей; подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу; виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою; якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Так, постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 №65 було затверджено Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 додатку 6 до Положення банк зобов`язаний здійснювати ПЗНП щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високий.

Згідно з п. 1 додатку 12 до положення банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

Згідно з п. 6 додатку 12 до положення банк у разі прийняття рішення стосовно відмови від підтримання ділових відносин / обслуговування клієнта шляхом розірвання ділових відносин: 1) закриває відповідний рахунок, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років поспіль і на цьому рахунку немає залишку коштів; 2) закриває відповідний рахунок у разі наявності залишку коштів на рахунку після проведення завершальної(их) операції(й) за таким рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно із наданими клієнтом реквізитами] або після перерахування коштів на окремий аналітичний балансовий рахунок, визначений самостійно банком відповідно до облікової політики, для подальшого обліку та повернення коштів клієнту під час його звернення до банку; 3) банк закриває рахунки, на які накладено арешт державним/приватним виконавцем, за умови дотримання порядку, визначеного законодавством України, стосовно виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів, списання банком коштів із рахунків платників податків / суб`єктів господарювання.

Тобто, відповідно до наведених вище норм законодавства, відповідач зобов`язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів, а також зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику.

Приписами ч. ч. 2-3 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка: 1) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; 2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; 3) у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 4) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно ст. 123 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою НБУ №162 від 29.07.2022, надавач платіжних послуг має право відмовитися від договору банківського рахунку/договору платіжного рахунку та закрити поточний/платіжний рахунок користувача, якщо: 2) є підстави, передбачені законодавством з питань фінансового моніторингу.

При цьому, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" чітко передбачено випадки, коли факт ненадання документів зумовлює обов`язок суб`єкта первинного фінансового моніторингу встановити клієнту неприйнятно високий рівень ризику, зокрема, за приписами ч. 6 ст. 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Отже, в силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження подання ним документів та інформації визначеної відповідачем у листах від 04.08.2022 № 81-23/2/19126 та № 81-23/2/20112 від 12.08.2022.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приписи ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, зокрема, шляхом припинення банківського обслуговування рахунків клієнта, а тому у спірних правовідносинах, пов`язаних з фінансовим моніторингом, пріоритетним є застосування норм спеціального закону, до чого власне і відсилає п. 3 ч. 2 ст. 1075 Цивільного кодексу України.

Підсумовуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даному випадку дії відповідача щодо припинення банківського обслуговування (блокування) рахунків позивача узгоджуються з приписами Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків.

Отже, позивачем не доведено порушення прав, за захистом яких він звернувся до суду, зі сторони відповідача, а тому місцевий господарський суд правомірно відмовив у позові.

Посилання позивача на відсутність достатніх підстав для проведення відповідачем належної перевірки за результатами якої позивачу було присвоєно неприйнятно високий ризик, судовою колегією відхиляються, оскільки дії відповідача в процесі присвоєння позивачу неприйнятно високого ризику та припиненння з ним відносин відповідали вимогам чинного закодавства з питань фінанового моніторингу та внутрішнім нормативним документам відповідача.

Твердження позивача щодо не розглянутих судом першої інстанції клопотань, які були подані позивачем разом з позовною заявою, колегія суддів зазначає, що як свідчать матеріали справи, позивач не заявляв жодних клоптань та не підтримував понані ним разом з позовом клопотання, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави їх розглядати.

Доводи позивача про те, що запитувана відповідачем інформація є такою що містить комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про господарську діяльність позивача та його контрагентів, судовою колегією оцінюється критично оскільки підписанням заяви про приєднання до договору банківського обслуговування № CMDLE-2254499 позивач погодився на умови банківського обслуговування, які були запропоновані відповідачем, зокрема з і тими умовами, що у разі невиконання вимог відповідача та ненадання запитуваних документів банк має право відмовити в обслуговуванні клієнту та закрити рахунки.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, наведені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

З огляду на вказані вище обставини, які обґрунтовані матеріалами справи, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 у даній справі прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова консалтингова компанія "МТКК" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 у справі № 910/5239/23 - без змін.

Матеріали справи № 910/5239/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.04.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко