Постанова

від 01.04.2024 по справі 917/980/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м. Харків Справа № 917/980/23

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район" (вх. №524 П/1) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 у справі №917/980/23,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район", 04108, м.Київ, просп. Правди, 31А, офіс 1/1, код ЄДРПОУ 42267616

до Приватного підприємства Агрофірми "Славутич", 39024, Полтавська область, Глобинський район, с.Горби, код ЄДРПОУ 25163269

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діловий район" звернулося до Господарського суду Полтавської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Агрофірми "Славутич".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 у справі №917/980/23 в задоволенні заяви ОСОБА_1 (вхід. №25 від 02.01.2024) про залучення до участі у справі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача відмовлено, відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Агрофірми "Славутич" (39024, Полтавська область, Глобинський район, с.Горби, код ЄДРПОУ 25163269) за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район", заяву арбітражного керуючого Косякевича С.О. про участь у справі залишено без розгляду.

Відповідна ухвала мотивована тим, що обставини на які посилається Ініціюючий кредитор у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідають предмету та підставам позовних вимог у справі №917/1998/23. Спір щодо визнання недійсними Договору №01/11-21 позики (надання поворотної фінансової допомоги) від 01.11.2021 та Фінансової розписки від 26.11.2021, не вирішено та розглядається у порядку позовного провадження у справі №917/1998/23, що свідчить про наявність між сторонами спору про право.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діловий район" з відповідною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати в частині відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Агрофірми "Славутич" (39024, Полтавська область, Глобинський район, с.Горби, код ЄДРПОУ 25163269) та залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Косякевича С.О. про участь у справі, справу №917/980/23 направити для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.

В обґрунтуванні апеляційної скарги вказує про відсутність між сторонами спору про право, оскільки звернення ОСОБА_2 з позовом до Приватного підприємства Агрофірма "Славутич" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район", про визнання недійсними Договору №01/11-21 позики (надання поворотної фінансової допомоги) від 01.11.2021 та Фінансової розписки від 26.11.2021 відбулось 06.11.2023, тобто після подання заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Діловий район" до Приватного підприємства Агрофірми "Славутич" про відкриття провадження у справі про банкрутство 15.06.2023, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції 07.07.2023.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Діловий район" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 у справі №917/980/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 у справі №917/980/23, призначено справу до розгляду на 01.04.2024 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132, запропоновано Приватному підприємству Агрофірмі "Славутич" подати відзив на апеляційну скаргу в порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України, роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату, запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд, явку представників учасників справи визнано необов`язковою, витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/980/23.

У судове засідання, яке відбулось 01.04.2024, представники учасників справи не з`явились.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діловий район" звернулося до Господарського суду Полтавської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Агрофірми "Славутич".

В обґрунтування грошових вимог ініціюючий кредитор посилається на не виконання АФ "СЛАВУТИЧ" своїх зобов`язань по поверненню грошових коштів у строки визначені Договором №01/11-21 позики (надання поворотної фінансової допомоги) від 01.11.2021 та Фінансовою розпискою від 26.11.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2021 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район" (Позикодавець, Кредитор) та Приватним підприємством Агрофірма "Славутич" (Позичальник, Боржник) був укладений Договір №01/11-21 позики (надання поворотної фінансової допомоги), за умовами якого Позикодавець зобов`язався передати Позичальнику грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн, а Позичальник прийняти їх і повернути зазначену позику в обумовлений цим Договором строк (п. 1.1. Договору).

На виконання умов Договору ТОВ "Діловий район" перерахувало на користь ПП АФ "Славутич" 1 000 000,00 грн поворотної фінансової допомоги, згідно платіжної інструкції №66 від 25.11.2021.

За умовами Договору, повернення суми позики може здійснюватися частинами, однак остаточний розрахунок повинен бути проведений не пізніше 10 грудня 2021 року (п.2.3. Договору).

В забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором позики, на підставі положень Закону України "Про аграрні розписки", 26.11.2021 між ТОВ "Діловий район" (як Кредитором) та Приватним підприємством Агрофірма "Славутич" (як Боржником) укладено Фінансову аграрну розписку, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. за реєстровим номером 2920 (далі - Аграрна розписка).

Зокрема сторонами було погоджено, що Аграрна розписка встановлює забезпечене заставою безумовне зобов`язання Боржника сплатити Кредитору грошові кошти у розмірі 1 000 000,00грн в строк не пізніше 10.12.2021 (п. 1.2., 1.3. Аграрної розписки).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.07.2023 заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район" прийнята судом до розгляду.

17.08.2023 від боржника надійшов відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Агрофірми "Славутич" (вхід. №10132) в якому останній підтвердив факт наявності заборгованості та повідомив про відсутність заперечень проти обґрунтованості вимог заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район".

02.01.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява, про залучення до участі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача (вхід. №25) з посиланням на те, що вони є заінтересованими особами.

Згідно ч.1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

З огляду на те, що у межах провадження у справі про банкрутство не передбачено участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, суд першої інстанції відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення до участі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Разом з тим суд першої інстанції зауважив, що провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1998/23 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Агрофірма "Славутич" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район", про визнання недійсними Договору №01/11-21 позики (надання поворотної фінансової допомоги) від 01.11.2021 та Фінансової розписки від 26.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 відкрито провадження у справі №917/1998/23 та призначено підготовче засідання на 14.12.2023. Станом на даний час вказана справа перебуває на стадії підготовчого провадження.

Дослідивши надані докази, господарський суд встановив, що обставини на які посилається Ініціюючий кредитор у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідають предмету та підставам позовних вимог у справі №917/1998/23. Спір щодо визнання недійсними Договору №01/11-21 позики (надання поворотної фінансової допомоги) від 01.11.2021 та Фінансової розписки від 26.11.2021, не вирішено та розглядається у порядку позовного провадження у справі №917/1998/23, що свідчить про наявність між сторонами спору про право.

Втім колегія суддів не погоджується з відповідною позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

За приписами частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

КУзПБ встановлює порядок та підстави для здійснення провадження у справі з відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює КУзПБ.

Відповідно до частин другої, третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів є однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство.

Положення статті 1 КУзПБ визначають, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

аявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21)).

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статті 39 КУзПБ.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 22.09.021 у справі № 911/2043/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, на які в тому числі посилається скаржник).

При цьому, якщо КУзПБ підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в частині шостій статті 39 КУзПБ:

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 КУЗПБ під грошовим зобов`язанням (боргом) у правовідносинах з банкрутства розуміється зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

-перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 в чергове наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (див. постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20, від 09.05.2023 у cправі № 911/1755/22, від 31.05.2023 у cправі № 905/1029/22, від 06.07.2023 у справа № 914/1650/22).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України "Про аграрні розписки".

Відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про аграрні розписки",

-аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах;

-боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов`язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах;

- кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов`язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов`язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про аграрні розписки" аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією.

Фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості (стаття 5 Закону України "Про аграрні розписки").

Виконання боржником зобов`язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.

При цьому аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України "Про аграрні розписки". Аграрна розписка є окремим правочином, товаророзпорядчим документом, який встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити, крім іншого, відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, вона може бути відступлена іншому кредитору.

Такі правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 924/233/21, від 24.05.2022 у cправі № 906/708/20, від 12.07.2022 у справі № 902/698/21.

Отже, грошове зобов`язання боржника у заявленому ініціюючим кредитором розмірі виникло саме на підставі укладеної Фінансової аграрної розписки від 26.11.2021, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. за реєстровим номером 2920 (далі - Аграрна розписка).

Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок (частина третя статті 9 Закону України "Про аграрні розписки").

За змістом частин першої, п`ятої, шостої, дев`ятої статті 12 Закону України "Про аграрні розписки" аграрні розписки діють до повного їх виконання. Фінансові аграрні розписки виконуються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок. Кредитор за аграрною розпискою зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис "Виконано", що скріплюється підписом кредитора, і повернути таку аграрну розписку боржнику. За згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов`язань за аграрною розпискою.

У разі отримання часткового виконання за аграрною розпискою на ній робиться напис, в якому фіксуються виконана частина зобов`язання та розмір зобов`язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами боржника за аграрною розпискою та кредитора за аграрною розпискою. При цьому забезпечення аграрної розписки заставою зберігається в первинному обсязі (частина десята статті 12 Закону України "Про аграрні розписки").

Тобто, законодавець у спеціальному законі чітко і безальтернативно визначив, що саме запис кредитора про повне або часткове виконання зобов`язання на самій аграрній розписці є належним підтвердженням її виконання.

Ураховуючи наведене, Приватне підприємство Агрофірми "Славутич" не спростувало посилання ініціюючого кредитора щодо невиконання грошового зобов`язання за виданою боржником фінансовою аграрною розпискою.

Колегія суддів визнає необґрунтованою позицію суду першої інстанції про наявність спору про право між ініціюючим кредитором і боржником з огляду на таке.

Законодавство не містить узагальненого переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень частини шостої статті 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки доказів, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тобто, суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 24.11.2021 у справі № 910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 06.04.2023 у справі № 902/560/20, від 10.08.2023 у справі №918/246/23).

Колегія суддів погоджується з аргументами апелянта, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставині звернення ОСОБА_2 з позовом до Приватного підприємства Агрофірма "Славутич" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район", про визнання недійсними Договору №01/11-21 позики (надання поворотної фінансової допомоги) від 01.11.2021 та Фінансової розписки від 26.11.2021 відбулось 06.11.2023, тобто після подання заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Діловий район" до Приватного підприємства Агрофірми "Славутич" про відкриття провадження у справі про банкрутство 15.06.2023, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції 07.07.2023.

Інших доказів оспорення аграрної розписки від 26.11.2021, які б існували на час подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Діловий район" заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Агрофірми "Славутич" судом не встановлено та боржником не наведено, як і передбачених статтею 12 Закону України "Про аграрні розписки" доказів повного або часткового виконання цього грошового зобов`язання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги викладені у апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, враховуються колегією суддів, як обґрунтовані та підставні, що є наслідком задоволення апеляційної скарги.

У зв`язку з цим, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 у справі №917/980/23 скасуванню, справа №917/980/23 направленню для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.

Зважаючи на те, що у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), а такі витрати мають бути розподілені судом першої інстанції за результатами розгляду заяви заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Діловий район" до Приватного підприємства Агрофірми "Славутич" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 269, 271, 275, 277, 280 - 284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 у справі №917/980/23 скасувати.

Справу №917/980/23 направити для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.04.2024.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян