Рішення

від 01.04.2024 по справі 903/92/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2024 року Справа № 903/92/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК ВЕЗ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Луцьк КХП

про стягнення 351088грн. 36коп.

встановив: позивач - ТОВ ТОЛК ВЕЗ звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ Луцьк КХП (відповідача) 616088грн. 36коп., з яких: 564679грн. 32коп. заборгованості за спожиту електричну енергію (з ПДВ), 4105грн. 33коп. - 3% річних, 4799грн. 42коп. інфляційних втрат та 42504грн. 29коп. пені. Також просив стягнути з відповідача 9241грн. 33коп. витрат по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов укладеного договору №829-4923000/09-23 від 01.09.2023р. про постачання електричної енергії споживачу шляхом подання споживачем заяви-приєднання від 01.09.2023р. додаток №1 до договору на умовах публічної комерційної пропозиції "Вигідна 1", в частині оплати за спожиту електричну енергію.

Ухвалою суду від 01.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.

15.02.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що відповідач не мав наміру не виконувати умови договору про постачання електричної енергії. На претензію позивача відповідач відповів гарантійним листом із розробленим графіком погашення заборгованості. Станом на 15.12.2023 борг товариства становив 899679,32грн. У період з 21.12.2023 по 12.02.2024 відповідачем було проведено платежі на суму 600000грн. Станом на 12.02.2024 заборгованість ТОВ Луцьк КХП за надані послуги з постачання електроенергії становить 299679,32грн. Відповідач неодноразово звертав увагу позивача на складність ситуації, пов`язану із виникненням заборгованості, у зв`язку із невиконанням контрагентами відповідача своїх зобов`язань та військовим станом. Просить залишити позовну заяву без задоволення. До відзиву на позов відповідачем долучено копії платіжних інструкцій про сплату боргу.

21.02.2024 позивач надіслав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що ТОВ «ТОЛК ВЕЗ» не погоджувало із відповідачем жодних графіків погашення існуючої заборгованості. Лише пункт 5.7 укладеного між сторонами договору та Розділ «Порядок оплати» Публічної комерційної пропозиції «ВИГІДНА 1» регламентують порядок та строки здійснення оплати за спожиту електричну енергію, з чим погодилося ТОВ «ЛУЦЬК КХП», як споживач, шляхом укладення договору на умовах зазначеної комерційної пропозиції. Будь-які правовідносини, які виникають у процесі господарської діяльності відповідача не стосуються договірних відносин між ТОВ «ТОЛК ВЕЗ» та ТОВ «ЛУЦЬК КХП» щодо постачання електричної енергії та вчасного проведення розрахунків останнім. Просить відхилити викладені у відзиві на позов заперечення відповідача як необґрунтовані.

Також, 22.02.2024 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Позивач зазначає, що відповідачем було оплачено частину існуючої заборгованості на загальну суму 265000 грн згідно платіжних інструкцій, а саме: №63 від 26.01.2024 р., №73 від 07.02.2024 р., №74 від 08.02.2024 р., №75 від 09.02.2024 р., №76 від 12.02.2024 р. У зв`язку з частковою оплатою заборгованості просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ТОВ «ЛУЦЬК КХП» на користь ТОВ «ТОЛК ВЕЗ» 351 088,36 грн, з яких: 299 679,32 грн. з ПДВ заборгованість за спожиту електричну енергію; 4 105,33 грн. - 3% річних, 4 799,42 грн. - інфляційних нарахувань, 42 504,29 грн. пені., а також 5266,33грн витрат по сплаті судового збору. Крім того, на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог, просить повернути судовий збір у сумі 3 975 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що заява позивача про зменшення позовних вимог подана у відповідні строки та відповідає вимогам, встановленим ст. 170 ГПК України. Дана заява прийнята судом. Отже, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, ціна позову складає 351088,36 грн.

13.03.2024 позивач надіслав суду заяву, в якій повідомив, що відповідачем була сплачена заборгованість за спожиту електричну енергію (основну заборгованість) у повному обсязі на загальну суму 299679,32грн; просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення 299679,32грн заборгованості, стягнути з ТОВ «Луцьк КХП» 4105грн. 33коп. - 3% річних, 4799грн. 42коп. інфляційних втрат, 42504грн. 29коп. пені та вирішити питання про повернення судового збору у відповідності до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №1571 від 29.11.2022 року ТОВ «ТОЛК ВЕЗ» надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами. Договір про постачання електричної енергії споживачу визначає умови продажу споживачу електричної енергії як товарної продукції за ринковими цінами та визначає зокрема, ціну та/або порядок розрахунку ціни електричної енергії, способи оплати, спосіб оплати послуг з розподілу електричної енергії тощо. За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно з п.3.1.7. ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, який розроблений ТОВ «ТОЛК ВЕЗ» на підставі примірного договору, що є додатком до ПРРЕЕ, та який опубліковано на офіційному сайті ТОВ «ТОЛК ВЕЗ», шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної ним комерційної пропозиції, на підставі поданої заяви - приєднання.

01.09.2023 між позивачем - ТОВ «ТОЛК ВЕЗ» (постачальник) та відповідачем - ТОВ «ЛУЦЬК КХП» (споживач) та укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №829-4923000/09-23 (далі - Договір) шляхом подання споживачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 1 до Договору) на умовах Публічної комерційної пропозиції «ВИГІДНА 1» (Додаток 2 до Договору).

Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу та Публічна комерційна пропозиція «ВИГІДНА 1» підписані та скріплені печаткою ТОВ «Луцьк КХП» 01.09.2023. Згідно заяви-приєднання початок постачання з 01.09.2023.

Відповідно до пункту 1.1 Договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (п.3.1 Договору).

Згідно з п. 5.1, 5.2 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (пункт 5.5. Договору).

У відповідності до п. 5.7. Договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Згідно п. 5.8 Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Згідно з п. 6.2. Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Умовами Публічної комерційної пропозиції «ВИГІДНА 1» (Додаток 2 до Договору) передбачено, що остаточний розрахунок проводиться за фактично поставлену електроенергію з врахуванням проведених планових платежів протягом 5 (п`яти) робочих днів від дня отримання рахунку споживачем. У разі заборгованості за спожиту електричну енергію, споживач сплачує постачальнику на вимогу останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу без обмеження періоду її нарахування до дати повної оплати, враховуючи день фактичної оплати, а також 3 % річних та інфляційні.

Крім того, 01.09.2023 між ТОВ «ЛУЦЬК КХП» та ТОВ «ТОЛК ВЕЗ» було укладено додаткову угоду про електронний документообіг до договору про постачання електричної енергії споживачу №829-4923000/09-23 від 01.09.2023 (далі - Додаткова угода), згідно якої сторони домовились, що починаючи з 1 вересня 2023 року при виконання умов Договору будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням сервісу М.Е.Dос, зокрема, сторони домовились, що буде застосовуватись такий вид електронних документів - Рахунок та Акт.

У відповідності до п.2.6. Додаткової угоди отриманий споживачем від постачальника пакет розрахункових документів (рахунок, акт приймання-передачі, тощо) вважається отриманим споживачем в день його відправлення постачальником і набирає чинності в цей самий день у разі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів від його отримання споживач не надіслав постачальнику мотивованої відмови від даного пакету Е-документів. Мотивована відмова від Е-документа надсилається споживачем через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим наданням коментарів про обгрунтовані причини такого відхилення.

Також, згідно п. 2.10. Додаткової угоди сторони домовились, що Е-документи, які відправленні та підписані постачальником з виконанням ЕП (електронного підпису), мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е-документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.

Додаткова угода була підписана сторонами та завірена їх печатками.

Для проведення розрахунків ТОВ «ТОЛК ВЕЗ» на ім`я споживача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

У період з вересня по листопад (включно) 2023 року на виконання умов Договору позивач здійснював постачання електричної енергії для потреб об`єкту відповідача що підтверджується такими документами:

- актом №105/829-4923000/9/1 від 30.09.2023 приймання-передачі реалізованої електричної енергії за вересень 2023 р. в обсязі 25 740 кВт/год на суму 142 653,14 грн.;

- рахунком №105/829-4923000/9/1 (за вересень 2023 р.);

- актом №105/829-4923000/10/1 від 31.10.2023 приймання-передачі реалізованої електричної енергії за жовтень 2023 р. в обсязі 121 380 кВт/год на суму 685 631,93 грн.;

- рахунком №105/829-4923000/10/1 (за жовтень 2023 р.);

- актом №105/829-4923000/11/1 від 30.11.2023 приймання-передачі реалізованої електричної енергії за листопад 2023 р. в обсязі 44 640 кВт/год на суму 264 047,39 грн.;

- рахунком №105/829-4923000/11/1 (за листопад 2023 р.);

Зазначені документи були направлені відповідачу у формі електронних документів через систему документообігу М.Е.Dос.

Враховуючи те, що від відповідача, як споживача не надходило жодних відмов від Е-документів, датою отримання рахунків, на підставі яких споживач зобов`язаний здійснювати оплату вартості спожитої електроенергії, є дата відправлення їх постачальником, а саме: рахунок №105/829-4923000/9/1 (за вересень 2023 р.) відправлено постачальником 09.10.2023 згідно квитанції про фіксування руху Е-документа, роздрукованої з системи М.Е. Dос; рахунок №105/829-4923000/10/1 (за жовтень 2023 р.) відправлено постачальником 09.11.2023 згідно квитанції про фіксування руху Е-документа, роздрукованої з системи М.Е. Dос; рахунок №105/829-4923000/11/1 (за листопад 2023 р.) відправлено 10.12.2023 згідно квитанції про фіксування руху Е-документа, роздрукованої з системи М.Е. Dос.

Згідно платіжних інструкцій №51 від 21.12.2023, №52 від 22.12.2023, №60 від 09.01.2024, №61 від 16.01.2024, №62 від 19.01.2024, №63 від 26.01.2024, №73 від 07.02.2024, №74 від 08.02.2024, №75 від 09.02.2024, №76 від 12.02.2024 відповідач частково оплатив поставлену йому електричну енергію.

Враховуючи умови Публічної комерційної пропозиції «ВИГІДНА 1» відповідач зобов`язувався здійснювати оплату фактично поставленої електричної енергії протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання рахунку, однак відповідач здійснював оплату вартості фактично спожитої електроенергії з порушенням строків оплати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 351088,36грн.

З метою досудового врегулювання спору, ТОВ «ТОЛК ВЕЗ» надсилало відповідачу претензію за №01- 5/429 від 21.12.2023 з вимогою оплатити заборгованість за отриману електричну енергію. Претензія була залишена відповідачем без розгляду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами частин 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Водночас, судом встановлено, що на день розгляду спору відповідачем оплачено заборгованість за спожиту електричну енергію у повному обсязі на суму 299679,32грн, що підтверджується платіжними інструкціями №83 від 26.02.2024, №85 від 27.02.2024 та №92 від 04.03.2024.

Отже, спірні правовідносини в частині стягнення заборгованості у розмірі 299679,32грн, які потребували судового врегулювання, фактично були врегульовані, шляхом погашення суми заборгованості відповідачем, в свою чергу предмет та підстави позову в цій частині зникли.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 Кодексу, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, існування предмета спору в цій частині припинилось після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, провадження у справі в частині стягнення 299679,32грн заборгованості необхідно закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У відзиві на позов відповідач просить залишити позовну заяву без задоволення, однак не заперечує щодо укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №829-4923000/09-23 від 01.09.2023 та підтверджує, що станом на 12.02.2024 заборгованість за надані послуги становила 299679,32грн. Повідомляє, що у відповідь на претензію позивача надсилав йому гарантійний лист із графіком погашення заборгованості на суму 899679,32грн у строк до 17.01.2024 включно.

Водночас, відповідачем не було надано суду доказів погодження даного графіка заборгованості з позивачем, також не надано доказів оплати заборгованості у повному обсязі до пред`явлення позову позивачем.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданих розрахунків, позивач нарахував відповідачу 4105грн. 33коп. - 3% річних за період з 17.10.2023 по 23.01.2024, 4799грн. 42коп. інфляційних втрат за період з 17.10.2023 по 22.01.2024 та 42504грн. 29коп. пені згідно п.5.8 Договору та Додатку 2 за період з 17.10.2023 по 23.01.2024.

Суд, оглянувши розрахунки позивача, встановив, що нараховані 4105грн. 33коп. - 3% річних, 4799грн. 42коп. інфляційних втрат та 42504грн. 29коп. пені є підставними та обгрунтованими. А тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог та заяві про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості позивач просить вирішити питання про повернення судового збору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.1, 5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що за подачу позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9241,33грн згідно платіжної інструкції №3 від 24.01.2024, оригінал якої містяться у матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повернення ТОВ «ТОЛК ВЕЗ» з Державного бюджету України 3975грн судового збору, сплаченого при поданні позову у зв`язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог.

Водночас, враховуючи, що спір до розгляду у суді доведено з вини відповідача, суд вважає за доцільне витрати по сплаті судового збору у розмірі 5266,33грн покласти на відповідача в силу ч.9 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, п.1, 5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Луцьк КХП (43018, Волинська обл, Луцький район, м.Луцьк, вул. Межова, буд.11, код ЄДРПОУ 44165493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК ВЕЗ (43026, Волинська обл, Луцький район, м.Луцьк, вул. Єршова, буд.11-А, код ЄДРПОУ 44758843) 51409грн 04коп (в тому числі: 4105грн. 33коп. - 3% річних, 4799грн. 42коп. інфляційних втрат та 42504грн. 29коп. пені), а також 5266грн 33коп витрат по сплаті судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 299679грн 32коп заборгованості.

4. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43021, Волинська обл, м.Луцьк, вул.Стрілецька, 4а, код ЄДРПОУ 38009371) Товариству з обмеженою відповідальністю ТОЛК ВЕЗ (43026, Волинська обл, Луцький район, м.Луцьк, вул. Єршова, буд.11-А, код ЄДРПОУ 44758843) 3975грн судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №3 від 24.01.2024, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи №903/92/24.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення відповідно до ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 01.04.2024.

СуддяО. Г. Слободян