Рішення

від 01.04.2024 по справі 904/313/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024м. ДніпроСправа № 904/313/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтранк Актив", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця України", с. Новомалинівка Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення 55 595,97 грн

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайтранк Актив" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця України" 55595,97 грн, з яких: 51136,46 грн пеня, 4459,51 грн 3% річних.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 05/05-2023 від 05.05.2023 в частині зобов`язань щодо своєчасного та повного здійснення орендних платежів.

Ухвалою суду від 29.01.2024 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог закону щодо процесуального оформлення позовної заяви та запропоновано заявнику протягом десяти календарних днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

30.01.2024 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків із долученою до неї уточненою позовною заявою.

Ухвалою суду від 01.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

Відповідно до рекомендованого поштового повідомлення ухвала суду від 01.02.2024 отримана відповідачем 14.02.2024.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, однак своїм правом на подання відзиву не скористався.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайтранк Актив" (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житниця України" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 05/05-2023 від 05.05.2023 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець зобов`язується передати орендареві в строкове платне користування сільськогосподарську техніку з екіпажем (далі - техніка), а орендар зобов`язується прийняти техніку орендодавця та сплачувати орендодавцю орендну плату за її використання.

Ознаки, кількість техніки, її характеристики тощо в розрізі кожної одиниці відображаються в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що управління (керування) технікою, що передається у користування орендареві за цим договором, її технічне обслуговування в процесі експлуатації за цільовим призначенням провадяться екіпажем орендодавця. При цьому екіпаж не припиняє трудових відносин із орендодавцем та не вступає у трудові відносини з орендарем.

Техніка має бути передана орендодавцем та прийнята орендарем у спосіб та в терміни, які вказані в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.1 договору).

Оплата за цим договором здійснюється орендарем в національній валюті України, в порядку, в розмірі та у строки, передбачені в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору (п.4.1 договору).

Загальну суму орендної плати за цим договором сторони визначили як суму орендної плати, зазначеної у всіх актах приймання-передачі наданих послуг оренди техніки, що будуть підписані протягом строку дії цього договору (п. 4.2 договору).

За умовами пункту 6.1 договору орендар зобов`язаний у спосіб та в терміни, зазначені в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору, повернути техніку орендодавцю за актом приймання-передачі.

Згідно з пунктом 9.1 договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством.

Пунктом 9.5 договору встановлено, що орендар несе наступну відповідальність за цим договором: у випадку прострочення сплати орендних платежів - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Строк оренди може бути скорочено або подовжено за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору (п. 10.1 договору).

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.2 договору).

До договору сторонами підписано Додаток № 1 від 05.05.2023 (далі - Додаток № 1), яким визначено, що в оренду передається трактор марки CASE IH MAGNUM 340, 2012 року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), з дисковою бороною LEMKEN RUBIN 9 на наступних умовах:

строки оренди - з 06.05.2023 по 15.06.2023 (п. 2);

передача техніки в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками сторін (п. 3);

техніка передається за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький (Широківський) р-н, с.Карпівка, вул. Широківська, буд. 1А (п. 4);

техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі (п. 6);

орендна плата за договором становить 560,00 гривень за 1 га з урахуванням ПДВ (п. 7);

виплата орендної плати проводиться за кожні 7 днів (або 300 га) на підставі рахунку на оплату та акта приймання-передачі наданих послуг протягом 3 банківських днів з дати надання рахунку на оплату (п. 8);

після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний протягом одного календарного дня повернути техніку орендодавцю за актом приймання-передачі (п. 11) (а.с. 11).

Також сторонами до договору підписано Додаток № 2 від 15.05.2023 (далі - Додаток № 2), в якому погоджено передачу в оренду трактора марки CASE МХ 310, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з дисковою бороною LEMKEN RUBIN, на строк з 15.05.2023 по 25.06.2023 (п. 2) (а.с. 12). Усі інші умови Додатка № 2 є тотожними умовам, викладеним у Додатку № 1.

На виконання умов договору орендодавець за актом приймання-передачі № 1 від 06.05.2023 передав орендарю в користування трактор марки CASE IH MAGNUM 340, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , в комплекті з дисковою бороною LEMKEN RUBIN 9 та за актом приймання-передачі № 2 від 15.06.2023 - трактор марки CASE МХ 310, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , в комплекті з дисковою бороною LEMKEN RUBIN (а.с. 13, 14).

Трактор марки CASE IH MAGNUM 340, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , в комплекті з дисковою бороною LEMKEN RUBIN 9, повернуто орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі (повернення) № 3 від 06.06.2023 (а.с. 15), а трактор марки CASE МХ 310, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , в комплекті з дисковою бороною LEMKEN RUBIN, повернуто за актом приймання-передачі (повернення) № 4 від 07.06.2023 (а.с. 15, 16).

У період строку оренди між сторонами були підписані акти надання послуг на загальну суму 1074461,05 грн, у тому числі: № ХТА00000010 від 16.05.2023 на суму 242420,14 грн, №ХТА00000011 від 01.06.2023 на суму 401830,87 грн, № ХТА00000016 від 01.06.2023 на суму 174463,64 грн, № ХТА00000019 від 09.06.2023 на суму 138404,00 грн, № ХТА00000020 від 09.06.2023 на суму 117342,40 грн (а.с. 17 - 21).

Для оплати погоджених сторонами в актах наданих послуг орендодавець виставив орендарю відповідні рахунки: № 10 від 16.05.2023 на суму 242420,14 грн, № 16 від 01.06.2023 на суму 401830,87 грн, № 17 від 01.06.2023 на суму 174463,64 грн, № 20 від 09.06.2023 на суму 138404,00 грн, № 21 від 09.06.2023 на суму 117342,40 грн (а.с. 22 - 26).

Відповідно до пункту 8 Додатків №№ 1, 2 надані послуги оренди мали бути оплачені орендарем у такі строки: за рахунком № 10 від 16.05.2023 на суму 242420,14 грн - не пізніше 19.05.2023, за рахунками № 16 від 01.06.2023 на суму 401830,87 грн та № 17 від 01.06.2023 на суму 174463,64 грн - не пізніше 06.06.2023, за рахунками № 20 від 09.06.2023 на суму 138404,00 грн та № 21 від 09.06.2023 на суму 117342,40 грн - не пізніше 14.06.2023.

Орендар здійснив оплату послуг оренди з порушенням строків, визначених у Додатках №№1, № 2 до договору.

Так, рахунок № 10 від 16.05.2023 на суму 242420,14 грн оплачений орендарем платіжною інструкцією № 303 від 17.05.2023 на суму 242420,14 грн (а.с. 27); рахунок № 17 від 01.06.2023 на суму 174463,64 грн оплачений платіжною інструкцією № 342 від 14.06.2023 на суму 174463,64 грн (а.с. 28), рахунок № 16 від 01.06.2023 на суму 401830,87 грн оплачений платіжними інструкціями № 343 від 14.06.2023 на суму 200000,00 грн, № 433 від 17.07.2023 на суму 100000,00 грн, № 501 від 08.09.2023 на суму 50000,00 грн, № 675 від 09.11.2023 на суму 51830,87 грн (а.с. 29 - 31, 36); рахунок № 20 від 09.06.2023 на суму 138404,00 грн оплачений платіжною інструкцією № 676 від 09.11.2023 на суму 138404,00 грн (а.с. 36-1); рахунок № 21 від 09.06.2023 на суму 117342,40 грн оплачений платіжною інструкцією № 677 від 09.11.2023 на суму 117342,40 грн (а.с. 38).

Наведені обставини й стали причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені та 3% річних за неналежне виконання ним зобов`язання з оплати послуг оренди за укладеним із позивачем договором.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами першою, третьою статті 760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 3 ст. 760 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

За змістом частин першої - третьої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Надані позивачем докази свідчать про те, що відповідачем порушені строки виконання зобов`язань з орендної плати.

За приписом статті 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 51136,46 грн розрахована за загальний період з 07.06.2023 по 09.11.2023 із сум заборгованості за рахунками № 16 від 01.06.2023 на суму 401830,87 грн, № 17 від 01.06.2023 на суму 174463,64 грн, № 20 від 09.06.2023 на суму 138404,00 грн та № 21 від 09.06.2023 на суму 117342,40 грн (далі - спірні рахунки), з урахуванням здійснених відповідачем оплат та подвійної облікової ставки Національного банку України.

За результатом перевірки, з урахуванням строків орендної плати за спірними рахунками, часткових оплат та меж позовних вимог, заявлена до стягнення пеня підлягає зменшенню до 50806,54 грн, з яких:

5526,11 грн із заборгованості в сумі 576294,51 грн за період з 07.06.2023 по 13.06.2023;

276,48 грн із заборгованості в сумі 201830,87 грн за 14.06.2023;

1253,64 грн із заборгованості в сумі 457577,27 грн за період з 15.06.2023 по 16.06.2023;

23492,34 грн із заборгованості в сумі 357577,27 грн за період з 17.07.2023 по 07.09.2023;

20257,97 грн із заборгованості в сумі 307577,27 грн за період з 08.09.2023 по 08.11.2023.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 4459,51 грн за загальний період з 07.06.2023 по 09.11.2023 також розраховані із сум заборгованості за спірними рахунками, з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

За результатами перевірки розрахунку 3% річних судом виявлено помилки у періодах їх нарахування з 17.06.2023 по 08.09.2023 та з 09.09.2023 по 09.11.2023, аналогічні допущеним у розрахунку пені.

За результатом перевірки, з урахуванням строків орендної плати за спірними рахунками, часткових оплат та меж позовних вимог, заявлені до стягнення 3% підлягають зменшенню до 4430,12 грн, з яких:

331,57 грн із заборгованості в сумі 576294,51 грн за період з 07.06.2023 по 13.06.2023;

16,59 грн із заборгованості в сумі 201830,87 грн за 14.06.2023;

75,22 грн із заборгованості в сумі 457577,27 грн за період з 15.06.2023 по 16.06.2023;

2439,36 грн із заборгованості в сумі 357577,27 грн за період з 17.06.2023 по 07.09.2023;

1567,38 грн із заборгованості в сумі 307577,27 грн за період з 08.09.2023 по 08.11.2023.

За таких обставин, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 55236,66 грн, з яких: 50806,54 грн - пеня, 4430,12 грн - 3% річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

У позовній заяві позивач у справі попередньо визначив судовий збір у сумі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Сплата судового збору підтверджена платіжною інструкцією № 434 від 23.01.2024 на суму 3028,000 грн (а.с. 46). При цьому судовий збір визначено позивачем за мінімальною ставкою судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024), без урахування приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження №12-26гс22), про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Тому, належним до сплати судовим збором у цій справі є 2422,40 грн (3028,00х0,8 = 2422,40). Надмірно сплаченим є судовий збір у сумі 605,60 грн (3028,00 - 2422,40 = 605,60).

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем надані: договір про надання правничої допомоги № 193 від 09.10.2023 (далі - договір № 193), укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Аріадна"; додаткову угоду № 1 від 09.10.2023 до договору; рахунок № 113 від 09.10.2023 на оплату адвокатських послуг в сумі 15000,00 грн, платіжну інструкцію №305 від 18.10.2023 на суму 15000,00 грн, якою оплачено рахунок № 113 від 09.10.2023 (а.с. 38 - 44).

З наданого договору № 193 та додаткової угоди до нього № 1 від 09.10.2023 убачається погодження сторонами надання позивачу Адвокатським об`єднанням "Аріадна" правничої допомоги з підготовки позовної заяви у цій справі та участі в судових засіданнях у господарському суді фіксованою вартістю 15000,00 грн.

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду разом із позовною заявою, тобто в межах передбаченого законом строку.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наданими позивачем доказами підтверджується факт отримання ним конкретного виду професійної правничої допомоги вартістю, що визначена в сумі 15000,00 грн.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" убачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах першій, четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в п.п. 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку про недостатню обґрунтованість позивачем необхідності покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Враховуючи малозначний характер справи, як за ціною позову, так і за критерієм незначної складності, кількість сторін, предмет позову, обсяг доказів, кількість та зміст підготовлених з боку позивача за час судового провадження заяв по суті справи (позовна заява), суд доходить висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача повністю.

Прийнятною в аспекті розумності, обґрунтованості, пропорційності до предмета спору й ціни позову сумою за добросовісне надання правничої допомоги у цій справі, яку за її обставинами та за результатом розгляду можна в порядку розподілу покласти на відповідача, є сума в розмірі 8000,00 грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн покладається на позивача.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2406,74 грн (2422,40х55236,66/55595,97 = 2406,74).

Надмірно сплачений позивачем судовий збір у сумі 605,60 грн може бути повернутий платнику з державного бюджету за його клопотанням відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", згідно з яким сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 123, 126, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтранк Актив" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця України" про стягнення 55595,97 грн, з яких: 51136,46 грн - пеня, 4459,51 грн - 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця України" (ідентифікаційний код 41291297, місцезнаходження: 53721, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, с. Новомалинівка, вул. Центральна, буд. 64А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтранк Актив" (ідентифікаційний код 42313143, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 9/20) пеню в сумі 50806,54 грн, 3% річних у сумі 4430,12 грн, судовий збір у сумі 2406,74 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

У решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.04.2024.

Суддя І.І. Колісник