Рішення

від 02.04.2024 по справі 908/170/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/13/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024 Справа № 908/170/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши без виклику учасників справи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Гудвіл-Брок № б/н від 04.03.2024 у справі № 908/170/24

за позовом Публічного акціонерного товариства Національний депозитарій України, 04107, м. Київ, вул. Тропініна, буд. 7Г

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Гудвіл-Брок, 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 21

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

22.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Національний депозитарій України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Гудвіл-Брок про стягнення заборгованості в розмірі 195 237,82 грн, з яких: суму заборгованості за надані у період з жовтня 2021 по жовтень 2023 включно послуги у розмірі 172 311,52 грн, інфляційні нарахування у розмірі 17 693,00 грн, 3% річних в розмірі 5233,30 грн.

Крім того, позивачем заявлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024, справу № 908/170/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 02.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/170/24 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/13/24. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/170/24.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 02.02.2024 у справі № 908/170/24 була вручена відповідачу 09.02.2024.

04.03.2024 через систему Електронний суд надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Гудвіл-Брок на позовну заяву. Крім того, у відзиві зазначено про бажання відповідача провести процедуру врегулювання спору між сторонами у сій справі за участю судді.

За приписами ч. 1 ст. 186 Господарського процесуального кодексу України, врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті в даній справі розпочинається з 04.03.2024.

08.03.2024 судом запропоновано позивачу у строк до 18.03.2024 надати письмову згоду або заперечення щодо проведення процедури врегулювання спору за участю судді в справі № 908/170/24, про що постановлено ухвалу.

18.03.2024 до суду надійшли заперечення позивача на клопотання про врегулювання спору за участю судді. У запре реченнях позивач зазначив, що не вбачає в діях відповідача реального наміру щодо врегулювання даного спору запропонованим ним способом, оскільки Центральний депозитарій неодноразово намагався врегулювати спір в досудовому порядку.

Враховуючи те, що процедура врегулювання спору за участю судді відбувається за згодою обох сторін у справі, а позивач заперечив з приводу такого врегулювання, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про проведення процедури врегулювання спору між сторонами у даній справі за участю судді.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 04.03.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Позов заявлено з тих підстав, що між позивачем та відповідачем було укладено депозитарний договір. На час вирішення спору в суді договір ж чинним, рахунок у цінних паперах Депозитарної установи не закритий, на рахунку у цінних паперах зберігаються та обліковуються цінні папери. Внаслідок порушення Депозитарною установою своїх зобов`язань щодо оплати послуг центрального депозитарію утворилась заборгованість за послуги, надані в період з жовтня 2021 по жовтень 2023 року у загальному розмірі 172 311,52 грн. Окрім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та три відсотки річних.

Відповідач на позов зазначив, що надзвичайні, невідворотні обставини, події та умови війни (воєнного стану) створили для підприємства відповідача об`єктивну неможливість непереборну силу щодо виконання грошового зобов`язання, передбачених умовами депозитарного договору. З урахуванням скрутного фінансового становища підприємства та наявністю доведених підстав, причин і обставин, які ускладнюють одночасне виконання рішення просить відстрочити виконання рішення суду строком на 1 рік.

Позивач надав відповідь на відзив в якій зазначив, що відповідач не надав сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України, як це визначено законодавством України. Недодержання своїх обов`язків іншими контрагентами однієї із сторін чи відсутність у сторони достатніх коштів не є непереборною силою. Відповідач не надав жодної відповіді на пропозиції позивача про досудове врегулювання спору. Позов просив задовольнити повністю.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» є професійним учасником на ринку капіталу та організованих товарних ринках, а саме: єдиним на території України Центральним депозитарієм цінних паперів, який з урахуванням ст. ст. 9, 16 Закону України «Про депозитарну систему України» веде депозитарний облік всіх емісійних цінних паперів, крім тих, облік яких веде Національний банк України відповідно до компетенції, визначеної Законом, здійснює відкриття та ведення рахунків у цінних паперах емітентів, Національного банку України, депозитарних установ, депозитаріїв кореспондентів, клірингових установ, операторів організованих ринків капіталу та інвестиційних фірм.

05.11.2013 між Центральним депозитарієм та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гудвіл-Брок» (ідентифікаційний код юридичної особи 23740981) (Депозитарна установа, ТОВ «Гудвіл-Брок»), що здійснювало діяльність на підставі виданої Національного комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме депозитарної діяльності депозитарної установи, укладено Депозитарний договір № Д-282/ц, (договір).

19.07.2019 між Центральним депозитарієм та Депозитарною установою укладена Угода № УДД-021/с про внесення змін до Депозитарного договору (щодо, зокрема, відкриття та обслуговування сегрегованого(-их) рахунку (рахунків) у цінних паперах), відповідно до якої текст Договору був повністю викладений в новій редакції.

Вказана Угода №УДД-021/с від 19.07.2019 була укладена шляхом подання Депозитарною установою підписаною кваліфікованим електронним підписом Заяви про приєднання до умов Угоди про внесення змін до Депозитарного договору (щодо, зокрема, відкриття та обслуговування сегрегованого(-их) рахунку (рахунків) у цінних паперах), текст якої був опублікований на вебсайті Центрального депозитарію в мережі інтернет.

На підставі Договору (з урахуванням змін, внесених Угодою № УДД-021/с про внесення змін до Депозитарного договору від 19.07.2019), Центральний депозитарій зобов`язався надавати Депозитарній установі послуги, визначені Договором, в тому числі:

1) відкриття та обслуговування сегрегованого(-их) рахунку(-ів) у цінних паперах у цінних паперах Депозитарної установи,

2) послуги зі зберігання та обліку цінних паперів, права на які та права за якими належать депонентам Депозитарної установи, власникам цінних паперів, що не мають статусу депонентів, клієнтам номінального утримувача, клієнтам клієнта номінального утримувача, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, та самій Депозитарній установі,

3) послуги з обслуговування операцій на рахунку (рахунках) Депозитарної установи, в тому числі здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на організованих ринках капіталу та поза організованими ринками капіталу, отримання доходів за цінними паперами на умовах, викладених в п.2.1.15 Договору.

Відповідно до п. 1.1. договору послуги надаються позивачем відповідачу відповідно до Правил Центрального депозитарію цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР, (Правила), Регламенту провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів, (Регламент), Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему обробки інформації Центрального депозитарію цінних паперів, яке в т.ч. визначає шляхи/способи обміну інформацією між Центральним депозитарієм та депозитарними установами, (Положення про СОІ), діючих нормативно-правових актів України.

Відповідно до п. 1.5. договору обмін інформацією між сторонами здійснюється у відповідності до Правил, Регламенту та Положення про СОІ. Сторони погодили, що Центральний депозитарій визнає розпорядження/повідомлення як такі, що надані Депозитарною установою, розпорядження/повідомлення, що передані захищеним каналом зв`язку між Центральним депозитарієм і Депозитарною установою. Порядок електронної ідентифікації та автентифікації в СОІ Центрального депозитарію встановлюється Положенням про СОІ.

Згідно з п. п. 2.3.4 договору відповідач зобов`язався оплачувати послуги Центрального депозитарію відповідно до тарифів, умов, та строків, передбачених Договором, а згідно з п.п.2.3.3. Договору - дотримуватися вимог Правил, Регламенту та Положення про СОІ.

Пунктами 3.1.-3.7. договору встановлено, що Депозитарна установа оплачує послуги Центрального депозитарію згідно з договором відповідно до затверджених Центральним депозитарієм тарифів, що діють на момент надання послуг, та у наступному порядку:

Оплата послуг Центрального депозитарію здійснюється Депозитарною установою на підставі рахунків-фактур та Актів про надання послуг, наданих Центральним депозитарієм. Щомісячно, до 15 числа кожного місяця, наступного за звітнім. Центральний депозитарій надає Депозитарній установі Акт про надання послуг, в який включається перелік та вартість наданих Депозитарній установі депозитарних послуг за звітній місяць.

У випадку неотримання Акту про надання послуг до 25-го числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг від Центрального депозитарію. Депозитарна установа зобов`язана повідомити про це Центральний депозитарій письмово. Депозитарна установа сплачує вартість наданих послуг згідно з Актом про надання послуг - щомісячно до останнього числа поточного місяця за минулий місяць (п. 3.6. договору). При цьому. згідно з 3.7 договору послуги вважаються наданими Центральним депозитарієм в повному обсязі та належної якості, якщо до останнього числа місяця, наступного за звітним, від Депозитарної установи не отримано обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих Центральним депозитарієм та відображених в Акті про надання послуг за звітній місяць.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що договір укладений на невизначений строк.

Згідно з п. 6.4. договору, договір може бути розірваний (дія договору припинена) шляхом подання Депозитарною установою до Центрального депозитарію Заяви про припинення дії договору тільки за умови відсутності на рахунку (рахунках) у цінних паперах Депозитарної установи цінних паперів із закриттям рахунку (рахунків) в цінних паперах Депозитарної установи у випадках, обумовлених п. 6.4. договору, зокрема:

1) неможливості однією із сторін з об`єктивних причин, що передбачені п. 5.3 договору, виконувати зобов`язання за договором, якщо обставини, що викликали таку неможливість, продовжують існувати більше, ніж протягом 40 днів з моменту письмового повідомлення іншої сторони про таку неможливість;

2) визнання однієї із сторін банкрутом та призначення органу, уповноваженого проводити розрахунки з кредиторами та дебіторами сторони;

3) прийняття уповноваженим органом сторони рішення про реорганізацію шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення чи перетворення;

4) анулювання, зупинення ліцензії або прийняття судом або уповноваженим органом сторони рішення про ліквідацію однієї із сторін.

Пунктом 6.6. Договору чітко передбачено, що у випадку припинення дії договору Депозитарна установа повинна надати Центральному депозитарію документи, передбачені Правилами, Регламентом та/або законодавством для закриття рахунку (рахунків) у цінних паперах з наступним розірванням договору.

На час вирішення спору в суді договір є чинним, рахунок у цінних паперах Депозитарної установи не закритий, та на рахунку у цінних паперах, відкритому Депозитарній установі, зберігаються та обліковуються цінні папери, права на які та права за якими належать депонентам Депозитарної установи, власникам цінних паперів, що не мають статусу депонентів, клієнтам номінального утримувача, клієнтам клієнта номінального утримувача, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, та самій Депозитарній установі.

Центральний депозитарій, керуючись положеннями п. 3.4. договору, щомісяця до 15 числа кожного місяця, наступного за звітним, надсилав та продовжує надсилати Депозитарній установі Акти про надання послуг, в які включав та включає перелік та вартість наданих депозитарних послуг за звітний місяць (в т.ч. тарифи та умови нарахування вартості таких послуг). Так, зокрема, в Акти про надання послуг включалися: щомісячна абонентська плата, яка стягується за умови наявності облікових операцій та залишків на рахунку Депозитарної установи протягом звітного місяця; плата за зберігання цінних паперів на рахунку Депозитарної установи; вартість інших послуг в залежності від виду операцій згідно з тарифами на послуги, що надаються Центральним депозитарієм Депозитарній установі у відповідному місяці.

Відповідно до п. 1.6. договору та п. 7.2. розділу І Правил (зареєстрованих в НКЦПФР відповідно до ст. 9 Закону, розмішених на вебсайті Центрального депозитарію в мережі інтернет та яких Депозитарна установа повинна дотримуватися згідно з п. п. 2.3.3. договору), Акти про надання послуг надсилалися Депозитарній установі через вебсервіс «Кабінет Клієнта» як частину СОІ (по тексту іменований також як «Кабінет Клієнта»).

Акти про надання послуг, що були направлені Депозитарній установі через Кабінет Клієнта, набули статусу «Готово до отримання», а отже, відповідно до умов використання вебсервісу «Кабінет Клієнта» при обміні даними в електронному вигляді між Центральним депозитарієм та клієнтом, що розміщені на вебсайті Центрального депозитарію в мережі інтернет та до яких Депозитарна установа приєдналася як користувач Кабінету Клієнта, такі Акти вважаються доставленими Депозитарній установі.

На підтвердження факту надіслання Депозитарній установі Актів про надання послуг позивач надав візуальні форми Актів про надання послуг за період з 01.04.2020 по 31.10.2023, що були надіслані Депозитарній установі в електронному вигляді за допомогою Кабінету Клієнта, з підтвердженням їх підписання уповноваженою особою позивача за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а також в паперовій формі інформацію з Кабінету Клієнта про відправку зазначених Актів про надання послуг Депозитарній установі через Кабінет Клієнта (додаток № 3 до позовної заяви).

Відповідач не повідомляв позивача про неотримання актів, заперечення щодо змісту актів також були відсутні.

З квітня 2020 року відповідач почав здійснювати платежі з прострочення, та з лютого 2023 року проведення платежів припинилося.

За період часу з квітня 2020 року по жовтень 2023 року загальна вартість послуг наданих позивачем склала 310 190,03 грн, сплачено коштів відповідачем 137 878,51 грн, заборгованість 172 311,52 грн. Детальний розрахунок наведено у таблиці в позові.

Проте, внаслідок порушення Депозитарною установою своїх зобов`язань щодо оплати послуг Центрального депозитарію, а саме, Відповідач з квітня 2020 року почав порушувати строки оплати послуг за Договором, а з лютого 2023 року взагалі перестав сплачувати за отримані послуги, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість за отримані за Договором у період з 01.10.2021 року по 31.10.2023 року, проте неоплачені, депозитарні послуги.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а у відповідності до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідачем не надано доказів своєчасного та належного виконання умов депозитарного договору в частині оплати наданих позивачем послуг.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги за період з жовтня 2021 по жовтень 2023 у сумі 172 311,52 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 17 693,00 грн за загальний період з жовтня 2021 по серпень 2022 року, та 3% річних у сумі 5233,30 грн за загальний період з 01.12.2021 по 07.12.2023. Розрахунки проведено окремо кожним простроченим платежем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних суд вважає їх правильними та позовні вимоги в цій частині обґрунтованими.

Заперечення відповідача на позов суд вважає безпідставними з урахуванням наступного.

28.02.2022 на вєбсайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин - непереборної сили): «Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14' Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-гонастало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).».

У листі Торгово-промислова палата України засвідчує, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання гак і для населення.

Разом з тим, даний лист має загальний характер та наявність або відсутність форс-мажорних обставин повинна засвідчуватися з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України встановлює Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3), (надалі по тексту Регламент ТПП України).

Відповідно до п. 3.3. Регламенту ТПП України сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТІШ України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору та Регламентом.

Відповідно до п. 6.2 Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додасться окремий комплект документів.

Пунктом 6.12. Регламенту ТПП України встановлено, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) видається заявнику на бланку ТПП України/регіональної торгово-промислової палати. В сертифікаті вказуються дані Заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин.

Згідно з пунктом 6.13. Регламенту ТПП України сертифікат після його внесення до єдиного Реєстру сертифікатів форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підписується першим віце-президентом або віце-президентом Торгово-промислової палати України, відповідно - президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної торгово-промислової палати та уповноваженого особою, яка приймала рішення про засвідчення форс-мажорних обставин. На сертифікаті ставиться печатка ТПП України/регіональної торгово-промислової палати.

Відповідачем в обґрунтування настання для нього форс-мажорних обставин не надано відповідного Сертифікату Торгово-промислової палати України.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Під непереборною силою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 5.3. договору сторона, яка порушила договір під час виконання своїх зобов`язань, несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок впливу непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних за даних умов подій: стихійного лиха, аварії, пожежі, масових порушень правопорядку, страйків, військових дій, протиправних дій третіх осіб (крім дій працівників сторони) чи інших обставин, що виникли після підписання цього Договору, та не залежать від волевиявлення сторін. Не с непереборною силою недодержання своїх обов`язків іншими контрагентами однієї зі сторін чи відсутність у сторони достатніх коштів.

Пунктом 5.6. договору встановлено, що у випадку прострочення виконання грошового зобов`язанням за договором більш, ніж на два місяці, винна сторона повинна сплатити іншій стороні на її вимогу штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від суми заборгованості.

Позивачем штрафні санкції до відповідача не застосовувалися, та недодержання своїх обов`язків іншими контрагентами однієї із сторін чи відсутність у сторони достатніх коштів не є непереборною силою.

Позивачем на адресу відповідача надсилалися претензії від 01.11.2022 № 648/09-2-ЕД та від 18.08.2023 № 338/09-2 про погашення заборгованості. Відповіді на претензії не надано.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачем не надано докази належного виконання умов депозитарного договору.

Відповідач просив відстрочити виконання рішення суду строком на один рік.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Виходячи зі змісту статті 331 ГПК України, відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Відповідачем не доведено належними доказами настання для нього форс-мажорних обставин, наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які давали би підстави для відстрочення виконання судового рішення.

Підстав для відстрочення виконання рішення строком на один рік, суд не вбачає.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позов обґрунтованим, доводи наведені в позовній заяві доведеними та такими, що відповідають чинному законодавству, та позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл-Брок» (бульвар Центральний буд. 21, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69000, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 23740981) на користь Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» (вул. Тропініна буд. 7Г, м. Київ, 04107, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 30370711) заборгованість за надані послуги у період з жовтня 2021 року по жовтень 2023 року в сумі 172 311,52 грн (сто сімдесят дві тисячі триста одинадцять гривень 52 коп.), інфляційні втрати у розмірі 17 693,00 грн (сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто три гривні 00 коп.), 3% річних у сумі 5233,30 грн (п`ять тисяч двісті тридцять три гривні 30 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл-Брок» (бульвар Центральний буд. 21, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69000, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 23740981) на користь Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» (вул. Тропініна буд. 7Г, м. Київ, 04107, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 30370711) судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 квітня 2024 року.

Суддя І. С. Горохов