Рішення
від 19.03.2024 по справі 908/3468/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 16/62/13-21/5/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 Справа № 908/3468/13 (908/19/24)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3468/13 (908/19/24)

За позовною заявою:

позивача 1 - Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, 20г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247, в особі керуючого санацією - Оберемко Р.А., АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

позивача 2 - Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - адвокат Погрібна С.О., e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

позивача 3 - Фізичної особи - підприємця Руденка Анатолія Петровича ( АДРЕСА_3 , ідент. № НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВУТИЧ-2020" (пр. Соборний, буд. 109, оф. 3, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 43658264, e-mail: leomax09@gmail.com, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (вул. Північне шосе, 20г, м. Запоріжжя, 69600, ЄДРПОУ 30958370, е-mail: metiz-plant@comint.net, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , № тел.: невідомий, е-mail: невідомий, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , тел. - невідомий, е-mail - невідомий, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов Тревелс" (вул. Перша Ливарна, буд. 40, м. Запоріжжя, 69002, ЄДРПОУ 38284646, № тел.: (061) 220-97-20, е-mail - невідомий, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив "Славутич 2015" (вул. Перша Ливарна, буд. 40, м Запоріжжя, 69002, ЄДРПОУ 40173558, № тел.: (061) 220-97-20, е-mail - невідомий, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про витребування майна

що розглядається у справі № 908/3468/13

Кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 39262230, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

2. Приватне підприємство "Стасенко та партнери" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 71, код ЄДРПОУ 37392658, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТ)

3. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

4. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (в ЄДР - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЗАПОРІЖГАЗ") (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

5. Запорізький міський центр зайнятості (39037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 16-б, код ЄДРПОУ 20482573, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

6. Концерн "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бульв. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

7. Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС) - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б. 8, код ЄДРПОУ 43005393, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, оф. 45, код ЄДРПОУ 31839996, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

9. Комунальне підприємство "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

10. Публічне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод" (36029, м. Полтава, вул. Зінківська, 6, код ЄДРПОУ 00110792, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

11. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско Пласт" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 4/6, код ЄДРПОУ 33668983, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

12. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

13. Фізична особа - підприємець Руденко Анатолій Петрович (заявник) ( АДРЕСА_6 , ідент. № НОМЕР_2 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

14. Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 39262712, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

15. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 30958370, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

16. Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Боржник - Публічне акціонерне товариство "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 00191247, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Керуючий санацією - арбітражний керуючий Оберемко Роман Анатолійович (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 року, адреса: АДРЕСА_8 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про банкрутство

За участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - Погрібна С., адвокат ( в режимі відео конференції);

позивач 2 - ОСОБА_1., особисто (зал 123);

позивач 3 - Руденко А.П., особисто (зал 123);

від відповідача - ОСОБА_4., дов. від 26.01.2024

СУТЬ СПОРУ:

01.01.2024 до суду від ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією - Оберемко Р.А., фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи - підприємця Руденка А.П. надійшла позовна заява (вх. № 19/08-07/24 від 01.01.2024) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВУТИЧ-2020" про витребування майна в порядку ст. 387, 388 ЦК України. Просить: 1. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВУТИЧ-2020" (ЄДРПОУ 43658264) майновий комплекс Бази відпочинку "Славутич", реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 436239423221, що розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Канівське, вул. Дніпрова, буд. 13 на земельній ділянці кадастровий № 2322184900:01:003:0815, 2,5873 га та складається з: продовольчий склад літ. А-2 інв. № 231003 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 388.2, Опис: з критим ганком та сходами), їдальня літ. Б інв. № 231002 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 574, Опис: з ганком), будівля продовольчого складу літ. В-2 інв. № 231005 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 137.9, Опис: з сходами та оглядовою ямою), восьми квартирний житловий будинок літ. Г-2 інв. № 231004 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 324.2, Опис: з ганком), вбиральня літ. Д (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 8.3), спальний корпус літ. Ж-4 інв. № 231001 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 1422.2, Опис: з ганком, естакадою та сходами), будинок рятувальників літ. З (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 8.8, Опис: з оглядовим майданчиком), ангар для човнів літ. И інв. № 180629, насосна літ. К інв. № 180626, вольєр літ. М, альтанка літня літ. Л інв. № 180738, паркани № 1, 5, 6, 7 інв. № 180627, ворота № 2, тенісний корт № 3, ворота № 4, водовідний лоток № 8, підпірні стіни № 9, 10, сходи № 11, 12, причал № 13, басейн № 14, замощення І, II, II № 232002. 2. Зобов`язати Державного реєстратора зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Публічним акціонерним товариством "Запорізький сталепрокатний завод" право власності на Базу відпочинку "Славутич", реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 436239423221, що розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Канівське, вул. Дніпрова, буд. 13 на земельній ділянці кадастровий № 2322184900:01:003:0815, 2,5873 га та складається з: продовольчий склад літ. А-2 інв. № 231003 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 388.2, Опис: з критим ганком та сходами), їдальня літ. Б інв. № 231002 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 574, Опис: з ганком), будівля продовольчого складу літ. В-2 інв. № 231005 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 137.9, Опис: з сходами та оглядовою ямою), восьми квартирний житловий будинок літ. Г-2 інв. № 231004 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 324.2, Опис: з ганком), вбиральня літ. Д (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 8.3), спальний корпус літ. Ж-4 інв. № 231001 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 1422.2, Опис: з ганком, естакадою та сходами), будинок рятувальників літ. З (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 8.8, Опис: з оглядовим майданчиком), ангар для човнів літ. И інв. № 180629, насосна літ. К інв. № 180626, вольєр літ. М, альтанка літня літ. Л інв. № 180738, паркани № 1, 5, 6, 7 інв. № 180627, ворота № 2, тенісний корт № 3, ворота № 4, водовідний лоток № 8, підпірні стіни № 9, 10, сходи № 11, 12, причал № 13, басейн № 14, замощення І, II, II № 232002.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 розгляд позовної заяви розподілено судді Черкаському В.І.

Разом з позовною заявою подано клопотання від 30.12.2023 (вх. № 33/08-08/24 від 01.01.2024) про забезпечення позову.

Ухвалою від 02.01.2024 суд повернув заявникам клопотання від 30.12.2023 (вх. № 33/08-08/24 від 01.01.2024) про забезпечення позову.

Ухвалою від 05.01.2024 позовну заяву ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією - Оберемко Р.А., фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи - підприємця Руденка А.П. від 30.12.2023 (вх. № 19/08-07/24 від 01.01.2024) залишено без руху. Надано заявникам строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом надання до суду доказів відправлення позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу та кредиторам (окрім кредиторів 13, 17).

15.01.2024 до системи "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 (позивач 2) адвоката Погрібної С.О. надійшла заява від 12.01.2024 (вх. № 844/08-08/24 від 15.01.2024) про усунення недоліків з додатками до неї.

Ухвалою від 18.01.2024 позовну заяву ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією - Оберемко Р.А., фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи - підприємця Руденка А.П. (вх. № 19/08-07/24 від 01.01.2024) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВУТИЧ -2020" про витребування майна прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання призначено на 01.02.2024, 10 - 00. Ухвалено проведення судового засідання 01.02.2024, 10 - 00 у справі № 908/3468/13 (908/19/24) в режимі відеоконференції здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Надано дозвіл на здійснення трансляції судового розгляду на веб-сторінці суду веб-порталу "Судова влада України". Заяву позивачів від 30.12.2023 (вх. № 34/08-08/24 від 021.01.2024) задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВУТИЧ-2020" та Обслуговуючого кооперативу "Славутич 2015" докази оплатності договору купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді акту приймання - передачі нерухомого майна № 436239423221 від 24.06.2020 № 474, 475, укладеного між ОК "Славутич 2015" та ТОВ "Славутич-2020". Заяву позивачів (вх. № 35/08-08/24 від 01.01.2024) задоволено.Залучено до участі у справі № 908/3468/13 (908/19/24) у якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи", у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , у якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , у якості третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов Тревелс", у якості третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив "Славутич 2015", оскільки витребування спірного майна від останнього набувача на користь ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" може вплинути на права попередніх власників.

До суду надійшли:

- заява відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов (вх. № 2078/08-08/24 від 29.01.2024);

- заява позивача 2 (вх. № 2429/08-08/24 від 01.02.2024), просить забезпечити проведення всіх судових засідань у справі № 908/3468/13 з розгляду позовної заяви ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією - Оберемко Р.А., фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи - підприємця Руденка А.П. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21,

- заява позивача 3 від 01.02.2024 щодо неможливості підключити відеозв`язок.

У засіданні заяви прийняті до розгляду, додаткові докази приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01.02.2024 відкладено підготовче засідання на 26.02.2024, 10 - 00. Суд, враховуючи заяву відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов (вх. № 2078/08-08/24 від 29.01.2024); запропонував відповідачу у строк до 19.02.2024 подати до суду відзив із його документальним обґрунтуванням та підтвердженням. Запропонував третім особам у строк до 10.02.2024 подати суду пояснення щодо позову або відзиву. Визнав явку сторін у судове засідання обов`язковою.

Ухвалою від 22.02.2024 судом заяву представника позивача 2 адвоката Погрібної С.О. від 21.02.2024(вх. № 4148/08-08/24 від 21.02.2024) про забезпечення позову задоволено. Вжиті заходи до забезпечення позову.

До суду від відповідача надійшли: відзив з додатками (вх. № 3884/08-08/24 від 19.02.2024), заява про зупинення провадження у справі (вх. № 3885/08-08/24 від 19.02.2024), клопотання (вх. № 4240/08-08/24 від 22.02.2024) про відкладення засідання, клопотання (вх. № 4373/08-08/24 від 26.02.2024) про відкладення засідання у зв`язку у знаходженням представника відповідача ОСОБА_4 у відрядженні за межами м. Запоріжжя та з причин, що від нього не залежить, не зможе з`явитись у визначений час в судове засідання. Також зазначає, що відповідачем подане клопотання про призупинення розгляду справи у зв`язку з поданою апеляційною скаргою та представник ОСОБА_4 має можливість особисто підтримати вказане клопотання у наступному засіданні.

У засіданні клопотання відповідача про відкладення засідання прийняті до розгляду.

У засіданні позивач Руденко А.П. заявив усне клопотання про неприйняття поданого відзиву до справи та додатків до нього, застосування заходів процесуального примусу до відповідача. Просить визнати ненаправлений відзив на позов, який поданий не через електронний кабінет.

Ухвалою від 26.02.2024 суд повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "СЛАВУТИЧ-2020" відзив з додатками (вх. № 3884/08-08/24 від 19.02.2024), заяву про зупинення провадження у справі (вх. № 3885/08-08/24 від 19.02.2024).

Застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВУТИЧ-2020" заходи процесуального примусу шляхом стягнення в дохід державного бюджету штрафу в сумі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов`язків у справі № 908/3468/13 (908/19/24).

Враховуючи ненадання доказів поважності неявки у засідання, підстав для відкладення засідання, клопотання відповідача про відкладення засідання залишені судом без задоволення.

У засіданні позивач ОСОБА_1 заявив усне клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою від 26.02.2024 клопотання відповідача (вх. № 4240/08-08/24 від 22.02.2024), (вх. № 4373/08-08/24 від 26.02.2024) про відкладення підготовчого засідання залишено без задоволення. Суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 908/3468/13 (908/19/24) до судового розгляду по суті на 19.03.2023, 11 - 00.

Позивачі 2, 3 позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив за наступних підстав. На час розгляду справи за № 908/3468/13 (провадження № 16/62/13-21/5/18) і дотепер ТОВ "Славутич 2020" є власником нерухомого майна БВ "Славутич", зареєстрованим ще 28.07.2020 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що свідчать наявні в цій справі витяги з Державних реєстрів. Проте, незважаючи на наявність в матеріалах справи доказів про належного власника нерухомості ТОВ "Славутич 2020", останнє не було залучено до участі у справі, а оскаржуваним рішенням від 11.08.2021 у справі № 908/3468/13 господарський суд вирішив питання про його права та інтереси. Про існування вказаного рішення відповідачу стало відомо тільки з матеріалів позовної заяви та після отримання 19.01.2024 р., ним подано апеляційну скаргу на рішення від 11.08.2021. У зв`язку із зазначеними обставинами, просить в позові відмовити.

Судове засідання 19.03.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У судовому засіданні 19.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про те, що повний текст ухвали буде виготовлено протягом 10-ти днів.

Трансляція судового розгляду здійснювалась на веб-сторінці суду веб-порталу "Судова влада України".

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2014 затверджено план санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", який схвалено комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 25.02.2014).

Станом на 19.03.2024 у справі № 908/3468/13 продовжується процедура санації.

Таким чином, до правовідносин застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Позивачі обґрунтовують позовні вимоги наступним.

Планом санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" передбачалось відчуження майна боржника шляхом заміщення активів.

На виконання плану санації Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (надалі за текстом - "ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", боржник, Позивач-1), яким передбачалось відчуження майна боржника шляхом заміщення активів згідно з ст. 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", було створено 5 нових підприємств, в тому числі і Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Славутич", код ЄДРПОУ 39262272 (надалі - ТОВ "БВ "Славутич") та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань воно зареєстровано 18.06.2014.

Для формування статутного капіталу ТОВ "БВ "Славутич", ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" передало належне на праві власності нерухоме та рухоме майно, оціночною (балансовою) вартістю 809 377 грн. 93 коп., що знаходилось за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Канівське, вул. Дніпрова, буд. 13, перелік якого зазначено в Додатку № 13 до плану санації боржника (надалі - Цілісний майновий комплекс, ЦМК БВ "Славутич") та в Акті приймання-передачі та оцінки майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ "БВ "Славутич" від 03.09.2014.

Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23.04.2021 № М-207-490/6-21, земельній ділянці за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Канівське, вул. Дніпрова, буд.13 присвоєно кадастровий номер 2322184900:01:003:0815.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі №908/3468/13:

- визнано недійсними результати аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулись на Товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 12.12.2014 № 1/121214;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.12.2014 частки в статутному капіталі ТОВ "БВ "Славутич", укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Нагіх Л.К., та ТОВ "ТД "Метизи".

11.08.2021 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення у справі № 908/3468/13 за позовною заявою ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", в особі арбітражного керуючого Оберемко Романа Анатолійовича (надалі Позивач-1), та фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - Позивач-2), поданою в процедурі банкрутства ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія Плюс" (надалі - ТОВ "СБ "Вікторія Плюс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Український бізнес" (надалі - ТОВ "Компанія "УБ"), ТОВ "ТД "Метизи", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про застосування наслідків недійсності правочинів, у відповідності до якого:

- позовні заяви фізичної особи ОСОБА_1 , ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемка Р.А. задоволено;

- визнано право власності за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на 100 % корпоративних прав в ТОВ "БВ "Славутич" разом із майном, визначеним згідно Акту приймання-передачі та оцінки майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ "БВ "Славутич"від 03.09.2014;

- зобов`язано Державного реєстратора провести державну реєстрацію права власності за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на 100 % корпоративних прав в ТОВ "БВ "Славутич". Вказане рішення суду набрало законної сили 07.09.2021.

Вищезазначеним судовим рішенням були встановлені обставини, що мають преюдиційну силу і для цієї справи, та не доказуються в силу вимог ч.4 ст.75 ГПК України, стосовно недотримання діючих норм законодавства в ході проведення торгів з продажу корпоративних прав ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" разом із майном в ТОВ "БВ "Славутич".

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В рішенні Господарського суду Запорізької області від 11.08.2021 у справі № 908/3468/13 встановлені додаткові обставини, що мають значення для цієї справи, а саме:

1. На скасованих торгах продавались не лише корпоративні права ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", але й і його майно, за допомогою якого формувався статутний капітал ТОВ "БВ "Славутич".

2. В реєстраційних справах, витребуваних судом до справи № 908/3468/13, знаходяться копії протоколів, які свідчать, що одночасно з продажем на торгах корпоративних прав ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", із складу ТОВ "БВ "Славутич" вийшов другий співзасновник ТОВ "Енергомаш-Інвест", із відповідним зменшенням статутного капіталу. Таким чином статутний капітал ТОВ "БВ "Славутич" був сформований тільки за рахунок майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод".

3. В ході розгляду цієї справи були витребувані відомості з Державного реєстру речових прав на спірне нерухоме майно (Витяги від 04.08.2021), з яких з`ясувалось, що нерухоме майно як цілісний майновий комплекс Бази відпочинку " Славутич " вже декілька разів було відчужено на користь інших осіб.

Так, спочатку корпоративні права ТОВ "ТД "Метизи" в ТОВ "БВ "Славутич" разом із нерухомим та рухомим майном було продано ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_9 ), який перепродав зазначене ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_10 ).

Потім нерухоме майно було виведено окремо від юридичної особи ТОВ "БВ "Славутич" та зареєстроване спочатку за Товариством з обмеженою відповідальністю "Азов тревелс" (надалі - Третя особа-2, ТОВ "Азов тревелс"), потім за Обслуговуючим кооперативом "Славутич 2015" (надалі - Третя особа-3, ОК "Славутич 2015"), а потім за Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛАВУТИЧ-2020" (надалі - Відповідач, ТОВ "СЛАВУТИЧ-2020").

Таким чином, є всі підстави вважати правочини щодо створення ТОВ "БВ "Славутич" та продаж корпоративних прав боржника у ТОВ "БВ "Славутич" разом із рухомим та нерухомим майном - фраудаторними правочинами, такими що направлені на виведення майна з активів боржника, вчиненими на шкоду кредиторам, а також враховуючи ту обставину, що результати аукціону з продажу корпоративних прав ТОВ "БВ "Славутич" разом із нерухомим і рухомим майном визнані недійсними, то у відповідності до ст. 216 ЦК України такі правочини не створюють будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У п. 1 та п. 2 ст. 20 ГК України також зазначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів; кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положення цих статей ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати: захист прав усіх суб`єктів права власності і господарюванні (стаття 13), споживачів (стаття 42), захист прав і свобод людини і громадянина судом, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, відповідними міжнародними судовими установами чи міжнародними організаціями (стаття 55).

Згідно з ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншими актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" під назвою "Визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника" зазначено наступне: Правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямований на дотримання балансу інтересів не лише осіб які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Як зазначено у Правових висновках Верховного Суду у справах про банкрутство за січень 2019 року, що наведені у листі Верховного Суду від 26.02.2019, оскільки період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника, у т. ч. при загрозі неплатоспроможності або надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період, є сумнівними, ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.

Позивачі посилаються на практику Верховного Суду - постанова від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 20.05.2020 у справі №922/1903/18).

На теперішній час відсутнє нормативне визначення правочинів, які вчинені боржником на шкоду кредиторам, тобто фраудаторних правочинів. В постановах Верховного Суду формуються лише висновки щодо характеристики таких правочинів.

Так, наприклад у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18 сформульовано висновок щодо конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі, яка включає аналіз: моменту укладення договору (коли боржник усвідомлює, що майно заберуть за борги); контрагента з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціну (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

У постанові від 19.05.2021 у справі № 693/624/19 Верховний Суд застосував цю конструкцію, врахувавши момент вчинення договорів (після відкриття провадження, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні в справі), контрагента, з яким боржник вчинив оспорювані договори (який був учасником товариства - боржника), ціну в оспорюваних договорах купівлі-продажу (майно було продано за мізерну ціну), сформулював висновок, що боржник діяв очевидно недобросовісно та зловжив правами, оскільки вчинив оспорювані договори, які порушують майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника, а отже «вжив право на зло».

У іншій постанові від 26.05.2021 у справі № 727/2525/20 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу кредитора, який шість років добивався визнання недійсним договору, учиненого боржником, та нагадав висновок Верховного Суду у справі № 922/1903/18 про те, що боржник, який вчиняє дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики, діє очевидно недобросовісно і зловживає правами стосовно кредитора. Водночас будь-який правочин, вчинений боржником, у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

Також Велика палата ВС у справі № 369/11268/16-ц вказувала, що фраудаторні правочини в національному законодавстві регулюються тільки в певних сферах (у банкрутстві (ст. 20 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" (нині у ст. 42 Кодексу з процедур банкрутства)); при неплатоспроможності банків (ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; у виконавчому провадженні (ч. 4 ст. 9 Закону "Про виконавче провадження").

Вважає, що оспорювані правочини являються фраудаторними правочинами (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам), оскільки:

- суперечать нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 34 Закону "Відчуження у процедурі майна боржника шляхом його заміщення": - з метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати відчуження майна боржника шляхом заміщення активів; - цілісний майновий комплекс боржника або визначена планом санації частина майна боржника з відповідною (пропорційною) частиною його зобов`язань (за винятком зобов`язань, що виникають з вимог конкурсних кредиторів) можуть бути відчужені шляхом їх передачі господарському товариству, що утворюється боржником, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частки (акції) у статутному (складеному) капіталі такого господарського товариства включаються до складу майна боржника (заміщення активів); - під час утворення господарського товариства йому передаються майнові активи (майно та майнові права) боржника, в тому числі відступаються права вимоги, а також на нього переводяться борги за вимогами поточних кредиторів.

Тобто, статтею 34 Закону передбачена можливість передання новому господарському товариству не всіх активів боржника, а лише їх частини з пропорційною частиною поточних боргів.

Порядок відчуження у процедурі санації майна боржника шляхом заміщення активів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2013 № 244 (далі - Порядок). У п. 2 Порядку визначається, що саме має містити план санації. Так, згідно з п. 2 Порядку, план санації має передбачати "пооб`єктний перелік майна боржника, що передається новоутвореному господарському товариству, перелік зобов`язань поточних кредиторів, борги за якими переводяться разом з таким майном, перелік зобов`язань, права вимоги за якими відступаються".

При цьому, як зазначено в п. 9 Порядку:

- у разі відчуження частини майна припинення технологічного циклу виробництва не допускається;

- відчуження частини майна не повинне обмежувати провадження боржником виробничої та іншої діяльності та/або відповідно до економічних, технічних чи інших показників подальше використання майна, що залишилося на балансі боржника, а також впливати на цілісність майнового комплексу боржника.

Натомість, як свідчать фактичні обставини справи в плані санації відсутній перелік зобов`язань поточних кредиторів, борги за якими повинні бути переведені на новоутворені підприємства. Аналізуючи ухвали господарського суду Запорізької області по справі № 908/3468/13, якими були затверджені реєстри кредиторських вимог, було встановлено відсутність інформації про будь-яке зменшення кредиторських вимог, що свідчить, що до новоутворених підприємств в порушення ст. 34 Закону були передані лише активи ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод".

Крім того, в порушення ст. 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" та п. 9 Порядку в процесі створення цих підприємств було відчужено майже все майно (окрім адміністративної будівлі) ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", що стало причиною припинення технологічного циклу виробництва та обмежило провадження боржником виробничої та іншої діяльності, а також вплинуло на цілісність майнового комплексу боржника.

Нові підприємства також не здійснювали господарську діяльність, лише з них безперешкодно виводилось рухоме та нерухоме майно ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", за рахунок якого були створені ці нові підприємства.

Крім того, у відповідності до Розділу 4.9.3 плану санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" планувалось здавати в оренду майно боржника з метою погашення заборгованості перед кредиторами, а саме:

"Під час виконання плану санації запланована передача в оренду п`ятьох об`єктів нерухомості майнового комплексу бази відпочинку "Азов", майнового комплексу бази відпочинку "Славутич", водної станції, приміщення магазину, будівлі товарного цеху із залізничними вагами. Відповідно до договорів оренди до ПАТ «"Запорізький сталепрокатний завод" протягом березня - грудня 2014 року мають надійти наступні грошові кошти: від бази відпочинку "Азов" - 47,0 тис. грн. (з ПДВ); від бази відпочинку "Славутич" - 40,0 тис. грн. (з ПДВ); від водної станції - 13,0 тис. грн. (з ПДВ); від приміщення магазину - 16,0 тис. грн. (з ПДВ); від будівлі товарного цеху із залізничними вагами - 60,30 тис. грн. (з ПДВ);

Вказані кошти заплановано використати для виплати винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, сплати поточних податкових зобов`язань".

Натомість як свідчать фактичні обставини справи, жодної гривні не надійшло на рахунки боржника від здачі в оренду майна боржника, про що свідчить Виписка ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про рух коштів на рахунках ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" за період з 29.10.2013 по 01.11.2019, яка знаходиться в матеріалах справи № 908/3468/13.

Таким чином, продаж корпоративних прав боржника в нових підприємствах разом із рухомим і нерухомим майном за мізерними цінами не спроможне було відновити платоспроможність боржника та задовольнити вимоги кредиторів, тобто мета відчуження майна боржника шляхом заміщення активів на виконання ст. 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не була виконана.

Відповідно до п. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вважаємо, що інвестиційні вкладення ТОВ "Енергомаш-Інвест" (якщо вони тільки були) в ТОВ "БВ "Славутич" не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки в плані санації було передбачено подальший продаж корпоративних прав на аукціонах, а не використання ТОВ «БВ «Славутич» з метою проведення комерційної діяльності, отримання прибутків та погашення ними кредиторських вимог.

Оскільки в плані санації було передбачено подальший продаж корпоративних прав ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", а не здійснення ТОВ "БВ "Славутич" господарської діяльності з метою отримання прибутку, то ставиться питання як ТОВ "Енергомаш-Інвест" знало, що саме його пов`язана особа - ТОВ "Компанія "Український бізнес" стане переможцем у проведених торгах та вкладені при створенні ТОВ "БВ "Славутич" інвестиції залишаться у даного підприємства.

Окрім всього зазначеного, норми ст. 34 Закону та Порядок не передбачають створення нових підприємств за рахунок інвесторів.

З врахуванням вищенаведеного очевидним є формальність і інвестиційних вкладену в статутний фонд ТОВ "БВ "Славутич" і проведених аукціонів з продажу корпоративних прав ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", в умовах коли в торгах приймали участь пов`язані особи.

Згідно з ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за вчасною волею. Відповідно до закріпленого в ст. 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Посилається на практику Верховного Суду - постанову від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, де зазначено, що "Закон про банкрутство є частиною цивільного/господарського законодавства, що не виключає можливості застосування правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон (у цьому випадку ст. 20) норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника".

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Як свідчить ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч. 3 ст. 388 ЦК України). При цьому, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України). Тобто у випадку, коли майно потрапило до недобросовісного набувача, власник майна має право витребувати його у всіх випадках. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово - правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди мають встановити всі юридичні факти, які визначені ст. ст. 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи з волі власника вибуло це майно з його володіння, чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в своїй постанові від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09 підтримав свою правову позицію, зроблену також в постанові ВС від 01.08.2018 у справі № 908/431/14, постанові ВС від 21.06.2018 у справі № 927/939/17, яка полягає у тому, що здійснення ліквідатором - арбітражним керуючим права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави повернення майна володільцю, шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів, в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Між тим Постановою ВСУ від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14 (№ в ЄДРСРУ 42576425) передбачено, що за положеннями зазначених норм права, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Як зазначалось раніше, в процедурі санації окрім ТОВ "БВ "Славутич" були створені за рахунок майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" інші підприємства: ТОВ "Метал Холдінг", ТОВ "Запорізький емальпосуд", ТОВ "БВ "Азов", ТОВ "ВС "Дніпро", корпоративні права боржника в яких були також продані арбітражним керуючим Нагіх Л.К. на аукціонах за мізерні ціни.

При чому продаж здійснювався юридичним особам, які є пов`язаними/афілійованими особами з ініціюючим процедуру банкрутства ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" юридичною особою - ТОВ "Енергомаш-Інвест".

Так, наприклад корпоративні права боржника в ТОВ "Метал Холдінг" та ТОВ "Запорізький емальпосуд" були продані ТОВ "Компанія "Український бізнес". Корпоративні права боржника в ТОВ "БВ "Азов" та ТОВ "БВ "Славутич" були продані ТОВ "ТД "Метизи" (на той час єдиним учасником ТОВ "ТД "Метизи" було ТОВ "Компанія "Український бізнес").

Згідно з первинними документами, які знаходяться в матеріалах судової справи № 908/3468/13, в 2013 році ТОВ "Компанія "Український бізнес" та ТОВ "Енергомаш-Інвест" мали і одну і ту ж юридичну адресу.

Також, якщо проаналізувати відомості відносно представників наступних підприємств: ТОВ "ТД "Метизи" (після зміни учасників на ТОВ "Компанія "Український бізнес"), ТОВ "Компанія "Український бізнес", ТОВ "Енергомаш-Інвест", ТОВ "Трейдінг Холдінг", ТОВ "Запорізький емальпосуд" (після продажу), ТОВ "Метал Холдінг" (після продажу), ТОВ "БВ "Азов", ТОВ "БВ "Славутич", то можливо дійти висновку, що вказані підприємства є пов`язаними юридичними особами, такими що знаходяться під спільним контролем.

Схема пов`язаних осіб наведена в додатку до позовної заяви, з неї відстежуються бенефіціарні власники придбаних ЦМК баз відпочинку: "Азов", "Славутич", дитячого табору "Романтика". Так, бенефіціарними власниками ЦМК бази відпочинку "Азов" стали ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; бенефіціарними власниками ЦМК бази відпочинку "Славутич" стали ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ; бенефіціарним власником ЦМК дитячого табору "Романтика" став ОСОБА_11 .

В розумінні Закону України "Про акціонерні товариства" (п. п. 1 ч. 1 ст. 2) всі вказані юридичні та фізичні особи є афілійованими. В розумінні Податкового кодексу України (пп. 14.1.159. п. 14.1. ст. 14) всі ці юридичні та фізичні особи є пов`язаними.

Тобто діяльність вищезазначених юридичних та фізичних осіб має злагоджений характер, яка проводиться з єдиною метою - на користь певних бенефіціарних власників заволодіти високоліквідним майном.

Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 р., набувач визнається добросовісним, якщо у момент вчинення правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна (наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна). При цьому в діях набувача не повинно бути необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, але й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

З урахуванням всіх вищезазначених обставин не можливо визнати добросовісним набувачем ЦМК бази відпочинку "Славутич" спочатку ТОВ "ТД "Метизи", яке придбавало майно разом із корпоративними правами боржника в ТОВ "БВ "Славутич", а потім ОК "Славутич 2015" та ТОВ "Славутич-2020", які демонструють узгодженні системні дії щодо скупки "краденого". Сам факт того, що ОСОБА_3 виводив з ТОВ "БВ "Славутич" нерухоме та рухоме майно, якраз і свідчить про усвідомлення своєї неправомірної діяльності. До речі представником ТОВ "БВ "Славутич" директор ОСОБА_3 обирав Чернявську Н.А., яка весь час на засіданнях комітету кредиторів та в судових процесах представляла інтереси ТОВ "Енергомаш-Інвест" та деякий час ТОВ "Запорізький емальпосуд".

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

У п.п. 114-116 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі 183/1617/16 вказано, що "метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у п. 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем".

Касаційний суд послідовно та неодноразово підтверджували вказаний висновок щодо застосування п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в різних редакціях) (наприклад правові висновки, наведені у постановах Великої Палати. Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14- 256цр18, п. 98), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, п. 80), від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20, п.п. 84, 85) та багатьох інших.

Тому рішення про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна і є тим документом, що підтверджує право власності на таке майно належного власника.

На рівні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачено додаткових умов чи обмежень щодо виконання державними реєстраторами судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Проте в абз. 1 п. 67 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, передбачено, що для державної реєстрації права власності у разі витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені ст. 273акону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують право власності на таке майно належного власника, крім випадку, коли право власності належного власника було зареєстроване в Державному реєстрі прав.

Тобто, п. 67 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, передбачені додаткові вимоги невизначеного змісту ("надати документи належного власника"), яких не передбачено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта правовідносин, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.02.2020 у справі № 296/8723/18 (провадження № 61-8753св19).

Звертає увагу суду, що майно, яке нами витребовується раніше не було зареєстроване за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод". Крім того, після того, як за судовими рішеннями були повернуті у власність ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод": магазин, корпоративні права на ТОВ "Метал Холдінг", ТОВ "Запорізький сталепрокатний завод", ТОВ "БВ "Славутич", ТОВ "БВ "Азов", ТОВ "ВС "Дніпро", арбітражний керуючий ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" стикнувся з великою кількістю проблем, пов`язаних з державною реєстрацією прав власності на вказане майно, про що до речі свідчать звернення до суду в цьому провадженні і самого арбітражного керуючого і державного виконавця.

З врахуванням вищезазначеного, вважаємо, що додаткова вимога до суду, направлена на зобов`язання державного реєстратора зареєструвати право власності на незаконно вибуле майно ЦМК бази відпочинку "Славутич", ефективно відновить права його власника - Боржника.

Враховуючи судову практику, яка склалася при вирішенні даної категорії правових спорів, зокрема рішення Верховного суду України по справі № 6-327цс15 від 23.12.2015 (№ в ЄДРСРУ55159817), передбачено, що право витребувати майно із чужого незаконного володіння має лише власник цього майна.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав...боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було(стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів... У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених ч.І цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у ран неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

В силу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є суб`єктом незалежної професійної діяльності, і водночас з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Тобто, арбітражний керуючий в цьому випадку діє не як фізична особа у власних інтересах, а з врахуванням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та норм Глави 17 Цивільного кодексу України у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належний чином виконувати свої повноваження в ході процедури банкрутства.

Право звернення з віндикаційним позовом до третіх осіб, у тому числі з підстав визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, належить виключно арбітражному керуючому боржника (ст. ст. 22, 28, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), а витребуване майно на підставі ст. 388 ЦК України - поверненню до ліквідаційної маси боржника.

Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі № 904/6495/13 викладено наступну правову позицію: вибуття майна з володіння власника (банкрута) відбувається не за його волевиявленням, а в силу прямої вказівки спеціального закону. Обмежуючи таким чином права власника на володіння майном, законодавець одночасно зобов`язує ліквідатора діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, у межах та у спосіб що передбачені Конституцією та законодавством про банкрутство. Визнання в судовому порядку недійсним правочину з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі очевидно підтверджує вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності та законності, передбачених Законом про банкрутство, та означає порушення ним тих повноважень розумного власника, якими наділив його законодавець в момент введення ліквідаційної процедури.

Натомість, виходячи з фактичних обставин цієї справи, арбітражним керуючим ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" Нагіх Л.К. в порушення ст. 20, ч. 9 ст. 22, ч. 5 ст. 28, ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом процедури банкрутства не виконувала свого обов`язку здійснення повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржник: не було подано жодної позовної заяви на скасування неправомірних правочинів; не здійснено належних дій щодо поверненню майна, внаслідок неправомірно проведених аукціонів, на що також вказувало Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області в своєму акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Нагіх Л.К. від 23.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2020 у справі № 908/3468/13 відсторонено арбітражного керуючого Нагіх Л.К. від виконання повноважень керуючого санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод"; керуючим санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" призначено арбітражного керуючого Оберемка Р.А.

З врахуванням вищенаведеного, в цій позовній заяві визначено два позивача: 1) безпосередньо посадова особа ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" - арбітражний керуючий Оберемко Р.А. та 2) ОСОБА_1. за позовною заявою якого Господарський суд Запорізької області визнав право власності за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на 100 % корпоративних прав в ТОВ "БВ "Славутич" разом із майном, визначеним згідно Акту приймання-передачі та оцінки майна, що вноситься до Статутного (складеного капіталу ТОВ "БВ "Славутич" від 03.09.2014.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Як зазначено в ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України, обставини, що встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Всі докази на підтвердження обставин, на які ми посилаємось в цій позовній заяві, знаходяться в матеріалах справи про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" № 908/3468/13, в тому числі: реєстраційна справа по ТОВ "БВ "Славутич"; постанова Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі № 908/3468/13; рішення Господарського суду Запорізької області від 11.08.2021 у справі № 908/3468/13, що набрало законної сили; Відомості з Державного реєстру речових прав на спірне нерухоме майно (Витяги від 04.08.2021); Виписка ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про рух коштів на рахунках ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" за період з 29.10.2013 по 01.11.2019.

Враховуючи, що право власності за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на 100 % корпоративних прав в ТОВ "БВ "Славутич" разом із майном, визначеним згідно Акту приймання-передачі та оцінки майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ "БВ "Славутич" від 03.09.2014 визнано на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 11.08.2021 у справі № 908/3468/13, то строки позовної давності не пропущені, вважають позивачі.

Судом установлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2013 порушено провадження у справі № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (далі ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод").

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" з урахуванням визнаних судом вимог та з урахуванням окремо включених до реєстру вимог ТОВ "Енергомаш-Інвест", м. Київ в розмірі 6 936 888, 58 грн. (у тому числі 102 766, 83 грн. пеня), які забезпечені заставою майна боржника, а також вимог із заробітної плати працівникам в розмірі 463 481, 50 грн. першої черги задоволення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 введено процедуру санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", встановлено строк санації у шість місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.04.2014 затверджені "Зміни та доповнення до плану санації публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", схвалені комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 17.04.2014).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 затверджені "Зміни та доповнення до плану санації публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", схвалені протокольним рішенням комітету кредиторів від 12.09.2014.

Ухвалою суду від 05.12.2014 призначеного ухвалою від 12.02.2014 керуючого санацією замінено, керуючим санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" призначено арбітражного керуючого Нагіх Людмилу Костянтинівну (свідоцтво Мінюсту України № 152 від 12.02.2013).

Постановою суду від 30.03.2015 (суддя Ніколаєнко Р.А.) процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20-г, код ЄДРПОУ 00191247) припинено. Припинено повноваження керуючого санацією Нагіх Людмили Костянтинівни. Визнано публічне акціонерне товариство "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20-г, код ЄДРПОУ 00191247) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нагіх Людмилу Костянтинівну (свідоцтво Мінюсту України № 152 від 12.02.2013, ідент. № НОМЕР_5 , адреса листування: АДРЕСА_11 ).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.07.2016 року по справі № 908/3468/13, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2016 року, замінено кредитора - ФОП Василенко А.О. на правонаступника - ФОП Руденко Анатолія Петровича.

Постановою суду від 26.03.2018 (суддя Черкаський В.І.), постанову господарського суду Запорізької області № 908/3468/13 від 30.03.2015 скасовано. Припинено повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" - Нагіх Людмили Костянтинівни. Відновлено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20-г, код ЄДРПОУ 00191247) та повноваження керуючого санацією Нагіх Людмили Костянтинівни.

Тобто, у період 30.03.2015 - 26.03.2018 здійснювалась процедура ліквідації боржника.

25.10.2018 керуючим санацією Нагіх Л.К. подано до суду заяву вих. № 34/АК від 25.10.2018. (вх. № 08-08/19699/18 від 05.11.2018) про звільнення її від виконання повноважень ліквідатора у справі, в зв`язку з неможливістю їх виконання за сімейними обставинами.

Ухвалою суду від 14.04.2020 (суддя Сушко Л.М.) заяву арбітражного керуючого Нагіх Людмили Костянтинівни - задоволено. Відсторонено арбітражного керуючого Нагіх Людмилу Костянтинівну від виконання повноважень керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод". Керуючим санацією Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" призначено арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича.

Судом установлено, що Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі № 908/3468/13:

- визнано недійсними результати аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулись на Товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа' та оформлені протоколами від 12.12.2014 № 1/121214;

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017 № 908/3468/13 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі № 908/3468/13 залишено без змін.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.08.2021 у справі № 908/3468/13 установлено, що:

2. В реєстраційних справах, витребуваних судом до справи № 908/3468/13, знаходяться копії протоколів, які свідчать, що одночасно з продажем на торгах корпоративних прав ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", із складу ТОВ "БВ "Славутич" вийшов другий співзасновник ТОВ "Енергомаш-Інвест", із відповідним зменшенням статутного капіталу. Таким чином, статутний капітал ТОВ "БВ "Славутич" був сформований тільки за рахунок майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод".

3. В ході розгляду цієї справи були витребувані відомості з Державного реєстру речових прав на спірне нерухоме майно (Витяги від 04.08.2021), з яких з`ясувалось, що нерухоме майно як цілісний майновий комплекс Бази відпочинку "Славутич" вже декілька разів було відчужено на користь інших осіб.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 358437860 від 14.12.2023 13:34:08, право власності на об`єкт нерухомості - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 436239423221 належить ТОВ "СЛАВУТИЧ-2020", код ЄДРПОУ 43658264. Підстава реєстрації права власності - рішення № 53366219 від 30.07.2020, ОСОБА_12 , Виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Документи, подані при державній реєстрації - акти приймання - передачі нерухомого майна № 474, 475 від 24.06.2020, протокол загальних зборів учасників, серія та номер 2, виданий 15.06.2020 ТОВ "Славутич-2020".

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, і правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Таким чином, внаслідок визнання недійсним в судовому порядку результатів аукціонів з продажу майна Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", предметом якого також було спірне у даній справі майно, то реєстрація права власності на спірне майно за ТОВ "СЛАВУТИЧ-2020" відбулась без наявності на це законних підстав.

За приписами ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГПК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів у передбачений законодавством спосіб, зокрема, шляхом: відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Віндикацією є речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

В ході розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно, позивач повинен надати суду відповідні докази.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача, на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України, пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло із його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є одним із основних учасників справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з моменту винесення ухвали про введення процедури санації управління боржником переходить до керуючого санацією; зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.

Право звернення з віндикаційним позовом до третіх осіб, у тому числі з підстав визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, у процедурі санації належить виключно керуючому санації боржника, а витребуване майно на підставі ст. 388 ЦК України - поверненню до майна боржника.

Позивач - ОСОБА_1 є акціонером ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", про що свідчить виданий йому в липні 2002 року товариством та депозитарною установою - ТОВ "Криворізька депозитарна компанія" сертифікат акцій № 010104 на 16 234 шт. простих іменних акцій.

Ухвалою від 08.06.2018 суд заяву ФО ОСОБА_1 від 15.05.2018 року (вх. № 08-08/8988/18 від 16.05.2018) задовольнив. Зобов`язав керуючого санації включити судові витрати, понесені ФО ОСОБА_1 у справі про банкрутство, у розмірі 5 098 грн. 60 коп. до 1-ої черги задоволення вимог кредиторів.

Позивач - ФОП Руденко А.П. є кредитором ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" відповідно до ухвали суду № 908/3468/13 від 20.07.2016, якою суд замінив кредитора - фізичну особу - підприємця Василенка Андрія Олексійовича ( АДРЕСА_12 , ідент. № НОМЕР_6 ) на правонаступника - фізичну особу - підприємця Руденка Анатолія Петровича ( АДРЕСА_6 , ідент. № НОМЕР_2 ).

В даній справі порушення прав заявників ОСОБА_1 , Руденка А.П. полягає у порушенні їх майнових інтересів та інтересів, як акціонера/кредитора Товариства, щодо повернення майна боржника, яка результат застосовування наслідків недійсності правочинів.

Колегія суддів Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, за результатами касаційного розгляду справи № Б-19/207-09 підтримує правову позицію Верховного Суду (постанова від 01.08.2018 по справі № 908/431/14, постанова від 21.06.2018 у справі № 927/939/17), яка полягає у тому, що здійснення ліквідатором - арбітражним керуючим права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави повернення майна володільцю, шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів, в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі за текстом - "Закон України № 1952") державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі за текстом - "державна реєстрація прав") - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині 2 статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній до 16.01.2020) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Слід витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВУТИЧ-2020" (пр. Соборний, буд. 109, оф. 3, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 43658264, e-mail: leomax09@gmail.com, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 00191247) майновий комплекс Бази відпочинку "Славутич", реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №436239423221, що розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Канівське, вул. Дніпрова, буд.13 на земельній ділянці кадастровий № 2322184900:01:003:0815, 2,5873 га та складається з: - продовольчий склад літ. А-2 інв. № 231003 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 388.2, Опис: з критим ганком та сходами), - їдальня літ. Б інв. № 231002 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 574, Опис: з ганком), - будівля продовольчого складу літ. В-2 інв. № 231005 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 137.9, Опис: з сходами та оглядовою ямою), - восьми квартирний житловий будинок літ. Г-2 інв. № 231004 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 324.2, Опис: з ганком), - вбиральня літ. Д (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 8.3), - спальний корпус літ. Ж-4 інв. № 231001 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 1422.2, Опис: з ганком, естакадою та сходами), - будинок рятувальників літ. З (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 8.8, Опис: з оглядовим майданчиком), - ангар для човнів літ. И інв. № 180629, - насосна літ. К інв. № 180626, - вольєр літ. М, - альтанка літня літ. Л інв. №180738, - паркани № 1,5,6,7 інв. № 180627, - ворота № 2, - тенісний корт № 3, - ворота № 4, - водовідний лоток № 8, - підпірні стіни № 9,10, - сходи № 11,12, - причал № 13, - басейн № 14, - замощення І, II, II № 232002.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" щодо зобов`язання Державного реєстратора зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Публічним акціонерним товариством "Запорізький сталепрокатний завод" право власності на Базу відпочинку "Славутич" відмовити.

У задоволенні позовних вимог позивачів - Фізичної особи ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця Руденка Анатолія Петровича слід відмовити, враховуючи відсутність у них статуса власника майна, що витребовується.

Судові витрати згідно ст. 129 ГПК України відносяться на позивача 2.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 185, 238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача - Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВУТИЧ-2020" (пр. Соборний, буд. 109, оф. 3, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 43658264, e-mail: leomax09@gmail.com, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 00191247) майновий комплекс Бази відпочинку "Славутич", реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №436239423221, що розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Канівське, вул. Дніпрова, буд.13 на земельній ділянці кадастровий № 2322184900:01:003:0815, 2,5873 га та складається з: - продовольчий склад літ. А-2 інв. № 231003 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 388.2, Опис: з критим ганком та сходами), - їдальня літ. Б інв. № 231002 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 574, Опис: з ганком), - будівля продовольчого складу літ. В-2 інв. № 231005 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 137.9, Опис: з сходами та оглядовою ямою), - восьми квартирний житловий будинок літ. Г-2 інв. № 231004 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 324.2, Опис: з ганком), - вбиральня літ. Д (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 8.3), - спальний корпус літ. Ж-4 інв. № 231001 (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 1422.2, Опис: з ганком, естакадою та сходами), - будинок рятувальників літ. З (Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 8.8, Опис: з оглядовим майданчиком), - ангар для човнів літ. И інв. № 180629, - насосна літ. К інв. № 180626, - вольєр літ. М, - альтанка літня літ. Л інв. №180738, - паркани № 1,5,6,7 інв. №180627, - ворота № 2, - тенісний корт № 3, - ворота № 4, - водовідний лоток № 8, - підпірні стіни № 9,10, - сходи № 11,12, - причал № 13, - басейн № 14, - замощення І, II, II №232002.

У задоволенні позовних вимог позивачів - Фізичної особи ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця Руденка Анатолія Петровича відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити сторонам, третім особам, кредиторам 1-12, 14-15, кредиторам 13, 16 (електронною поштою/до електронного кабінету/засобами поштового зв`язку).

Розмістити повний текст рішення на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 02.04.2024.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ


Дата ухвалення рішення	19.03.2024
Оприлюднено	04.04.2024
Номер документу	118068519
Судочинство	Господарське
Суть	банкрутство

Черкаський В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.03.2024 по справі 908/3468/13ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —908/3468/13

Рішення
від 19.03.2024 по справі 908/3468/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ