Рішення

від 27.09.2023 по справі 910/5194/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.09.2023Справа № 910/5194/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., за участю секретаря судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши в судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" пр. Перемоги, 107-А, м. Київ, 03115

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Трейд Бердянськ" Оболонська Набережна, буд. 1, корпус 3, м. Київ, 04211

2. Приватного підприємства "Войніков і Ко" вул. Консульська, буд. 75 А, оф. 4, м. Бердянськ, Запорізька область, 71102

3. Фермерського господарства "Юрченко" вул. Консульська, буд. 75А, офіс 5, м. Бердянськ, Запорізька область, 71102

4. Фермерського господарства "Людмила" вул. Консульська, буд. 75 А, офіс 6, м. Бердянськ, Запорізька область, 71102

5. Гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський Тваринницький комплекс" вул. Консульська, буд. 75 А, офіс 1, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100

7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" вул. Центральна, буд. 43, с. Петрівка, Приморський район, Запорізька область, 72123

про стягнення 41 543 962,74 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Грішина Н.О.

Від відповідачів 1-7: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Трейд Бердянськ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АПБ ТОПАЗ", Приватного підприємства "Войніков і Ко", Фермерського господарства "Юрченко", Фермерське господарство "Людмила", Гр. ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський Тваринницький комплекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" про солідарне стягнення 41 543 962,74 грн., а саме 37 730 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 2 712 339,77 грн. заборгованості за процентами, 1 101 622,97 грн. процентів за неправомірне користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Азов Трейд Бердянськ" як позичальником своїх зобов`язань за укладеним між ним та позивачем в межах Рамкової угоди № FW1501.702 від 18.02.2016 року Договором про відкриття кредитної лінії № 1501.50102/FW1501.702 від 27.08.2020 року, виконання відповідачем 1 якого забезпечене Договорами поруки № 352840-ДП1 від 18.02.2016 року, № 396521-ДП1 від 27.09.2019 року, № 396522-ДП1 від 27.09.2019 року, № 354652-ДП1 від 18.02.2016 року, № 354682-ДП1 від 27.09.2019 року, № 413516-ДП1 від 27.09.2019 року, укладеним позивачем з відповідачами 2-7 як поручителями відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через канцелярію суду 03.05.2023 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2023 року надійшла заява б/н від 25.04.2023 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року, за результатами розгляду заяви б/н від 25.04.2023 року про усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5194/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14.06.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 року у зв`язку з нез`явленням в підготовче судове засідання уповноважених представників та/або особисто відповідачів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та ненаданням останніми відзивів на позовну заяву, відкладено підготовче засідання 19.07.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/13439/22 та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.08.2023 року.

Проте, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у місті Києві 09.08.2023 року судове засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 року розгляд справи по суті призначений на 27.09.2023 року.

У судове засідання з розгляду справи по суті 27.09.2023 року з`явився уповноважений представник позивача, уповноважені представники відповідачів 1, 2, 3, 4, 6, 7, а також відповідач 5 особисто та/або його представник - не з`явилися.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що згідно частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Копія ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 року про призначення розгляду справи по суті, яка направлялась на адресу місцезнаходження відповідача 1, а саме: Оболонська Набережна, буд. 1, корпус 3, м. Київ, 04211, повернулась до суду 18.09.2023 року неврученою адресату із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Окрім того, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач 1 додатково повідомлений шляхом надсилання судом засобами електронного зв`язку на електронну адресу відповідача 1, зазначену в позовній заяві, а саме: nm@azovagri.com, копії ухвали суду від 11.08.2023 року про призначення засідання у справі № 910/5194/23, факт отримання якої 14.08.20232 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронної скриньки.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 року доставка поштової кореспонденції в м. Бердянськ не здійснюється, отже відповідачі 2, 3, 4, 5, 6, 7 про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті повідомлялися шляхом розміщення інформації про призначення судового засідання у справі №910/5194/23 на сторінці Господарського суду міста Києва на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет 15.08.2023 року.

В свою чергу, згідно отриманої судом з Єдиного демографічного реєстру відповіді № 41002 від 20.04.2023 року місцем реєстрації відповідача 5 - гр. ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Інформація про зміну місця реєстрації відповідача 5 в демографічному реєстрі відсутня.

Про поважні причини неявки уповноважених представників відповідача 1, 2, 3, 4, 6, 7, відповідача 5 особисто та/або його уповноваженого представника в судове засідання 27.09.2023 року суд не повідомлено.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідачів 1, 2, 3, 4, 6, 7 та місце проживання (перебування) відповідача 5, матеріали справи не містять та суду невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Окрім того згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вище викладене, господарський суд зазначає, що відповідачі 2, 3, 4, 5, 6, 7, не були позбавлені права та можливості ознайомитися, зокрема, з ухвалами про відкриття провадження у справі від 08.05.2023 року, про призначення розгляду справи по суті від 11.08.2023 року як в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/, так і з публікацією відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження/місця проживання (перебування) відповідачів 1-7 та повідомлення їх про розгляд справи судом.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від позивача станом на 27.09.2023 року до суду не надходило.

Будь яких заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час проведення судового засідання з розгляду справи по суті 27.09.2023 року не надходило.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі від 08.05.2023 року, а також, які визначені в ухвалі суду від 14.06.2023 року відповідачі 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 мали подати відзив(и) на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідачі 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 не скористалися наданим їм процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 відзиву(ів) у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідачів 1, 2 , 3, 4, 5, 6, 7 на час проведення судового засідання з розгляду справи по суті 27.09.2023 року до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву(ів) та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

Суд звертає увагу, що сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу суду про відкриття провадження у справі для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернута до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду та нереалізації своїх процесуальних прав, зокрема, в частині надання відзиву на позовну заяву, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачі 1-7 не скористались наданими їм процесуальними правами, зокрема, відповідачами 1-7 не надано відзивів на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, а також представники відповідачів 1, 2, 3, 4, 6, 7, відповідач 5 особисто та/або його представник не прибули в судове засідання з розгляду справи по суті 27.09.2023 року суд на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про можливість розгляду даної справи по суті 27.09.2023 року виключно за наявними матеріалами, за відсутності уповноважених представників відповідачів 1, 2, 3, 4, 6, 7, відповідача 5 особисто та/або його представника.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 27.09.2023 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.09.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 18 лютого 2016 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (кредитор за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов Трейд Бердянськ» (позичальник за договором, відповідач 1 у справі) було укладено рамкову угоду № FW1501.702 (далі - Рамкова угода) відповідно до умов п. 2.1 якої кредитор на підставі Угоди зобов`язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами.

На підставі Рамкової угоди встановлюються наступні ліміти умов кредитування позичальника:

- ліміт суми кредитування - еквівалент 40 000 000,00 грн. (сорок мільйонів грн. 00 коп.);

- ліміт строку кредитування - 120 місяців;

- максимальний розмір процентів - 40 % річних.

- Компенсаційна процентна ставка позичальника - 7% процентів річних.

Згідно п.п. 11.1, 11.2 Рамкової угоди остання набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом дії строку кредитування, встановленого пунктом 2.2. Рамкової угоди. Закінчення строку дії Рамкової угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з позичальником нових Кредитних договорів та видачі нових кредитних послуг на підставі цієї угоди. Усі інші умови Рамкової угоди, зобов`язання сторін, що виникли на підставі Рамкової угоди і були неналежно виконані чи не виконані, зобов`язання щодо відповідальності, а також права та обов`язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов`язань та реалізації прав.

Також 28.09.2017 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір №1 про внесення змін до Рамкової угоди, якою викладено Рамкову угоду в новій редакції та відповідно до умов п.1 якої банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 40000 000,00 грн., максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних.

Ця Рамкова кредитна угода застосовується до таких Кредитних послуг, які позичальник може одержати від Банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій Угоді: овердрафт; строковий кредит; відновлювальна кредитна лінія; гарантії, акредитиви (документарні операції); кредитні картки.

Використання будь-якої Кредитної послуги в рамках цієї Рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу Банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї Угоди і не мають самостійного значення (окремо - «Кредитний договір», разом - «Кредитні договори»).

Позичальник може отримувати кошти в межах ліміту, встановленого для наданої Кредитної послуги.

Цільове призначення кожної Кредитної послуги вказується у відповідному Кредитному договорі (п. 2 Договору № 1 про внесення змін до Рамкової угоди від 28.09.2017 року).

Згідно п. 4 Договору № 1 про внесення змін до Рамкової угоди від 28.09.2017 року, договір ступає в силу з моменту його підписання сторонами, є невід`ємною частиною Рамкової угоди та діє до моменту припинення дії Рамкової угоди, якщо інше не буде встановлено сторонами.

Також 11.06.2018 року шляхом укладення Договору № 2 про внесення змін та доповнень до рамкової кредитної угоди банк та позичальник внесли змін до Рамкової кредитної угоди № FW1501.702 від 18.02.2016 року, виклавши абзац 1 розділу 1 рамкової угоди в наступній редакції: «Банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 200 000 000,00 грн., максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних.

В подальшому, як зазначено позивачем та встановлено судом за матеріалами справи, позичальник звернувся до банку з проханням надати йому Кредитну лінію відповідно до умов Рамкової угоди та цього Договору, у зв`язку з чим 27.08.2020 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (банк за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов Трейд Бердянськ» (позичальник за договором, відповідач 1 у справі) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 16501.20102/FW1501.702 (далі - Кредитний договір), положення якого доповнюються положеннями Рамкової угоди, якщо вони не суперечать положенням останнього.

Розділами 1-9 Кредитного договору сторони погодили предмет договору (суму), цільове призначення, порядок надання кредитних коштів, період доступності, термін дії, рахунок для перерахування коштів, проценти, порядило погашення кредитної лінії, комісії, заяви та гарантії тощо.

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Згідно п. 5 Кредитного договору термін дії Кредитної лінії завершується після закінчення Періоду доступності, або в день повного закриття ліміту у дату, вказану в п. 1. цього Договору як дата закінчення строку дії Періоду доступності (далі - Дата погашення).

Як свідчать матеріали справи, вказані Рамкова угода та Договори № 1 та № 2 про внесення змін до неї, а також Кредитний договір підписані представниками кредитора (банка) і позичальника та скріплені печатками юридичних осіб.

При цьому судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який регулюється приписами глави 72 Цивільного кодексу України та § 1 глави 35 Господарського кодексу України.

Згідно вимог статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як визначено сторонами в п. 3 Рамкової угоди позичальник може отримувати кошти від банку в рамках Кредитної послуги лише після набрання чинності відповідним Кредитним договором і виконання позичальником своїх договірних зобов`язань перед Банком необхідних для отримання коштів. Видача коштів у рамках Кредитної послуги стає можливою, якщо відсутні причини для відмови у видачі коштів, передбачені даною Рамковою угодою, відповідним Кредитним договором чи законодавством.

У окремих випадках Банк може видати кошти за Кредитною послугою до виконання всіх вимог щодо видачі коштів. У разі, якщо кошти в рамках Кредитної послуги були видані до надання забезпечення, за позичальником зберігається зобов`язання надати домовлене забезпечення. Те саме застосовується до інших умов, які не були виконані.

Згідно п. 2 Кредитного договору кредитна лінія, яка передбачена цим Договором, відкривається для формування оборотного капіталу.

Відповідно до п. 3 Кредитного договору протягом періоду доступності банк надає позичальнику Кредит в межах відповідного розміру ліміту за умови, що Банк отримав від позичальника щонайменше за 1 (один) робочий день до запланованої дати видачі такого Кредиту належним чином оформлену заявку на надання кредитних коштів, або за наявності технічної можливості позичальник самостійно здійснює перерахування необхідної суми кредитних коштів з окремого аналітичного рахунку балансового рахунку 2063 на свій поточний рахунок, зазначений в Розділі 6 цього Договору. Кредит видається в межах дії відповідного періоду доступності за умови, що дата видачі кредитних коштів передує даті погашення.

Період доступності умовами Кредитного договору визначений як період, встановлений п. 1 цього Договору, який діє від початку строку дії періоду доступності до його закінчення. Кожний наступний період доступності (крім першого) починає діяти у зазначені в п.1 цього Договору календарні дати лише за умови прийняття банком відповідного рішення та направлення позичальнику повідомлення. Для прийняття такого рішення банк має право провести фінансово-економічний аналіз стану позичальника, та/або групи пов`язаних з ним юридичних осіб.

Так, згідно п. 1 Кредитного договору сторони погодили, що банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах:

- розмір ліміту в еквіваленті - 13 200 000,00 грн.

- період доступності 1 - з 27.08.2020 року по 26.08.2021 року (включно)

- період доступності 2 - з 27.08.2021 року по 29.08.2022 року (включно)

- період доступності 3 - з 30.08.2022 року по 28.08.2023 року (включно).

Також Договорами про внесення змін до Кредитного договору сторони змінювали ліміт кредитування, а саме Договором № 1 від 16.09.2020 року на суму 196 000,00 грн., Договором № 1 від 02.10.2020 року на суму 32 200 000,00 грн., Договором № 3 від 01.12.2020 року на суму 40 400 000,00 грн.

Відповідно до п. 6 Кредитного договору Кредитні кошти перераховуються на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 .

Як свідчать наявні матеріали справи та встановлено судом, свої зобов`язання за Кредитним договором позивач виконав належним чином, а саме надавши відповідачу 1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Кредитним договором та в межах встановленого кредитного ліміту шляхом здійснення безготівкового перерахування кредитних коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок ТОВ «Азов Трейд Бердянськ» в загальній сумі 430 600 000,00 грн., що підтверджується виписками з позичкового рахунку за період з 27.08.2020 року по 08.03.2023 року, які наявні в матеріалах справи.

В свою чергу, факт отримання кредитних коштів та їх розмір відповідачем 1 не заперечувався.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-які заперечення щодо повного та належного надання позивачем банківських послуг з боку відповідача 1 відсутні.

Доказів пред`явлення відповідачем 1 претензій щодо якості, обсягів, а також термінів надання кредитних послуг до суду не надходило, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання позивачем положень Кредитного договору в частині надання кредитних коштів відповідачем 1 також не надано.

Згідно положень частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 5 Рамкової угоди визначено, що за користування кредитними послугами позичальник зобов`язаний сплатити банку проценти у розмірі та порядку, визначених Рамковою угодою та Кредитними договорами у межах максимальних розмірів процентів, встановлених Рамковою угодою. Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним Кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 7 Кредитного договору на непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 13,00 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього Договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.

Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (далі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього Договору, змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Проценти = Індекс UIRD 12 + 4.08 %.

Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернат зокрема на офіційному сайті Банку

Відповідно до розділу 7 Кредитного договору 1 «на непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 13.00 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього Договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.

Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього Договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Проценти = Індекс UIRD 12 + 4,08 %.

Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті Банку (https://www.procreditbank.com.ua).

Для розрахунку Процентів застосовується відповідний індекс, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк 12 місяців та оприлюднюється станом на передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів. Якщо у передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів, відповідний Індекс не оприлюднювався, то застосовується останній з оприлюднених до передостаннього банківського в Україні дня місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів індекс. Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня (включно), що передує дню наступної дати зміни процентів.

Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули не може перевищувати максимальний розмір процентів, який вказаний у Рамковій угоді, та бути меншим мінімального розміру процентів. Мінімальний розмір процентів за цим Договором для кредитів, що видаються в національній валюті України становить: 10.00% (десять процентів) річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Для кредитів у інших валютах мінімальний розмір процентів встановлюється: 4% (чотири проценти) річних, виходячи з 360 календарних днів у році для кредитів в доларах США (USD), та 3% (три проценти) річних, виходячи з 360 календарних днів у році для кредитів в євро (EUR). Якщо розмір процентів, розрахований за формулою, буде більшим, ніж максимальний розмір процентів, або меншим, ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно».

Погашення процентів здійснюється у перший банківський день кожного календарного місяця користування кредитом, а у випадку повного погашення кредиту - у день повного погашення.

Відповідно до п. 4.4 Рамкової угоди у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом "факт/360/, від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 8 Кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язаний повністю погасити Кредитну лінію на Дату погашення. Погашення Кредитної лінії відбувається шляхом поетапного зменшення розміру ліміту до закінчення періоду доступності. Позичальник зобов`язаний погасити використаний Розмір ліміту наступним чином: 24.06.2021 року - 8 800 000,00 грн., 26.07.2021 року - 4 400 000,00 грн., 26.08.2021 року - 0,00 грн.

Згідно Договору № 1 від 16.09.2020 року про внесення змін до Кредитного договору сторони виклали п. 8 у новій редакції: «Позичальник зобов`язаний повністю погасити Кредитну лінію на Дату погашення».

Як погоджено сторонами в п. 7.7 Рамкової угоди у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання усіх грошових зобов`язань позичальника, строк виконання яких настав на момент платежу у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості незалежно від призначення платежу, вказаного у розрахунковому документі, на підставі якого вносився платіж, якщо інше не встановлено Кредитним договором чи кредитором: 1) витрати кредитора, пов`язані з погашенням заборгованості; 2) неустойка; 3) проценти за неправомірне користування кредитом; 4) заборгованість по процентах за користування кредитом: 5) заборгованість по кредиту; 6) проценти за користування кредитом; 7) кредит; 8) інші грошові зобов`язання.

При цьому, на підтвердження факту здійснення позичальником оплат за Кредитним договором позивачем надано виписку по особовому рахунку за період 27.08.2020 року - 08.03.2023 року, через який здійснювались погашення за спірним Кредитним договором (тіло кредиту та проценти), зокрема, за тілом кредиту здійснено погашення на суму 392 870 000,00 грн.

Факт погашення вказаних у банківський виписці сум, їх розмір та порядок зарахування банком відповідачем 1 не заперечувався.

Однак, як зазначено позивачем в позовній заяві та встановлено судом згідно матеріалів справи, станом на 20.03.2023 року у позичальника внаслідок порушення умов Рамкової угоди та Кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків виникла заборгованість за Кредитним договором в сумі 37 730 000,00 грн. основного боргу, 2 712 339,77 грн. заборгованості за процентами та 1 101 622,97 грн. процентів за неправомірне користування кредитом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем в позовній заяві, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також положенням Рамкової угоди та Кредитного договору відповідач 1 свої зобов`язання щодо погашення кредиту, а також сплати процентів за користування кредитом своєчасно та в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим станом на 20.03.2023 року за відповідачем 1 рахується строкова заборгованість за кредитом в сумі 37 730 000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 2 712 339,77 грн. та заборгованість за процентами за неправомірне користування кредитом в сумі 1 101 622,97 грн. за період 01.01.2023 року - 20.03.2023 року, що підтверджується відповідними виписками банку.

Згідно пункту 12.2 Рамкової угоди якщо інше не буде встановлено сторонами, усі повідомлення один одному, які передбачено умовами цієї угоди та Кредитними договорами здійснюються у письмовій або електронній формі.

Усі повідомлення один одному, що відправлені поштою вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану в Угоді адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 (п`ять) календарних днів. Сторони зобов`язані вживати необхідних та достатніх заходів для своєчасного отримання повідомлень одна одної та не вчиняти дій, які можуть призвести до затягування, утруднення чи неможливості їх отримання. Ризик настання негативних наслідків у зв`язку із неотриманням письмового повідомлення, що зумовлені зміною адресатом адреси, про що відправник не був своєчасно і належно повідомлений чи невжиттям адресатом відповідних дій та/або заходів, необхідних для отримання повідомлення, несе адресат (п. 1.2 Рамкової угоди).

Відповідно до п. 12.3 Рамкової угоди до усіх вимог, що випливають з Угоди та Кредитних договорів встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

Як свідчать матеріали справи, Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» як кредитором внаслідок тривалого невиконання позичальником - відповідачем 1 зобов`язань за Кредитним договором та виникненням кредитної заборгованості 15.02.2023 року за місцезнаходженням ТОВ «Азов Трейд Бердянськ» було направлено вимогу № 14-02-23/1/39 від 14.02.2023 року щодо повернення кредиту та сплати процентів, що передбачені Кредитним договором , копія якої наявна в матеріалах справи.

Факт надсилання вимоги підтверджується наданими позивачем копіями фіскального чеку від 15.02.2023 року, опису вкладення від 15.02.2023 року та списку згрупованих поштових відправлень № 3088 від 15.02.2023 року.

В свою чергу, вимога позивача залишена відповідачем 1 без відповіді та задоволення.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту Кредитного договору строк виконання відповідачем 1 грошового зобов`язання з повернення отриманих за Кредитним договором кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом на момент розгляду справи є таким, що настав.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання забезпечується, якщо це встановлено договором (стаття 548 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до положень п.п. 5.1 - 5.3 Рамкової угоди встановлене забезпечення повинно гарантувати можливість повного, реального та у розумний строк погашення грошових зобов`язань позичальника за рахунок такого забезпечення.

Позичальник погоджується, що кредитор вправі самостійно встановлювати вимоги щодо забезпечення, його стану, умов та оформлення Договорів забезпечення, реєстрації у відповідних реєстрах, страхування тощо та визначати осіб поручителів, види, обсяг, предмети забезпечення та необхідність укладення відповідних Договорів забезпечення.

Договори забезпечення повністю забезпечують виконання зобов`язань позичальника, що виникають з Угоди та усіх Кредитних договорів, які укладені та/чи будуть укладені у майбутньому на підставі Угоди. Сторони погоджуються, що встановлене забезпечення одночасно може забезпечувати виконання зобов`язань позичальника та/чи інших осіб, що випливають з інших Рамкових угод та Кредитних договорів, які є діючими або можуть бути укладені у майбутньому, про що вказується у Договорах забезпечення чи вносяться до них відповідні зміни.

Згідно п. 3 Договору № 2 від 11.06.2018 року про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди позичальник погоджується, що усі укладені між банком та позичальником Договори забезпечення у повному обсязі будуть забезпечувати зобов`язання позичальника з врахуванням змін, внесених цим Договором без необхідності внесення змін до Договорів забезпечення.

З метою забезпечення виконання позичальником умов Рамкової угоди та Кредитного договору позивачем як кредитором було укладено ряд однотипних договорів поруки.

Так, 18.06.2016 року між ПАТ «ПроКредит Банк» (кредитор за договором) та Приватним підприємством «Войніков і Ко» як поручителем (відповідач 2 у справі) укладено Договір поруки № 352840-ДП1 (далі - Договір поруки 1), відповідно до п. 2.1. якого на підставі Договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

Згідно п. 2.2 Договору поруки 1 розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення Договору поруки становлять: ліміт суми кредитування - 40 000 000,00 грн., ліміт строку кредитування - до 18.02.2026 року, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Також з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором 27.09.2019 року позивачем як кредитором укладено з Фермерським господарством «Юрченко» (поручитель за договором, відповідач 3 у справі) Договір поруки № 396521-ДП1 (далі - Договір поруки 2), за умовами п. 2.1 якого на підставі Договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

Згідно п. 2.2 Договору поруки 2 розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення Договору поруки становлять: ліміт суми кредитування - еквівалент 411 000 000,00 грн., ліміт строку кредитування - до 07.09.2028 року, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Окрім цього, позивачем як кредитором 27.09.2019 року укладено з Фермерським господарством «Людмила» як поручителем (відповідач 4 у справі) Договір поруки № 396522-ДП1 (далі - Договір поруки 3), згідно умов п. 2.1. якого на підставі Договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

Згідно п. 2.2 Договору поруки 3 розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення Договору поруки становлять: ліміт суми кредитування - еквівалент 411 500 000,00 грн., ліміт строку кредитування - до 07.09.2028 року, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Додатково між позивачем як кредитором та гр. ОСОБА_1 як поручителем (відповідач 2 у справі) укладено Договір поруки № 354652-ДП2 (далі - Договір поруки 4), згідно умов п. 2.1. якого на підставі Договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

Згідно п. 2.2 Договору поруки 4 розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення Договору поруки становлять: ліміт суми кредитування - еквівалент 40 000 000,00 грн., ліміт строку кредитування - до 18.02.2026 року, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Додатковим договором № 1 від 12.06.2018 року до Договору поруки 4 сторони змінили умови забезпечення в частині умов Кредитного договору: ліміт суми кредитування - еквівалент 200 000 000,00 грн., ліміт строку кредитування - до 18.02.2026 року, максимальний розмір процентів - 40% річних, а також підтвердили дійсність і безспірність взятих на себе зобов`язань за Договором поруки, а також засвідчили, що зобов`язання, забезпечене порукою, не припинене, не замінено іншим зобов`язанням та продовжує діяти.

В свою чергу позивачем як кредитором 27.09.2019 року укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовський Тваринницький Комплекс» (поручитель за договором, відповідач 6 у справі) Договір поруки № 354682-ДП1 (далі - Договір поруки 5), за умовами п. 2.1 якого на підставі Договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

Згідно п. 2.2 Договору поруки 5 розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення Договору поруки становлять: ліміт суми кредитування - еквівалент 411 500 000,00 грн., ліміт строку кредитування - до 07.09.2028 року, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Також 26.09.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівське» як поручителем (відповідач 7 у справі) укладено з АТ «ПроКредит Банк» (кредитор за договором, позивач у справі) Договір поруки № 413516-ДП1 (далі - Договір поруки 6), за умовами п. 2.1 якого на підставі Договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

Згідно п. 2.2 Договору поруки 6 розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення Договору поруки становлять: ліміт суми кредитування - еквівалент 411 500 000,00 грн., ліміт строку кредитування - до 07.09.2028 року, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Пунктами 2.3 Договорів поруки 1 - 6 визначено, що порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання позичальника із врахуванням усіх Кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до Кредитних договорів з моменту набрання ними чинності. Якщо зміни та/або доповнення до Рамкової угоди стосуватимуться збільшення вказаних п.2.2 Договору лімітів умов кредитування, то порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди поручителя. Така згода може бути надана шляхом внесення змін до Договору або вчинення поручителем погоджувального підпису на договорі про внесення змін до Рамкової угоди або подання поручителем письмової згоди у формі листа.

У випадку відсутності вказаної згоди порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника в межах лімітів умов кредитування, які діяли до внесення таких змін до Рамкової угоди.

Поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі зміни Кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до Рамкової угоди (у т.ч. зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов`язків сторін тощо), а також укладення нових Кредитних договорів на підставі Рамкової угоди можуть здійснюватися без будь-якого погодження з поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням усіх таких змін і нових Кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із поручителем.

Згідно п. 3.4 Договорів поруки 1-6 достатнім документом про наявність заборгованості у позичальника є довідка кредитора, яка видається поручителю на його вимогу.

Відповідно до пункту 4.1 Договорів поруки 1-6 порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред`явлення Кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки.

Кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

Згідно п. 4.2 Договорів поруки 1-6 договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань позичальника за Кредитними договорами та Поручителя за Договором.

Вказані Договори поруки 1-6 підписані представниками банку та поручителя та засвідчені печатками сторін.

Судом встановлено, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами поруки, які підпадають під правове регулювання норм § 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

В статті 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Окрім того, виходячи зі змісту положень вказаної статті Цивільного кодексу України суд зазначає, що метою укладення договору поруки є отримання кредитором додаткових гарантій виконання зобов`язання за основним договором, оскільки у випадку невиконання основного зобов`язання боржником вказане зобов`язання підлягає виконанню поручителем.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Таким чином, обсяг зобов`язань поручителів - Товариства з обмеженою відповідальністю "АПБ ТОПАЗ", Приватного підприємства "Войніков і Ко", Фермерського господарства "Юрченко", Фермерське господарство "Людмила", Гр. ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський Тваринницький комплекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" визначається як умовами Договорів поруки 1-6, так і умовами основних договорів, якими визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснюють поручителі, а саме Кредитним договором та Рамковою угодою.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналогічне положення міститься в пунктах 2.1 Договорів поруки 1-6, згідно якого сторони погодили, що поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Так, згідно п. 3.2 Договорів поруки 1-6 поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку із порушенням умов Кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо).

Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов`язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами Кредитних договорів.

Відповідно до п. 21 Договору № 1 від 28.09.2017 року про внесення змін до Рамкової угоди Якщо інше не буде встановлено сторонами, усі повідомлення один одному, які передбачено умовами цієї угоди та Кредитними договорами здійснюються у письмовій або електронній формі. Усі повідомлення один одному вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану в цій Угоді адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 (п`ять) календарних днів.

У зв`язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору у відповідності до Договорів поруки 1-6 позивач як кредитор звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПБ ТОПАЗ", Приватного підприємства "Войніков і Ко", Фермерського господарства "Юрченко", Фермерське господарство "Людмила", Гр. ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський Тваринницький комплекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" як поручителів з вимогами № 14-02-23/1/38 від 14.02.2023 року, № 14-02-23/1/47 від 14.02.2023 року, № 14-02-23/1/44 від 14.02.2023 року, № 14-02-23/1/41 від 14.02.2023 року, № 14-02-23/1/45 від 14.02.2023 року, № 14-02-23/1/49 від 14.02.2023 року, про виконання забезпечених порукою зобов`язань позичальника за Кредитним договором та Рамковою угодою.

Зокрема, на адресу відповідача 2 вимога банку була направлена 14.02.2023 року через систему Інтернет - банкінгу, на підтвердження чого позивачем надана копія відповідного скрін-шоту.

При цьому судом врахована неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу відповідачів 2-7, що підтверджується наданими позивачем роздруківками з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» про нездійснення функціонування відділеннями з поштовими індексами 71102 та 72123, позаяк місцезнаходження відповідачів 2, 3, 4, 6, 7 та місце проживання відповідача 2 знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, а саме в м. Бердянську та с. Петрівка Приморського району Запорізької області, а також відсутність повідомлення банку поручителями про зміну адрес їх місцезнаходження/проживання, зазначених в укладених Договорах поруки 1-6.

Таким чином, оскільки, як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом у встановлені строки, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Рамкової угоди та Кредитного договору та відповідачем 1 не виконані, внаслідок чого у позичальника утворилась прострочена заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 20.03.2023 склала: 37 730 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 2 712 339,77 грн. заборгованості за процентами, 1 101 622,97 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, позивач як кредитор звернувся з позовними вимогами про солідарне стягнення вказаних сум з відповідача 1 як позичальника та відповідачів 2-7 як поручителів в судовому порядку.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачами 1-7 не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсними чи розірвання Рамкової угоди № FW1501.702 від 18.02.2016 року, Договору про відкриття кредитної лінії № 1501.50102/FW1501.702 від 27.08.2020 року, Договорів поруки № 352840-ДП1 від 18.02.2016 року, № 396521-ДП1 від 27.09.2019 року, № 396522-ДП1 від 27.09.2019 року, № 354652-ДП1 від 18.02.2016 року, № 354682-ДП1 від 27.09.2019 року, № 413516-ДП1 від 27.09.2019 року та/або їх окремих положень суду не надано.

В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідачів 1-7 щодо визначення розміру заборгованості за вказаними договорами на час розгляду даної справи, суд здійснював розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості на підставі наданих позивачем доказів.

Частинами 1 і 2 статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.

Відтак, враховуючи строк дії Договорів поруки, який визначається з урахуванням строку кредитування та становить 18.02.2026 року і 07.09.2028 року відповідно, на час звернення позивача до суду порука не є припиненою.

Також, враховуючи забезпечення виконання позичальником умов Кредитного договору, в тому числі шляхом укладення Договору поруки № 354652-ДП2 від 18.02.2016 року з гр. ОСОБА_1 , суд наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яка набрала чинності з 15.12.2017, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Тобто, з 15.12.2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Відтак, з 15 грудня 2017 року у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 545/1014/15-ц (провадження № 14-54цс18).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем 1 зобов`язань за Кредитним договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості в повному обсязі відповідач 1 суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідачів 2 -7 заборгованості по кредиту в сумі 37 730 000,00 грн., 2 712 339,77 грн. заборгованості за процентами, 1 101 622,97 грн. процентів за неправомірне користування кредитом підлягають задоволенню.

При цьому, враховуючи той факт, що договори поруки укладалися з кожним із поручителів окремо суд зазначає, що кожен із поручителів є солідарним боржником виключно разом із позичальником, проте такі поручителі не є солідарними боржниками між собою.

Зокрема, аналіз норми статті 554 ЦК України дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов`язання, виникає кілька самостійних зобов`язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов`язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов`язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов`язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

Враховуючи, що у даній справі предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники за порушення умов одного й того ж Кредитного договору та умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою, за таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 Цивільного кодексу України, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі або частково, але поручитель, що виконав зобов`язання, не має права пред`явити вимогу до іншого поручителя щодо розподілу відповідальності перед кредитором.

З огляду на викладене, а також на те, що нормами закону (як і умовами договорів поруки) не допускається солідарної відповідальності поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини 3 статті 554 Цивільного кодексу України відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі № 907/425/16 та від 26.06.2018 року у справі № 905/2475/15.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 року у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачами не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог в рівних частинах.

При цьому судом враховано, що згідно з абзацом 3 пункту 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Трейд Бердянськ" (Оболонська Набережна, буд. 1, корпус 3, м. Київ, 04211, код ЄДРПОУ 39597159), Приватного підприємства "Войніков і Ко" (вул. Консульська, буд. 75 А, оф. 4, м.Бердянськ, Запорізька область, 71102, код ЄДРПОУ 30694282), Фермерського господарства "Юрченко" (вул. Консульська, буд. 75А, офіс 5, м.Бердянськ, Запорізька область, 71102, код ЄДРПОУ 31080767), Фермерського господарства "Людмила" (вул. Консульська, буд. 75 А, офіс 6, м.Бердянськ, Запорізька область, 71102, код ЄДРПОУ 24910327), гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський Тваринницький комплекс" (вул. Консульська, буд. 75 А, офіс 1, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 37869921) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" (вул. Центральна, буд. 43,с. Петрівка, Приморський район, Запорізька область, 72123, код ЄДРПОУ 30896330) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр.Перемоги,107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) 37 730 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 2 712 339,77 грн. заборгованості за процентами, 1 101 622,97 грн. процентів за неправомірне користування кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Трейд Бердянськ" (Оболонська Набережна, буд. 1, корпус 3, м. Київ, 04211, код ЄДРПОУ 39597159) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр.Перемоги,107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) витрати зі сплати судового збору у сумі 89 022,78 грн.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Войніков і Ко" (вул. Консульська, буд. 75 А, оф. 4, м.Бердянськ, Запорізька область, 71102, код ЄДРПОУ 30694282) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр.Перемоги,107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) витрати зі сплати судового збору у сумі 89 022,78 грн.

5. Стягнути з Фермерського господарства "Юрченко" (вул. Консульська, буд. 75А, офіс 5, м.Бердянськ, Запорізька область, 71102, код ЄДРПОУ 31080767) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр.Перемоги,107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) витрати зі сплати судового збору у сумі 89 022,78 грн.

6. Стягнути з Фермерського господарства "Людмила" (вул. Консульська, буд. 75 А, офіс 6, м.Бердянськ, Запорізька область, 71102, код ЄДРПОУ 24910327) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр.Перемоги,107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) витрати зі сплати судового збору у сумі 89 022,78 грн.

7. Стягнути з гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр.Перемоги,107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) витрати зі сплати судового збору у сумі 89 022,78 грн.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський Тваринницький комплекс" (вул. Консульська, буд. 75 А, офіс 1, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 37869921) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр.Перемоги,107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) витрати зі сплати судового збору у сумі 89 022,77 грн.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" (вул. Центральна, буд. 43,с. Петрівка, Приморський район, Запорізька область, 72123, код ЄДРПОУ 30896330) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр.Перемоги,107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) витрати зі сплати судового збору у сумі 89 022,77 грн.

10. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 29 березня 2024 року.

Суддя А.М.Селівон