Рішення

від 01.04.2024 по справі 910/903/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2024Справа № 910/903/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроліум Ойл Юкрейн" про стягнення 146 669,12 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроліум Ойл Юкрейн" (далі - Товариство) заборгованості в розмірі 146 669,12 грн, з яких: 95 629,93 грн - основна заборгованість, 43 742,27 грн - інфляційні втрати, 7 296,92 грн - три проценти річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 12 жовтня 2018 року № 911864.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 січня 2024 року відкрито провадження у справі № 910/903/24 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, наведеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження в справі від 29 січня 2024 року була направлена та доставлена до електронного кабінету Товариства 29 січня 2024 (16 година 19 хвилин), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.

Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору на адресу суду не направило.

Жодних інших заяв чи клопотань від сторін справи не надходило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2018 року між Товариством та Підприємством був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 911864. Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, а також чинним законодавством України (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пункту 2.2.1. договору теплопостачальна організація зобов`язалася постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - у період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Пунктами 2.3.1., 2.3.2. договору встановлено, що відповідач зобов`язався: додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені в додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, передбачені в додатку № 4 до договору.

Згідно з пунктом 2.3.4. спірної угоди Товариство зобов`язалося в додатках № 8 та № 9 до договору зазначити всі об`єкти теплоспоживання, підключені до його теплових мереж.

Зі змісту вказаних додатків вбачається, що теплова енергія поставлялася до об`єкта відповідача - адміністративної будівлі, розташованої за адресою: вулиця Суздальська, будинок 13, площею 1 571,00 м2, особовий рахунок № 911864.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 серпня 2011 року № 30948727 власником вказаного майна є Товариство.

За умовами пункту 1 додатку № 3 до наведеної угоди розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими відповідним органом у встановленому законом порядку, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ, для потреб опалення - 1 553,86 грн/Гкал.

Пунктом 2 додатку № 4 до вказаної угоди визначено, що відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або формує договір про заставу майна згідно із Законом України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до пункту 2 додатку № 1 до договору орієнтована вартість теплової енергії, відпущеної відповідачу за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, становить всього разом з ПДВ - 270 012,99 грн.

Згідно з пунктом 4 додатку № 1 до договору дата зняття відповідачем показників приладу обліку - 25 число поточного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою: проспект Повітрофлотський, будинок 58, - не пізніше 28-го числа звітного місяця. При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.

Відповідно до пункту 5 додатку № 4 до договору Товариство щомісяця з 12 по 15 число в ЦОК, за адресою: проспект Повітрофлотський, будинок 58, самостійно отримує: акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт; облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період.

Облік споживання Товариством теплової енергії проводиться за приладами обліку. Абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає Підприємству звіт по фактичному споживанню теплової енергії у терміни, передбачені в додатку № 1 до договору (пункти 5.1 та 5.3. спірного правочину).

Пунктами 8.1., 8.5. договору визначено, що останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2018 року. Ця угода вважається пролонгованою на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку її дії про її припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративна будівля, розташована за адресою: вулиця Суздальська, будинок 13, площею 1 571,00 м2, оснащена теплолічильником центрального опалення. Дана обставина підтверджується доданими позивачем до позовної заяви належним чином засвідченими копіями: акта прийняття теплового вузла обліку від 18 грудня 2017 року № 1659 та акта про готовність вузла комерційного обліку до роботи від 21 жовтня 2021 року № 05567.

Судом також встановлено, що за період з грудня 2021 року по грудень 2022 року відповідачу надавались послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань на постачання теплової енергії також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Зазначена обставина підтверджується наданими позивачем: рахунком-фактурою від 30 листопада 2023 року № 911864/2023-11, актом звіряння розрахунків за теплову енергію від 30 листопада 2023 року № 911864, підписаним зі сторони позивача, довідками про нарахування за теплову енергію Товариству за грудень 2021 року - грудень 2022 року, актами приймання-передавання товарної продукції за грудень 2021 року - грудень 2022 року, підписаними зі сторони позивача, обліковими картками за грудень 2021 року - грудень 2022 року, корінцями нарядів на включення та відключення об`єкту теплоспоживання відповідача, відомостями про реєстрацію параметрів теплопостачання у гарячій воді по об`єкту відповідача за період з грудня 2021 року по січень 2022 року.

Разом із цим, судом встановлено, що матеріали справи не містять: додатку до договору, згідно якого сторонами було змінено обсяги споживання теплової енергії, щомісячних звітів відповідача про фактичне споживання теплової енергії, а також інших доказів, які б могли спростувати визначені позивачем обсяги спожитої Товариством теплової енергії у гарячій воді.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним правочином у спірний період у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим у Товариства перед Підприємством утворилась заборгованість за спожиту у вищезазначений період теплову енергію у розмірі 95 629,93 грн (з урахуванням перерахунку коефіцієнтів зміни розміру нарахувань за теплову енергії у грудні 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1209 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу").

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу Товариства, яка складає 95 629,93 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останнє на момент прийняття рішення не надало належних документів, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати поставленої йому теплової енергії, позивач також просив суд стягнути з Товариства три проценти річних у розмірі 7 296,92 грн та 43 742,27 грн інфляційних втрат, нарахованих у період з 1 січня 2022 року по 30 листопада 2023 року на відповідні суми основного боргу по кожному спірному місяцю згідно наданого позивачем розрахунку.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені Підприємством до стягнення з відповідача розміри інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідають вимогам чинного законодавства, положенням договору та не перевищують обґрунтовані суми, розраховані судом, тому позовні вимоги про стягнення з Товариства вказаних сум цих компенсаційних виплат підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроліум Ойл Юкрейн" (03061, місто Київ, вулиця Суздальська, будинок 13; ідентифікаційний код 36136101) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 95 629 (дев`яносто п`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн 93 коп. основного боргу, 43 742 (сорок три тисячі сімсот сорок дві) грн 27 коп. інфляційних втрат, 7 296 (сім тисяч двісті дев`яносто шість) грн 92 коп. трьох процентів річних, а також 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 1 квітня 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко