Рішення

від 25.03.2024 по справі 910/12203/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2024Справа № 910/12203/23За позовом Фермерського господарства "Камелія-К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена"

про стягнення 199054,60 грн та зобов`язання вчинити дії

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники сторін:

Від позивача Небога І.А.

Від відповідача не з`явились

У судовому засіданні 25.03.2024, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Камелія-К" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" про стягнення 199054,60 грн, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 0Б0А15-16 від 26.05.2016.

Ухвалою суду від 07.08.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

25.08.2023 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 07.08.2023.

Ухвалою суду від 28.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/12203/23, вирішено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачам строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Ухвалою суду від 13.11.2023 вирішено справу № 910/12203/23 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, встановлено відповідачу строк на подання відзиву, підготовче засідання призначено на 07.12.2023.

В підготовче засідання 07.12.2023 представники сторін не з`явились, про дату та час були повідомлені належним чином.

Підготовче засідання 07.12.2023 відкладено на 25.01.2024, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 07.12.2023, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

10.01.2024 від позивача надійшла заява про не надходження йому відзиву відповідача, що зумовлює неможливість виконання приписів ухвали про надання відповіді на відзив.

Підготовче засідання 25.01.2024 не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 31.01.2024 сторін повідомлено про призначення підготовчого засідання на 12.02.2024.

В підготовче засідання 12.02.2024 представники сторін не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 12.02.2024 підготовче засідання було відкладено на 29.02.2024 року.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 29.02.2024, суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 11.03.2024 року.

07.03.2024 від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 12.02.2024 року.

Ухвалою суду від 11.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2024.

В судове засідання 25.03.2024 представник відповідача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвали суду направляли відповідачу за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але були повернуті без вручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідач не повідомляв суд про іншу адресу місцезнаходження, ніж вказана в реєстрі, а отже згідно приписів ст. 242 ГПК України є належно повідомленим про розгляд даної справи.

Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 25.03.2024 позивач підтримав обставини, викладені в заявах по суті справи на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах позивач підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" (продавець) та Фермерським господарством "Камелія-К" (покупець), було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 0Б0А15-16, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж (п. 2.1 Договору).

Сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним Договором, є об`єкт нерухомості визначений Додатком №1 до цього Договору, розташований в об`єкті капітального будівництва за адресою: м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, 4-Б, з наступними проектними характеристиками: об`єкт - нежитлове приміщення (в осях Б-0А; 15-16), загальна будівельна площа - 42,11 кв.м.; поверх - цокольний (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору на об`єкті нерухомості виконуються такі будівельні роботи: встановлюються вікна та двері металопластикові або алюмінієві посилені з багатокамерним енергозберігаючим профілем та двокамерними склопакетами; виконується цементна стяжка підлоги; виконується штукатурка стін; виконується встановлення цегляних перегородок санвузла, згідно проекту покупця; виконується введення водопостачання в об`єкт нерухомості; виконується введення системи каналізації (водовідведення) в об`єкт нерухомості; виконується система опалення - згідно проекту будівництва; виконується введення електропостачання потужністю 6,2 КВт облаштування електропроводки згідно проекту покупця; влаштовується окремий фасадний вхід. Продавець зобов`язаний здійснити вільний доступ до об`єкту нерухомості, у тому числі усунення всіх огороджень та забезпечення вільного проходу до проїзної дороги та пішохідної зони.

Згідно з п. 2.5 Договору плановий термін закінчення загально-будівельних робіт та передача об`єкта нерухомості покупцеві за актом приймання-передачі для виконання внутрішній оздоблювальних робіт - до кінця IV кварталу 2016 року.

Відповідно до п. 4.1 Договору загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомості складає 421000,00 грн, у т.ч. ПДВ, з розрахунку 10 000,00 грн (у т.ч. ПДВ) за 1 кв.м. загальної проектної площі об`єкта нерухомості, вказаної у п. 2.2 Договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами або їх уповноваженими представниками і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за Договором, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень цього Договору та чинного законодавства України (п. 8.1 Договору).

Позивач звернувся до відповідача з листом від 02.09.2020 № 39, в якому вказав про не виконання відповідачем загально будівельних робіт, передбачених договором № 0Б0А15-16 від 26.05.2016, та вказано про невиконання домовленостей щодо усунення виявлених недоліків.

Згідно Акту приймання-передачі об`єкта нерухомості від 17.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" передало, а Фермерське господарство "Камелія-К" прийняло згідно Договору №0Б0А15-16 купівлі-продажу майнових прав від 26.05.2016 об`єкт з наступними характеристиками: адреса поштова - м. Київ, вул. М. Драгомирова, 14-А; поверх - цоколь; будівельний номер приміщення - Б-0А, 15-16; будівельна площа - 42,11 кв.м.; номер приміщення згідно техпаспорту БТІ - 3007; загальна площа згідно техпаспорту БТІ 42,1 кв.м. В акті приймання-передачі вказано про наявність недоліків, які визначені у дефектному акті, що є невід`ємною частиною акту приймання-передачі.

Відповідно до Дефектного акту від 17.03.2021, який є Додатком №1 до Акту приймання-передачі об`єкта нерухомості від 17.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" передало, а Фермерське господарство "Камелія-К" прийняло згідно Договору №0Б0А15-16 купівлі-продажу майнових прав від 26.05.2016 об`єкт нерухомості з наступними зауваженнями:

відсутня штукатурка стін;

відсутні цегляні перегородки санвузла, згідно плану нежитлового приміщення, що узгоджено сторонами у Додатку №1 до Договору купівлі-продажу майнових прав №0Б0А15-16 від 26.05.2016;

введення водопостачання в об`єкт нерухомості відсутнє;

введення системи каналізації (водовідведення) в об`єкт нерухомості відсутнє;

введення електропостачання потужністю 6,2 КВт та облаштування електропроводки згідно проекту покупця відсутнє;

відсутні місця введення вентиляційної системи;

усунення усіх огороджень та забезпечення вільного проходу до проїзної дороги та пішохідної зони не виконано (згідно проекту).

До матеріалів справи долучено технічний паспорт на групу нежитлових приміщень № 3007 по вул. Михайла Драгомирова № 14А від 11.03.2021

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ФГ "Камелія-К" є власником нежитлового приміщення, площею 42,1 кв м у м Києві, по вул. Михайла Драгомирова, 14-А, приміщення № 3007. Право власності зареєстровано 17.03.2021.

10.06.2021 Фермерське господарство "Камелія-К" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" з листом-вимогою вих. №10/06/2021-1, в якому вимагало усунути дефекти зазначені в Дефектному акті від 17.03.2021 в строк до 17.06.2021, про що просило повідомити письмово, а також сплатити пеню за прострочення здачі об`єкту нерухомості в розмірі 808512,00 грн на розрахунковий рахунок Фермерського господарства "Камелія-К". Докази направлення в матеріалах справи.

01.03.2023 Фермерське господарство "Камелія-К" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" з листом-вимогою вих. №01-03/23-1, в якому вимагало відшкодувати вартість робіт з усунення дефектів приміщення, що вказані в Дефектному акті від 17.03.2021 в строк до 17.06.2021 на суму 199054,60 грн на розрахунковий рахунок Фермерського господарства "Камелія-К"; усунути усі огородження та забезпечити вільний прохід до проїзної частини та пішохідної зони; сплатити пеню за прострочення здачі об`єкту нерухомості в розмірі 192126,87 грн на розрахунковий рахунок Фермерського господарства "Камелія-К". Докази направлення в матеріалах справи.

15.05.2023 Фермерське господарство "Камелія-К" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" з претензією вих. №15/05/23-1, в якій вимагало відшкодувати вартість робіт з усунення дефектів приміщення, вказаних у дефектному акті на суму 199054,60 грн та усунути всі огородження та забезпечити вільний прохід до проїзної частини та пішохідної зони. Докази направлення в матеріалах справи.

Відповідач відповідача на листи та претензію не надав, зазначені в дефектному аті недоліки не усунув, вартість усунення недоліків не відшкодував.

Укладений сторонами Договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно Акту приймання-передачі об`єкта нерухомості від 17.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" передало, а Фермерське господарство "Камелія-К" прийняло згідно Договору №0Б0А15-16 купівлі-продажу майнових прав від 26.05.2016 об`єкт з наступними характеристиками: адреса поштова - м. Київ, вул. М. Драгомирова, 14-А; поверх - цоколь; будівельний номер приміщення - Б-0А, 15-16; будівельна площа - 42,11 кв.м.; номер приміщення згідно техпаспорту БТІ - 3007; загальна площа згідно техпаспорту БТІ 42,1 кв.м.

Вказаний Акт приймання-передачі об`єкта нерухомості підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, а також в ньому міститься посилання на реквізити Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується передача 17.03.2021 покупцеві об`єкта нерухомості за Договором.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч. 1 ст. 662, ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Як вбачається з матеріалів справи товар був переданий покупцю не належної якості, про що спільно сторонами складено дефектний акт від 17.03.2021.

Позивач просить відшкодувати йому вартість усунення недоліків у сумі 199054,60 грн.

В підтвердження вартості робіт з усунення недоліків суду було надано: договір підряду № 23 від 20.09.2021, укладений між ФГ "Камелія-К" (замовник) та ТОВ "БП "ЮВК" (підрядник), згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання власними та/або залученими силами і засобами на свій ризик якісно, у встановлені даним договором строки та порядку, виконати оздоблювальні роботи у нежитловому приміщенні № 3007 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, 14 А, а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. Означеним договором підряду було обумовлено, що загальна сума цього договору становить 199054,60 грн. Також позивач долучив локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-2 на ремонтно-будівельні роботи приміщення № 3007 на загальну суму 165878,83 грн без ПДВ, який передбачає виконання наступних робіт: влаштування внутрішньої електропроводки; внутрішня вентиляція; влаштування щитової та введення електроенергії; влаштування водопроводу приміщення; влаштування каналізації приміщення; мурування перегородок та штукатурення стін.

Відповідно до Дефектного акту від 17.03.2021, який є Додатком №1 до Акту приймання-передачі об`єкта нерухомості від 17.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" передало, а Фермерське господарство "Камелія-К" прийняло згідно Договору №0Б0А15-16 купівлі-продажу майнових прав від 26.05.2016 об`єкт нерухомості з наступними зауваженнями:

відсутня штукатурка стін;

відсутні цегляні перегородки санвузла, згідно плану нежитлового приміщення, що узгоджено сторонами у Додатку №1 до Договору купівлі-продажу майнових прав №0Б0А15-16 від 26.05.2016;

введення водопостачання в об`єкт нерухомості відсутнє;

введення системи каналізації (водовідведення) в об`єкт нерухомості відсутнє;

введення електропостачання потужністю 6,2 КВт та облаштування електропроводки згідно проекту покупця відсутнє;

відсутні місця введення вентиляційної системи.

Судом встановлено, що передбачені договором підряду роботи та недоліки, вказані в дефектному акті, є аналогічними. Тобто позивач уклав договір № 23 від 20.09.2021 для усунення недоліків, вказаних в дефектному акті, які не було на його вимогу усунені відповідачем.

В підтвердження обставин виконання підрядником робіт передбачених договором № 23 від 20.09.2021 суду був наданий акт № ОУ-0000035 від 01.05.2023 на суму 199054,60 грн з ПДВ.

Отже, позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 678 ЦК України, усунув недоліки переданого майна самостійно (шляхом укладення договору з третьою особою - підрядною організацією) та просить відшкодувати витрати, пов`язані з усуненням недоліків переданого йому відповідачем товару.

Оскільки, відповідач не виконав вимоги щодо усунення недоліків переданого ним майна, не відшкодував позивачу вартість робіт по усуненню недоліків, суд вважає вимоги позивача про стягнення 199054,60 грн обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача усунути огородження та забезпечити вільний прохід до проїзної частини та пішохідної зони.

Дійсно п. 2.4 договору купівлі-продажу передбачено, що продавець зобов`язаний здійснити вільний доступ до об`єкту нерухомості, у тому числі усунення всіх огороджень та забезпечення вільного проходу до проїзної дороги та пішохідної зони.

Відповідно до Дефектного акту від 17.03.2021, який є Додатком №1 до Акту приймання-передачі об`єкта нерухомості від 17.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" передало, а Фермерське господарство "Камелія-К" прийняло згідно Договору №0Б0А15-16 купівлі-продажу майнових прав від 26.05.2016 об`єкт нерухомості з наступними зауваженнями: усунення усіх огороджень та забезпечення вільного проходу до проїзної дороги та пішохідної зони не виконано (згідно проекту).

Проте, суду не було надано доказів того, що саме відповідач встановив огорожу, яку просить знести позивач. Не надано доказів, що саме відповідач є власником такої огорожі.

Натомість, сам позивач в тексті позовної заяви вказує, що відповідач намагався врегулювати питання зі співвласниками будинку та управляючою компанією, проте згода на усунення огорожі надана не була.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" 1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; 2) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); 3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; 4) прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; 5) співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; 6) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; 7) управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; 8) управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; 9) частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Оскільки, нерухоме майно (багатоквартирний житловий будинок) є спільною власністю всіх співвласників нерухомого майна у вказаному будинку, в тому числі і майно, розміщене на прибудинковій території будинку, відповідач не має будь-яких прав чи компетенції усувати огорожу, власником якої він не є, чи зобов`язуватись, в тому числі в договорах, усувати таку огорожу. Відповідні питання належать виключно до компетенції співвласників будинку.

А тому у суду відсутні будь-які підстави зобов`язувати відповідача усувати огорожу та пошкоджувати (псувати) майно третіх осіб.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог щодо усунення огорожі та забезпечення вільного проходу до проїзної частини та пішохідної зони.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Позовні вимоги визнані судом обгрунтованими в частині та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" (01135, м. Київ, вулиця Андрющенка, буд. 4-Д, ідентифікаційний код 37006626) на користь Фермерського господарства "Камелія-К" (08121, Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина, вулиця Джерельна, буд. 6, ідентифікаційний код 35519386) вартість робіт з усунення дефектів приміщення, що вказані в дефектному акті сторін від 17.03.2021 у розмірі 199054 (сто дев`яносто дев`ять тисяч п`ятдесят чотири) грн 60 коп., судовий збір у розмірі 2985 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 82 коп.

3. В частині позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар Арена" (01135, м. Київ, вулиця Андрющенка, буд. 4-Д, ідентифікаційний код 37006626) усунути огородження та забезпечити вільний прохід до проїзної частини та пішохідної зони - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 02.04.2024

Суддя І.В.Усатенко