Рішення

від 01.04.2024 по справі 916/223/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/223/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/223/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) до Херсонського окружного адміністративного суду (73027, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Філатова, буд. 29, код ЄДРПОУ 35330156) про стягнення 62533,96грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.11.2021 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Херсонським окружним адміністративним судом був укладений договір про постачання природного газу № 20-1056/21-БО-Т на підставі заяви-приєднання. Так, позивач поставив відповідачу природній газ за договором поставки № 20-1056/21-БО-Т від 10.11.2021 на суму 213 377,07 грн, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача, за період з листопад 2021 по квітень 2022 року. Однак, як стверджує позивач, відповідач не виконав грошові зобов`язання за договором № 20-1056/21-БО-Т 10.11.2021 на суму 31 928,73 грн гривень, на яку позивачем нараховано пеню у розмірі 17 116,22 грн, три проценти річних у розмірі 2 360,39 грн та інфляційні втрати у розмірі 11 128,61 грн.

21.03.2024 за вх.№11948/24 до суду від Херсонського окружного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, у зв`язку з тим, що ухвала суду про відкриття провадження у справі №916/223/24 від 29.01.2024 надійшла на електронну адресу суду 07.03.2024, відтак, Херсонський окружний адміністративний суд просить вважати відзив на позовну заяву від 20.03.2024 за вих.№01-29/40/24, таким, що поданий в межах встановленого ухвалою суду 15-денного строку.

Згідно ч.ч.2, 3, 6 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

За умови того, що приписами ч.2 ст.254 та ст.255 ГПК України не передбачено оскарження ухвал про поновлення процесуального строку окремо від рішення суду та з огляду на те, що відповідач отримав ухвалу лише 07.03.2024, суд вважає за можливе задовольнити заяву Херсонського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 за вх.№11948/24 та прийняти відзив останнього від 20.03.2024 за вх.№11862/24 до розгляду.

Так, в обґрунтування підставності відзиву від 20.03.2024 за вх.№11862/24 відповідач зазначив про те, що суд виконував свої грошові зобов`язання за договором про постачання природного газу № 20-1056/21-БО-Т від 10.11.2021 та послуги постачання природнього газу були сплачені у повному обсязі в період з листопада 2021 року по лютий 2022 року.

Так, відповідач відмічає, що споживання природного газу Херсонським окружним адміністративним судом не здійснювалося з 24.02.2022, а саме з моменту призупинення роботи суду через початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та окупації Херсонської області, про що неодноразово у телефонному режимі були повідомлені як ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг», так і АТ «Херсонгаз», який є Оператором ГРС. Вказану інформацію Херсонським окружним адміністративним судом було доведено відповідними листами від 13.04.2022 №03-36/б/н/2 до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг», листами від 13.04.2024 №03-36/б/н та від 26.09.2022, №03-36/2412/22-е до АТ «Херсонгаз». Для визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу в Херсонському окружному адміністративному суді встановлений комерційний вузол обліку - лічильник газу, оснащений дистанційними засобами передачі даних, які в щоденному режимі передавалися до Оператора Газорозподільних Систем. Повідомлення від АТ «Херсонгаз» про факт припинення дистанційної передачі показників лічильника газу до Оператора Газорозподільних Систем після 25.02.2022 до суду не надходило, внаслідок чого суд був позбавлений можливості передачі показників альтернативними засобами зв`язку (телефоном, через офіційний сайт тощо). У вересні 2023 року до АТ «Херсонгаз» була надана розшифровка коректору газу №81181 від 05.09.2023, в якій відображено звіт щомісячних значень спожитого судом обсягу природного газу. Вказана розшифровка підтверджує відсутність споживання відповідачем природного газу після лютого 2022 року. Листом від 12.03.2024 №03-35/63/24-е суд повторно звернувся до АТ «Херсонгаз» з вимогою здійснити коригування обсягів природного газ, спожитого судом у 2022 році на інформаційній платформі Оператора ГРС, на що відповідачем було отримано від АТ «Херсонгаз» відповідь у листі від 13.03.2024 № 240313/1014/352, що отриманні судом останні дані спожитого природнього газу були передані до ОГС 25.02.2022, а також підтверджено факт відсутності споживання відповідачем природного газу у березні квітні 2022 року, проте, АТ «Херсонгаз» відмовив суду в коригуванні об`ємів спожитого природнього газу задля приведення показників у відповідність до реального обсягу споживання, посилаючись на те, що таке коригування можливе тільки при поточному споживанні газу.

Ухвалою суду від 29.01.2024 відкрито провадження у справі №916/223/24, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

10.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Херсонським окружним адміністративним судом укладено договір розподілу природного газу № 20-1056/21-БО-Т на підставі заяви-приєднання №1-6874Б, що є додатком №2 до договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 20-1056/21-БО-Т від 10.11.2021 позивач передав відповідачу в період з жовтня 2021 по грудень 2022 замовлений Відповідачем обсяг (об`єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об`єму) наведено в п. 2.1 Договору.

Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 договору № 20-1056/21-БО-Т від 10.11.2021 визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом звірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем. На підставі даних отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірника акту приймання-передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу.

Пунктом 5.1 договору № 20-1056/21-БО-Т від 10.11.2021 передбачено, що оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Згідно п.п. 7. 2., 13.1. договору № 20-1056/21-БО-Т від 10.11.2021 у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов?язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

У матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 на суму 26353,96грн, від 31.12.2021 на суму 60066,18грн, від 31.01.2022 на суму 56060,10грн, від 28.02.2024 на суму 38968,10грн, від 31.03.2022 на суму 31709,17грн, від 25.04.2022 на суму 31680,64грн, від 30.04.2022 на суму 248,09грн, які не завірені та не підписані Херсонським окружним адміністративним судом, однак направлені позивачем на електронну адресу відповідача, як то передбачено умовами договору № 20-1056/21-БО-Т від 10.11.2021.

Відповідачем частково було проведено оплату за спожитий природній газ згідно договору № 20-1056/21-БО-Т від 10.11.2021, таким чином, згідно інформації про надходження коштів на рахунки ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» від Херсонського окружного адміністративного суду за період з 10.11.2021 по 11.10.2023 заборгованість відповідача складає 31 928,73грн.

Відповідачем в підтвердження виконання грошових зобов`язань за договором № 20-1056/21-БО-Т від 10.11.2021 подано до суду платіжні доручення: №151 від 07.12.2022 на суму 6060,10грн за січень 2022 року, №152 від 07.12.2022 на суму 32818,30грн за лютий 2022 року, №57 від 20.12.2022 на суму 6149,80грн за грудень 2022 року.

Листами від 13.04.2022 №03-36/б/н/2, від 13.04.2024 №03-36/б/н та від 26.09.2022, №03-36/2412/22-е відповідачем було повідомлено ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» та АТ «Херсонгаз» про призупинення роботи Херсонського окружного адміністративного суду та припинення опалення будівлі з 24.02.2022 року.

Листом від 12.03.2024 №03-35/63/24-е відповідач повторно звернувся до АТ «Херсонгаз» з вимогою здійснити коригування обсягів природного газу спожитого судом у 2022 році в період тимчасової окупації м. Херсона на інформаційній платформі Оператора ГРС, на що відповідачем було отримано від АТ «Херсонгаз» відповідь від 13.03.2024 № 240313/1014/352 про отримання останніх даних про споживання судом природного газу та передання їх до ОГС 25.02.2022, а також підтверджено факт відсутності споживання відповідачем природнього газу у березні квітні 2022 року, однак, АТ «Херсонгаз» відмовив суду в коригуванні об`ємів спожитого природнього газу задля приведення показників у відповідність до реального обсягу споживання, посилаючись на те, що таке коригування можливе тільки при поточному споживанні газу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши викладені сторонами пояснення, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення або відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь- якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Відповідно до п. 4 гл. 5 розділу VI Кодексу ГРМ за результатами споживання природного газу у період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу) Оператор ГТС при забезпеченні заходів балансування за підсумками газового місяця за процедурою, визначеною Кодексом ГТС, віднесе такі обсяги (неврегульований небаланс) на Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ вартість таких обсягів, що розраховується за формулою.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом вище та підтверджується наявними доказами у матеріалах справи, а саме актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, від 31.12.2021, від 31.01.2022, від 28.02.2024, від 31.03.2022, від 25.04.2022, від 30.04.2022, платіжними дорученнями №151 від 07.12.2022, №152 від 07.12.2022, №57 від 20.12.2022, розрахунком заборгованості, відповідач здійснив оплату спожитого природнього газу за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року, однак, за позицією позивача відповідач не сплатив за постачений природній газ на суму 31 928,73 грн, тому у останнього наявна заборгованість за період з березня 2022 року по квітень 2022 року згідно договору № 20-1056/21-БО-Т від 10.11.2021.

При цьому, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у даний період часу (в тому числі з березня по квітень 2022 року) місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: Україна, 73027, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Філатова, буд. 29.

За визначенням ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому дослідженні, є факт окупації Російською Федерацією м. Херсона з 01.03.2022 по 11.11.2022.

Тобто у період, за який позивач просить суд стягнути заборгованість за поставлений ним природний газ відповідачу (з березня по квітень 2022 року), місцезнаходженням відповідача була тимчасово окупована територія України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Згідно п. 7 ч. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.

На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 131 Закону п. 7 ч. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, обставини та правовідносини якої є подібними до тих, які розглядаються у даній справі.

Звідси, позивач в період з березня по квітень 2022 року не мав права та можливості фактично здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу за адресою місця реєстрації останнього. Враховуючи відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати, суд не вбачає підстави для задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, за умови незадоволення судом позовних вимог позивача про стягнення основної суми заборгованості, суд також відмовляє у задоволенні позову в частині нарахування на основну суму заборгованості пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом понесені позивачем витрати на оплату судового збору судом покладаються на платника.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 331, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) до Херсонського окружного адміністративного суду (73027, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Філатова, буд. 29, код ЄДРПОУ 35330156) про стягнення 62533,96грн.

2. Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покласти на платника Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676).

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2024 р.

Суддя І.А. Малярчук