Рішення

від 25.03.2024 по справі 922/5118/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024м. ХарківСправа № 922/5118/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майданКонституції, будинок 16; код ЄДРПОУ 14095412) пл. Конституції, 16,Харків,Харківська область,61003 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тет Білдінг" (раніше ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прииск") (місцезнаходження: 61037, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 199; ЄДРПОУ:19465983) про розірвання договору та стягнення 475 776,84 грн. за участю представників:

позивача: Батіг В.В. (ордер серії АХ №1178659 від 15.03.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №002642 від 13.03.2024);

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором оренди№7500 від 31.01.2020 в сумі 573 566,57 грн. (363 524,33 грн. - заборгованість, 210 042,24 грн. - пеня) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тет Білдінг" (раніше ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прииск")(відповідач).

Також позивач просить розірвати Договір оренди №7500 від 31.01.2020, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ін-Тет Білдінг" (раніше ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прииск"),зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ін-Тет Білдінг" (раніше ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прииск") звільнити та повернути Управлінню комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 22-:-26, 22а,24а, 56-:-66, 64а площею 268.6 кв.м №9-:15, 17-:-21, 22б, 23б, 24б площею 191,0 кв.м, № 90-:-98 площею 88,7 кв.м., загальною площею 548,30 кв.м у нежитловій будівлі літ. «Є-2», розташоване за адресою: м.Харків,майдан Героїв Небесної Сотні, 30 протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили та покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою суду від 11 грудня 2023 р. прийнято позовну заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/5118/234; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25 грудня 2023 року о 12:55.

Ухвалою суду від 25 грудня 2023 року судом продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/5118/23 на 30 днів - до 05.03.2024, підготовче засідання у справі № 922/5118/23 відкладено на "22" січня 2024 р., про що судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу підготовчого засідання від 25.12.2023 у справі № 922/5118/23.

16.01.2024 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 1279/24 від 16.01.2024), в якій УКМП Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради зменшує позовні вмоги в частині суми заборгованості , яку заявляє до стягнення, а саме: 475 776,84 грн. ( 303 259,67 грн. основний борг та 172 517,17 грн. пеня). В іншій часні позовні вимоги залишаються незмінними.

Ухвалою від 22 січня 2023 року судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 1279/24 від 16.01.2024). Подальший розгляд справи постановлено розглядати з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 1279/24 від 16.01.2024), відкладенопідготовче засідання на "05" лютого 2024 р. , про що судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу підготовчого засідання від 22.01.2023 у справі № 922/5118/23.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 підготовче провадження у справі № 922/5118/24 закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на "26" лютого 2024 р. об 11:20 годині.

26.02.2024 представники сторін в судове засідання не з`явилися.

26.02.2024 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№5122/24 від 26.02.24) у зв`язку з неможливістю приймати участь в засіданні 26.02.24, оскільки предствник позивача хворіє та перебуває на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх.№5122/24 від 26.02.24) задоволено, судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на "11" березня 2024 р. об 11:20 годині.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 в судовому засіданні з розгляду справи № 922/5118/23 по суті оголошено перерву на "25" березня 2024 р. о 12:00 годині.Вказану ухвалу постановдено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання від 11.03.2024.

25.03.2024 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 25.03.2024 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом направлення копії ухвали-повідомлення від 12.03.2024 до Електронного кабінету ТОВ "Ін-Тет Білдінг". З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про повідомлення" від 12.03.2024 у справі №922/5118/23 (суддя Рильова В.В.) було надіслано одержувачу ТОВ "Ін-Тет Білдінг" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 12.03.24 о 20:09 годині.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; відповідач мав достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву і визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 916/2601/22 за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.01.2020 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Прииск" було укладено договір оренди № 7500 (далі - Договір) про строкове платне користування нежитловими приміщеннями 1- го поверху № 22-:-26, 22а,24а, 56-:-66, 64а площею 268.6 кв.м № 9-:15, 17-:-21, 22б, 23б, 24б площею 191,0 кв.м, № 90-:-98 площею 88,7 кв.м., загальною площею 548,30 кв.м у нежитловій будівлі літ. «Є-2», розташоване за адресою: м.Харків,майдан Героїв Небесної Сотні, 30 та знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс». Право на оренду цього майна отримано Орендарем на підставі наказу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради "Про затвердження результатів вивчення попиту потенцйних орендарів на об`єкти оренди" від 31.01.2020 за №48.

Майно, яке є предметом цього договору, належить на праві комунальної власності Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради згідно інформації зі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: 6008514, виданого 10.07.2013 Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області, право власності зареєстроване 01.02.2020 року, реєстраційні номера об`єктів нерухомого майна 1886965663101, 663569063101, 1887194063101.

Відповідно до п.2.1. Договору набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання - передачі майна.

На виконання вищевказаного пункту Договору, об`єкт оренди був переданий орендодавцем орендареві згідно акта приймання - передачі від 31.01.2020 року (а.с.16). Акт прийому - передачі скріплено печатками та підписами сторін.

Відповідно до п 2.3. Договору у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Розділом 3 Договору визначено порядок нарахування та сплати орендної плати.

Відповідно до пункту 3.2. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу затвердженої рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2019 р. № 755/17.

Базова орендна плата становить за грудень 2019 - 10 705,10 грн.

Ставка орендної плати становить 15% .

Відповідно до пункту 3.3. Договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі та згідно пункту 3.4. цього Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору відповідно до п. 10.6.

Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця відповідно до пункту 3.5. Договору.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць та сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності згідно пункту 3.6. Договору.

Відповідно до п. 3.7. Договору орендна плата, перераховується в розмірі 30% на поточний рахунок Балансоутримувача та в розмірі 70% до бюджету в Казначейство України, отримувач УК у м. Харкові.

Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом стверджує про те, що відповідачем належним чином не виконано обов`язки зі сплати орендних платежів у строки, порядок та розмірі встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 303 259,67 грн.

На підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви позивач надав реєстр платежів та розрахунок заборгованості по договору №7500 від 31.01.2020 (а.с.26, 27).

Відповідно до п.3.10 Договору Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облвкової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно п. 3.4 Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання - передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п.10.6

Відповідно до п 7.3 Договору, у разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Позивач вказує, що Відповідач, як орендар, всупереч умов договору вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 303 259,67 грн.

Відповідач неодноразово порушував строки сплати орендної плати, у зв`язку з чим позивачем, відповідно до умов договору, нараховано пеню в розмірі 172 517,17 грн.

Листом від 06.06.2023 вих.№ 2808 позивач проінформував відповідача про необхідність погашення заборгованості з орендної плати та пені, із додаванням відповідних розрахунків. Проте, заборгованість з орендної плати відповідачем не сплачено.

Щодо вимоги про розірвання договору та повернення нежитлових приміщень відповідачем.

Згідно із п. 10.3. Договору він може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору. Відповідно до пп. 4, 5 п. 7.2. Договору орендодавець має право вимагати розірвання цього Договору та відшкодування збитків: у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі або якщо орендар не виконує: пп. 3.5. Договору, тобто сплати орендної плати не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 10.6 Договору, дія Договору оренди припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

У зв`язку з несплатою орендної плати (в результаті чого утворилась заборгованість, більш ніж за три місяці, яка на час подання позову була несплачена), позивач зазначає , що в нього виникли підстави для розірвання договору.

Згідно п. 2.3 Договору у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.13 Договору, у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

На думку позивача такі обставини свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересіві є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених устатті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦК Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.1ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є, зокрема, строк, на який укладається договір оренди (ч. 1 ст. 284 ГК України). Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.

Згідно з ч. 1ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідност. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України закріплено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив заборгованість з орендної плати у розмірі 303 259,67 грн. та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач доказів здійснення повної або часткової сплати оренди не надав, позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 303 259,67 грн. є правомірними, обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, окрім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 172 517,17 грн.

Частина 1 статті 217 Господарського кодексу України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частина 2 зазначеної статті визначає такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Застосування штрафних санкцій, спрямовано перш за все на покарання за допущене правопорушення.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 Цивільного кодексу України).

Згідно зі частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Разом з цим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання.

У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно з п.3.10. Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Відповідно до п. 7.3. Договору, сторони визначили, що у разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Як вбачається з вищезазначеного, пункт 7.3. Договору містить інший строк, відмінний від встановленого частиною шостою статті 232 ГК України, який є більшим шести місяців, а саме вказівку "до моменту сплати суми боргу".

Тобто, умову, передбачену у п. 7.3. Договору, можливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування частини шостої статті 232 ГК України у подібних правовідносинах викладений у постановах КГС ВС від 15.11.2019 у справі No904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі No 911/634/19.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17, від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем розрахунки пені судом встановлено, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 172 517,17 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог про розірвання Договору оренди № 7500 від 31.01.2020, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ін-Тет Білдінг" (раніше ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прииск"), зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тет Білдінг" (раніше ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прииск") звільнити та повернути Управлінню комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 22-:-26, 22а, 24а, 56-:-66, 64а площею 268.6 кв.м № 9-:15, 17-:-21, 22б, 23б, 24б площею 191,0 кв.м, № 90-:-98 площею 88,7 кв.м., загальною площею 548,30 кв.м у нежитловій будівлі літ. «Є-2», розташоване за адресою: м.Харків,майдан Героїв Небесної Сотні, 30 протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно п.10.3 Договору даний договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно ч.1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендні платежі, що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушено умови укладеного договору оренди нежитлового приміщення, оскільки несплата орендної плати у порядку та розмірах, визначених договором, істотно порушує права позивача та наносить шкоду його майновим інтересам.

Враховуючи вищевикладене, положення п. 10.3, пп. 4, 5 п. 7.2. Договору, а також висновки суду, щодо несплати відвідачем орендної плати (понад 3-х місяців), суд прийшов до висновку про наявність підстав для розірвання Договору.

Згідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При цьому, згідно п. 2.3 Договору у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про не пролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Відповідно до п. 4.14 Договору, у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Через задоволення вимоги про розірвання договору, підлягає і задоволенню вимога про зобов`язання відповідача звільнити та повернути позивачу майно, як похідна.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності достатті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

На підставі вказаного вище, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тет Білдінг" (раніше ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прииск") про стягнення суми заборгованості у розмірі 475 776,84 грн.( 303 259,67 грн. - сума основного боргу, 172 517,17 грн. - пеня), розірвання Договору оренди № 7500 від 31.01.2020, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ін-Тет Білдінг" (раніше ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прииск"), зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тет Білдінг" (раніше ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прииск") звільнити та повернути Управлінню комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 22-:-26, 22а, 24а, 56-:-66, 64а площею 268.6 кв.м № 9-:15, 17-:-21, 22б, 23б, 24б площею 191,0 кв.м, № 90-:-98 площею 88,7 кв.м., загальною площею 548,30 кв.м у нежитловій будівлі літ. «Є-2», розташоване за адресою: м.Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 30 протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позовні вимоги у даній справі задоволено в повному обсязі, а відтак витрати зі сплати судового збору в розмірі 11 177,20 грн. покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 42, 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тет Білдінг" (раніше ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прииск") (місцезнаходження: 61037, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 199; ЄДРПОУ:19465983) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, 16; код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість в сумі 475 776,84 грн. ( з яких: 303 259,67 грн. - заборгованість з орендної плати за Договором оренди № 7500 від 31.01.2020 та 172 517,17грн.- заборгованість по пені ) та судовий збір в сумі 11 177, 20 грн.

Розірвати Договір оренди № 7500 від 31.01.2020, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 16; код ЄДРПОУ 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прииск") (місцезнаходження: 61037, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 199; ЄДРПОУ:19465983).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ін-Тет Білдінг" (раніше ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прииск") (місцезнаходження: 61037, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 199; ЄДРПОУ:19465983) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 16; код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення 1-го поверху № 22-:-26, 22а, 24а, 56-:-66, 64а площею 268.6 кв.м № 9-:15, 17-:-21, 22б, 23б, 24б площею 191,0 кв.м, № 90-:-98 площею 88,7 кв.м., загальною площею 548,30 кв.м у нежитловій будівлі літ. «Є-2», розташоване за адресою: м.Харків,майдан Героїв Небесної Сотні, 30 протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченомустаттею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "02" квітня 2024 р.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/5118/23